|
№ уроку |
Дата |
Тема |
Види діяльності |
Очікувані результати |
Примітка |
|||||
|
ВСТУП (1 год) |
||||||||||
|
1 |
|
Діагностувальна робота для визначення рівня знань за минулий рік. Як виглядає поверхня Землі на карті. ГР2
|
Практикум. Робота з фізичною картою світу. Порівняльна характеристика частин Світового океану Розпізнавання материків, океанів, частин світу за контурами й місцем на карті/глобусі. Робота з інформацією. Порівняння розмірів материків, частин світу, океанів. Користування моделями. Складання пазлів «Карта материків та океанів».
|
- розуміє зміст понять «материк», «континент», «частина світу»; - використовує карту як джерело інформації; пояснює на конкретних прикладах та доводить практичне значення вивчення материків та океанів. |
|
|||||
|
РОЗДІЛ І. КАРТОГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ (8 год) |
||||||||||
|
Тема 1. Карти материків та океанів ( 2 год) |
||||||||||
|
2 |
|
Які бувають карти материків та океанів. ГР1
|
Робота у групі (парі). Класифікація карт. Робота з інформацією. Вибір інформації з тектонічної карти світу.
|
- досліджує об’єкти і явища, зображені на географічній карті; - здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі та карті; - оцінює практичне значення знань про географічні карти; - взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми.
|
|
|||||
|
3 |
|
Чому використовують картографічну генералізацію та спотворення. Які є умовні знаки на картах. Практична робота № 1. Порівняння карт світу, материків та океанів, представлених у різних масштабах. ГР1
|
Робота з інформацією. Картографічна генералізація залежно від масштабу. Робота в групах (парах). Чи можна уникнути спотворень при побудові дрібномасштабних географічних карт? Практикум. Створюємо фізико-географічну карту світу. |
- розрізняє масштабні й позамасштабні умовні знаки; - використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних картографічних досліджень; - використовує карту як джерело інформації; - пояснює на конкретних прикладах та доводить практичне значення карт для вивчення материків та океанів. |
|
|||||
|
Тема 2. Географічні координати ( 3 год) |
||||||||||
|
4 |
|
Що таке градусна сітка. ГР2
|
Робота з інформацією. Що таке паралелі і меридіани? Користування моделями. Як ведуть відлік від паралелей і меридіанів Складання схеми. Порівнюємо паралелі і меридіани.
|
- розуміє зміст поняття «градусна сітка»; - пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою; - досліджує об’єкти і явища, використовуючи географічні карти, моделі, зокрема й цифрові; - взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; - добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань. |
|
|||||
|
5 |
|
Як визначати географічну широту і довготу точки на карті. ГР1
|
Робота в групі/ парі. Де знаходиться ваш населений пункт? Робота з інформацією. Знаходимо на фізичній карті світу паралелі і меридіани Працюємо з інформацією. Порівнюємо глобус і фізичну карту світу.
|
- розуміє зміст понять «географічна широта», «географічна довгота», «географічні координати»; - користується градусною сіткою для визначення географічних координат; - добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; - оцінює практичне значення знань про географічні координати. |
|
|||||
|
6 |
|
Практична робота № 2. Визначення географічних координат та напрямків за географічною картою. ГР1 |
Практикум. Визначення географічних координат. Робота з картографічною інформацією. Як визначити географічні координати в електронних картографічних сервісах?
|
- використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; - добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; - оцінює практичне значення знань про географічні координати. |
|
|||||
|
Тема 3. Відстані на карті (3 год) |
||||||||||
|
7 |
|
Як виміряти відстані на карті за масштабом. ГР3
|
Робота в групі/ парі. Перетворення масштабів.
|
- використовує градусну сітку й різні види масштабів для визначення відстаней на картах; - добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів; - використовує карту та картографічні онлайн-сервіси для організації виконання навчальних задач.
|
|
|||||
|
8 |
|
Як виміряти відстані між точками, що лежать на одному меридіані або паралелі в градусах і кілометрах. Практична робота № 3. Визначення протяжності (у градусах і кілометрах) дуги меридіану, екватора, паралелей за картою/глобусом. ГР3
|
Робота в групі/ парі. Закономірності відстаней на карті
|
- використовує градусну сітку й різні види масштабів для визначення відстаней на картах; - добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів; - використовує карту та картографічні онлайн-сервіси для організації виконання навчальних задач.
|
|
|||||
|
9 |
|
Урок узагальнення |
Підсумкова робота № 1 з розділу «Картографічне зображення Землі» . ГР1 |
- узагальнення знань. |
|
|||||
|
РОЗДІЛ ІІ. ГОЛОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ (10 год) |
||||||||||
|
Тема 1. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини (3 год) |
||||||||||
|
10 |
|
Як утворилися материки та океанічні западини. ГР2
|
Робота з картами. Характеристика сучасної картосхеми літосферних плит. Робота з інформацією: Геохронологічна шкала.
|
- розуміє зміст поняття «геологічна ера»; - упослідовнює геологічні ери, епохи горотворення, тектонічні структури; - формулює очікувані результати дослідження з геологічної історії Землі. |
|
|||||
|
11 |
|
Що зображено на тектонічній карті світу. Практична робота № 4. Визначення віку областей складчастості за тектонічною картою. ГР1 |
Практикум. Порівняння карти з картосхемою. Робота з інформацією: «Сейсмічна активність та сейсмічні пояси Землі».
|
- розуміє зміст понять «платформа», «область складчастості»; - досліджує об’єкти і явища, використовуючи тектонічну карту; - здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на геологічній карті. |
|
|||||
|
12 |
|
Які закономірності визначають особливості рельєфу та поширення корисних копалин на материках і в океанах. Практична робота № 5. Встановлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу за тектонічною і фізичною картами. ГР1 |
Робота з інформацією: Порівняння тектонічної та фізичної карт. Визначення закономірностей утворення різних форм рельєфу. Робота в групі. Презентація «Як сучасна наука пояснює походження та рух літосферних плит?» |
- формулює закономірності утворення основних форм земної поверхні, родовищ корисних копалин; - досліджує об’єкти і явища, використовуючи тектонічну та фізичну карти; - встановлює на прикладах взаємозв’язки між тектонічною будовою, рельєфом, видами корисних копалин; - бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
Тема 2. Клімат (3 год) |
||||||||||
|
13 |
|
Від чого залежить клімат місцевості. ГР2
|
Робота з інформацією: Як і чому змінюється клімат Землі? Побудова хмари тегів «Клімат». Чи існує взаємозв’язок між поясами атмосферного тиску і кількістю опадів? Побудова кліматограми за наведеними в таблиці даними про середньомісячні температури повітря і середньорічну кількість опадів.
|
- розуміє зміст понять «кліматотвірний чинник», «повітряна маса», «тип клімату», «кліматичний пояс»; - створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; - бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
14 |
|
Яка роль повітряних мас у формуванні клімату. Практична робота № 6. Побудова кліматограми за наведеними в таблиці даними про середньомісячні температури повітря і середньорічну кількість опадів. ГР2
|
Моделювання. Процес утворення постійних та змінних вітрів. Робота з інформацією: Інтерактивна карта загальної циркуляції атмосфери за допомогою сервісу NullSchool. |
- розуміє зміст поняття «повітряна маса»; - використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про різні за властивостями повітряні маси для розв’язання запропонованої навчальної /життєвої проблеми; - характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості повітряних мас використовуючи відповідну наукову термінологію.
