Календарно-обрядове коло українців

Відділ освіти Заставнівської райдержадміністрації

Горішньошеровецька ЗОШ І – ІІІ ступенів

Календарно-обрядове коло українців

(розробка інтегрованого уроку українознавства, української літератури, музичного мистецтва у 6 класі)

Підготували:

Мінтянська А.В., вчитель української мови та літератури, українознавства,

Карп С.В., вчитель музичного мистецтва

Тема. Календарно-обрядове коло українців.

Мета  уроку:

навчальна

• розширити уявлення учнів про народні свята і обряди;
• засвоїти  поняття «календарно-обрядові пісні», «орнамент», «календарно-обрядове коло»;
• навчити учнів розрізняти колядки, веснянки, купальські та жниварські пісні;
• прийти до висновку, що народна музична творчість в обрядах – є віддзеркаленням життя народу, його душею.
• відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати народні традиції.

розвиваюча

• розвивати вокально-хорові навички, навички активного сприймання музичних творів;
• навчати проявляти  відношення до музики через пошук виразних жестів, рухів, міміки, відповідних інтонаційній природі музичного образу, інсценізації.

виховна

• виховувати пошану до народних звичаїв, глибокі почуття любові до батьків, свого роду, Батьківщини, як до святині, любов до народної музики;
• виховувати  музичну  культуру та  естетичний смак учнів.

Тип уроку:  комбінований..

Форма  проведення:  урок-подорож по сторінках  музичного альбому календарно –обрядового кола українців.

Музичний матеріал: «Подоляночка», «Ой на Івана, ой на Купала», «Вийшли в поле косарі»,  «Дивувалися ліси», «Щедрий вечір», «Добрий вечір тобі, пане господарю».

Обладнання: записи народних пісень, ілюстрації до календарно-обрядових пісень; декорації до інсценівки косарського обряду, обжинок; мультимедійна презентація,  роздатковий  матеріал: картки до гри «Розрізане доміно»  та таблиця-календар.

ХІД УРОКУ

Епіграф: Пісня така ж давня, як і мова.

 Те, що забули сини, намагаються згадати онуки.

(О. Потебня)

(Клас заздалегідь поділяється на чотири групи відповідно до пір року й готує за календарно-обрядовими  піснями  інсценізації  українських  звичаїв  та  обрядів, з  ними  пов’язаних.)

І. ВСТУПНА  ЧАСТИНА.

- Добрий день вам, діти, я вітаю вас!

- Здрастуйте учителю, здрастуй, любий клас!

Сьогоднішній урок - це незвичайний урок, він присвячений  традиціям та святам рідного народу, а також жанрам української народної музики. Музичне мистецтво, як і українознавство, - це відображення явищ дійсності, навколишнього світу, духовного стану людини,  його почуття, настрої, переживання. Зверніть увагу на епіграфи уроку.  На нашому уроці буде звучати українська народна музика, вірші, проводитимуться певні обрядові дійства. Все це допоможе нам відтворити життєвий шлях українського народу.

Вокально-хорова робота

Вчитель музичного мистецтва:

• Розспівування .  
• Перевірка домашнього завдання.  Виконання українських народних пісень «Зеленеє жито», «Як служив же я у пана».

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ.

-Які види  українських народних пісень ми щойно заспівали?  (родинно-побутові, жартівливі пісні ).

Вчитель українознавства,  української літератури:

- Існує безліч українських пісень. З давніх – давен український народ славиться своєю співучістю, люди навіть склали легенду про те, як Бог роздавав таланти..  (Учениця розповідає легенду про Дівчину - Україну, яку Господь обдарував піснею).

- Що, за цією легендою, значила пісня для України, для її народу, чому вона названа «неоціненним даром»?

- Народна пісня - це скарб українського народу. У народі кажуть, що в піснях , як у книжках, можна читати нашу історію. В українській пісні і ніжність, і ласка, і любов. Вона була добрим порадником у радості і горі, допомагала в праці. Усі народні звичаї та обряди відтворені в піснях. Недаремно кажуть, що пісня – народний календар.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.  ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Розповідь вчителя українознавства, української літератури.

Календарно-обрядові свята - це найдавніша обрядовість, яка корінням сягає первісних, язичницьких вірувань, та поєднує у собі раціональний досвід і релігійно-магічні вірування наших предків. Лиш значно пізніше церква визнала існуючу систему землеробських свят та надала їй християнського забарвлення: календарні звичаї формально узгоджувалися з річним літургічним циклом православної церкви, проте дійсною основою мали трудовий сільськогосподарський календар. До складу річного аграрного кола входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди і звичаї. У аграрному календарі українців не було різкого розмежування між сезонами: зимова обрядовість поступово переходила у весняну, весняна - у літню тощо. Кожен цикл свят ніс своє смислове навантаження та був насичений безліччю ритуалів і прикмет, які зв'язували між собою пори року.

Обов'язковими компонентами календарних свят українців були обрядовий стіл, господарська і сімейна магія, вшанування предків, передбачення майбутнього, ритуальні обходи і поздоровлення, рядження і маскування(слайд 1)

2)Вчитель музичного мистецтва.

- Одними з найдавніших серед народних пісень є календарно-обрядові. Вони виникли ще в первісному суспільстві. Наші предки не вміли пояснити різних явищ природи, а тому вважали, що дощ, грім, вітер, сонце є живими істотами-богами, від яких нібито залежали життя й добробут людей.  (Слайди  2, 3) Своїм богам вони давали імена. Сварог — бог неба і небесного вогню — навчив людей користуватися плугом. У Сварога було багато дітей. Один з них, бог грому і блискавок Перун, посилав на землю дощ, коли залишав за собою незачиненими небесні двері. Богом зими був Коляда, сонця і весни — Ярило, жнив, добра і достатку — Дажбог. Щоб задобрити своїх богів, люди виконували різні дії — обряди, які супроводжувалися  піснями, танцями, іграми.

Пісні, які виконують під час обрядів, називаються обрядовими. (Слайд 4)

3)Вчитель українознавства, української літератури.

- Кожної пори року виконувалися  певні обряди та відповідні їм пісні. Тому й розрізняють пісні літнього циклу — русальні, купальські, осіннього - жниварські; пісні зимового циклу — колядки й щедрівки; весняного -  веснянки. А зараз ми пропонуємо  відправитися в цікаву подорож сторінками  музичного альбому з  ілюстраціями у світ народної пісні. Розпочнемо вашу пошукову роботу з групи «Весна».

Робота в групах.

4)Група «Весна» розповідає про обрядовість весняного циклу  (у супроводі мультимедійної презентації).

Учень 1.Серед весняних свят найвизначнішим і улюбленим була Пасха (Великдень). Обряди і ритуали великоднього циклу несли релігійне християнське і календарне язичницьке навантаження (воскресіння Ісуса Христа і пробудження природи).

Великодню передувала Вербна неділя - період активної підготовки до свята. У церкві святили гілки верби, якими шмагали всіх членів сім'ї, а потім і домашніх тварин, примовляючи: «Верба б’є, не я б’ю, за тиждень Великдень».

Учень 2 . Саме на Вербній неділі готували писанки - яйця, прикрашені багатоколірним орнаментом (на відміну від крашанок, забарвлених в один колір). Взагалі червоний колір яйця, за християнськими переказами, - символ крові, пролитої Христом за гріхи людські. Але сам звичай використовувати фарбовані яйця в різних обрядах, сприймаючи їх як символ воскресіння, сягає далекого минулого.

Учень 3. Жінка-писанкарка повинна була сидіти на виверненому навиворіт кожусі, для обтирання яєць користувалися шматками від зношених сорочок. Вся робота виконувалася у тиші, з молитвами і в доброму настрої. Сама технологія створення писанки полягала у послідовному зануренні яйця в різні барвники (від темного до світлого) і в нанесенні орнаменту розтопленим воском за допомогою металевої трубочки. Потрібний для орнаменту колір зберігався під шаром воску. Сюжети і види орнаменту були дуже різноманітні, дуже відрізняючись за реґіонами України. Антропоморфні, зооморфні і рослинні зображення нерідко були справжніми витворами мистецтва.

Учень 4. Протягом Вербної неділі випікали обрядові хліби - паски. Під час їх виготовлення також здійснювали численні дії, підкоряючись древнім обрядам. Палити піч треба було з полін, які відкладалися кожний четвер протягом Великого посту, підпалювати їх шматочками освяченої верби. Саджаючи паски в піч, господиня вимовляла молитви-заклинання.

