Тема: Емма Андієвська "Говорюща риба". Порушення питань моралі, дружби, сили слова у казці-притчі. Образи твору

Мета: формувати навички усвідомлення і розтлумаченння алегоричних образів, осмислити проблеми, порушені у творі, докладно проаналізувати образи притчі, закріпити та усвідомити особливості жанру притчі на прикладі твору "Говорюща риба";

розвивати й удосконалювати вміння формулювати власні висновки про ідеї притчі, уміння характеризувати персонажів, працювати зі схемами; виховувати ввічливість, повагу до інших, почуття дружби, приязні Тип уроку: урок формування і вдосконалення вмінь і навичок.

Обладнання:       дидактичні мультимедійні     матеріали, схеми,         учнівські ілюстрації.

Методи, прийоми і форми роботи: виразне читання вчителем байки, метод критичного мислення, робота в групах, словникова робота з використанням ІКТ, мозковий штурм, фольклорна хвилинка, графічна рефлексія.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент (мета: створити психологічну атмосферу уроку й організаційні

умови, за яких досягається успіх навчальної діяльності; якомога швидше включити учнів у роботу)

ІІ. Повідомлення теми, мети, навчальних завдань уроку

Тема нашого уроку: "Порушення питань моралі, дружби, сили слова у казціпритчі Емми Андієвської "Говорюща риба". Характеристика образів твору.

Для досягнення мети в процесі уроку ми повинні виконати такі завдання: 

•      розтлумачити алегоричність образу говорющої риби;

•      визначити і осмислити проблеми, порушені у творі;

•      охарактеризувати персонажів притчі;

•      усвідомити поняття "дружби", "приязні", "взаєморозуміння";  розкрити мораль притчі.

На сьогоднішньому уроці ми з вами будемо говорити про дружбу, взаєморозуміння і єдність.  Тож зрозуміло, що саме сьогодні ми об'єдналися в малі групи з метою відчути ці якості у співпраці, допомагаючи один одному і підтримуючи один одного. З нами сьогодні працює експерт, який, користуючись Академічним тлумачним словником онлайн (http://sum.in.ua/) та онлайн-словником фразеологізмів української мови "Словопедія" (http://slovopedia.org.ua/49/53392-0.html), буде роз'яснювати нам незрозумілі слова. А мотивувати Вас до активної спільної діяльності хочу уривком з байки Олега Жерделя "Біла ворона"

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів (активізувати навчальну діяльність учнів, сприяти формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликати інтерес до процесу навчання) . 

Учитель читає уривок із байки сучасного поета Олега Жерделя "Біла ворона" Біла ворона по небу летіла.

Летіла, втомилась, на дерево сіла. А там вже сиділа ворон чорна зграя, Тож біла ворона була їм чужая.

Чорні ворони з такими ж ротами

Каркати стали: «Це хто ж поміж нами?»  Цибали, кружляли, її роздивлялись, Судили її і над нею сміялись.

– «Яка ж ти потворна! Яка ж ти гидка! – Все каркали чорні. – Живе як така?! Тобі в цьому світі нема що робити, Хіба – бути  нами і колір змінити,

І жити, як ми, – за законами зграї».

Та біла ворона мовчить, не зважає. Обурила чорних незламність білявки, В адресу її йшли погрози і лайки.

Питання до учнів: 

•      Скажіть, будь-ласка, чи можна вважати білу ворону із байки О. Жерделя алегоричним образом? Якщо ТАК, розтлумачте, будь ласка алегорію.

(В момент, коли учні висловлюють свої думки, один отримує індивідуальне завдання: використовуючи смартфон, знайти в мережі Інтернет словникову статтю про значення фразеологізму "Біла ворона").

Відповідь учня:

Фразеологізм "Біла ворона" означає: Біла ворона — про людину, яка різко виділяється серед інших своєю поведінкою чи своїм зовнішнім виглядом. (джерело: http://svitslova.com/idioms-dictionary/2080-bila-vorona.html)

•      Чому людське суспільство вороже ставиться до людей, які не такі, як всі? (не розуміє, боїться те, що не розуміє, заздрить…)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель: Подумайте, кого в притчі "Говорюща риба" можна назвати "білою вороною"?  Розкрийте алегоричність образу говорющої риби.

Відповіді учнів:…

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

Мозковий штурм

У ч и т е л ь. Ми з вами щойно обговорили одну з найважливіших проблем, порушених у творі, назвіть мені її, будь ласка. – проблема індивідуальності Проте Емма Андієвська у своїй притчі порушує низку важливих проблем. 

Яких ?

•      Сила слова 

•      взаєморозуміння в сім'ї 

•      дружби і приятелювання 

•      проблема вигнання члена суспільства 

Робота в групах (мета:осмислити проблеми, порушені у творі ).