|
|
|||||
|
15 |
|
Чому кліматичні пояси розміщені симетрично щодо екватора. Практична робота № 7. Позначення на контурній карті кліматичних поясів і характерних для них типів повітряних мас. ГР1
|
Робота у групі для розв’язання проблем. 10 кроків для протидії зміні клімату Як змінюється світ через глобальні зміни клімату? Як акліматизуватися подорожуючому в різних кліматичних умовах?
|
- розуміє зміст понять «тип клімату», «кліматичний пояс»; - характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб типи клімату, використовуючи відповідну наукову термінологію; - використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про різні типи клімату для розв’язання запропонованої навчальної /життєвої проблеми. |
|
|||||
|
Тема 3. Природні комплекси Землі (2 год) |
||||||||||
|
16 |
|
Чому спостерігається широтна зональність на материках і в океанах та вертикальна поясність у горах. Практична робота № 8. Позначення на контурній карті природних зон Землі, аналіз проходження їхніх меж (на прикладі однієї з природних зон Землі). ГР1
|
Робота з інформацією: Аналіз карти географічних поясів та природних зон з атласу.
|
- розуміє зміст понять «широтна зональність», «вертикальна поясність»; - характеризує природні зони Землі, використовуючи відповідну наукову термінологію; - використовує самостійно або з допомогою вчителя інформацію про природні зони для розв’язання запропонованої навчальної проблеми; - бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
17 |
|
Які є типи водних мас та азональні природні комплекси. Практична робота № 9. Характеристика природних зон своєї місцевості. ГР1 |
Робота з інформацією: Створення схеми класифікації водних мас за глибиною.
|
- розуміє зміст понять «зональний природний комплекс», «азональний природний комплекс»; - використовує самостійно або з допомогою вчителя інформацію про азональні природні комплекси для розв’язання запропонованої навчальної проблеми; - бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
Тема 4. Розселення людей на материках (2 год) |
||||||||||
|
18
|
|
Як заселена наша планета. Практична робота № 10. Створення картосхеми «Шляхи розселення людей на Землі». ГР2 |
Робота з інформацією: На яких широтах проживає найбільша кількість населення планети? Чому населення Землі розміщено нерівномірно? Аналіз зміни чисельності населення планети за останні два сторіччя. Розв’язування задач. Визначення середньої густоти населення на материках
|
- розуміє зміст поняття «розселення населення»; - характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб розселення людей на материках; - використовує самостійно або з допомогою вчителя відомості про розселення людей та карти шкільного атласу для пояснення впливу природних чинників на густоту населення; - створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження. |
|
|||||
|
|
||||||||||
|
19 |
|
Урок узагальнення |
Підсумкова робота № 2. ГР2 |
- узагальнення знань. |
|
|||||
|
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ (44 год) |
||||||||||
|
Тема 1. Африка (6 год) |
||||||||||
|
20
|
|
Чому Африку називають континентом коротких тіней. Практична робота № 11. Визначення географічних координат крайніх точок, протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід за градусною сіткою і масштабом. ГР3
|
Моделювання. Плавання Васко да Гами Робота з інформацією: Візитівка Африки: клубок ідей. Он-лайн вікторина «Африка. Фізична карта». Робота у групі для розв’язання проблем. Які природні особливості формуються у зв’язку з перетином центра Африки екватором?
|
- знаходить і показує на картах моря: моря: Середземне, Червоне; затоки: Гвінейська, Аденська; протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель Мандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі; - створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; - бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; - розуміє зміст понять «тектонічний розлом»; - характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, використовуючи відповідну наукову термінологію. |
|
|||||
|
21 |
|
Які особливості рельєфу Африки та чому материк багатий на корисні копалини. Практична робота № 12 (початок). Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії Африки. ГР1 |
Робота з інформацією: Закономірності формування нафто-, газоносних басейнів в Африці. Чому Африка багата бокситами і мідними рудами?
|
- розрізняє поняття «родовище корисних копалин» і «басейн корисних копалин»; - характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб рельєф, використовуючи відповідну наукову термінологію; - використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів.
