Календарно - тематичне планування біологія 10 клас

Про матеріал
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від наказ № 1407 від 23.10.2017 р
Перегляд файлу

 

Календарно – тематичне планування

 Біологія      10 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 2 години – резервних)

Програма затверджена Наказом

Міністерства освіти і науки України від наказ № 1407 від 23.10.2017 р

 

п/п

Теми уроків

 

Дата

 

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

Примітка

Вступ ( 4 год)

 

  1.  

Міждисциплінарні зв’язки біології та екології.

 

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, сталий розвиток природи і суспільства;

називає: - основні галузі застосування біологічних досліджень;

наводить приклади:

  • біосистем різних рівнів;

характеризує:властивості живого: самооновлення, самовідтворення, саморегуляцію.

Діяльнісний компонент розрізняє:

- біосистеми різних рівнів організації

Ціннісний компонент

оцінює:важливість біологічних знань  для розвитку людства.

 

  1.  

Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок.

 

 

  1.  

Фундаментальні  властивості живого.

 

 

 

  1.  

Стратегія сталого розвитку природи і суспільства. 

 

 

Тема 1. Біорізноманіття (13 год)

 

 

  1.  

Систематика – наука про різноманітність організмів. Принципи наукової класифікації організмів

 

 

Знаннєвий компонент

 

оперує термінами та поняттями:

систематика, номенклатура, класифікація, філогенетична систематика, популяція, віруси, прокаріоти, еукаріоти;

називає:- сучасні принципи наукової систематики;

  • гіпотези походження вірусів;
  • шляхи проникнення вірусів у клітини;

наводить приклади:

- вірусів, бактерій, одноклітинних еукаріотів, грибів, рослин, тварин;

характеризує: - критерії виду;

- віруси, прокаріотичні організми, еукаріотичні організми.

 

Діяльнісний компонент:

складає:

- характеристику виду за видовими критеріями;

- порівняльну характеристику: вірусів, віроїдів, пріонів; архей та бактерій; одноклітинних і багатоклітинних еукаріотичних організмів;

класифікує:  - певні види грибів, рослин, тварин;

- визначає таксономічне положення виду в системі органічного світу.

 

  • Ціннісний компонент
  •  оцінює: - важливість систематики для сучасних біологічних досліджень.

 

  1.  

Сучасні критерії виду.

Лабораторні роботи1. Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу (вид на вибір учителя).

 

 

 

  1.  

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції.

 

 

  1.  

Віруси. Особливості їхньої організації та функціонування

 

 

  1.  

Віроїди, пріони.

 

 

  1.  

Прокаріотичні організми: археї та бактерії.

 

 

  1.  

Різноманітність прокаріотичних організмів.

 

 

  1.  

Сучасні погляди на еукаріотичні організми.

 

 

  1.  

Одноклітинні еукаріоти.

 

 

 

  1.  

Біорізноманіття рослин.

 

 

 

  1.  

Біорізноманіття тварин.

 

 

 

  1.  

Біорізноманіття грибів.

 

 

 

  1.  

Узагальнення знань

 

 

Тема 2.  Обмін речовин і перетворення енергії (16 год.)

 

  1.  

Обмін речовин та енергії – основа функціонування біологічних систем.

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

обмін речовин/метаболізм, фермент, вітамін, дихання, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, токсичні речовини;  

називає:

- структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму;

- критерії якості питної води;

 

наводить приклади:

- хвороб, пов’язаних з нестачею чи надлишком
надходження певних хімічних елементів, речовин;

характеризує:

- особливості енергетичного обміну клітин
автотрофних та гетеротрофних організмів;

- особливості знешкодження токсичних сполук в організмі людини;

  • нейрогуморальну регуляцію метаболізму в організмі людини;

пояснює:

- єдність процесів синтезу і розщеплення речовин в організмі;

-  роль АТФ у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль окремих хімічних елементів, речовин в метаболізмі;

- необхідність знешкодження токсичних сполук в організмі людини

.

Діяльнісний компонент

складає схеми:

  • - обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини, їхній взаємозв’язок;

порівнює:

- енергетичне і пластичне значення різних речовин.

 

 

Ціннісний компонент

висловлює судження:

  • - щодо впливу на здоров’я людини різних речовин (корисних та шкідливих);
  • оцінює:- важливість якості питної води та раціонального харчування для збереження здоров’я.

 

 

  1.  

Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів.

 

 

 

  1.  

Вуглеводи, ліпіди: огляд будови й біологічної ролі.

 

 

  1.  

Білки та їх біологічна роль.

 

 

 

  1.  

Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітини та цілісного організму.

 

 

 

  1.  

Нуклеїнові кислоти та їх біологічна роль.

 

 

  1.  

Вітаміни, їх роль в обміні речовин.

 

 

  1.  

Структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму.

 

 

  1.  

Енергетичне забезпечення процесів метаболізму.

 

 

  1.  

Роль процесів клітинного дихання в забезпеченні організмів енергією. 

 

 

  1.  

Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин.

 

 

  1.  

Практичні роботи

1. Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини.

 

 

  1.  

Надходження певних хімічних елементів. Значення якості питної води для збереження здоров’я людини.

 

 

  1.  

Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин. Знешкодження токсичних сполук в організмі людини.  

 

 

  1.  

Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.

 

 

  1.  

Узагальнення знань

 

 

Тема 3. Спадковість і мінливість (20 год.)

 

  1.  

Основні поняття генетики.

Проект: створення буклету, постеру,  презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо (один на вибір) орієнтовні теми: Генетичний моніторинг в людських спільнотах. Скринінг-програми для новонароджених. Генотерапія та її перспективи.

