Календарно - тематичне планування з історії України 7 клас за підручником Г. Хлібовської

№ з/п

Дата

Тема уроку

Ключові компетентності

Очікувані результати

РОЗДІЛ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Розселення літописних слов’янських племен на території сучасної України.

-Спілкування державною мовою

- Соціальна та громадянська - формування знань про середньовічну українську державу; про важливість вивчення власної історії; формувати знання про середньовічне українське суспільство та форми організації державної влади;

- Математична

- Інформаційна

Знати:

– час виникнення Русі; дати договорів між Візантійською імперією та Руссю, повстання деревлян проти князя Ігоря, зовнішніх відносин княгині Ольги, князя Святослава;

– території розселення літописних слов’янських племен на теренах сучасної України, напрямки походів руських князів середини ІХ–Х ст. Розуміти:

– поняття «Русь» як етнонім, самоназву військово-торгової групи норманів, яка осіла на Середньому Подніпров’ї; поняття «данина», «дружина», «князь», «печеніги», «полюддя», «Русь» («РусьУкраїна»), «хозари», «язичництво»;

– основні версії походження та вживання назви «Русь» («Русь-Україна»);

– передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах сучасної України;

– роль міста Києва у виникненні Русі;

– статус літописних князів середини ІХ–Х ст. як очільників дружин русів;

– історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності і вдачі, характеристику публічної (політичної, господарської, культурної, релігійної та ін.) діяльності особистості, ставлення сучасників і своє ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Уміти:

– розмістити в хронологічній послідовності відомості про виникнення Русі, правління руських князів/княгині середини ІХ–Х ст.;

- показати на карті території розселення літописних слов’янських племен на теренах сучасної України, напрямки походів руських князів/княгині середини ІХ–Х ст.;

– схарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах сучасної України;

– укласти історичні портрети таких князів/княгині, як Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав

Господарство та суспільство слов’ян.

Практична робота:  визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.

Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України.

Практична робота: позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.

Заснування міста Київ. Діяльність військово-торгових груп норманів-русі у Східній Європі. Руські князі. Аскольд, Олег.

Практична робота: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи

Руські князі/княгиня середини ІХ–Х ст.: між легендами та історією. Ігор, Ольга, Святослав. Практична робота:  на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Узагальнення. Тематичне оцінювання

РОЗДІЛ 2. РУСЬ-УКРАЇНА наприкінці X – у першій половині XI ст

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого, хрещення Русі

- Спілкування державною мовою

- Соціальна та громадянська

- Математична

- Інформаційна

-Загальнокультурна

Знати:

– періоди правління князів Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого); дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів біля Києва; ймовірні дати зведення Софійського собору, започаткування укладання «Руської правди»;

– територіальні межі Русі-України наприкінці X – у першій половині XI ст. Розуміти:

– поняття «берестяна грамота», «бояри», «вотчина», «графіті», «ікона», «книжкові мініатюри», «митрополія», «мозаїка», «собор», «шлюбна дипломатія», «фреска»;

– суспільну роль різних верств населення РусіУкраїни;

– Русь періодів правлінь Володимира Святославовича та Ярослава Володимировича як середньовічну монархію імперського типу;

– історичне значення впровадження християнства як державної релігії Русі-України, започаткування кодифікації звичаєвого права;

– місце Русі-України серед європейських держав  після прийняття християнства.

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого), хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русів із печенігами, започаткування кодифікації руського звичаєвого права; – показати на карті території підлеглі Русі-Україні напр. X – у першій половині XI ст.;

– схарактеризувати соціальне та господарське життя Русі-України наприкінці X – у першій половині XI ст., правове становище різних верств, діяльність Володимира Святославовича та Ярослава Володимировича, зіставити (за напрямами) і порівняти з діяльністю перших руських князів/княгині;

– визначити причини та наслідки впровадження християнства як державної релігії Русі-України;

– розпізнавати і характеризувати пам’ятки культури Русі-України першої половини ХІ ст.

Русь-Україна за Ярослава Мудрого. «Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя Практична робота:схарактеризувати « Руську Правду» Ярослава Мудрого на основі витягів із правової пам*ятки.

Практична робота: уявна подорож Київською Руссю за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Повсякденне життя. Господарство. Практична робота: зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави

11.

Міста. Ремесла. Торгівля.

12.

Релігійне життя. Культура. Практична робота: визначити ( за доступними джерелами)роль і вплив християнської релігії і церкви на життя руського суспільства.

13.

Узагальнення. Тематичне оцінювання

РОЗДІЛ 3. РУСЬ-УКРАЇНА у другій половині XI – першій половині XIII ст

14.

Поліцентричність руської державності в другій половині XI – першій половині XIII ст. Вишгородський, Любецький з’їзди князів та їхні рішення. Правління Володимира Мономаха. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя)

- Спілкування державною мовою

- Соціальна та громадянська

- Математична

- Інформаційна

-Загальнокультурна

Знати:

– дати Вишгородського, Любецького з’їздів князів, періоди правління Володимира Всеволодовича (Мономаха), Мстислава Володимировича (Великого), дату першої писемної згадки назви «Україна» та версії її значення;

– територіальні межі Київського, Переяславського, Чернігівського, князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст., а також половецьких земель.

Розуміти:

– передумови, причини, сутність поліцентричності Русі-України;

– правління наступників Ярослава Володимировича (Мудрого) як процес усамостійнення адміністративно-територіальних утворень («земель»), де загосподарювали представники Мономаховичів, Ольговичів, Ростиславовичів та ін.;

– існування відмінностей між елітарною (княжодружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута племінними відмінностями.