|
|
|||||
|
22 |
|
Чому Африка найжаркіший материк Землі. Практична робота № 13. Порівняння екваторіального і субекваторіального клімату Африки за кліматичними діаграмами. ГР2 |
Робота у групі для розв’язання проблем. Які відмінності існують у однакових кліматичних поясах північної і південної півкуль в Африці.
|
- характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, використовуючи відповідну наукову термінологію; - порівнює екваторіальний і субекваторіальний клімат екваторіальних лісів, саван і пустель; - використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування типів клімату; - бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
23 |
|
Як Африка забезпечена водними ресурсами. Практична робота № 12 (продовження). Позначення на контурній карті основних водних об’єктів Африки. ГР1 Практична робота № 14. Оцінка впливу рельєфу та клімату на формування річкової мережі та режим річок. ГР1 |
Робота з інформацією: Роль Д. Лівінгстона у дослідженні водних об’єктів материка. Робота у групі для розв’язання проблем. Чому найбільші і найглибші озера утворилися на сході Африки? Практикум. Позначення на контурній карті основних водних об’єктів Африки. |
- знаходить і показує на картах річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса; водоспад Вікторія; - характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб внутрішні води, використовуючи відповідну наукову термінологію; - використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей мережі річок, озерних улоговин; - бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
24 |
|
Які особливості розміщення природних зон Африки. Практична робота № 12 (продовження). Позначення на контурній карті пустель та напівпустель Африки. ГР1 Проєктна діяльність. Природні зони Африки: фотосафарі найбільшими національними парками материка. ГР1 |
Робота з інформацією: Встановлення подібності і відмінності в описах червоних і червоно-бурих ґрунтів.
|
- характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні зони Африки, використовуючи відповідну наукову термінологію; - знаходить і показує на картах пустелі: Сахара, Наміб, Калахарі відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; - порівнює червоні й червоно-бурі ґрунти, рослинний і тваринний світ екваторіальних лісів, саван і пустель; - бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
25 |
|
Що вплинуло на розселення африканського населення на материку. Практична робота № 12 (закінчення). Позначення на контурній карті держав Африки та їх столиць. ГР1
|
Робота у групі для розв’язання проблем. Як зупинити опустелювання саван?
|
- пояснює як географічне положення (щодо тектонічних структур, великих форм рельєфу, басейнів корисних копалин) впливає на спосіб життя та світогляд людей - бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
Тема 2. Австралія (5 год) |
||||||||||
|
26 |
|
Які особливості географічного положення Австралії. ГР2
|
Робота з інформацією: Візитівка Австралії: клубок ідей. Вікторина «Австралія. Фізична карта»
|
- знаходить і показує на картах різного масштабу: моря: Коралове, Тасманове; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф; півострів Кейп-Йорк. |
|
|||||
|
27 |
|
Які особливості рельєфу Австралії та чому на материку переважають рудні корисні копалини. Практична робота № 15. Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Австралії. ГР1 |
Робота з інформацією: Чому в Австралії немає діючих вулканів? Де на материку й чому є кам’яновугільні басейни, родовища бокситів, залізних руд?
|
- розуміє зміст поняття «кристалічний щит», «осадовий чохол»; - характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, Австралії, використовуючи відповідну наукову термінологію; знаходить і показує на картах різного масштабу: Західно-Австралійське плоскогір’я; Центральну низовину; гори: Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко).
