Віртуальна екскурсія в історичний музей часів правління Вололимира Великого та Ярослава Мудрого( неретроспективна гра)

Тип гри: імітаційна

Підтип:  неретроспективна ( ділова екскурсія)

Тема:  культура Русі-України в 10- першій половині 11 ст.

Навчальна мета ( очікувані результати)

Після цього уроку учні зможуть:

Знати: хто такі Кирило та Мефодій та яку роль вони відіграли у появі писемності;  де виникали перші школи у 10 – пер. пол. 11ст. в Русі- Україні та хто мав можливість в них навчатись;  які будувались культурні, релігійні споруди та чим їх оздоблювали;  хто , де, як писались книги та їх оформлення;  жанри фольклору;   як проводили своє дозвілля  русичі.

Розуміти: значення таких історичних понять: кирилиця, глаголиця, берестяні грамоти, графіті, скрипторій,  літопис, книжкові мініатюри, пергамент, мозаїка, фреска, ікони, казки, билини, скоморохи та інші;  значення писемності, шкіл, книг в житті русичів.

Уміти: будувати усні висловлювання на основі опису;  аналізувати особливості розвитку культури даного періоду;  характеризувати розвиток писемності, освіти, літописання, архітектури, фольклору;  оцінювати рівень розвитку культури; самостійно знаходити історичну інформацію та її систематизувати.

Специфічна мета:  учасники гри глибше занурюються у вивчення нового матеріалу; розвивають уяву про історичні події даного періоду;   пробудять інтерес  до вивчення історії; гра формує творчі задатки учня, вчить вільно висловлюватись;  перетворить уявні дії у реальну поведінку;  самостійно набудуть нові знання, активізуючи уяву, пам’ять, мислення;  сприяє розвитку співпраці в групі.

Задум:  група учнів вирішили відвідати ( віртуально) історичний музей на екскурсію, присвячену розвитку культури Русі- України в 10- пер. пол. 11 ст. У цьому музеї вони відвідають три зали, де їх зустрічатимуть екскурсоводи та розкажуть про розвиток писемності, освіти, архітектури, фольклору, музики, дозвілля русичів у цей період. Але це музей відрізняється від інших тим, що коли відвідувачі, зайшовши в залу, мають уважно вислухати екскурсовода, тому що двері при виході із зали відчиняться тільки тоді, коли відвідувачі дадуть відповідь на питання, які знаходять в конверті  біля дверей.

Обладнання:  підручник « Історія України» 7клас. Г. Хлібовська,  О. Наумчук, М. Крижановська, О. Бурнейко,. Видавництво Тернопіль: Астон, 2020;  О. В. Ворожчинський. Історія України. Навчальний посібник. Видавництво Харків. Парус 2007;  карта Русі- України 10- першої половини 11 ст.;  мультимедійна дошка, проектор;  відеоматеріал « Парк Київська Русь» на Київщині за посиланням https//youtu.be/l6xdH5DooWU ; невеликий відеоекскурс « Культура Русі- України наприкінці 10 – у першій половині 11 ст.» за посиланням https://youtu.be/NwPjJ7opZFc;  ілюстрований матеріал( зображення в слайдах) подаю в конспекті уроку в підготовчому етапі; роздатковий матеріал( карточки з завданнями в конверті).

Підготовчий етап:  вчитель знайомить учнів з фабулою гри; підготовчий етап- 2 тижні; поділ на групи: клас ділиться на 3 групи по 3 учні в кожній групі; кожна група отримує завдання: уявити себе екскурсоводом історичного музею трьох окремих залів і провести відвідувачам( учням, які залишились) екскурсію. Завдання для груп: 1- розвиток писемності та освіти, 2- пам’ятки архітектури, 3- фольклор, музика, дозвілля у 10- першій половині 11 ст. в Русі- Україні; учні самостійно підготовляють необхідні атрибути для гри: підбирають теоретичний,  ілюстраційний матеріал та презентують його через слайди, який повинен відповідати темі уроку;  підшуковують такі зображення на слайди: св. Кирило та Мефодій, кирилиця та глаголиця, берестяні грамоти, графіті, середньовічна школа, книги, скрипторій, пергамент, обкладинка літопису « Повість минулих літ», Нестор, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Змієві вали, Десятина церква, Спасо- Преображенський собор, Софіївський собор, мозаїки, фрески  ікони, музичні інструменти, Добриня, Ілля Муромець, скоморохи; учні самостійно проводять інформаційно- пошукову роботу, але під контролем вчителя, який проводить консультації, подає їм список використаної літератури, інтернет- ресурсів та інше; регламент ( для екскурсоводів) – 3- 5 хв.

