Календарно- тематичне планування Історія України. Всесвітня історія.

Структура курсу

Вступ до інтегрованого курсу історії

Розділ І. Життя людей у первісні часи

Розділ ІІ. Цивілізації Стародавнього Сходу

Розділ ІІІ. Давня Греція та її сусіди

Розділ ІV. Давній Рим і його сусіди

Узагальнення. Внесок цивілізацій Стародавнього світу в історію людства. Значення давньої історії України як складової світової історії

№ п/п

Дата

Тема уроку

Очікувані результати навчання

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Вступ до інтегрованого курсу історії

1

Вступ. Що вивчає наука історія

Стародавнього світу;

• розуміє поняття «ера», «цивілізація»;

• формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей;

• розрізняє історичні джерела за видами (матеріальні/ нематеріальні, текстово-візуальні тощо);

• пояснює способи нагромадження та пошуку інформації;

• добирає інформацію за заданими критеріями;

• використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів;

• розрізняє тексти соціального й історичного змісту;

• виокремлює основне і другорядне в тексті;

• порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури й пояснює їх значення;

• формулює висновок, судження на основі наведених фактів;

• формулює та обстоює в дискусії власні погляди та переконання на різноманітні теми історії та суспільства;

• визначає значущість історичної та сучасної події для людини і суспільства.

Ставлення:

• усвідомлює важливість вивчення історії України як невід’ємної важливої складової всесвітньої історії.

 Історична періодизація: світ і                                             Україна.

Археологічна періодизація. Хронологічні межі історії Стародавнього світу.

Лічба часу в історії Стародавнього світу. Історичні джерела з історії        Стародавнього світу

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна,  дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань                                                                           Квінтиліана. Фронтальна бесіда, інтерактивні вправи, дискусія.

Робота з візуальним рядом (ілюстрації історичних джерел,                          пов’язаних з подіями історії України). Укладання хронологічних задач

2

Історична періодизація: світ і Україна. Що вивчає історія стародавнього світу.

3

Як виникли системи літочислення

4

Лічба часу в історії Стародавнього світу.

5

Джерела з історії первісності та стародавнього світу.

Розділ І. Життя людей у первісні часи

6

Поява і розселення людини на планеті Земля. 

Базові знання:

палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, «homo sapiens (людина розумна)», первісне стадо, рід (родова община), плем’я, вождь, рада старійшин, матріархат, патріархат, «неолітична революція», привласнювальне господарство, відтворювальне господарство, ремесло, продуктивність праці, стоянки та пам’ятки первісних людей на території України, Трипільська археологічна культура, Середньостогівська археологічна культура, Вікентій Хвойка, язичництво, тотемізм, анімізм, магія.

Уміння:

• знає хронологічні й територіальні межі появи давніх людей на Землі, на теренах України;

• знає назви та місце розташування двох-чотирьох стоянок первісних людей

на території України;

• розуміє сутність наукових і релігійних теорій про походження людини;

• висловлює власну думку щодо теорій про походження людини;

• досліджує і використовує історичні джерела для аналізу подій історії Стародавнього світу;

• виявляє чинники, що впливають на заняття, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) первісних людей;

• установлює послідовність історичних подій із життя людей в первісні часи за допомогою стрічки часу;

• описує перебіг історичних подій з історії людей у первісні часи та визначає тяглість в історичному процесі;

• наводить приклади історичних пам’яток та досягнень первісних людей, які використовуються в сьогоденні;

• виявляє в процесі пошуку інформації про життя первісних людей різні види історичних джерел, зокрема візуальні, артефакти;

• визначає ознаки, що пов’язують артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історією первісних людей;

• порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури первісних людей і пояснює їх значення;

• добирає приклади, які розкривають поняття/терміни, що використовуються в межах тем розділу «Життя людей у первісні часи»;

• розрізняє природні, економічні, соціальні та культурні зміни, що відбулися в житті людей у первісні часи, наводить приклади впливу цих змін на життя людини й суспільства;

• розуміє сутність і значення неолітичної революції в житті первісної людини;

• розрізняє відмінність між привласнювальним та відтворювальним

господарством;

Поява і розселення людини на планеті Земля. Перші люди на теренах України. Теорії походження людини. Кам’яний вік людства.