|
|
|||||
|
28 |
|
Чому Австралія – найсухіший материк. Практична робота № 16 (на вибір). Порівняння тропічного пустельного і тропічного морського типів клімату за кліматичними діаграмами. ГР2 Практична робота № 17 (на вибір). Порівняння клімату південної частини Африки та Австралії. ГР2 |
Моделювання. Схема руху повітряних мас, що впливають на клімат Австралії. Практикум. Порівняння тропічного пустельного і тропічного морського типів клімату за кліматичними діаграмами. Порівняння клімату південної частини Африки і Австралії Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії. |
- характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, води Австралії, використовуючи відповідну наукову термінологію; - порівнює тропічний морський і тропічний пустельний клімат на материку, пустельні ландшафти Австралії й Африки; - знаходить і показує на картах різного масштабу: річки: Муррей, Дарлінг; озеро Ейр; - створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження. |
|
|||||
|
29 |
|
Які особливості органічного світу Австралії. ГР2
|
Робота з інформацією: Ендеміки Австралії. Порівняння пустель Австралії і Африки. |
- характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб рослинний і тваринний світ Австралії, використовуючи відповідну наукову термінологію; - знаходить і показує на картах різного масштабу: пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія відповідно до навчального завдання.
|
|
|||||
|
30 |
|
Які народи проживають в Австралії. ГР2
|
Робота з інформацією: Чому Австралія малозаселений материк? Які природні чинники зумовили розселення людей на материку? |
- досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти.
|
|
|||||
|
31 |
|
Проєктна діяльність. Фотоколаж «Природні об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Австралії». Подорож в Австралію: рекомендації мандрівникам. ГР1 |
Робота в групі для розв’язання проблем. Як австралійців забезпечити прісною водою?
|
- бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.
|
|
|||||
|
32 |
|
Урок узагальнення |
Підсумкова робота № 3 з тем «Африка». «Австралія». ГР3 |
- узагальнення знань. |
|
|||||
|
Тема 3. Південна Америка (8 год) |
||||||||||
|
33 |
|
Які особливості географічного положення Південної Америки. Практична робота № 19 (початок). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки. ГР1 |
Робота з інформацією: Візитівка Африки: клубок ідей. Моделювання: Онлайн вікторина «Південна Америка. Фізична карта». Робота з інформацією: Доколумбові цивілізації Південної Америки. О. Гумбольт – «другий Колумб» Південної Америки. |
знаходить і показує на картах різного масштабу: Карибське море; затоку Ла-Плата; протоки: Магелланова, Дрейка; острови: Вогняна Земля, Галапагоські; рівнини: Амазонська, Орінокська, ЛаПлатська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я; гори Анди (г. Аконкагуа); вулкани: Чімборасо, Льюльяйльяко; річки: Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади: Анхель, Ігуасу; озера: Маракайбо, Тітікака; сельву, пампу, пустелю Атакама відповідно до навчального завдання.
|
|
|||||
|
34 |
|
Які особливості тектонічної будови та рельєфу Південної Америки. Практична робота № 19 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки. ГР1 Практична робота № 18. Встановлення послідовності формування материка Південна Америка за геологічними епохами. ГР1 |
Робота з інформацією: Анди – «мідні» гори. Користування моделями: Читання профілю поверхні материка вздовж південного тропіка. Практикум. Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів Південної Америки. |
характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, клімат, внутрішні води, рослинний і тваринний світ Південної Америки, використовуючи відповідну наукову термінологію;
порівнює ландшафти південних окраїн Африки, Австралії, Південної Америки; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, родовищ корисних копалин, берегових пустель, природних комплексів в Андах. |
|
|||||
|
35 |
|
Чому Південна Америка – найвологіший материк світу. ГР2 |
Моделювання: Визначення кліматичних умов субекваторіального, тропічного і субтропічного поясів Північної і Південної півкуль за кліматичними діаграмами.
|
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
36 |
|
Які особливості вод суходолу Південної Америки. Практична робота № 19 (закінчення). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки. ГР1
|
Позначення на контурній карті об’єктів внутрішніх вод Південної Америки.
|
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
37
|
|
У чому особливість природних зон Південної Америки. Проєктна діяльність: Створення буклету «Природні унікуми Південної Америки». ГР2
|
Урок – практикум Характеристика природної зони Південної Америки. Робота з інформацією: Відмінності видового складу рослин і тварин у сельві та гілеї.
