Календарний план Всесвітня історія 11 клас профільний рівень 105 годин

№

з/п

Дата 

 Зміст навчального матеріалу

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Прим

Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

1.

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин

Знати: – зміст понять: конфронтація, біполярний (двополюсний) світ, Холодна війна, соціалістичний табір, доктрина;                               – час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; поділу Німеччини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД);                                                – характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин; – мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН;-вплив “плану Маршалла” на відбудову повоєнної Європи і формування “двополюсного світу”;– значення “Загальної декларації прав людини” (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.                                            Уміти:– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;– використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;– встановити причини і спрогнозувати можливі наслідки розв’язування Холодної війни.

2.

 Організація Об’єднаних Націй (ООН).

3.

Спеціалізовані організації під егідою ООН.

4.

“Загальна декларація прав людини” (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини 1966 р

5.

Радянська окупація Східної Європи.

6.

Радянська окупація Східної Європи.

7.

Початок Холодної війни. Меморандум Дж. Кеннана і промова В. Черчіля в Фултоні

8.

Доктрина Г. Трумена і “План Маршалла”.

9.

Поділ Німеччини. НАТО

10.

НАТО

11.

Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу

12.

Навчальний проект. Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності.

13

Урок узагальнення

14

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 1.

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

15.

Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства.Економычний та соцыальний розвиток.

Знати:

– зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство, брексіт;

– час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору;

– основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

– причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;

– значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

– внесок українцської діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

– охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;

– визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії; руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

– визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

– визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Шарля де Голя, Джона Кеннеді, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Дональда Трампа, П’єра Трюдо.

16.

Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини. Феміністський рух.

17.

Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем.

18.

Інтеграційні процеси в Західній Європі. Етнонаціоналізм.

19.

США  у період з 1945- на початку ХХІ ст.

20.

Рейганоміка

21.

Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг

22.

Канада у період з 1945- початку 21 ст.

23.

Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання).

24.

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.

25.

Транснаціональні корпорації. НТР і зростання ролі професійних фахівців і техніків Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності

26.

Велика Британія у період з 1945- початку ХХІ ст.

27

Тетчеризм. Зовнішня і внутрішня політика.

28

Франція у період з 1945- початку ХХІ ст.

29

Франція. Зовнішня і внутрішня політика.

30

Німеччина у період з 1945- початку ХХІ ст

31

“Німецьке економічне диво” Об’єднання Німеччини.

32

Італія у період з 1945- початку ХХІ ст.

33

Зовнішня і внутрішня політика. Боротьба з мафією.

34

Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель

Практична робота:Процеси демократизації в країнах Західної Європи та США у 2 половині 20- на початку 21століття.

35

 Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Проблема брекситу.

36

Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах

37

Навчальний проект. Українська діаспора в державах Північної Америки та Західної Європи

38

Урок узагальнення

39

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 2.

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА СРСР: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

40

Результати Другої світової війни для народів Центральної Європи

Знати:

– зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;

– час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ; перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

Уміти:

– визначити роль СРСР у формуванні соціально- економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела.

41

Особливості розвитку країн Центрально-Східної Європи в 2 пол.1940-х-першій пол.1950-х рр..

42

Сталінська модель соціалізму та її втілення .

43

Особливості розвитку країн Центрально-Східної Європи в 2 пол.1950-х -1960-х рр.

44

Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р.Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”

45

Особливості розвитку країн Центрально-Східної Європи в 2 пол.1970-х 1980 -х рр..

46

Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ)

47

Особливості розвитку країн Центрально-Східної Європи в 1990-х – на поч.. 21 ст.

48

Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи.

49

 “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи

50

Розпад Югославії. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації

51

Розпад Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації

52

Країни Центрально-Східної Європи на початку ХХІ ст., їх роль у сучасних міжнародних відносинах

53

Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”.

54

Перебудова в СРСР.

55

Розпад Радянського Союзу

56

Розпад Радянського Союзу

57

Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії в регіоні.

58

Практична робота:Вплив політичних процесів у СРСР на розвиток країн Центрально-Східної Європи в 1945 – 1991 рр.

59

Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії по відношенню до України.

60

Навчальний проект. Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр.

61

Урок узагальнення

62

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 3

Розділ 4. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ

63

Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто.

Знати:

– зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;

– час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі;

– причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна, близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;

– вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

– використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;

– визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

– порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Фіделя Кастро, Нельсона Мандели, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна.

64

Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети

65

Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція.

66

Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін.

67

Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК

68

Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст.

69

Практичне заняття. Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав

70

Утворення Ізраїлю.Палестинська проблема

71

Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання

72

Ісламська та «біла» революція в Ірані.

73

“Арабська весна”Громадянські війни в Лівії,Сирії,Ємені.

74

Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту.

75

Деколонізація Африки.

76

Роль Росії в розпалюванні військових конфліктів у регіоні.

77

Крах апартеїду

78

Країни Африки на зламі ХХ–ХХІ ст.

79

Латинська Америка: особливості соціально-економічного розвитку країн регіону

80

Латинська Америка: особливості  політичного розвитку країн регіону

81

Революція на Кубі. Фідель Кастро

82

Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст.

83

Урок узагальнення

84

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 4.

Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

85

Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД.

Знати:– зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, багатополярний світ, міжнародний тероризм;

– час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції;

– причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни, міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції.

Уміти:

– використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

– пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

– охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни;

– пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.

86

Прояви міжнародної напруженості: (Перша Берлінська криза, війна в Кореї Відновлення конфронтації в 50-х рр..20 ст.

87

Рух неприєднання країн Азії та Африки (1955конференція в Індонезії)

88

Прояви міжнародної напруженості: Карибська криза та друга Берлінська криза

89

Період “розрядки” в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р

90

Прояви міжнародної напруженості: війна у Афганістані

91

Передумови і причини завершення «холодної війни»

92

Початок ракетного розброєння. Трансформація .Криза в Перській затоці. Конфлікт на Балканах.

93

Проблема міжнародного тероризму.

94

Практичне заняття:Війни у В’єтнамі та Афганістані та їх вплав на міжнародні відносини.

95

Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.

96

Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.

97

Урок узагальнення

98

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 5

Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

99

Становлення постіндустріального (інформаційного)суспільства.Глобалізація. Культура“віртуальної реальності”.

Знати: – зміст понять: науково-технічна революція (НТР), високі технології, неореалізм, функціоналізм, постмодернізм, соціальний реалізм, абстракціонізм, поп-арт;

– динаміку, напрямки і здобутки НТР;

– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ ст;

– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Уміти:

– охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

– визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

– порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільства;

– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

– визначити соціальні наслідки НТР.

100

Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва

101

Основні тенденції розвитку культури у 2 пол. 20 – на поч..21 ст.

102

Практичне заняття. Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни

103

Урок узагальнення

104

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 6

105

Урок узагальнення до курсу