Матеріали до уроку. Дистанційний курс з теми: "Основні тенденції розвитку країн Заходу у другій половині ХХ-на початку ХХІ ст. США. Президенство Г.Трумена та Д.Ейзенхауера"
Дистанційний курс Основні тенденції розвитку країн Заходу у другій половині ХХ-на початку ХХІ ст.
Заняття 2
Тема:Президенство Г. Трумена та Д. Ейзенхауера
Після вивчення теми Ви зможете:
➢ характеризувати основні тенденції розвитку США у другій половині XX — на початку XXI ст.;
➢ встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
➢ пояснювати причини утвердження США як провідної країни повоєнного світу;
➢ аналізувати та порівнювати внутрішню і зовнішню політику американських адміністрацій;
➢ давати оцінку інтеграційним процесам у Північній Америці;
➢ давати характеристику діяльності політичних діячів: Г. Трумена,Д. Ейзенхауера;
➢ тлумачити та застосовувати поняття й терміни: маккартизм, доктрина Трумена, неоконсерватизм, наддержава, діаспора, план Маршалла.
Обладнання:
➢ Підручник: Всесвітня історія// Павло Полянський. – К.:
Грамота, 2019.-Розділ 1. § 1-3
➢ Електронна версія підручника:
https://portfel.info/load/11_klas/vsesvitnja_istorija/poljanskij_2019 _rik/22-1-0-26160
https://sites.google.com/view/vechirnya-shkola5-distance/ ➢ Тест для самоперевірки:
https://naurok.com.ua/test/prezidenstvo-g-trumena-ta-d-eyzenhauer a-301697.html
Алгоритм вивчення курсу:
1. Читайте уважно теоретичний матеріал.
2. Переглядайте запропоновані відеоматеріали.
3. Опрацюйте основні терміни (глосарій курсу). 4. Намагайтеся запам'ятати основні дати з теми.
5. Спробуйте правильно виконати завдання для перевірки.
6. Будьте наполегливими у досягненні мети.
ПЛАН
I. Президенство Г. Трумена 1. Внутрішня політика: 2. Зовнішня політика.
ІІ Президенство Д. Ейзенхауера.
1. Внутрішня політика 2. Зовнішня політика
Глосарій
Маккартизм— явище, притаманне внутрішній політиці США 1950-54, пов'язане з діяльністю сенатора Д.Р. Маккарті; суть м. полягала в протидії й боротьбі з комуністичним проникненням та шпигунством на користь СРСР, переважно в апараті влади й серед інтелектуальної еліти, у переслідуванні осіб з ліберальними переконаннями; вияв атмосфери холодної війни.
Доктрина Трумена (англ . Truman Doctrine) — зовнішньополітичнапрограма, висунута президентом США Гаррі Труменом після Другої світової війни. Публічно озвучена 12 березня 1947. Основою доктрини була політика «стримування» СРСРу всьому світі.
Неоконсерватизм(від грец. νεος — новий і лат. conservo— зберігаю, охороняю) — сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільстваі визначає урядову політику та політичний курс провідних країн Заходу останніх десятиліть (наприклад: «рейганоміка», «тетчеризм»).
Наддержавачи супердержава— незалежна держава із надвисокою політичною, економічною, культурноюі військовою (включно із ядерною зброєю) перевагою над більшістю інших держав (зокрема над іншими великими державамита ядерними державами)
Діаспора (грец. διασπορά — «розсіяння») — етнічна, в першу чергу релігійна (конфесійна) та мовно-культурна спільнота або сукупність індивидів, які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з давньогрецької, але змістовно — з юдейської традиції (мається на увазі розсіяння євреїв по світу та існування компактними релігійно-етнічними громадами). В Європі це поняття стало набувати широкого вжитку в 19 столітті. Часто ним не зовсім коректно звуться будь-які національні меншини. Діаспори досить часто підтримують зв'язок з країною своєї історичної належності та здійснюють вплив на політику країни, де вони знаходяться[1].
План Маршалла (англ. European Recovery Program, Marshall Plan) — програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни.
Висунуто 1947 року держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом
(почала діяти в квітні 1948).
I. Президенство Г. Трумена
33-й президент США (1945–1953) Представник Демократичної партії
1. Внутрішня політика:
Після смерті 12 квітня 1945 р. Франкліна Рузвельта, який 12 років був президентом США, вирішення усіх проблем лягло на віце-президента Гаррі Трумена. 1948 р. Трумен був обраний президентом США. У внутрішній політиці адміністрації Трумена було значною мірою продовжено традиції "нового курсу" Рузвельта. Щоб уникнути соціальних потрясінь, що могли виникнути внаслідок демобілізації армії (армія була скорочена до 1,5 млн. осіб в 1947 р.), був прийнятий закон, що отримав назву Солдатського білля про права і який надавав демобілізованим пільги у сфері освіти, в отриманні кредитів на будівництво житла і відкриття свого бізнесу. Значна увага приділялася конверсії військової промисловості — переводу її на мирне виробництво. Хоч президентом був демократ, у Конгресі США більшість належала республіканцям, які прийняли низку законів правоконсервативного характеру. Особливо помітним був закон Тафта — Хартлі 1947 р. про трудові відносини в промисловості, за яким значно обмежувалося право профспілок на страйки, а в державному секторі вони взагалі заборонялися.