 

Знаннєвий компонент

 

оперує термінами та поняттями:

  •    ген, гени домінантні та рецесивні, геном, генотип, фен, фенотип, ознаки кількісні та якісні, моно-, ди- та полігібридне схрещування, реплікація, гени структурні та регуляторні, експресія генів, транскрипція, трансляція; гаплоїдний, диплоїдний та поліплоїдний набори хромосом; каріотип, гомо- та гетерогаметна стать; мутагени; мутації (геномні, хромосомні, точкові); генофонд популяцій;

називає:- сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини (секвенування генів, полімеразна ланцюгова реакція, застосування генетичних маркерів тощо);

- типи мутацій;

- причини спадкових хвороб і вад людини та хвороб людини зі спадковою схильністю;

наводить приклади:

- спадкової мінливості (комбінативної, мутаційної) людини;

  •  модифікаційної мінливості людини;

характеризує:

  • типи успадкування ознак у людини (повне та неповне домінування, кодомінування; аутосомно-рецесивне та аутосомно-домінантне, зчеплене, зчеплене зі статтю);
  • закономірності модифікаційної мінливості людини;
  • типи мутацій людини;
  • мутагенні фактори;

пояснює:-  застосування генетичних маркерів;

  •  явище зчепленого успадкування у людини;
  •  молекулярні механізми мінливості у людини; 
  •  біологічні антимутаційні механізми;
  •  

Діяльнісний компонент

порівнює:- моногенне та полігенне успадкування ознак у людини;

- спадкову та неспадкову мінливість людини;

розв’язує:

- типові задачі з генетики (моно- і дигібридне схрещування; повне та неповне домінування, кодомінування; успадкування зчеплене зі статтю);

визначає:

- можливі генотипи при даному фенотипі (та навпаки);

-  за результатами схрещування: який ген домінантний (рецесивний); тип успадкування ознак;

складає:

- схеми родоводів;

робить висновки про:

- генотип людини як цілісну інтегровану систему.

Ціннісний компонент

обґрунтовує судження:

- щодо шкідливих звичок, як мутагенних чинників;

виявляє власне ставлення до:

профілактики та терапії спадкових хвороб людини.

 

  1.  

Зберігання генетичної інформації в клітинах

 

 

  1.  

Передавання генетичної інформації з покоління в покоління

 

 

  1.  

Реалізація спадкової інформації: транскрипція та процесинг РНК

 

 

 

  1.  

Реалізація спадкової інформації. Генетичний код.

 

 

 

  1.  

Синтез білків і формування ознак

 

 

  1.  

Гібридологічний метод.

 

 

  1.  

Закономірності, відкриті Менделем

 

 

  1.  

Неменделівське успадкування ознак

 

 

  1.  

Зчеплене успадкування ознак

 

 

  1.  

Практичні роботи 2. Розв’язування типових генетичних задач.

 

 

  1.  

Цитоплазматична спадковість

 

 

  1.  

Поняття про мінливість. Спадкова мінливість

 

 

  1.  

Модифікаційна мінливість

Лабораторні роботи

2. Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості.

 

 

  1.  

Регуляція активності генів

 

 

  1.  

Популяційна генетика

 

 

  1.  

Генетична варіабельність людини

 

 

  1.  

Еволюція геному людини

 

 

  1.  

Медична генетика

 

 

 

  1.  

 Узагальнення знань

 

 

 

 

Тема 4. Репродукція та розвиток  ( 14 год.)

 

  1.  

Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.

 

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- мітоз, мейоз, амітоз, регенерація, трансплантація, гаметогенез, запліднення, онтогенез, ембріональна індукція;

називає:

- гіпотези старіння;

наводить приклади:

- порушень клітинного циклу;

пояснює:

- значення регенерації;

- суть та біологічне значення запліднення.

характеризує:

- періоди ембріонального та постембріонального розвитку людини;

Діяльнісний компонент

складає порівняльну характеристику:

- статевих клітин людини;

- розвитку чоловічих і жіночих статевих клітин;

демонструє навички:

- роботи з мікроскопом.

Ціннісний компонент

оцінює:- вплив позитивних і негативних чинників на ріст та розвиток людини;

- важливість профілактики онкологічних захворювань;

обґрунтовує судження про:

- вплив способу життя на формування людського організму та репродуктивне здоров’я;

- необхідність відповідального ставлення до планування родини.

виявляє власне ставлення щодо:

- трансплантації тканин та органів у людини, її перспектив;

- правил біологічної етики;

- біологічних і соціальних аспектів регуляції розмноження людини.

 

  1.  

Клітинний цикл.

 

 

 

  1.  

Ріст і розвиток клітин. Загибель клітин.

 

 

 

  1.  

Статеві клітини й запліднення

 

 

 

  1.  

Лабораторна робота. Будова статевих клітин

 

 

  1.  

Особливості репродукції людини

 

 

 

  1.  

Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини

 

 

  1.  

Ембріогенез людини. Явище ембріональної індукції

 

 

 

  1.  

Лабораторна робота. Вивчення етапів ембріогенезу

 

 

  1.  

Особливості процесів регенерації організму людини. Трансплантація тканин та органів

 

 

  1.  

Онкогенні фактори та онкологічні захворювання

 

 

  1.  

Профілактика онкологічних захворювань. Проекти.

 

 

  1.  

Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

 

 

  1.  

 Узагальнення знань

 

 

 

 

Узагальнення (1 год)

  1.  

Повторення тем біорізноманіття, обмін речовин і енергії Повторення вивченого

 

Повторення та узагальнення знань з пройдених тем, а також формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в  життєвих ситуаціях.

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Міщук Антоніна Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Біологія, 10 клас, Планування
Додано
9 січня
Переглядів
195
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку