Календарно- тематичне планування уроків біології 9 клас НУШ

№

Дата

9-А

Дата

9-Б

Зміст уроку

Рівні, домашнє завдання

Тема 1. БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: СИСТЕМА

Ключові компетентності: КУЛЬТУРНА, компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, соціальні.

1

БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ. Різноманітність біосистем. Основні властивості біосистем Рівні організації біосистем та основні принципи їхньої взаємодії. П. Р.1. Порівняння біосистем (на вибір).

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО» ,параграф 1.1. ,ст.7

2

Біорізноманіття. Типи, значення і причини біорізноманіття. Біосистематика, основні методи, напрями та розділи біосистематики. Вид як таксономічна одиниця.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Параграф 1. 2. ,ст.10

3

Віруси. Особливості будови, життєдіяльності. Різноманітність і значення вірусів в природі й для людини. Субвірусні частинки: пріони, віроїди. Загальна характеристика. П. Р. 2. Дослідження різноманітності вірусів.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

параграф 1.3. ,ст.13

4

Клітинні форми життя. Прокаріоти та Еукаріоти. Будова прокаріотичної клітини. Археї. Особливості, різноманітність та значення в природі й для людини. Бактерії. Особливості, різноманітність та значення в природі й для людини. П. Р. 3. Будова бактеріальної клітини у взаємозв’язку з життєдіяльністю.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 1.4. ,ст.16

5

Еукаріоти. Рослини. Гриби. Тварини.

Особливості, різноманітність та значення в природі й для людини. Л. Р. 4.Дослідження ознак належності до рослин, грибів і тварин.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 1.5. ,ст.19-20

6

Біосистеми та наукові закономірності. Дослідження біосистем. Мова і термінологія біологічного пізнання. Форми представлення даних. Закономірності організації біосистем. ТЕОРІЯ СИСТЕМ .Сталий розвиток природи й суспільства та наукові знання про біосистеми. Т. о.№1 БІОСИСТЕМИ.

Проєкт на одну із тем: культури:

1. Презентація. «Учітеся, брати мої! Думайте, читайте, І чужому научайтесь, − Свого не цурайтесь» (Тарас Шевченко). Значення науки для пізнання живої природи. 2. Схема організації дослідження. Внутрішньопопуляційна мінливість розмірів черепашки равлика великого звичайного. 3. Схема організації дослідження. Видове різноманіття хвойних декоративних рослин у міських парках. 4. Аналіз досліджень. Бактерії, які розщеплюють PET (поліетилентерефталат) – пластик, щовикористовується для виготовлення пляшок. 5. Дослідницьке повідомлення. The United Nations Environment Programme (UNEP). Яке значення цієї програми ООН з довкілля? 6. Нарис. Чому XXI століття називають добою перетворення Homo technocraticus на Homo ecologicus? 7. Дослідницький опис. Собор Святої родини у Барселоні й біологічні знання. 8. Аналіз експериментів. Нобелівські премії з фізіології та медицини (1907, 2015) та малярія.

Рівень «СТВОРЮЄМО»

параграф1.6.,ст.23,захист проєкту

ТЕМА 2. ЄДНІСТЬ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЖИВОГО

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: МАТЕРІЯ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, математична, соціальні.

7

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЖИВОГО. Елементний й молекулярний хімічний склад. Хімічні зв’язки та зміни хімічного складу живого. Основні фізичні процеси та хімічні реакції в біосистемах. Біоелементи. Основні групи біоелементів та їх функціональна роль.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

параграф 2.1 ,ст.26

8

Неорганічні сполуки живого. Прості й складні сполуки живого. Вода, її біологічна роль та властивості. Водневі зв’язки між молекулами води. Біологічна роль окремих неорганічних речовин. Йонні зв’язки та їх значення.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

параграф 2.2. ,ст.29

9

Органічні сполуки живого. Особливості, хімічні зв’язки та значення біомолекул. Малі молекули (жирні кислоти, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди). Макромолекули, або біополімери (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти). Надмолекулярні структури.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

параграф 2.3,ст.32

10

Вуглеводи. Загальна характеристика.

Моносахариди, олігосахариди і полісахариди, різноманітність та властивості. Біологічна роль вуглеводі Л. Р. 5. Вивчення властивостей вуглеводів.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 2.4. ,ст.35

11

Ліпіди. Загальна характеристика. Прості ліпіди, складні ліпіди та жироподібні сполуки. Біологічна роль ліпідів. Л. Р.6. Вивчення властивостей ліпідів.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 2.5. ,ст.38

12

Хімічний склад живого і наукові закономірності. Молекулярний рівень організації життя, його ієрархія та сучасні напрямки її досліджень. Закономірності хімічного складу живої природи. ЗАКОН ЄДНОСТІ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ. Дослідження і застосування знань про хімічний склад живого в практичній діяльності. Т. о.№2 ЄДНІСТЬ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖИВОГО.

Проєкт на одну із тем: 1. Переклад. What Is Biosolar Leaf Technology?

2. Інформативне повідомлення. Екотрофологія – наука про екологічно безпечне харчування.

3. Інформативне дослідження. Біоелементна медицина й найпоширеніші біоелементози.

4. Презентація. Кухонна сіль: користь та шкода для організму людини

5. Портрет. Глюкоза – «видатна» сполука живої природи

6. Інформативне пояснення. Ефірні олії та рослини.

7. Інформативне пояснення. Меланін та забарвлення тварин.

8. Аналіз. «Ex nihilo nihil fit» (Лукрецій Тіт Кар «Про природу речей»).

Рівень «СТВОРЮЄМО»

параграф 2.6,ст.41, захист проєкту

ТЕМА 3. ІНФОРМАЦІЙНІ МОЛЕКУЛИ ЖИВОГО – БІЛКИ Й НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: БІЛКИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

Основний спосіб навчальної діяльності: ОБҐРУНТУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ІНФОРМАЦІЯ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, інноваційність, математична

13

Інформаційні молекули живого. Особливості та принципи організації.

Нуклеїнові кислоти і білки – джерело та об’єкти передачі інформації. Нуклеотиди і амінокислоти – мономери інформаційних молекул. Аденозинфосфатні кислоти, їх зв’язок з інформаційними молекулами.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

параграф 3.1 ,ст.44

14

БІЛКИ. Будова і основні властивості.

Структурна організація білків. Різноманітність та основні функції білків. П.Р.7. Розв’язування елементарних вправ з хімічної природи і структури білків.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

параграф 3.2 ,ст.47

15

Ферменти. Властивості та значення. Основні принципи функціонування ферментів. Різноманітність ферментів. Л. Р. 8.Вивчення властивостей ферментів.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

параграф 3.3 ,ст.50

16

НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ. Будова, структурна організація, властивості та основні функції. Комплементарність нуклеїнових кислот.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 3.4 ,ст.53

17

Рибонуклеїнова кислота (РНК), особливості будови, різновиди та функції. Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК). Структура, властивості й функції ДНК. Реплікація ДНК та її основні принципи. Репарація ДНК та її значення. П. Р. 9. Розв’язування вправ на тему: «Нуклеїнові кислоти».

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 3.5 ,ст.56

18

Інформаційні молекули та наукові

закономірності. Молекулярна біологія, її об’єкти та сучасні дослідження. ЦЕНТРАЛЬНА ДОГМА МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ. Дослідження і застосування знань про інформаційні молекули в практичній діяльності Т.о.№3 ІНФОРМАЦІЙНІ МОЛЕКУЛИ – БІЛКИ ТА НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ.

Проєкт на одну із тем:

1. Переклад. What is proteomics?

2. Прогнозування. Синтетична біологія й екологічні продукти – від м’яса до біопалива і будівельних матеріалів.

3. Фоторепортаж. Істоти, здатні до світіння, фермент люцифераза та біолюмінесценція.

4. Есе. Павутина та матеріали нового покоління.

5. Літературне дослідження. «Енеїда» та спермацет.

6. Повідомлення. Нобелівська премія з фізіології та медицини (1959) та синтез РНК і ДНК.

7. Повідомлення. Нобелівська премія з фізіології та медицини (1962) та структура ДНК.

8. Повідомлення. Нобелівська премія з хімії (2017) та кріоелектронна мікроскопія.

Рівень «СТВОРЮЄМО»

параграф 3.6 ,ст.59, захист проєкту

Тема 4. ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ – ОСНОВА САМООРГАНІЗАЦІЇ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ

Ціннісна категорія теми: САМООРГАНІЗАЦІЯ МАТЕРІЇ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, здатність спілкуватися іноземними мовами, інноваційність

19

ГЕНЕТИЧНА (СПАДКОВА) ІНФОРМАЦІЯ.

Організація та збереження генетичної інформації. Генетичні процеси, що

забезпечують захист (репарація ДНК),

самовідтворення (реплікація ДНК), перерозподіл (рекомбінація ДНК) та реалізацію (експресія генів) спадкової інформації.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

параграф 4.1 ,ст.62

20

Генний рівень організації генетичної інформації. ГЕН. Функції, властивості й різноманітність генів. Генетичний код. Основні властивості генетичного коду Експресія генів. Основні процеси експресії генів. П.Р. 10. Розв’язування вправ: «Властивості генетичного коду».

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

параграф 4.2 ,ст.65

21

Геномний рівень організації генетичної інформації. Геном та його характеристика.

Організація генетичної інформації в клітинах. Вірусні, про- та еукаріотичні геноми, їх особливості. Геном людини.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

параграф 4.3 ,ст.68

22

Хромосомний рівень організації генетичної

інформації. Хроматин, хімічний склад

й молекулярна організація. Хромосоми. Процеси формування хромосом (спіралізація, конденсація). Будова та функції двохроматидних хромосом. Класифікація хромосом.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 4.4 ,ст.71

23

Каріотип. Основні правила організації каріотипу. Набір хромосом і його

характеристика. Диплоїдний, гаплоїдний та

поліплоїдний набір хромосом. Каріограма. Аутосоми й статеві хромосоми каріотипу. П. Р. 11. Вивчення каріограми дрозофіли і людини.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 4.5 ,ст.74

24

Генетична інформація та наукові закономірності. Молекулярна генетика і

цитогенетика, їх роль у формуванні наукової картини світу. ТЕОРІЯ ГЕНА. Дослідження і застосування знань про генетичну інформацію в практичній діяльності.Т.о.№4 ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ.

Проєкт на одну із тем:

1. Аналіз проблеми. Як геноміка може змінити життя людини?

2. Аналіз проблеми. Що впливає на достовірність ПЛР-тесту на COVID-19?

3. Повідомлення. Проєкт «Геном людини».

4. Аналіз статті. Теломери та старіння. Чому ми не живемо до 125 років?

5. Презентація. Нобелівська премія з фізіології та медицини (1969) та генетичний код.

6. Презентація. Нобелівська премія з фізіології та медицини (1983), кукурудза та стрибаючі гени.

7. Прогнозування. Навіщо потрібні синтетичні гени?

8. Повідомлення. Що таке генетична безпека?

Рівень «СТВОРЮЄМО»

параграф 4.6 ,ст.77-78, захист проєкту

Тема 5. КЛІТИНА – ЕЛЕМЕНТАРНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: КЛІТИНА

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: ПІЗНАВАНІСТЬ МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ

Ключові компетентності: СОЦІАЛЬНІ, компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, навчання впродовж життя.

25

КЛІТИНА. Структурні та функціональні складники, внутрішні та зовнішні зв’язки, властивості. Про- та еукаріотичний тип організації клітин. Будова узагальненої еукаріотичної клітини.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

параграф 5.1 ,ст.81

26

Поверхневий апарат клітини. Надмембранні структури, їх роль у життєдіяльності клітини. Цитоплазматична мембрана, будова й функції. Мембранний транспорт клітини.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

параграф 5.2 ,ст.84

27

Цитоплазма. Основні компоненти цитоплазми: гіалоплазма, органели та включення. Властивості цитоплазми. Органели еукаріотичної клітини. Будова та функції основних органел клітини Л. Р. 12. Рух цитоплазми в клітинах елодеї. Д. П. 13. Особливості будови та функції органел.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

параграф 5.3 ,ст.87

28

Ядро. Провідна роль ядра у життєдіяльності клітини. Взаємозв’язок функцій ядра з будовою.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 5.4 ,ст.90

29

Еукаріотичні клітини, їх різноманітність. Рослинна, грибна і тваринна клітини, характерні особливості. Л. Р. 14. Вивчення різноманітності клітин.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 5.5 ,ст.93

30

Клітина та наукові закономірності. Клітинна біологія – наука про клітини. Методи дослідження клітин. КЛІТИННА ТЕОРІЯ. Дослідження і застосування знань про клітини в практичній діяльності. Т. о.№5 КЛІТИНА – ЕЛЕМЕНТАРНА БІОСИСТЕМА.

Проєкт на одну із тем::

1. Дослідження. Будова яйцеклітини перепілки

2. Інформативне дослідження. Нобелівська премія з фізіології та медицини (2013), везикулярний транспорт й цукровий діабет.

3. Науковий опис. Велетенські нейрони з гігантськими аксонами у кальмара Doryteuthis pealeii

4. Інформативне дослідження. Нобелівська премія з фізіології та медицини (2016), аутофагія й розумне голодування.

5. Дослідницький аналіз. Як восьминоги змінюють забарвлення тіла? (http://www.funny-games.biz/videos/78-octopus.html)

6. Інформативне дослідження. Нобелівська премія з фізіології та медицини (2019) й адаптація клітин до нестачі кисню.

Рівень «СТВОРЮЄМО»

параграф 5.6 ,ст.96-97, захист проєкту

Тема 6. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ОРГАНІЗМ

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: СТРУКТУРНІСТЬ МАТЕРІЇ

Ключові компетентності: ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ ТА ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, екологічна, вільне володіння державною мовою

31

ОРГАНІЗМ. Рівні організації, структура та властивості. Різноманітність організмів: одноклітинні, багатоклітинні та колоніальні.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

Параграф 6. 1 ,ст.100

32

Одноклітинні організми. Структурна та функціональна організація одноклітинного організму. Різноманітність: одноклітинні водорості, грибоподібні і твариноподібні організми. Колоніальні організми, їх особливості та різноманітність. П. Р. 15. Порівняння одноклітинного організму та клітини багатоклітинного організму.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

параграф 6.2 ,ст.103

33

Багатоклітинні організми. Структура та життєдіяльність. Різноманітність: вищі рослини, справжні гриби, багатоклітинні тварини. Диференціація та інтеграція клітин у багатоклітинному організмі. П. Р 16. Структура багатоклітинних організмів (на одному з конкретних прикладів: горох посівний, печериця садова, хрущ травневий).

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

параграф 6.3 ,ст.106

34

Тканина. Структура, походження та функціонування. Різноманітність: тканини вищих рослин, справжніх багатоклітинних тварин. Несправжні тканини грибів. Утворення та взаємодія тканин в організмі. Л. Р. 17. Вивчення будови тканин.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 6.4 ,ст.110

35

Органи. Структура та функціонування. Різноманітність органів вищих рослин і багатоклітинних тварин. Система органів. Структурна організація та функціонування. Системи органів вищих рослин і багатоклітинних тварин. Взаємодія органів і систем органів організму. П.Р. 18. Опис

органів у взаємозв’язку з функціями (на конкретному прикладі).

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 6.5. ,ст.113

36

Організми і наукові закономірності. Науки, які вивчають організми. Принципи структурної організації одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів

(диференціація, інтеграція, спеціалізація).

Дослідження і застосування знань про

організми в практичній діяльності. Т. о.№6 ОРГАНІЗМ – БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА.

Проєкт на одну із тем:

1. Інформативне повідомлення. Гістотехнології – перспективи використання в медицині.

2. Інформативне пояснення. 3D-біопрінтінг – що це таке?

3. Інформативне опис. Технологія мікроклонального розмноження рослин й сучасне рослинництво.

4. Інформативне дослідження. Суіс-органні препарати (СОП) в медицині

5. Рекламне повідомлення. Ком'пютерна томографія й дослідження органів.

6. Електронна презентація. Оксид Нітрогену й серцево-судинна система.

7. Інформативне пояснення. Селен земної кори та імунна система.

8. Інформативне дослідження. Технологія «орган – на – чіпі» – в чому суть?

Рівень «СТВОРЮЄМО»

параграф 6.6 ,ст.116, захист проєкту

Тема 7. ОБМІН РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ – ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ОБМІН РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ

Основний спосіб навчальної діяльності: ОБҐРУНТУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ЕНЕРГІЯ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, екологічна

37

ОБМІН РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ як основа життєдіяльності організму.

Основні етапи обміну. Життєдіяльність організму. Метаболізм як єдність

процесів анаболізму й катаболізму Процеси, що забезпечують надходження, перетворення та видалення речовин, енергії та інформації.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО» параграф 7.1 ,ст.119

38

Катаболізм, або енергетичний обмін.

Особливості, природа процесів та значення для клітини. Основні етапи енергетичного обміну: підготовчий, безкисневий та кисневий. АТФ і перетворення енергії в клітинах.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО» параграф 7.2 ,ст.122

39

Анаболізм, або пластичний обмін. Особливості, природа процесів та значення для організму. Біосинтез білків та його основні етапи. Фотосинтез та його фази. Хемосинтез, особливості та значення. П. Р. 19. Розв’язування елементарних вправ на тему: «АТФ, генетична інформація, транскрипція і трансляція».

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО» параграф 7.3 ,ст.125

40

Автотрофи та їх особливості обміну

речовин і енергії. Автотрофне живлення та його типи. Особливості метаболізму автотрофів. Виділення речовин та тепла у автотрофів. П.Р.20. Вивчення особливостей автотрофного обміну речовин (на конкретному прикладі рослин).

Рівень «АНАЛІЗУЄМО» параграф 7.4 ,ст.128

41

Гетеротрофи. Особливості обміну речовин та енергії гетеротрофних організмів.

Гетеротрофне живлення та його способи. Особливості метаболізму гетеротрофів. Виділення речовин та тепла у гетеротрофів. П. Р.21. Вивчення особливостей гетеротрофного обміну речовин (на конкретному прикладі тварин).

Рівень «ОЦІНЮЄМО» параграф 7.5 ,ст.131

42

Обмін речовин, енергії та інформації і наукові закономірності. Обмін речовин, енергії та інформації як доказ єдності матеріального світу. ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕНЕРГІЇ. ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ МАСИ. ЗАКОН ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ. Дослідження і застосування знань про обмін речовин, енергії та інформації. Т. о. №7 ОБМІН РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ.

Проєкт на одну із тем:

1. Есе. Електрика у світі тварин. 2. Казка. Як тварини «утворюють» світло? 3. Повідомлення. Метаболом – молекулярне «дзеркало» здоров’я людини. 4. Інформативне дослідження. Чому тварини впадають у сплячку? 5. Переклад. Brown adipose tissue. Інформативне дослідження. Як «розмовляють» рослини? 7. Презентація. Нобелівська премія з фізіології та медицини (1922) та утворення тепла в м’язах. 8. Презентація. Нобелівська премія з фізіології та медицини (1947) та перетворення глікогену

Рівень «СТВОРЮЄМО» параграф 7.6 ,ст.134, захист проєкту

Тема 8. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК І РОЗМНОЖЕННЯ – ПРОЯВИ САМОВІДТВОРЕННЯ ЖИВОГО

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ОНТОГЕНЕЗ. РОЗМНОЖЕННЯ.

Основний спосіб навчальної діяльності: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ

Ціннісна категорія теми: РОЗВИТОК

Ключові компетентності: ГРОМАДЯНСЬКІ, в галузі природничих наук, техніки і технологій, навчання упродовж життя.

43

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК, або

ОНТОГЕНЕЗ. Закономірності і типи

(личинковий, яйцекладний, внутрішньоутробний) онтогенезу.

Ембріогенез, основні етапи та процеси. П.Р. 22. Вивчення етапів ембріонального розвитку організмів (на прикладі ланцетника).

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

параграф 8.1 ,ст.137

44

Постембріогенез. Основні етапи та процеси. Прямий і непрямий постембріональний розвиток. Стовбурові клітини організмів та їх значення. П Р. 23. Вивчення стадій прямого і непрямого розвитку комах.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

параграф 8.2 ,ст.140

45

Життєвий цикл організмів. Прості та

складні життєві цикли. Основні процеси життєвого циклу: ріст, метаморфоз,

регенерація. Старіння. Основні ознаки,

причини та механізми старіння. П. Р.24. Порівняння життєвих циклів жаби та птаха.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО» параграф 8.3,ст.143

46

РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ. Рівні

організації та форми розмноження.

Нестатеве розмноження, особливості, основні способи та значення. Статеве розмноження, особливості, основні способи та значення.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО» параграф 8.4 ,ст.146

47

Поділ клітин. Типи поділу клітин. Клітинний цикл. Мітоз, основні процеси й біологічне значення. Мейоз, основні процеси та біологічне значення.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 8.5 ,ст.149

48

Розвиток, розмноження та наукові закономірності. Біологія розвитку, сучасні

напрямки досліджень. Біологічні закономірності: гіпотеза диференціальної

активності генів, теорії старіння. ЗАГАЛЬНІ

ЗАКОНИ РОЗВИТКУ. Дослідження і

застосування знань про онтогенез та

розмноження організмів. Т. о.№8 ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК І РОЗМНОЖЕННЯ.

Проєкт на одну із тем:

1. Презентація. Модельні об’єкти біології індивідуального розвитку.

2. Інформативне пояснення. Як нематода Caenorhabditis elegans допомагає у дослідженні старіння?

3. Аналіз проблеми. Чи можуть бути створені біороботи зі стовбурових клітин?

4. Аналіз проблеми. Омолодження (ревіталізація) організмів – міф чи реальність?

5. Аналіз проблеми. Медуза Turritopsis nutricula і біологічне безсмертя.

6. Аналіз проблеми. Які причини масового розмноження саранових?

Рівень «СТВОРЮЄМО» параграф 8.6 ,ст.152 захист проєкту

Тема 9. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ ТА МІНЛИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: СПАДКОВІСТЬ. МІНЛИВІСТЬ

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: НЕОБХІДНІСТЬ. ВИПАДКОВІСТЬ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, математична, культурна

49

СПАДКОВІСТЬ. Механізми та форми

спадковості: хромосомна й нехромосомна. МІНЛИВІСТЬ. Причини та форми мінливості:

спадкова і неспадкова. Успадкування ознак, основні типи: незалежне та зчеплене. Поняття та символи, що характеризують успадкування ознак.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

параграф 9.1 ,ст.155

50

Незалежне успадкування ознак.

Закономірності незалежного успадкування ознак. Закони Менделя, їх цитогенетичні основи. Статистичний характер законів Менделя. П.Р. 25. Складання схем незалежного успадкування ознаки.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

параграф 9.2 ,ст.158

51

Зчеплене успадкування ознак. Закономірності зчепленого успадкування ознак. Закон зчепленого успадкування ознак, його цитогенетичні основи. П.Р.26. Складання схем зчепленого успадкування двох ознак.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО» параграф 9.3 ,ст.161

52

НЕСПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ, її особливості та види. Модифікаційна мінливість, її властивості та значення. Модифікації та їх різноманітність. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості. Л. Р. 27. Вивчення модифікаційної мінливості окремих ознак.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 9.4 ,ст.164

53

СПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ. Комбінаційна мінливість, її механізми, властивості та значення. Мутаційна мінливість, її

механізми, властивості та значення.

Мутації та їх різноманітність.

Рівень «ОЦІНЮЄМО» параграф 9.5 ,ст.167

54

Спадковість, мінливість та наукові

закономірності. Генетика як наука. Розділи й методи сучасної генетики. Теорія успадкування Менделя. Хромосомна теорія спадковості. Мутаційна теорія. Дослідження і застосування знань про спадковість та мінливість. Т.о.№9 ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВІСТІ ТА МІНЛИВІСТІ ОРГАНІЗМІВ..

Проєкт на одну із тем:

1. Презентація. Грегор Мендель і його роль у розвитку генетичної науки.

2. Повідомлення. Міжнародний проєкт «Генографія» (The Genographic project).

3. Медичне дослідження. Дослідження генів найпоширеніших в Україні спадкових захворювань людини (Постанова НАНУ від 06.10.2010).

4. Мистецьке дослідження. Картина Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна» й спадкове захворювання папи Сікста IV.

5. Дослідження. Успадкування груп крові за системою АВ0 у моїй сім’ї

6. Дослідження. Складання власного родоводу.

7. Аналіз статті. Чому ми всі різні: розповідь поведінкового генетика (https://health.ucu.edu.ua/news/chomu-my-vsi-rizni-rozpovid-povedinkovogo-genetyka/)

8. Аналіз досліджень. Нобелівська премія з фізіології та медицини (1946), мутації та рентгенівське випромінювання.

Рівень «СТВОРЮЄМО» параграф 9.6 ,ст.170, захист проєкту

Тема 10. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ЖИВОГО

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ. АДАПТАЦІЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ДОЦІЛЬНІСТЬ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, екологічна, інформаційно-комунікаційна

55

СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ. Типи та особливості середовищ існування. Екологічні чинники, їх різноманітність та вплив на організми .Закономірності впливу екологічних чинників на організм. П.Р. 29. Вплив інтенсивності чинника на життєдіяльність.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

параграф 10.1 ,ст.173

56

АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ. Властивості, рівні,

різноманітність (структурні, фізіологічні та

етологічні). Закономірності формування адаптацій організмів. Шляхи формування

адаптацій організмів до несприятливих умов: подолання, уникнення та витримування. П. Р. 30. Виявлення адаптацій пустельних тварин.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

параграф 10.2 ,ст.176

57

Абіотичні чинники та адаптації до них. Тепло як екологічний чинник. Температура тіла організмів. Температурні адаптації. Світло та його характеристика. Світло як умова фотосинтезу, орієнтації, біологічних ритмів. Вологість. Адаптації до коливання вмісту води у середовищі.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

параграф 10.3 ,ст.179

58

Водне середовище існування. Вода як екологічний чинник. Особливості

середовища, екологічні групи мешканців та

адаптації. Наземно-повітряне середовище існування. Повітря як екологічний чинник. Особливості середовища, екологічні

групи мешканців та адаптації. П. Р. 31. Виявлення структурних адаптацій водних

мешканців.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

Параграф10.4 ,ст.182

59

Ґрунтове середовище існування.

Особливості середовища, екологічні групи

мешканців та адаптації. Гостальне середовище існування. Особливості середовища, екологічні групи мешканців та адаптації.

Рівень «ОЦІНЮЄМО» параграф 10..5 ,ст.185

60

Середовище існування, адаптації та наукові закономірності. Аутекологія, сучасні напрямки досліджень. ЗАКОН ЄДНОСТІ ОРГАНІЗМІВ Й СЕРЕДОВИЩА. Дослідження і застосування знань про середовище існування та адаптаціію. Т. о.№10 СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ЖИВОГО.

Проєкт на одну із тем:

1. Переклад. Climate change adaptation.

2. Прогнозування. Глобальне потепління та адаптації організмів.

3. Інформативне доведення. «Хочеш бути з рибою, бережи птахів». Доведіть справедливість твердження.

4. Есе. «Прощай, морська корово із Командорських островів!» (Л.Костенко). Чому зникла морська корова?

5. Дослідження. Чому жук-сонечко перебігає по долоні на кінець піднятого пальця? 6. Властивості води й адаптації гідробіонтів.

6. Інформативний пошук. Магнітне поле Землі і біонавігація

Рівень «СТВОРЮЄМО» параграф 10.6 ,ст.188, захист проєкту

Тема 11. ПОПУЛЯЦІЯ – ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЕКОСИСТЕМ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ПОПУЛЯЦІЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: ОБҐРУНТУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ПРОСТІР І ЧАС

Ключові компетентності: ЕКОЛОГІЧНА, математична, здатність спілкуватися рідною мовою

61

ПОПУЛЯЦІЯ. Умови формування та

різноманітність. Структура популяцій

(просторова, вікова, статева, етологічна). Функціональна роль популяцій в екосистемах.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО» параграф 11.1,ст.191

62

Екологічна характеристика популяцій. Статичні (популяційний ареал, чисельність та щільність) показники популяцій. Динамічні показники популяцій (народжуваність, смертність, темпи росту). П. Р.32. Розв’язування вправ. Показники екологічної характеристики популяцій.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

параграф 11.2 ,ст.194

63

Взаємодія популяцій. Класифікація відносин між популяціями. Симбіотичні відносини: мутуалізм, протокооперація, коменсалізм. Різноманітність форм експлуатації: хижацтво, паразитизм, конкуренція. П. Р. 33. Дослідження симбіотичних взаємовідносин між популяціями.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

параграф 11.3 ,ст.197

64

Динаміка популяцій. Чинники, що визначають зміни чисельності. Поняття про ємність середовища. Стратегії зростання чисельності популяцій. Типи коливань чисельності. Популяційні хвилі, їх причини та види. Гомеостаз популяцій.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 11.4 ,ст.201

65

Життєздатність популяцій. Мінімальна життєздатна популяція. Виживання популяції та криві виживання. Екологічні стратегії популяцій та їх ознаки.