Мовою докментів:
Закон Тафта -Хартлі (23.06.1947 р.)
З метою доповнити Національний закон про трудові відносини (Закон Вагнера), полегшити посередництво у спорах, що впливають на ділову активність, урівняти відповідальність наймачів і організацій, що наймаються
5і т.д.Національний закон про трудові відносини з врахуванням внесених доповнень говорить:3 боку наймача безчесно:3) вдаватися до дискримінації у наближенні і продовженні строків найму з метою сприяти або протидіяти участі у будь-яких трудових організаціях...5) відмовлятися від колективних переговорів з представниками тих, хто наймається...З боку трудової організації або її представників буде безчесно:4) брати участь або сприяти і заохочувати тих, хто наймається до будь-якого наймача, до участі у страйку...6) змусити або поставити вимогу будь-якому наймачу,щоб він визнав або вів переговори з робітничою організацією як з представником своїх робітників...... Вважається протизаконним для будь-якої особи, що перебуває на службі Сполучених Штатів або будь-якого агентства Сполучених Штатів, включаючи повністю належні урядові корпорації, брати участь у будь-якому страйку. Будь-яка особа, що перебуває на службі Сполучених Штатів або будь-якого такого агентства, що взяла участь у страйку, буде негайно усунена від роботи, позбавиться становища державного цивільного службовця і не буде знову допущена до служби Сполучених Штатів Америки або їх агентств протягом трьох років..
Найбільш яскравим прикладом наступу правих на рубежі 40—50-х років став маккартизм. Сенатор Джозеф Маккарті у 1950 р. виступив із заявою про засилля комуністичних елементів у державному апараті. Владні структури, а потім керівництво установ, фірм та організацій почали масові перевірки працівників "на лояльність". Під підозрою опинилися всі ліві організації, зокрема
Компартія США. Внаслідок діяльності комісії Конгресу по розслідуванню антиамериканської діяльності та аналогічних комісій в штатах тисячі громадян лівих поглядів втратили роботу і зазнали дискримінації. 1954 р. сенатори засудили екстремістську діяльність Маккарті.
2. Зовнішня політика.
У зовнішній політиці діяльність адміністрації Трумена була підпорядкована "холодній війні"; 1947 р. проголошена доктрина стримування можливої агресії з боку СРСР; протидія комуністичним силам в Європі — "доктрина Трумена"; створено НАТО (1949 р.); реалізація програми реконструкції європейських економік — план Маршалла (1948—1952 рр.); участь у корейській війні (1950—1953 рр.).
Переглянте відео за посиланням:
ІІ Президенство Д. Ейзенхауера. (1953-1961)
1. Внутрішня політика
Після 20-річної перерви республіканець зайняв Білий дім на 8 років (у
1956 р. він знову був переобраний). Ейзенхауер, продовжуючи загалом попередній економічний курс, усе ж пом'якшив повне державне регулювання економікою, зокрема були скорочені податки, скасований контроль над цінами і зарплатами тощо. Проте адміністрація, спираючись на зміцнілу
економіку, запроваджувала соціальні програми за рахунок федерального бюджету: здійснювалися плани шосейного, житлового і шкільного будівництва, розширювалася система медичного страхування і соціального забезпечення. Роки правління Ейзенхауера ввійшли в історію США як повоєнне процвітання, помітно зростав рівень життя населення (звичними стали телевізори, холодильники, кондиціонери).
2. Зовнішня політика
Адміністрація Ейзенхауера в липні 1953 р. припинила війну в Кореї, але зовнішня політика США у цей період відзначалася ще більшою антикомуністичною спрямованістю, аніж у його попередника. Велику роль у цьому відігравав держсекретар адміністрації Джон Фостер Даллес. Конфронтація США з СРСР на всіх можливих напрямках, виготовлення водневої бомби (1952), міжконтинентальної балістичної ракети (1955) спричинило загострення міжнародної обстановки. 1957 р. після Суецької кризи 1956 р. була проголошена "доктрина Ейзенхауера" — програма силового і економічного втручання США на Близькому Сході. 1959 р. були започатковані серйозні зміни в політиці США щодо СРСР. Вперше в історії США відвідав з офіційним візитом радянський керівник М.С.
Хрущов.
Домашнє завдання:
1. Підручник: Всесвітня історія// Павло Полянський. – К.: Грамота,
2019.-Розділ 1. § 1-3
➢ Електронна версія підручника:
https://portfel.info/load/11_klas/vsesvitnja_istorija/poljanskij_2019_rik/2 2-1-0-26160
➢ Електронний ресурс: https://sites.google.com/view/vechirnya-shkola5-distance/ ➢ Тест для самоперевірки:
https://naurok.com.ua/test/prezidenstvo-g-trumena-ta-d-eyzenhauera-301 697.html
про публікацію авторської розробки
Додати розробку