|
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.
|
|
|||||
|
38 |
|
Що вплинуло на розселення людей на материку . ГР2
|
Робота з інформацією: Візитівка Південної Америки: клубок ідей.
|
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
39 |
|
Урок узагальнення |
Підсумкова робота № 4. ГР2 |
- узагальнення знань. |
|
|||||
|
Тема 4. Антарктида (3 год) |
||||||||||
|
40 |
|
У чому унікальність географічного положення та рельєфу Антарктиди. ГР2 |
Моделювання: Як сформувався покривний льодовик в Антарктиді? Робота з інформацією: Особливості географічних карт материка. Експедиції Р. Амундсена та Р. Скотта. Опис підлідного рельєфу Антарктиди за картою. Робота у групі для розв’язання проблем: Використання природних багатств Антарктиди – заборонити чи дозволити?
|
знаходить і показує на картах різного масштабу і різних проєкцій Антарктичний півострів, моря Ведделла, Росса, масив Вінсон, вулкан Еребус, антарктичну станцію «Академік Вернадський»; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб рельєф, клімат, льодовиковий покрив, рослинний і тваринний світ Антарктики, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює підлідний рельєф і поверхню льодовика, природу антарктичних і тропічних пустель.
|
|
|||||
|
41 |
|
Чим унікальна природа Антарктиди. Тестування по темі. ГР3
|
Робота з інформацією: Українська антарктична станція «Академік Вернадський»: ким і як влаштуватися на роботу? |
використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення особливостей клімату, органічного світу Антарктиди, ведення наукової діяльності.
|
|
|||||
|
42 |
|
Практична робота № 20. Порівняння природи антарктичних та африканських пустель і оазисів: спільні та відмінні риси. ГР1 |
Моделювання: Схема утворення стокових вітрів в Антарктиді.
|
використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення особливостей клімату, органічного світу Антарктиди, ведення наукової діяльності.
|
|
|||||
|
Тема 5. Північна Америка (9 год) |
||||||||||
|
43 |
|
Які особливості географічного положення Північної Америки. Практична робота № 21 (початок). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки. ГР1
|
Робота з інформацією: Як впливає географічне положення материка на його клімат? Моделювання: Онлайн вікторина «Північна Америка. Фізична карта»; Робота з інформацією: Візитівка Північної Америки: клубок ідей. Імена дослідників Північної Америки на географічній карті. Робота у групі для розв’язання проблем: Хто насправді відкрив Америку? |
знаходить і показує на картах різного масштабу затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан; рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина; гори: Кордильєри (г. Деналі), Скелясті, Аппалачі; Аппалацький вугільний басейн, нафтогазоносний басейн Мексиканської затоки; річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо; водоспад Ніагарський; озера: Великі, Велике Солоне відповідно до навчального завдання. |
|
|||||
|
44 |
|
Які особливості тектонічної будови та рельєфу Північної Америки. Практична робота № 21 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки. ГР1
|
Робота з інформацією: Родовища золота й алмазів у Північній Америці. Робота з інформацією: Рудні корисні копалини Кордильєр і Анд.
|
досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, клімат, внутрішні води, природу арктичних пустель, тундри, тайги, степів і прерій Північної Америки. |
|
|||||
|
45 |
|
У чому проявляються особливості клімату Північної Америки. Практична робота № 22. Характеристика типів помірного клімату Північної Америки за кліматичними діаграмами. ГР2 |
Моделювання: Моделювання процесу зародження торнадо.
|
порівнює типи кліматів помірного поясу, режими річок басейнів трьох океанів.
|
|
|||||
|
46 |
|
На які водні ресурси багата Північна Америка. Практична робота № 21 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки. ГР1 Практична робота № 23 Порівняння режимів річок басейнів трьох океанів на прикладі Міссісіпі, Маккензі та Колорадо. ГР2 |
Робота з інформацією: Великі озера: особливості природи, екологічні проблеми.