Рівень «ОЦІНЮЄМО» параграф 11.5 ,ст.204

66

Закономірності організації популяцій. Демекологія, або популяційна екологія. Закон обмеженого росту. Гіпотеза саморегуляції популяцій. Принцип мінімального розміру популяцій. Дослідження і застосування знань про популяції. Т.о.№11 ПОПУЛЯЦІЯ – ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЕКОСИСТЕМ.

Проєкт на одну із тем:

1. Фоторепортаж. Чому риби чи птахи збираються в зграї?

2. Моделювання. Динаміки чисельності популяцій «хижак-жертва».

3. Нарис. Чому під горіхом квіти не ростуть?

4. Аналіз проблеми. Основні гіпотези, що пояснюють масове розмноження комах.

5. Казка. Як раки-самітники подружилися з актиніями?

6. Аналіз досліджень. Кольорова мінливість хутра вивірки звичайної

Рівень «СТВОРЮЄМО» параграф 11.6 ,ст.207 захист проєкту

Тема 12. ЕКОСИСТЕМА – ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ БІОСФЕРИ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ЕКОСИСТЕМА

Основний спосіб навчальної діяльності: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ

Ціннісна категорія теми: ВЗАЄМОДІЯ В ПРИРОДІ

Ключові компетентності: ЕКОЛОГІЧНА, громадянські, підприємливість та фінансова грамотність.

67

ЕКОСИСТЕМА. Склад, структура,властивості, характеристики та різноманітність екосистем. Біотичні угруповання, їх функціональна роль в екосистемах. Біотоп та його компоненти.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО»

параграф 12.1,ст.210

68

Функціонування екосистем. Трофічна

структура біоценозу. Продуценти, консументи, редуценти. Трофічні ланцюги й трофічна мережа екосистем. Перетворення речовин та енергії в екосистемах. Закономірності функціонування екосистем. П. Р. 35. Розв’язування вправ. Трофічна структура екосистем.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО» параграф 12.2,ст.213

69

Стабільність екосистем. Циклічні та поступальні зміни екосистем. Екологічні сукцесії, основні етапи й типи. Штучні екосистеми, особливості структури й функціонування.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО»

параграф 12..3 ,ст.216

70

БІОСФЕРА. Особливості біосфери. Основні

положення вчення про біосферу. Жива речовина, її функції. Біогеохімічні цикли як

визначальна умова існування біосфери.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 12.4 ,ст.219

71

Антропогенний вплив і біосфера. Забруднення довкілля. Сучасні екологічні проблеми. Збереження біорізноманіття як умова стабільності біосфери. П.Р. 36. Категорії видів, що заносяться до Червоної книги України. Червона книга України. Екологічна мережа України.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 12.5 ,ст.222

72

Закономірності організації екосистем та

біосфери. Екосистемологія, сучасні

напрямки досліджень. Екосистеми та раціональне Природокористування. Дослідження і застосування знань про

екосистеми та біосферу. Т. о.№ 12 ЕКОСИСТЕМА – ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ БІОСФЕРИ.

Проєкт на одну із тем:

2. Повідомлення. Пермакультура в присадибному господарстві.

3. Рекомендації. Допомога довкіллю, або «зелене життя».

4. Аналіз статті. Хто ж забезпечує планету киснем?

5. Презентація. Реліктові види рослин України.

6. Дослідження. Виявлення антропогенного впливу в екосистемах своєї місцевості.

Рівень «СТВОРЮЄМО» параграф 12.6 ,ст.225, захист проєкту

Тема 13. БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ – УМОВА ІСНУВАННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: ПРИЧИНА і НАСЛІДОК

Ключові компетентності: ЗДАТНІСТЬ СПІЛКУВАТИСЯ РІДНОЮ МОВОЮ, екологічна, в галузі природничих наук, техніки і технологій

73

БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ. Особливості

біологічної еволюції. Докази еволюції.

Система органічного світу як результат біологічної еволюції. П.Р. 37. Дослідження гомології передніх кінцівок хребетних.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО» параграф 13.1 ,ст.229

74

Чинники еволюції. Сучасні уявлення про

еволюційні чинники. Елементарні чинники

еволюції (спадковість, мінливість, ізоляція, дрейф генів, популяційні хвилі). Природний добір – рушійна сила еволюції. Форми природного добору.