Життя та заняття найдавніших людей.

Життя людини на теренах України в первісну добу.

Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України.

Виникнення землеробства та скотарства. Неолітична революція. Початок обробки металів. Виникнення ремесел. Зародження торгівлі.

Перші землероби та скотарі України. Трипільська археологічна культура.

Середньостогівська археологічна культура.

Форми організації первісних спільнот.

Первісна культура та релігійні вірування людей. Практичні знання та вірування первісних людей. Мистецтво за первісної доби

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна,           дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань Квінтиліана. Робота з картою

«Перші люди на землі». Проєкт-порівняння «Знаряддя    

праці первісної людини епохи палеоліту та неоліту».

Практична робота з ілюстраціями стоянок і поселень первісної людини (наприклад, за реконструкціями художника Зденека Буріана).

Відкрита дискусія «Теорії походження людини».

Створення пригодницьких оповідок з життя первісної людини. Укладання пізнавальної загадки (хмаринки слів, кросворда тощо) за змістом навчального матеріалу. Проєкт «Спадщина Трипільської культури»

7

Кам'яний вік в історії людства

8

Чого навчилися первісні люди за кам'яного віку

9

Поява і розселення людей на теренах України

10

Неолітична революція та початок обробки металів

11

Спільноти землеробів і скотарів на українських землях

12

Трипільська та Середньостогівська археологічні культури

13

Форми організації первісних спільнот

14

Релігійні вірування та культура первісної доби

15

Практичне заняття№ 1 «Опис способу життя первісних людей на основі археологічних джерел»

16

Тематичний контроль

«Життя людей у первісні часи»

Розділ ІІ.

Цивілізації Стародавнього Сходу

17

Цивілізаційні центри Стародавнього Сходу в часі і просторі.

Базові знання:

іригаційне землеробство, держава, влада фараона, піраміди, папірус, міста-держави Шумеру, закони Хаммурапі, колонізація, фінікійський алфавіт, ієрогліф, клинопис, цар Соломон, Біблія, Дарій І, варни, касти, буддизм, індуїзм, імперія, Піднебесна, Конфуцій.

Уміння:

• знає хронологічні й територіальні межі стародавніх цивілізацій Сходу;

• розташовує події з історії стародавніх цивілізацій у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю;

• установлює послідовність історичних подій виникнення та розвитку стародавніх цивілізацій Сходу, за допомогою лінії часу;

• встановлює значення географічного фактору в розвитку цивілізацій Стародавнього Сходу;

• встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одне від одного (у межах тем розділу «Цивілізації Стародавнього Сходу», з допомогою вчителя);

• виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі держави в Давньому Єгипті, Дворіччі, Ізраїльсько-Юдейському царстві, Персії);

• виявляє в процесі пошуку інформації про стародавні цивілізації Сходу різні види історичних джерел, зокрема артефакти, текстові, візуальні, усні;

• розрізняє джерела інформації за видами (матеріальні/нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо);

• визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела;

• визначає тему й походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації (на прикладі давньоєгипетської цивілізації, Дворіччя, Фінікії; Ізраїльсько-Юдейського царства, китайської та індійської цивілізацій);

• розуміє значення Біблії як історичного джерела;

• формулює питання різного типу до тексту/ медіатексту, візуальних джерел;

• визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал (на прикладі стародавніх цивілізацій Сходу);

• визначає тему й походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації;

• визначає особливості господарства, суспільного життя і культури (на прикладі стародавніх цивілізацій Сходу);

• наводить приклади впливу діяльності людини стародавніх цивілізацій Сходу на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи;

• діє для збереження навколишнього середовища

Ставлення:

• формулює та висловлює власні судження стосовно ціннісних основ цивілізацій Стародавнього Сходу на основі інформації з різних доступних джерел, гуманістичних цінностей

Цивілізаційні центри

    Стародавнього Сходу в часі  і

  просторі.

Наукові дослідження стародавніх цивілізацій. Давній Єгипет. Народження Цивілізації Дворіччя. Давній Вавилон. Фінікія. Ізраїльсько- Юдейське царство. Давні Індія  та Китай.

