Українські дисиденти – виклик системі

Практичне заняття з історії України в 11 класі

Розробила вчитель історії

Комунального закладу "Золочівський ліцей №2"

Золочівської селищної ради

Нагула О.М.

Тема уроку: Українські дисиденти – виклик системі

Мета уроку:

      узагальнити і розширити знання учнів про особливості опозиційного руху в Україні у другій половині1960-х - 1980-ті роки, порівняно з другою половиною1950-х – першою половиною1960-х років,  методами боротьби дисидентів проти тоталітарного режиму на Україні, із формами переслідувань радянською владою інакодумців, діяльністю видатних діячів дисидентського руху;

    формувати в учнів уміння аналізувати історичні події, критично оцінювати історичні факти та діяльність історичних постатей; робити висновки та аргументовано обстоювати власні погляди; закріплювати навички роботи з історичним документом;

прищеплювати почуття національної гордості та самосвідомості, повагу до національної історії, до борців за незалежність України, спонукати здійснити свій внесок в розвиток української державності.

Тип уроку: практичне заняття.

Обладнання: історичні  джерела,  підручник «Історія України.11клас (рівень стандарту)» (авт. В.С.Власов, С.В.Кульчицький)

Основні поняття і терміни: дисиденти, опозиційний рух, УГГ.

Хід уроку

 І. Організаційний момент

    Привітання, пояснення методів роботи на уроці та  оцінювання діяльності.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 У поезії В.Стуса «Автопортрет зі свічкою» є такі  рядки: "Тримай над головою свічку, допоки стомиться рука – ціле життя. Замало – нічку. Довкола темінь полохка".

Запитання: До кого, на вашу думку, звертався В.Стус?

   На попередньому уроці ми почали знайомство з діяльністю дисидентів. Завдання сьогоднішнього заняття – поглибити знання та уявлення про період застою та діяльність в цих історичних умовах дисидентів.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання (здійснюється в ході роботи на занятті, оцінюється за допомогою самооцінювання – 0-2б.).

ІV. Актуалізація опорних знань (виконання завдань ЗНО з вибором однієї правильної відповіді)

Тест (4б.)

1. Прочитайте уривок з інтерв’ю колишнього голови КДБ УРСР М.Голушки:
   «У карних справах… було передбачено відповідальність за антирадянську агітацію та пропаганду, наклепи на існуючий лад (ст.62,187 КК УРСР), застосування яких асоціюється із переслідуванням за інакомислення».
   Відповідні статті Кримінального кодексу використовувалися владою для боротьби з

2. «Самвидав» – це один із методів боротьби дисидентів у СРСР й УРСР, що полягав у

3. Розгляньте фото палітурок видань і виконайте завдання.

Ці візуальні джерела доречно використати для створення презентації

11.     Якому діячеві належать такі факти біографії:
    «У 1985р. повернувся до Львова, де відновив правозахисну діяльність, видання «Українського вісника». Навесні 1990р. обраний головою Львівської обласної ради народних депутатів. На перших виборах Президента України у 1991р. посів друге місце, здобувши підтримку 23,27% виборців. У грудні 1992р. став головою Народного Руху України»?

12.          Через «самвидав» упродовж 1970 – початку 1980-х років розповсюджувалась інформація

13. Про активізацію дисидентського руху в Україні в другій половині 1970-х рр.. свідчать

14. Одне із завдань Української Гельсінської групи – це

15. Що було однією з ознак дисидентського руху в Україні в другій половині 1960 – першій половині 1980-х років?

16.          Яку думку намагався донести до населення радянської України автор зображеної листівки-карикатури?
     

ІV. Основна частина

1.  - Ми згадали конктретні факти з теми, тепер пропоную вам реалізувати свій творчий потенціал та скласти сенкан до слова «дисидент».

(Приклади складених учнями сенканів, 3,5 б.)

1 Дисидент

2 Бунтівний, патріотичний.

3 Захищає, українізує, виступає.

4 Важливий крок до незалежності.

5 Інакодумець.

1 Дисидент

2 Волелюбний, патріотичний.

3 Відстоює, бореться, захищає.

4 Це воїни без зброї.

5 Інакодумець.

1 Дисидент

2 Палкий, волелюбний.

3 Бореться, закликає, відстоює.

4 Він – взірець мужності, незалежності.

5 Патріот або опозиціонер.

1 Дисидент

2 Непримиренний, відданий.

3 Бореться, відстоює, жертвує.

4 Становить загрозу радянській системі.

5 Опозиціонер.

1 Дисидент

2 Волелюбний, сміливий.

3 Бореться, відстоює, страждає.

4 Не погоджується з ідеологією.

5 Опозиціонер.

2. Робота в парі, вправа «постав у відповідність»:

1-Б, 2- Е, 3-А, 4-В, 5-Г, 6-Д              1,5б.

3. Робота в групах за методичним прийомом «Ромашка Блума».

Завдання учням: скласти до представників інших груп по 1 питанню кожного виду.

Наприклад: просте питання: «Ким були дисиденти?»;

уточнювальне: «Як ви вважаєте дисиденти таки досягли своїх цілей?»;

пояснювальне: «Як саме дисиденти вплинули на суспільство та політичну систему?»;

творче: «Чи вважаєте ви слушним твердження про те, що діяльність дисидентів неабияк сприяла розпаду СРСР? »;

оцінювальне: «Які уроки мала б зробити влада , зважаючи на дисидентів?»;

практичне: «Для чого нам треба знати про дисидентів?»

Далі – взаємоопитування. Оцінювання 1-3б. за складене питання чи відповідь.

4. Робота із  завданнями підручника, С.118 – 124.

VІ. Підсумки уроку

Ліна Костенко пізніше так резюмує долю своїх духовних побратимів:

Було нам важко, і було нам зле,

І західно, і східно,

Було безвихідно. Але

Нам не було негідно.

І це, напевно, головне.

Якої ще фортуни?

Не відступилися. І не

Поклали лжу на струни.

• Вправа «мікрофон», завдання: «Які думки і почуття викликає поезія?», «Порівняно з другою половиною 1950-х – першою половиною 1960-х років, дисидентський рух став…»
• Оцінювання діяльності здобувачів освіти.

VІІ. Домашнє завдання

Повторити  8, 12; скласти анкету та провести анкетування «Рівень життя періоду застою»; записати інтерв'ю  про тогочасне життя; скласти добірку питань ЗНО з теми.