Правила гри: вчитель пропонує учням провести урок у вигляді гри, дотримуючись всіх вимогів програми, щоб досягнути мети уроку; гра не повинна перейти у виставу, вона має нести навчальний характер; екскурсоводи мають самостійно виконати поставлене перед ними завдання( якщо потрібно, можна звернутись за  допомогою до вчителя); відвідувачі( учні) повинні уважно слухати, заповнювати таблицю, приймати участь в обговоренні певних питань; дотримуватись регламенту; раціонально використовувати час на уроці.

Перебіг гри:  вчитель оголошує тему, мету ( очікувані результати), план уроку. Після цього, з метою мотивації та зацікавленості учнів у роботі на уроці, пропонує їм переглянути невелику відеоекскурсію у Парк Київської Русі, що на Київщині( посилання подаю в обладнаннях конспекту уроку).

Вчитель: ви побачили музей Київської держави під відкритим небом, а тепер я пропоную відвідати наш історичний музей, присвячений вивченню нашої теми. Протягом гри перед вами буде стояти завдання: заповнити таблицю « Культура Русі-України в 10- першій половині 11ст» за такими колонками: галузь культури,  творці культури, досягнення  ( зразок: галузь- освіта; творці- Кирило, Мефодій, Нестор; досягнення- кирилиця, глаголиця, « Повість минулих літ»).

Віртуальна екскурсія в музей.

Вчитель: ось ми завітали до історичного музею, де проведемо екскурсію. Звичайно, як і будь- якому музеї, нас зустрінуть екскурсоводи і виконають свою роботу. Але, як тільки ми зайдемо в залу, за нами зачиняться двері, ми маємо уважно слухати розповідь екскурсоводів, щоб відповісти на запитання у конверті, аж тоді двері відчиняться, і ми зможемо вийти та зайти в іншу залу.

Учні заходять в першу залу

Екскурсовод 1 ( виводить на мультимедійну дошку презентацію першого слайду із зображеннями св. Кирила , кирилицю, глаголицю, берестяну грамоту, графіті « Повідомлення про смерть Великого київського князя Ярослава Мудрого»): друзі, ви завітали до зали під назвою « Писемність. Освіта». Про існування руської писемності в дохристиянські часи свідчать різні історичні джерела. Згадки про це містять свідчення слов’янських просвітників Кирила та Мефодія, арабських письменників. У другій половині 9 ст. на початку 10 ст. виникла слов’янська абетка на базі грецького алфавіту- це кирилиця- писемність, що відома за книжковими пам’ятками 11-12 ст., її азбука складалася з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких та 19 оригінальних слов’янських. Це складна творча переробка грецького алфавіту. Глаголиця( тут можна показати напис на Башчинській плиті)- має складне накреслення літер у вигляді кружечків  і петелик, з’єднаних між собою.  Азбука глаголиця складається з 39 літер. Більшість вчених вважають, що саме глаголицю винайшов Кирило для слов’ян Моравії та Полннонї. На основі кирилиці сформувалась старослов’янська мова. Дослідники вважають, що русичі також розмовляли і давньоукраїнською мовою.  Старослов’янською з елементами та лексичними формами давньоукраїнської мови робили записи на берестяних ( зроблені з березової кори) грамотах , укладали дипломатичні угоди, зокрема з Візантією.  А це графіті( показує на зображення « Повідомлення про смерть Ярослава Мудрого) – стародавні написи, малюнки зроблені гострим предметом  на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах. Це означає, що писемність поширювалась на різні соціальні групи.