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності основні відомості про події Київського, Чернігівського, Переяславського князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.; – показати на карті зміни територіальних меж Київського, Переяславського, Чернігівського, князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

 – схарактеризувати розвиток соціальних відносин, господарства та культури Русі-України у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.; – розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури Русі-України другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.;

– схарактеризувати діяльність та укласти історичні портрети таких князів, як Володимир Всеволодович (Мономах), Мстислав Володимирович (Великий), Володимир Глібович, Ігор Святославович (новгород-сіверський).

15.

Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Практична робота: позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі

16.

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

17.

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово). Практична робота: визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя

18.

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО («ДЕРЖАВА РОМАНОВИЧІВ») кінця ХІІ – середини ХІІІ ст.

КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ середини ХІІІ–XIV ст.

19.

Галицьке та Волинське князівства в ХІІ ст. Утворення Галицько-Волинського князівства («держави Романовичів»).

- Спілкування державною мовою

- Соціальна та громадянська

- Математична

- Інформаційна

-Загальнокультурна

Знати:

– час утворення Галицько-Волинського князівства («держави Романовичів»), монгольської навали на Русь-Україну, утвердження королівства Руського; дати битви обабіч річки Калка, коронування Данила Романовича;

– умовні територіальні межі Галицького й Волинського князівства («держави Романовичів»), королівства Руського та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь-Україну.

Розуміти:

– поняття «баскак», «королівство», «хан», «ярлик»;

– особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

– передумови посилення культурних впливів країн Центральної Європи на терени Галицько-Волинського князівства («держави Романовичів»), королівства Руського;

– особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальних умов збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про Волинське і Галицьке князівства, їх об’єднання під владою Романа Мстиславовича; походи монголів на Русь-Україну, події у королівстві Руському;

– показати на карті територіальні межі Галицького й Волинського князівства («держави Романовичів»), королівства Руського та сусідніх держав, напрямки монгольських походів на Русь-Україну в 1239–1242 рр.;

– схарактеризувати внутрішню та зовнішню діяльність князя/короля Данила;

– встановити історичне значення коронування Данила Романовича, причини припинення існування королівства Руського;

– розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури Галицько-Волинського князівства («держави Романовичів»), королівства Руського;

– схарактеризувати діяльність правителів Галицького й Волинського князівств («держави Романовичів»), королівства Руського, таких як Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Лев І Данилович, Юрій І Львович.

20.

Походи монголів на Русь. Особливості підпорядкування Галицько-Волинського князівства («держави Романовичів») та інших князівств Русі-України Монгольській імперії (Золотій Орді). Спроби організації антимонгольської коаліції.

21.

Відновлення влади Романовичів на Волині та в Галичині. Коронування Данила Романовича.

22.

Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави. Практична робота:  підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня)

23.

Королівство Руське за наступників короля Данила. «Вигасання» династії Романовичів та боротьба претендентів на її спадщину.

24.

Релігійне життя. Культура Галицько-Волинського князівства («держави Романовичів»), королівства Руського. Практична робота: виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському

25.

Узагальнення. Тематичне оцінювання

РОЗДІЛ 5. РУСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ (середина XIV – початок XVІ ст.). КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

26.

Інкорпорація руських земель до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Польського королівства та інших держав.

- Спілкування державною мовою

- Соціальна  та громадянська

- Математична

- Інформаційна

-Загальнокультурна

Знати:

– час входження руських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; дати битви біля річки Сині Води, Кревської, Городельської уній, Луцького з’їзду князів;

– території русько-українських земель у складі різних держав;

– соціальний склад населення русько-українських земель.

Розуміти:

– поняття «еліта», «магдебурзьке право», «магнат», «персональна унія», «самоврядування», «султан», «унія», «шляхта»;

– інкорпорацію (включення) руських земель до складу сусідніх держав як династичне успадкування та/або територіальні здобутки;

– особливості: 1) державних устроїв Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Польського королівства; 2) становища руських земель у складі різних держав;

– процес формування уявлень про окремішність русько-української спільноти;

– специфіку станової держави та роль у ній шляхти;

– вплив європейських країн на культуру населення русько-українських земель;

– передумови утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії. Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських земель до складу сусідніх держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

– показати на карті русько-українські землі у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV – XV ст. до складу сусідніх держав;

– визначати впливи Кревської та Городельської уній на формування української політичної еліти у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському, Польському королівстві; особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст із магдебурзьким правом; організації влади та суспільних відносин в руських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Польського королівства;

– схарактеризувати політичний устрій, господарство та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів, кочовиків і осілого люду);

– розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури русько-українського та кримсько-татарського народів XІV – XV ст.;

– укласти історичні портрети князів Ольгерда, Вітовта, Свидригайла, Костянтина Івановича Острозького, розповісти про наукову діяльність Юрія Котермака (Дрогобича).

27.

Кревська, Городельська унії та їх вплив на руську політичну еліту.

28.

Русь як окремий регіон у Польському королівстві. Луцький з’їзд монархів. Руські землі в суперництві Польщі та Литви. Київське князівство та його ліквідація.

29.

Особливості державних устроїв Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Польського королівства.

30.

 Формування шляхетського стану. Привілеї для шляхти в Польському королівстві та привілей великого князя Казимира ІV 1447 р. для землевласників Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Права шляхти та її роль в суспільному житті.

31.

Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Практична робота: порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів

32.

Релігійне життя. Культура населення русько-українських земель як система цінностей. Пам’ятки культури.

33.

Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства.

34.

Узагальнення. Тематичне оцінювання

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

35.

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

- Спілкування державною мовою

- Соціальна та громадянська

- Математична

- Інформаційна

Розуміти:

– взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Уміти:

– встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в Середньовіччі;

– визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

– охарактеризувати європейські впливи на культуру русько-українських земель;

– порівняти процеси і явища європейської та української історії Середньовіччя;

– розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).