Землеробські цивілізації Стародавнього світу.

Вплив природних умов на особливості господарювання давніх цивілізацій Сходу.

Держава і суспільство. Влада  фараона в Давньому Єгипті.

Міста-держави Шумеру. Закони Хаммурапі. Поняття закону.

Фінікійська колонізація. Ізраїльсько-Юдейське царство.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань Квінтиліана. Укладання ілюстрованої лінії часу «Давні цивілізації Стародавнього Сходу».

Робота з історичними картами. Проєкт-порівняння умов виникнення та розвитку землеробських цивілізацій Стародавнього Сходу.

Робота з візуальними джерелами. Дослідницький проєкт «Закони Хаммурапі».

Проєкт-порівняння «Шкільне навчання Єгипту та Шумеру». Укладання пізнавальної загадки (хмаринки слів, кросворда тощо) за змістом навчального матеріалу Творчий проєкт

«Сторінка видатного діяча Стародавнього Сходу в соціальній мережі Facebook (Instagram)».

Творчий проєкт — фотогалерея

«Стародавні цивілізації Азії та Африки»

18

Цивілізації річкових долин

19

Держави Стародавнього сходу на лінії часу. Єгипет

20

Месопотамія: Шумер, Аккад, Вавилон, Ассирія

21

Месопотамія: Вавилон, Ассирія. Перська держава. Ізраїль і Юдея

22

Стародавні цивілізації Індії й Китаю

23

Влада і суспільство в державах стародавнього Сходу

24

Родина і виховання дітей. Становище жінок в суспільствах стародавнього Сходу

25

Міфологія та релігійні вірування народів стародавнього Сходу 

26

Поява монотеїстичних релігій. Юдаїзм

27

Буддизм. Конфуціанство

28

Культурні надбання стародавнього Сходу

29

Практичне заняття № 2 «Міфологія та релігія Давнього Єгипту. Будівництво пірамід

30

Тематичний контроль

«Цивілізації Стародавнього Сходу»

Розділ ІІІ. Давня Греція та її сусіди

31

Природа і населення стародавньої Греції.

Базові знання:

античність, Мінойська цивілізація, Ахейська Греція, Гомер «Іліада», «Одіссея», Генріх Шліман, міста-держави (поліси), демократія, олігархія, демос, реформи Солона, Спарта, олігархія, Велика грецька колонізація, античні міста-держави Північного Причорномор’я, кіммерійці, скіфи, сармати, Геродот, персько-грецькі війни, Перикл, Олімпійські ігри, П’єр де Кубертен, Імперія Александра Македонського, еллінізм.

Уміння:

• розташовує події (у межах тем розділу «Давня Греція та її сусіди») у хронологічній послідовності за допомогою стрічки часу, укладає хронологічну таблицю;

установлює часову послідовність перебування на території України кіммерійців, скіфів, сарматів;

• встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах тем розділу «Давня Греція та її сусіди», з допомогою вчителя);

• пояснює відмінності між громадським та особистим простором; виявляє порушення права на особистий простір;

• наводить приклади й пояснює призначення об’єктів громадського простору в минулому і сучасності (на прикладі теми «Афіни — батьківщина демократії»);

• пояснює, чому і якими правами від народження наділена кожна людина;

• ідентифікує випадки дискримінації (зокрема утисків), булінгу (цькування) та визначає їх наслідки для особи і групи осіб, до якої ця особа належить;

• наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації та її подолання;

• пояснює потребу доступності громадського простору для людей з інвалідністю або маломобільних груп населення;

• аргументує потребу спільних правил, а також необхідність їх дотримуватися;

• переконує інших у перевагах поведінки, заснованої на повазі до прав людини і поваги до гідності людини;

• формулює судження про вчинки історичних осіб і сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду;

• обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини;

• поводиться з повагою до інших осіб;

Природа і населення стародавньої Греції. Наукові дослідження давньогрецької цивілізації.

Природні умови та населення. Розвиток господарства.

Система рабства.

Цивілізація Давньої Греції та її сусіди у просторі та часі.