Багато повір'їв було пов'язано зі Страсним (або Чистим) четвергом. Палаючою страсною свічкою, принесеною з церкви, робили хрести на стелі - від нечистої сили. Дбайливо зберігали четвергову сіль, спеціально обпалену в печі, - від різних захворювань людей і домашніх тварин. Обов'язковим був звичай купати дітей і хворих, виливаючи потім воду на перехрестя доріг, “щоб там усе лихо зосталося”. Це, без сумніву, відгомони древніх очищувальних обрядів.

Учень 5.У різних регіонах України існували звичаї, пов'язані з фарбованими яйцями. Після відвідування церкви, перед розговінням всі вмивалися з миски, в якій були крашанки і дрібні монети. Це забезпечувало здоров'я і красу. Дівчата зберігали яйце, з яким вмивалися, “щоб бути завжди гарною”.

Писанки вміщували у Красному кутку і зберігали до наступного Великодня. Як оберіг для худоби писанку підвішували в хліві, клали в гніздо квочки або біля вулика з бджолами, підсипали товчену фарбовану шкаралупу у корм птиці. Поширені були також ігри з яйцями.

Великодні свята включали народне гуляння: хороводи (ходіння по колу як символ руху Сонця по небу), катання на гойдалках і дошках (підняття вгору - магічне дійство, що забезпечує ріст всієї зелені), обливання водою (очищувальний обряд). Улюбленою розвагою були передзвони, оскільки на Великдень дозволялося дзвонити всім. Існувало, наприклад, повір'я, що перший удар у дзвін недільним ранком забезпечить тому, хто дзвонить, добрий урожай гречки.

Великодні свята завершувалися поминальними днями – Радуницею.

5) Група «Весна» виконує пісню  «Вийди, вийди, Іванку»  (Слайд 5)

Вчитель музичного мистецтва.

• До якого жанру належить ця пісня? (веснянка)
•       Разом з веснянкою переносимось у місяць березень, з якого власне і починався рік у наших давніх предків. Веснянки - це пісні на честь приходу весни, календарно-обрядові пісні весняного циклу, які мають закличний характер і сприймаються як звертання до весни. І як тільки починали танути сніги, дівчата, парубки, діти виходили на пагорби за село і співали пісень, запрошуючи весну швидше принести тепло «старим бабам кийочки», «а дівчатам - віночки». А ідола зими з голосіннями та похоронними обрядами люди урочисто палили, топили чи ховали у труні, і цим проголошували перемогу тепла над холодом. До найдавніших веснянок належать обрядові хороводи та співи, а також пісні-ігри, наприклад  «Подоляночка».

6)Сприймання  пісні-веснянки «Подоляночка».

•       Який візерунок-орнамент  ви помітили у таночку «Подоляночка»,  який виконувала наша група: коло, зірочку чи хвилі? (коло)

•       Як ми бачимо, візерунки-орнаменти можна побачити не тільки в  образотворчому мистецтві,  а  й  в музиці,  хореографії. Пригадаємо, що таке орнамент? Орнамент - це ритмічне чергування різноманітних зображень. Із чергування різних пір року теж складається  своєрідний  орнамент. (Слайд  6)
•        

Вчитель українознавства, української літератури.

7)Творче завдання ( за поданою римою скласти пісеньку-веснянку)(Слайд 6, 7 )

1 група - 
…………………. весна
…………………. красна
…………………..гайочки
…………………..струмочки

2 група - 
………………….діточки
………………….. квіточки
………………… ..закликати
……………………зустрічати

3 група -
…………………співають
………………...вітають
………………...літечко
…………………житечко

4 група -
………………….весняночку
………………….подоляночку
…………………у хаті
…………………багаті

5) Учні заповнюють за виступами однокласників таблицю-календар найвизначніших обрядових  пісень року. З’єднай стрілочкою                               ( Слайд 8)                                            

8)Вчитель українознавства, української літератури.

Ррозповідає про обрядовість літнього циклу (у супроводі мультимедійної презентації) (Слайд 9)

Літо, літо золоте випиває роси

та з пшениченьки  плетеУкраїні коси.