|
використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування родовищ корисних копалин, форм рельєфу, озерних улоговин, природних зон на материку, для розв’язання екологічних проблем. |
|
|||||
|
47-48 |
|
У чому особливість розміщення природних зон на рівнинах та висотних поясів у горах. Практична робота № 21 (закінчення). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки. ГР1
|
Робота з інформацією: Унікальність і вразливість природи тундри.
|
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
49 |
|
Що вплинуло на розміщення населення Північної Америки. ГР2 |
Робота з інформацією: Чи впливають природні чинники на розміщення населення і в ХХІ столітті? |
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
50 |
|
Урок узагальнення |
Підсумкова робота № 5. ГР1 |
- узагальнення знань. |
|
|||||
|
Тема 6. Євразія (13 год) |
||||||||||
|
51 |
|
Чому Євразію називають материком контрастів та рекордів. Практична робота № 24 (початок). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії. ГР1
|
Робота з інформацією: Візитівка Євразії: клубок ідей Моделювання: Онлайн вікторини «Європа. Фізична карта»
|
знаходить і показує на картах різного масштабу моря: Північне, Балтійське, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська; протоки: Босфор, Ла-Манш, острови: Велика Британія, Ірландія, Ісландія, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські, Філіппінські, Шрі-Ланка, Тайвань; півострови: Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський, Мала Азія рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська, Середньодунайська, Індо -Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан, Середньосибірське, Казахський дрібносо пковик; гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь -Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); нагір’я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Фудзіяма; нафтогазоносні басейни Перської затоки, Північного моря; пустелі: Каракуми, Гобі, Руб -ель -Халі; річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр; озера: Каспійське, Женевське, Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море. |
|
|||||
|
52 |
|
Чому рельєф Євразії вирізняється різноманіттям форм. Практична робота № 24 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії. ГР1
|
Робота з інформацією: Гімалаї– найвища гірська система Землі Моделювання: Моделювання рельєфу Євразії за тектонічною картою.
|
|
||||||
|
53 |
|
Чому в Євразії є всі види корисних копалин. Тестування по темі. ГР3 |
Робота з інформацією: Родовища корисних копалин на шельфі материка. Родовища дорогоцінного каміння.
|
|
||||||
|
54 |
|
Чому Євразія – материк кліматичних контрастів. ГР2 |
Моделювання: Моделювання системи руху повітряних мас, що впливають на клімат Євразії.
|
|
||||||
|
55 |
|
Чому Євразію вважають «музеєм кліматів». ГР2
|
Моделювання: Моделювання системи руху повітряних мас, що впливають на клімат Євразії.
|
досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові. |
|
|||||
|
56 |
|
Практична робота № 25. Доведення зростання континентальності клімату із заходу на схід у помірному поясі на основі аналізу кліматограм. ГР2
|
Моделювання: Моделювання системи руху повітряних мас, що впливають на клімат Євразії.
|
порівнює типи клімату помірного поясу, пустелі тропічного й помірного поясів, природні зони Євразії й Північної Америки.
|
|
|||||
|
57 |
|
Чому внутрішні води Євразії вирізняються багатством і різноманітністю. Практична робота № 24 (закінчення). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії. ГР1 |
Робота у групі для розв’язання проблем: Нерівномірний розподіл водойм і запасів прісної води на материку. |
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
58 |
|
Як змінюються природні зони на території Євразії. ГР2 |
Робота у групі для розв’язання проблем: Альтернативні варіанти використання ділянки хвойного/мішаного/широколистого лісу: проблема вибору.
|
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
59 |
|
Як змінюються природні зони на території Євразії. ГР2 |
Моделювання: Моделювання послідовної зміни природних комплексів з висотою в горах Євразії за картами атласу. |
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
60 |
|
Які природні зони розташовані в південній частині Євразії. Дослідження: Як відрізнити азійські пустелі помірного й тропічного поясів? ГР1
|
Робота з інформацією: Найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО в Європі.