Мінойська цивілізація. Дорійці. Ахейська Греція. Велика грецька колонізація. Еллінізм.

Суспільство і держава в Стародавній Греції Давньогрецький поліс.

Афіни – батьківщина демократії: від Солона до Перикла.

Стародавня Спарта – приклад олігархічної держави. Держава Александра Македонського.

Елліністичні держави.

Військова справа

в Стародавній Греції Поняття конфлікту, його види, стадії та способи подолання.

Образ воїна-героя. Озброєння, стратегія і тактика полководців. Греко-перські війни як приклад рівня розвитку військової справи в Давній Греції.

Александр Македонський.

Родина і виховання

Родина в Давній Греції. Ґендер. Становище жінки. Навчання дітей. Виховання громадян і воїнів (на прикладі Афін і Спарти). Традиції повсякденного життя. Давньогрецька мода. Осередки давньогрецької цивілізації та їх сусіди на теренах України: античні

міста-держави, кіммерійці, скіфи і сармати, землеробське населення українських земель.

Культура Давньої Греції. Міфологія. Релігія. Наукові здобутки. Олімпійські ігри. Пам’ятки мистецтва Мінойської цивілізації, «золотої доби» грецької культури, еллінізму. Видатні діячі давньогрецької культури. Історичне значення давньогрецької культури.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань Квінтиліана. Робота з картами

«Мінойська та ахейська цивілізації Давної Греції», «Велика грецька колонізація»,

«Персько-грецькі війни». Дослідницький проект «Античні міста-колонії в Північному Причорномор’ї». Укладання синхронізованої таблиці. Робота з ілюстрацією «Житло давніх греків». Міні- дослідницький проєкт «Жінка в давньогрецькому суспільстві». Дискусія «Висловлювання Перикла. Чи актуальні вони в наш час?».

Коментований перегляд та інтерпретація візуальних джерел інформації з історії Давньої Греції. Укладання історичних оповідок з життя кіммерійців, скіфів, сарматів на території України. Творчий проєкт — укладання туристичного маршруту «Скарби античної цивілізації на українських землях».

Укладання пізнавальної загадки (хмаринки слів, кросворда тощо) за змістом навчального матеріалу. Творчий проект «Сторінка видатного авньогрецького діяча в соціальній мережіFacebook       (Instagram)»

32

Мінойська

цивілізація. Ахейська Греція.

33

Поліси. Велика грецька колонізація. Еллінізм

34

Давньогрецький поліс. Афіни – батьківщина демократії

35

 «Золотий вік» Афін за Перикла

36

Стародавня Спарта – приклад олігархічної держави

37

 Військова справа в Дівній Греції. Персько-грецькі війни.

38

Утворення імперії Александра Македонського. Елліністичні держави

39

Традиції повсякденного життя в Давній Греції. 

40

Навчання дітей. Виховання громадян і воїнів (на прикладі Афін і Спарти)

41

Практичне заняття №3 «Порівняння повсякденного життя і побуту в Спарті та Афінах за письмовими джерелами»

42

Релігія та міфологія в Давній Греції.

43

 Олімпійські ігри

44

Культура Давньої Греції та еллінізм

45

Античні міста-держави – осередки давньогрецької цивілізації на теренах України

Базові знання:

Римська республіка, сенат, громадянська війна, патриції, плебеї, гладіатор, експансія, Пунічні війни, диктатура Юлія Цезаря, Римська імперія, римське право, вето, християнство, вандали, міграція, Велике переселення народів, автохтони, слов’яни, склавини венеди, склавини, анти

Уміння:

• визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно- історичних пам’яток, місця історичних подій з історії Давнього Риму;

 • знає хронологічні межі існування Римської республіки, Римської імперії;

• виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати й наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі воєнної експансії Риму, диктатури Юлія Цезаря);

• виявляє різні види історичних джерел, якими послуговуються вчені\ для дослідження історії Давнього Риму, давніх слов’ян;

• формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії стародавніх цивілізацій Давнього Риму, спільноти давніх слов’ян на життя суспільства, окремих груп людей;

• характеризує й порівнює становище патриціїв і плебеїв;

• визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом Давнього Риму, давніх слов’ян;

• пояснює історичне значення християнства;

• визначає хронологічні межі формування спільноти давніх слов’ян;

• характеризує повсякденне й господарське життя, суспільну організацію, духовний світ давніх слов’ян;

• наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності в сьогоденні — топоніміка, лексика (на прикладі давніх слов’ян)

Ставлення:

• пояснює вплив вчинків окремої людини на її найближче оточення та світ;

• усвідомлює важливість римського права, яке вплинуло на формування і розвиток правових систем країн Західної Європи і є\ складовою частиною світової правової культури

Природа і населення Апеннінського півострова Наукові дослідження давньоримської цивілізації. Природні умови та населення. Розвиток господарства.

Система рабства.

Давній Рим у часі і просторі

Виникнення міста Рим. Царський період. Римська республіка. Воєнна експансія Риму. Диктатура Юлія Цезаря. Римська імперія від Октавіана Августа до падіння імперії.

Військова справа в Давньому Римі

Образ воїна-героя. Ставлення до ветеранів армії. Озброєння, стратегія і тактика полководців. Війни Риму на різних етапах історії. Видатні полководці.

Людина в правовій та політичній системі Давнього Риму

Організація влади в Давньому Римі: від республіки до імперії. Закони XII таблиць. Римське право. Права і обов’язки громадян в Римі. Соціальний захист. Основні форми та прояви дискримінації.

Родина і виховання

Родина в Давньому Римі. Становище жінки. Навчання і  виховання дітей. Традиції повсякденного життя. Розваги в давньоримському суспільстві.

Культура Давнього Риму. Римська культура як продовження античної традиції Давньої Греції.

Релігія в Стародавньому Римі: від язичництва до християнства. Пантеон римських богів.

Християнське вчення. Ісус Христос. Перші християнські громади і церкви. Перетворення християнства на державну релігію.

Розвиток наукових знань. Пам’ятки мистецтва Стародавнього Риму. Історичне значення давньоримської культури.

Сусіди Стародавнього Риму. Початок Великого переселення народів. Життя варварських племен. Відносини Риму з варварами. Падіння Стародавнього Риму: причини та наслідки.

Давні слов’яни на теренах України. Питання походження і прабатьківщини слов’ян.

Венеди, анти і склавини в писемних джерелах.

Повсякденне й господарське життя слов’ян на теренах України. Духовний світ давніх слов’ян

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань  Квінтиліана.

Укладання хронологічних і синхронізованих таблиць

з історії Давнього Риму, давніх слов’ян. Розповідь про воєнну експансію Риму на основі історичної карти. Укладання пізнавальної загадки (хмаринки слів, кросворда тощо) під назвою «Давні дослідники слов’янства» або «Давні слов’яни».

Творчі проєкти — фотогалерея

«Міста, які подарував світові Давній Рим», лепбук «Крилаті вислови, які народилися в Давньому Римі»,

колаж

46

Кіммерійці на території України

47

Скіфи на території України

48

Сармати на території України

49

Тематичний контроль «Давня Греція та її сусіди»

Розділ ІV.

Давній Рим і його сусіди

50

Природа й населення давньої Італії

Базові знання:

Римська республіка, сенат, громадянська війна, патриції, плебеї,

гладіатор, експансія, Пунічні війни, диктатура Юлія Цезаря, Римська

імперія, римське право, вето, християнство, вандали, міграція, Велике переселення народів, автохтони, слов’яни, склавини венеди, склавини, анти

Уміння:

• визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-

історичних пам’яток, місця історичних подій з історії Давнього Риму;

 • знає хронологічні межі існування Римської республіки, Римської імперії;

• виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати й наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі воєнної експансії Риму, диктатури Юлія Цезаря);

• виявляє різні види історичних джерел, якими послуговуються вчені для дослідження історії Давнього Риму, давніх слов’ян;

• формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій з історії стародавніх цивілізацій Давнього Риму, спільноти давніх слов’ян на життя суспільства, окремих груп людей;

• характеризує й порівнює становище патриціїв і плебеїв;

• визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом Давнього Риму, давніх слов’ян;

• пояснює історичне значення християнства;

• визначає хронологічні межі формування спільноти давніх слов’ян;

• характеризує повсякденне й господарське життя, суспільну організацію, духовний світ давніх слов’ян;

• наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності в сьогоденні — топоніміка, лексика (на прикладі давніх слов’ян)

Ставлення:

• пояснює вплив вчинків окремої людини на її найближче оточення та світ;

• усвідомлює важливість римського права, яке вплинуло на формування і розвиток правових систем країн Західної Європи і є складовою частиною світової правової культури

Природа і населення Апеннінського півострова Наукові дослідження давньоримської цивілізації. Природні умови та населення. Розвиток господарства.

Система рабства.

Давній Рим у часі і просторі

Виникнення міста Рим. Царський період. Римська республіка. Воєнна експансія Риму. Диктатура Юлія Цезаря. Римська імперія від Октавіана Августа до падіння імперії.

Військова справа в Давньому Римі

Образ воїна-героя. Ставлення до ветеранів армії. Озброєння, стратегія і тактика полководців. Війни Риму на різних етапах історії. Видатні полководці.

Людина в правовій та політичній системі Давнього Риму

Організація влади в Давньому Римі: від республіки до імперії. Закони XII таблиць. Римське право. Права і обов’язки громадян в Римі. Соціальний захист. Основні форми та прояви дискримінації.

Родина і виховання

Родина в Давньому Римі. Становище жінки. Навчання і  виховання дітей. Традиції повсякденного життя. Розваги в давньоримському суспільстві.

Культура Давнього Риму. Римська культура як продовження античної традиції Давньої Греції.

Релігія в Стародавньому Римі: від язичництва до християнства. Пантеон римських богів.

Християнське вчення. Ісус Христос. Перші християнські громади і церкви. Перетворення християнства на державну релігію.

Розвиток наукових знань. Пам’ятки мистецтва Стародавнього Риму. Історичне значення давньоримської культури.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Робота з навчальним текстом та підготовка запитань до нього за допомогою ланцюжка запитань  Квінтиліана.

Укладання хронологічних і синхронізованих таблиць

з історії Давнього Риму, давніх слов’ян. Розповідь про воєнну експансію Риму на основі історичної карти. Укладання пізнавальної загадки (хмаринки слів, кросворда тощо) під назвою «Давні дослідники слов’янства» або «Давні слов’яни».

Творчі проєкти — фотогалерея

«Міста, які подарував світові Давній Рим», лепбук «Крилаті вислови, які народилися в Давньому Римі»,

колаж

51

Виникнення міста Рим

52

Давній Рим: від царства до республіки

53

Воєнна експансія Риму

54

Військова справа в Давньому Римі

55

Рим від республіки до імперії. Юлій Цезар та Октавіан Август

56

Римська імперія від розквіту до поділу

57

Практичне заняття №4 «Життєва позиція історичної особи на основі її висловів»

58

Людина в правовій системі Давнього Риму

     59

Людина і виховання в Давньому Римі. Повсякденне життя

60

Релігія в Давньому Римі: від язичництва до християнства

61

Культура Давнього Риму

62

Велике переселення народів та падіння Західної Римської імперії

63

Поява слов'ян на історичній арені

64

Склавини й анти на теренах України

65

Як жили предки українського народу – слов'яни

66

Практичне заняття №5 «Історична арена українського народу – слов'ян»»

67

Тематичний контроль

«Давній Рим і його сусіди»

68-69

Внесок цивілізації Стародавнього світу в історії людства. Значення давньої історії України як складової світової історії.

Уміння:

• виявляє здобутки стародавніх цивілізацій в області науки, техніки, культури;

• позначає на карті історико-географічні об’єкти спадщини Стародавнього світу

Ставлення:

• усвідомлює важливість спадщини стародавніх цивілізацій для сучасності, значення давньої історії України як складової світової історії

Історія України як складова світової  історії.

Місце історії Стародавнього світу в історії людства.

Сім чудес світу

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Творчий проєкт — лепбук,    

колаж (на вибір) «Досягнення цивілізацій Стародавнього світу»