Виглядає з-поміж віт вишнями в садочку,

одяга на цілий  світ сонячну сорочку.                А. Загорудний    

•       Обов'язковим звичаєм Іванового  дня (з 6 на 7 липня) було  масове купання: з цього дня з річок  виходила  вся нечисть.  На свято Івана Купала був традиційним обряд пускання  вінків на воду. Дівчата таким чином ворожили, чи вийдуть  цього року заміж. В який бік попливе віночок — там і милий живе.

8а)Розповіді учнів.

1. ВОРОЖІННЯ НА  КУЛЬБАБІ

Подуйте на  дозрілу  кульбабу. Якщо полетять всі до єдиного"​​парашутики" - бажання збудеться дуже скоро, приблизно половина-збудеться, але не так швидко, як вам хочеться, менша частина- не збудеться.

2.   ВОРОЖІННЯ БІЛЯ  БАГАТТЯ
   У святкову ніч Івана Купала розводять велике багаття і стрибають через нього. Якщо полум'я не торкнувся, стрибнув - сприятливий знак, що передвіщає дівчатам швидке і щасливе заміжжя, хлопцям-удачу в справах і  любові.

•       В день Івана Купала  зцілювалися росою. Для цього вставали  якомога раніше і ходили  босоніж по цілющій купальській росі, збирали лікарські трави. Отож, як мовиться, хто рано встає, тому й Бог дає!
•       А головна особливість купальської ночі- багаття [вогнища], які очищують. Навколо них танцювали, через них стрибали: хто вдаліше і вище стрибне, той буде щасливіший.

9)Перегляд відео-фрагменту «Обряд Івана Купала»( Слайд 10)

10)Вчитель музичного мистецтва.

 Пісня «Ой на Івана, на Купала».

Обговорення.

(Чи існував такий звичай на Буковині?)

6. Учні продовжують заповнювати  таблицю-календар:  (літо - купальські - «Ой на Івана, ой на Купала».

•       Розгляньте картину Миколи Пимоненка  (Слайд 12)
•       Що зображено на картині? Як називали пісні, які виконували під час жнив?

7. Вчитель  розповідає про обрядовість осіннього  циклу (у супроводі мультимедійної презентації).  Група «Осінь» інсценізує обряд жнив.

•       Великою надією у нашого хліборобського народу були жнива. Це велике свято, і до нього на Україні готувалися заздалегідь. У перший день жнив люди вирушали до сходу сонця в поле. Всі були святково одягнені. Першу зажинку починала найкраща жниця.

Розповіді учнів.

1.Вона розстеляла скатертину або рушник із хлібом – сіллю та свічкою. На узбіччі вона зупинялася, тричі кланялася ниві, промовляючи: „Дай, Боже, легко почати, а ще  легше дожати”. Косити починав  найуповноважніший у селі чоловік.

8.      Сприймання української народної пісні «Вийшли в поле косарі».
   1. Ось цю косовицю громадільники зібрали,

Цей вінок сплели файнії дівчата.

І несуть туди, де гарная хата.

2.Там на порозі господар чекає,

 срібні дукати у руках тримає.

3.Газдо й газдине, двері відчиняй,

Пахуче сіно до стодоли приймай.

4.Ми скосили, посушили,

У копицю склали,

 Щоб корови багато

молока давали.

5.А найкращу косовицю в дар принесли,

Щоб густа була травиця,

Щоб достаток на цілий рік,

На многії літа.

Перший сніп ставили в хаті на почесному  місці під образами – на покуті.  Обмолочувався він окремо. Зерна з цього снопа святили в церкві. Соломою першого снопа годували  корів, щоб не хворіли.

•       Вчитель українознавства, української літератури. Про зажинки є прислів’я і приказки: «На Прокопа приготуй плечі для снопа», «Квітує жито – почалося літо, а прихилився колос вусатий - починай його жати».
•       А які прислів’я та приказки про жнива ви знаєте? (Слайд 11)
•       Коли йшли селом, то співали обрядову пісню.   

9.      Група «Осінь»  виконує жниварську пісню «Дивувалися ліси»

•       Вчитель музичного мистецтва.

Збирання врожаю, жнива  - праця, яка хоч і була важкою, усе ж вважалася святом, супроводжувалася  піснями. Хліб — невід'ємна  частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною.