|
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
61 |
|
Урок-практикум. Чим подібні і чим різняться ландшафти Євразії та Північної Америки. Практична робота № 26. Порівняння рослинного й тваринного світу природної зони Євразії та Північної Америки (тундри, тайги, широколистих лісів, степів). ГР1
|
Практикум. Порівняння рослинного й тваринного світу природної зони Євразії та Північної Америки (тундри/ тайги/ широколистих лісів/ степів). |
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
62 |
|
Що потрібно знати про населення та екологічні проблеми Євразії. ГР2
|
Робота з інформацією: Розроблення презентації «Екологічна катастрофа Аральського моря» |
бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. |
|
|||||
|
63 |
|
Урок узагальнення |
Підсумкова робота № 6. ГР2 |
- узагальнення знань. |
|
|||||
|
РОЗДІЛ ІV. ПРИРОДА ОКЕАНІВ (7 год) |
||||||||||
|
Тема 1. Океани полярних широт (2 год) |
||||||||||
|
64 |
|
Які особливості природи Північного Льодовитого океану. ГР2 |
Робота з інформацією: Віртуальна мандрівка «Глибинами полярних океанів» (перегляд панорамних фото, відео). Історія досліджень Північного Льодовитого океану.
|
створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми. |
|
|||||
|
65 |
|
Як на картах з’явився Південний океан. Практична робота № 27. Порівняння географічного положення Північного Льодовитого й Південного океанів. ГР1
|
Робота з інформацією: Як визначають межі Південного океану? Унікальність природи океанів полярних широт. Робота у групі для розв’язання проблем: Вплив глобальних змін клімату на природу полярних океанів. |
характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію. |
|
|||||
|
Тема 2. Тихий океан. Атлантичний океан. Індійський океан. (5 год) |
||||||||||
|
66 |
|
Чим знаменитий Тихий океан. Практична робота № 29 (початок). Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Тихого океану. ГР1 |
Робота з інформацією: Найглибші місця в океанах. Дослідження океанів. Робота у групі для розв’язання проблем: Острови зі сміття в океанах: чому вони виникли та чим небезпечні. Чи можна на дні океанів ховати відходи господарської діяльності людей? Плавучі міста майбутнього - фантастика чи реальність? Зміни природи океанів під впливом глобального потепління.
|
створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми.
|
|
|||||
|
67 |
|
Які таємниці приховує Атлантичний океан. Практична робота № 29 (продовження). Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Атлантичного океану.ГР1 |
Робота з інформацією: Найпопулярніші місця відпочинку на берегах океанів. Опрацювання основних кліматичних показників відомих пляжних курортів світу з метою оптимального вибору часу відпочинку на них. Приклади курортів: острів Балі, Майамі, Анталія, Шарм-ель-Шейх. |
знаходить і показує на картах різного масштабу: течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська, Північнотихоокеанська, Східноавстралійська; Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська, Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська, Бразильська, Бенгельська; острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Маріанські, Ісландія. |
|
|||||
|
68 |
|
Які особливості природи Індійського океану. Практична робота № 29 (закінчення). Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Індійського океану. ГР1 |
Практикум. Порівняння географічного положення й природи Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Позначення на контурній карті географічних об’єктів та течій океанів |
характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію. |
|
|||||
|
69 |
|
Практична робота № 28. Порівняння географічного положення й природи Тихого, Атлантичного й Індійського океанів. ГР1 |
Практикум. Порівняння географічного положення й природи Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Позначення на контурній карті географічних об’єктів та течій океанів |
характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію. |
|
|||||
|
Розділ V. Узагальнення |
||||||||||
|
70 |
|
Урок узагальнення |
Підсумкова робота № 7. ГР3
|
- узагальнення знань. |
||||||