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО» параграф 13.2,ст.232

75

Мікроеволюція. Популяція – елементарна

одиниця еволюції. Адаптації як результат

мікроеволюційних процесів. Генетичні та екологічні мікроеволюційні процеси.

Коадаптивна еволюція П. Р. 38. Дослідження різноманітностіадаптацій.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО» параграф 13.3 ,ст.235

76

Видоутворення. Вид – етап біологічної еволюції. Критерії та загальні ознаки

виду Способи видоутворення. П. Р. 39. Характеристика виду за видовими критеріями.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО»

параграф 13.4,ст.238

77

Макроеволюція. Форми макроеволюційних

процесів: дивергенція, конвергенція, паралелізм. Біологічний прогрес і

біологічний регрес. Шляхи досягнення

біопрогресу: ароморфози, ідіоадаптації й загальна дегенерація.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 13.5 ,ст.241

78

Біологічна еволюція та її закономірності.

Еволюційна біологія, її зв’язки з іншими науками. Теорія еволюції. Закономірності біологічної еволюції. Дослідження і застосування знань про біологічну еволюцію. Т. о.№13 БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ – УМОВА ІСНУВАННЯ ЖИТТЯ

НА ЗЕМЛІ.

Проєкт на одну із тем:

1. Презентація. Жорж Леопольд Кюв’є та його закон анатомічної кореляції 2. Презентація. Жан-Батист Ламарк і перша еволюційна гіпотеза.

3. Презентація. Навколосвітня подорож Ч. Дарвіна (1831-1836) і теорія природного добору.

4. Презентація. Іван Іванович Шмальгаузен – видатний теоретик еволюційного вчення.

5. Аналіз експериментів. Індустріальний меланізм.

6. Дослідження. Чому рак річковий вузькопалий та рак річковий широкопалий – різні види одного роду?

7. Повідомлення. Нобелівська премія з фізіології та медицини (2022) та еволюція людини

8. Дослідницький аналіз. Що вививчає новий напрям науки «ево-дево» (англ. evolutionary developmental biology)?

Рівень «СТВОРЮЄМО» параграф 13.6 ,ст.244-245, захист проєкту

Тема 14. ПОХОДЖЕННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ НА ЗЕМЛІ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: РУХ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, громадянські, вільне володіння державною мовою

79

ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ. Основні гіпотези походження життя. Основні етапи абіогенезу та біогенезу. Геохронологічна шкала розвитку життя.

Рівень «ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО» параграф 14.1 ,ст.248

80

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ. Основні закономірності філогенезу. Еволюція вірусів. Гіпотези походження вірусів. Еволюція архей і бактерій. Гіпотеза LUCA (Last Universal Common Ancestor). Еволюція еукаріотів.

Гіпотеза LECA, (Last Eukaryotic Common

Ancestor).

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО» параграф 14..2 ,ст.252

81

Еволюція рослин. Основні еволюційні події та ароморфози рослинного світу. Еволюція грибів, їх Особливості. П. Р. 40. Виявлення ароморфозів вищих рослин.

Рівень «ЗАСТОСОВУЄМО» параграф 14.3 ,ст.255

82

Еволюція тварин. Особливості еволюції

тварин. Основні еволюційні події та

ароморфози тваринного світу. Плазуни мезозою. П. Р.41. Виявлення ароморфозів хребетних тварин.

Рівень «АНАЛІЗУЄМО» параграф 14.4 ,ст.259

83

Історичний розвиток людини. Гіпотези

походження людини. Чинники еволюції людини. Етапи еволюції людини. Сучасні уявлення про Антропогенез.

Рівень «ОЦІНЮЄМО»

параграф 14.5 ,ст.263

84

Закономірності історичного розвитку

живої природи. Еволюційна філогенія як наука. Методи дослідження філогенезу (методи потрійного паралелізму, молекулярної генетики). Закономірності макроеволюції груп. Дослідження і застосування знань про історичний розвиток життя на Землі. Т. о.№14 ПОХОДЖЕННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ .

Проєкт на одну із тем:

1. Інформативне повідомлення. Метеорити й гіпотеза панспермії.

2. Аналіз. Теорія симбіогенезу і виникнення еукаріотичних клітин.

3. Фоторепортаж. Значення бурштину для досліджень історичного розвитку.

4. Презентація. Різноманітність динозаврів.

5. Інформативне дослідження. Комета чи астероїд знищили динозаврів?

6. Інформативне пояснення. Скам’янілості, або фосилії – як виникли?

7. Фоторепортаж. Викопні перехідні форми.

8. Аналіз наукової літератури. За що відповідає ген FOX P2 (англ. Forkhead box P2)

Рівень «СТВОРЮЄМО»

параграф 14.6 ,ст.267, захист проєкту

Узагальнення розділу ІІІ

85

ЗАКОНОМІРНОСТІ ЖИВОЇ ПРИРОДИ.

ст.269-271