Конспект урокуз використанням гейміфікації на уроці історії України 7 клас

Тип гри:  неімітаційна

Підтип гри:  одновекторна умовна

Тема уроку : суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя.

Етап уроку: закріплення знань по вивченій темі

Мета  ( очікувані результати):

-         Знати, що таке вотчина та хто нею володів; хто такі бояри; хто належав до вільного населення міст і сіл; як називали залежні та напівзалежні категорії населення; як називали людей різних станів.

-         Розуміти, які державні функції виконував князь; чи була Русь- Україна централізованою монархією; відмінні риси у побуті, харчуванні, зовнішньому вигляді бідних та заможних людей.

-         Уміти характеризувати господарське та суспільне життя населення Русі- України в 10 - першій половині 11 ст.; порівнювати спосіб життя різних суспільних верств населення.

Специфічна мета: навчити учнів працювати в команді; швидко реагувати на почуте поставлене запитання; уважно слухати; працювати на результат групи.

Задум  : наприкінці  уроку ( закріплення), після вивчення нового матеріалу, учні грають гру під назвою « Історична естафета», під час якої вони відповідають на питання ведучого( роль ведучого може виконувати і вчитель). На останню парту вчитель дає аркуш паперу ( можна декілька аркушів ) учневі, той, написавши відповідь на питання, передає однокласнику, який сидить за партою перед ним. Аркуш передається наперед  до тих пір, поки не закінчиться гра. Переможе та група( ряд) , яка перша правильно відповість на всі запитання. Питання ( в порядку поступовості)  ведучий

 виводить на екран мультимедійної дошки.

Обладнання : підручник « Історія України» 7 клас. Автори: Г. М. Хлібовська, О. В. Наумчук, М. Є. Крижановська, О. І. Бурнейко. Видавництво Тернопіль: Астон 2020.

Ілюстрований матеріал: фото терему, оселі ( Київ. Поділля. 11-12 ст. Реконструкція), одягу, який носили русичі.

Мультимедійна дошка, проектор, комп’ютер.

Підсумкова таблиця гри.

Підготовчий етап:

Ознайомлення учнів з правилами гри;

Вчитель ділить клас на групи ( кількість груп залежить від рядів парт у класі);

Обирає ведучого та двох експертів, які слідкуватимуть за грою та підводитимуть її  підсумок . Експерти повинні мати правильні відповіді, тому вони, методом випереджаючого навчання, мають ознайомитись із новим матеріалом ( вчитель може  дати готові відповіді).

Правила гри :

Брати активну участь;

не підказувати один одному;

аркуш паперу передавати послідовно учневі  на передню парту;

відповідь має бути письмова, лаконічна, навіть, одним словом( де це потрібно);

якщо учень не знає відповіді, передає аркуш паперу наступному ( наперед) учневі

Перебіг гри :

Після вивчення нового матеріалу, вчитель пропонує учням пограти гру на закріплення знань. Він дає аркуш паперу учневі, який сидить за останньою партою,  а ведучий зачитує питання і виводить його  на екран мультимедійної дошки. Учень відповідає на питання і передає аркуш паперу учневі, який сидить за  партою, перед ним.

Запитання для гри:

1. Очільник Русі- України, а одночасно й головний земельний власник. Йому підкорялись удільні князі. Він поєднував законодавчу, виконавчу, судову владу.( князь)
2. Так називали військо князя. За участь у воєнних походах та за вірну службу, вони отримували платню, частку здобичі або землю (дружина, дружинники).
3. Нащадки родоплемінної знаті чи дружинників, які отримували від князя землю, якою володіли та могли зробити з нею, що хотіли: продати, подарувати та інше. Цю землю вони отримували за військову службу ( бояри ).
4. Їхній соціальний статус зріс з прийняттям християнства. Це люди, які здійснювали релігійні обряди, мали значні володіння даровані князем, повноправно володіли землею (духовенство).
5. Вони були містянами, сплачували податки і виконували повинності на користь міста. Виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, шили одяг та взуття, майстрували прикраси ( ремісники).
6. Основним їхнім заняттям була торгівля. Вони могли мандрувати й торгувати як в середині держави, так і поза її межами ( купці).
7. Це найчисельніша група населення, особисто вільні селяни. Вони мали житло і земельний наділ, на якому господарювали ( смерди).
8. Громада, яка спільно володіла водоймами, пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Визначала обов’язкову для всіх сівозміну, несли взаємну відповідальність за сплату данини та за злочини вчинені на її території ( общинники).
9. Селяни, які через певні життєві обставини втратили особисту свободу, господарство, брали грошову позику в землевласника – купу , - яку могли відпрацювати. Відробивши борг, вони ставали вільними ( закупи).
10. Селяни, які укладали із землевласниками ряд ( договір) про найм і відповідно до нього працювали за частку виробленої продукції ( рядовичі).
11. Це зовсім безправні селяни – руси,  які втратили своє господарство і працювали на землевласника. Їх могли продати, подарувати, передати у спадок ( челядь).
12. Ними ставали переважно військовополонені. Їхній соціальний статус не був довічний. За гарну службу їх могли відпустити на волю (холопи).
13. Це категорія людей, яка не належала до жодного соціального статусу. Ними могли стати збанкрутілі купці, смерди, які втратили землю, господарство, позбавлені володінь ( ізгої).
14. Членами цього дорадчого органу були бояри, старші дружинники, вище духовенство. Раніше його рішення було обов’язковим, а пізніше до його волевиявлення князь міг і не дослухатись ( віче, народні збори).
15. Держава, де найвища влада успадковується та повністю або частково належить одній особі ( монархія).
16. Держава, управління якою здійснюється з одного центру безпосередньо правителем чи через його представників ( централізована держава).
17. Фотопитання.  На екран мультимедії виводиться фото оселі ( Київ. Поділля. 11-12 ст. Реконструкція).

-         Що ви бачите на фото?

-         Який будівельний матеріал використовували?

-         Хто мешкав в такій садибі?

18. Княжі просторі оселі, гарно оздоблені різьбою, полив’яними плитками. Обабіч розташовувались господарські будівлі- для худоби, зберігання збіжжя, продуктів ( тереми). ( тут доречно було б вивести на екран світлину з теремом Ярослава Мудрого).
19. Фотопитання. На екрані появляються фото одягу середньовіччя: довга чоловіча сорочка,  свитка, кожух, каптан, довгий плащ без рукавів, шапка з хутра, жіноча сорочка, спідниця поверх сорочки та інші.

-         Що зображено на фото?

-         Який одяг носили бідні, а який заможні руси?

20. Доповніть ланцюжок страв, якими харчувались люди у середньовіччі в Русі – Україні в 10 – першій половині 11 ст.

Каші, овочі, ягоди ....

21. Форма земельного володіння, яка належала князю, боярам, церкві як повноправним господарям. Вони могли її продати, подарувати, передати в спадок ( вотчина).

Підсумок гри

Експерти підводять підсумок гри та заповнюють підсумкову таблицю за такими колонками : номер питання, зміст  питання, бал. Визначають переможця, тобто яка група перемогла.

Вчитель підводить підсумок цілого уроку та гри.

Методичні рекомендації :

-         Гру доречно проводити на закріплення матеріалу;

-         Групу можна поділити за жеребкуванням і посадити в ряди, але щоб кількість учнів в рядах була однакова;

-         Можна використати  невеликі відео ( відеопитання), наприклад одяг, який носили руси із музею ( під відкритим небом) Київська Русь, що на Київщині;

-         Час гри – до 5 ( 7) хв.