10.       Вчитель українознавства, української літератури.
11.       Творче завдання: склади  прислів’я

12. Учні заповнюють таблицю-календар (осінь - жниварські - «Вийшли в поле косарі», «Дивувалися ліси»)

•       Які ще свята відзначали восени?  

Розповіді учнів.

•       Великим святом був день Різдва Пресвятої Богородиці, Друга Пречиста (21 вересня). В цей день пеклись калачі, готувались різні страви, влаштовувались  гостини, дівчата просили у Богородиці  добрих і багатих  женихів.  Але найзначимішим  осіннім святом була Покрова Пречистої Богородиці (14 жовтня). З цього дня починалася пора осінніх весіль, дівчата  молилися до Богородиці і просили послати їм щасливу пару.

13. Вчитель музичного мистецтва  розповідає про обрядовість зимового  циклу (у супроводі мультимедійної презентації)  (Слайд 11) 

•       За осінніми турботами проходила осінь, і наставали великі зимові християнські свята: Різдво Христове, Новий рік, Водохреща, які супроводжувалися колядками та щедрівками.  Колядки– це переважно величальні пісні. Колядками зустрічали Святий вечір Христового Різдва. Колядники у масках та костюмах казкових персонажів ходили по хатах, розносячи добру звістку і радість людям: «Христос народився!»  Відомі класичні колядки: «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Старий  рік минає».

14. Сприймання   пісні-колядки  «Добрий  вечір  тобі, пане господарю».

•       Вчитель українознавства, української літератури.
•       А у Щедрий вечір під Новий рік співали щедрівки. Назва «Щедрівка» походить від слова «щедрий», «багатий». І тому основним змістом  цих  пісень  було  побажання щедрого врожаю у новому землеробському  році, здоров'я, щирих і добрих  відносин у сім'ї.

15. Група «Колядники» виконують щедрівку

                          Ми прийшли щедрувати до вашої хати!

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          Тут живе господар – багатий володар.

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          А його багатство – золотії руки.

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          А його потіха – хорошії діти.

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          Добрим людям на здоров’я.

16.           Учні заповнюють таблицю-календар  (зима - колідки, щедрівки - «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Щедрий вечір») (Слайд 12)

ІІІ. РЕФЛЕКСІЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ:

Вчитель музичного мистецтва:

1.   Музичні  загадки   (слайд 13) - слухання, визначення, де і при яких обставинах  можна почути ці пісні?
2.   Гра «Розрізане доміно»: на одних картках записано початок назв пісень, а на решті – їх закінчення. Той, у кого картка з початком пісні, починає співати, а той, у кого картка з продовженням, - доспівує фразу. Зміст карток:

• «Вийшли в поле косарі… -  … Косить ранком на зорі».
• «Десь тут була подоляночка… - …десь тут була молодесенька».
• «Добрий вечір тобі, пане господарю… - …Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився».
• «Вийди, вийди, Іванку… - …заспівай нам веснянку».
• «Ой на Івана, ой на Купала… -… ой на Івана-Купала».
• «Дивувалися ліси… - …де поділися вівси».

• 3)Бесіда за запитаннями(метод «Мікрофон»):
• Народна обрядова пісня-це розвага чи щось інше?
• Чому пісня пов’язана з життям народу, його звичаями, віруваннями?
• Чи любите ви співати народні пісні? Чим вони вас приваблюють?

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Вчитель українознавства, української літератури.

Пісня іде поруч з людиною усе життя. З нею працюють і відпочивають. З нею ми пов’язані від народження до самої смерті. В усі часи пісня в Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги.

Вчитель музичного мистецтва.

Саме народна пісня відроджує в наших душах любов до рідного слова й до рідної землі. А який слід у ваших душах залишили народні пісні, що ми вивчили?

Учні  висловлюють думки за допомогою «Методу незакінчених  речен»ь (слайд 19)

• Пісня для народу була…..
• Пісня  допомагає…
• Народна пісня мене вражає….
• Вивчаючи  народні  пісні, я …….

Вчитель українознавства, української літератури.

На цій ноті завершується наш урок. Сподіваюсь, що тепер ми глибше пізнали вірування наших далеких предків, переконалися в справжній глибині їхньої мудрості.

Вчитель музичного мистецтва.

•       Закінчити урок хочу словами народної щедрівки:

Так, радуйся, земле, у пишній обнові. Бувайте щасливі!  Бувайте здорові!