Екскурсовод 2 ( презентує другий слайд із зображеннями Володимира Великого, Ярослава Мудрого, середньовічної школи , книжок , скрипторію, митрополитом Іларіоном, Нестором, титулкою літопису « Повість минулих літ»):  після хрещення Володимиром Великим Русі почали появлятись школи, які відкривались при храмах. Такі школи були при Десятинній церкві, Софіївському соборі. Вчителями були священники, навчання носило релігійний характер, вчили читати по релігійних книгах. Навчатись могли тільки хлопчики із заможних родин. Книги завозили із Візантії та переписували їх. Майстерні, де переписували книги називались скрипторіями. Їх ілюстрували рукописними малюнками, які називались книжковими мініатюрами. Потім у Русі- Україні появились і оригінальні твори, наприклад « Слова про закон і благодать» написав митрополит Іларіон. Також цінним письмовим джерелом є літописи – це історико- літературні твори, де оповідь про події з культурного, релігійного, політичного життя ведуться за літами( роками). Старі літописи не дійшли до нас в оригіналі, а збереглися в копіях або переробках . Нестор- автор « Повісті минулих літ» послідовник Кирила і Мефодія. Саме з його ім’ям пов’язують зародження української писемності, книжного слова, письмової української мови. « Повість минулих літ» - це непросто пам’ятка писемності , а й художня поетична книга, збірка епічних пісень та перша, найвідоміша історія українського народу.

Екскурсовод 3 ( презентує третій слайд із зображеннями:  картина  О. Галичинської « У бібліотеці Ярослава Мудрого», уривок написаний на пергаменті, ручку з гусячого пера та чорнильницю, книгу із ініціалам та заставкою): велику роль розвитку писемності, освіти, книгописанню приділяв князь Ярослав Мудрий. Літописець засвідчує: « зібрав багато писців і перекладав з грецького на слов’янське письмо, і списали книги многі». Писали на тонко вичиненій телячі шкірі – паргаменті, а також на бересті. Писали чорнилом, яке робили з дубової чи вільхової кори. Знаряддя для письма були гусячі пера. Палітурку обтягували шкірою, оздоблювали дорогоцінним камінням, золотими чи срібними пластинками. Першу букву розділу – ініціал – оздоблювали дуже, дуже майстерно, він був набагато більшого розміру, чим інші букви. Початок книги( розділу) прикрашали заставками – малюнком на всю ширину сторінки із зображенням фантастичних птахів або звірів. Через таку велику та майстерну працю, книги були досить дорогими.

А тепер, щоб залишити нашу залу і перейти до іншої, вам потрібно відповісти на питання в конверті.

( вчитель бере конверт з роздатковим матеріалом – карточками, на яких написані питання, зачитує учням)

1. Що таке кирилиця, кого вважають її засновником?
2. Де виникали перші школи?
3. Які нові поняття вам запам’ятались?  Поясніть одне із них на вибір.
4. Чому книги в Русі- Україні були такими дорогими та цінними?

( учні переходять в іншу залу )

Екскурсовод1( презентує перший  слайд із такими зображеннями: дерев’яний середньовічний будинок, терем Ярослава Мудрого, Змієві вали, Десятинну церкву, Спасо – Преображенський собор, Софіївський собор): будівничі  10 – першої половини 11 ст. Прославились на всю Європу своїми будівельними роботами. Спочатку споруди будували з дерева, а пізніше з каменю. Дерев’яними були житлові будинки, тереми, навіть, оборонні споруди. Наприклад, такими були основа( зруби) та греблі Змієвих валів. Але вони довго не могли прослужити людям, тому що були часті пожежі , які їх спалювали. Пізніше почали зводити кам’яні споруди. Першою кам’яною спорудою тих часів, була Десятинна церква. Взагалі, князі мали як обов’язок , збудувати церкву чи храм.  Визначною пам’яткою культурної спадщини Русі- України є Спасо- Преображенський собор в Чернігові , будування якого почалось за князювання Мстислава Володимировича в 1036р. Спочатку храми будувати запрошували візантійських майстрів, а потім їх будували самі русичі – зодчі( будівничі), які вправно справлялись з роботою. У храмах хоронили після смерті князів, наприклад, Ярослав Мудрий похований у Софіївському соборі.

Екскурсовод 2. А я вам покажу чим оздоблювали храми ( презентує другий слайд із зображеннями мозаїкою, фресками, іконами). Прикрашали їх мозаїкою та фресками, а також іконами. Мозаїка – це візерунки чи зображення зроблені з частинок різнокольорових камінців , мармуру чи скла , які закріплювали на шарі цементу чи розчині вапняному. До нашого часу збереглись мозаїчна підлога Десятинної церкви та настінні мозаїки в Софіївському соборі. Ось це ( показує на зображення)  мозаїка Богородиці Оранти та мозаїка Христа Вседержителя із Софіївського собору. Фрески -