Руса́льні пісні́ — окремий рід української народної обрядової пісенності з частими згадками про русалок, зустрічі з ними і їх «проводи», подекуди з мотивами веснянок: про ворожіння з голосу зозулі, звивання вінків, про милих і нелюбів тощо. Русальні пісні виконуються під час Зелених свят (кінець травня - початок червня), в час найбільшого замаювання землі зелами, квітами й травами (впродовж Русального тижня). У християнстві це свято відоме як Трійця і відбуається із значним запізненням через відставання ортодоксального календаря (зміщується від початку до кінця червня, 50-й день після Пасхи.
Жниварські (обжинкові) пісні - обрядові величальні пісні, які співалися в день закінчення жнив. Дожинаючи ниву, залишали трохи збіжжя на корені, колосся ж виминали і розсіювали. Женці сплітали вінок із збіжжя польових квітів і калини, одягали його на голову дівчині й за останнім снопом, співаючи величальних пісень, ішли додому. У піснях вихвалялась нива за багатий урожай, бажалося, щоб і в новому році добре вродило збіжжя, величалися господар, господиня і женці.