Кожна група спробує прокоментувати ці проблеми, посилаючись на конкретні приклади з тексту. 

Презентація групової діяльності Додаткові питання: 

•      Скажіть, будь ласка, а що таке "дружба"?

(відповіді учнів – узагальнення експерта – запис у зошити)

Маю до вас 2 питання: Що дає людині дружба? і що робити, якщо немає друга?

•      Скажіть, будь ласка, чи є в науці термін, що означає вимушене переселення людини з одного суспільства в інше? 

•      Так. Такий термін є. В географії вимушене переселення людини називається вимушеною еміграцією 

Експерт зачитує значення висловлення "вимушена еміграція" зі словника – запис у зошити.

Характеристика персонажів

Отже, ми обговорили з вами проблеми, з якими стикаються дійові особи твору. Давайте ще раз назвемо цих героїв: балакуща риба, батьки балакучої риби, рибалчина дружина, рибалка.

Я маю 4 набори карток з цитатами із твору, які характеризують дійових осіб. Завдання кожної групи серед усіх цитат вибрати лише ті, які стосуються одного героя:

•      Образ говорющої риби 

•      Образ батьків балакучої риби

•      Образ рибалчиної дружини 

•      Образ рибалки  

Робота в групах Характеристика образів твору. Заповніть складники схем до образів твору занотованими вдома цитатами з тексту.

Образ говорющої риби:

•      народилася «серед табунів мовчазної риби»

•      «крім балакучості й доброго серця, була ще дуже молодою»

•      «яка розкіш вимовити слово»

•      «я не вилов, ...я приятель вашого чоловіка»

•      «допомагала рибалці вибирати добрі місця для ловитви»

•      без голосу «вона стала такою, як і решта її братів й сестер»

Образ батьків балакучої риби

•      «шановані риб’ячою громадою»

•      «сподівалися, що з віком... балакучість мине»

Образ рибалчиної дружини

•      «з ранку до вечора не стуляла щелепів, так багато говорила сама»

•      гримнула на дітей, щоб не галасували, бо їй «ніколи вгору глянути»

•      вважає, що в неї «недолугий чоловік»

•      «від власної балаканини не почула риб’ячих слів»

•      дорікає чоловікові, що він «навіть вилову не здатен донести до хати»

Образ рибаки. Рибалка

•        «відбився від гурту і лагодив човен, нарікаючи на долю»

•        «я не говіркий»

•        «ділився з рибою турботами»

•        «ліпшого приятеля, ніж риба, в нього нема й ніколи не буде»

•        «приятель, якого ще не носила земля»

•        чоловік «ніколи не гуторив зі своєю дружиною так, як із рибою»

Дискусія

Учитель: Хто з персонажів «казки» більш нещасний: неприйнята серед своїх «говорюща» риба, яка так трагічно загинула, чоловік, який утратив друга, чи жінка, яка не вміє бачити незвичайного? А може, звичайні риби, які теж не здатні оцінювати чудеса; рибалки, котрі так само буденно не вірять у риб, які розмовляють, і вважають товариша божевільним; узагалі людина, яка не вірить у дива і «за все життя не почула голосу риби»?

Однозначної відповіді, звісно, немає і не може бути, оскільки навіть саме поняття нещастя можна трактувати по-різному: як фізичний біль / смерть і як духовну муку / смерть. До того ж нещастя може бути як усвідомленим (у рибини та чоловіка), так і неусвідомленим (у жінки, інших риб та рибалок). Не менш важливим є питання, хто ж винен у смерті «говорющої» риби: чоловік, який не пояснив дружині, що його друг є рибою, чи жінка, яка не прислухалася до голосу рибини. Суперечливість полягає ще й у тому, що, крім подружжя, можна віднайти й інших винуватців, наприклад, риб’яче «суспільство», яке відреклось од інакшості; або сама рибина, що не спромоглася подумати: люди зрозуміють її ще менше, ніж подібні їй істоти. Зрештою, винними можуть бути або всі одразу, або навпаки – випадок, у разі чого ми взагалі змушені відмовитися від обвинувачень.

Ким насправді була «балакуща» риба: невизнаним генієм із трагічною долею чи зрадником, який, за казковими законами, отримує по заслузі; дивом, якого не побачили інші, чи виродженням, якого слід позбуватися; унікальною, обдарованою особистістю чи тим, хто втрачає власну ідентичність? Якщо перше, то хто винен у тому, що світ не сприймає геніального та чудесного? Якщо друге, то коли саме риба втратила себе: коли вперше заговорила, коли стала вигнанцем, коли почала ходити, коли потоваришувала з людиною, коли почала допомагати на риболовлі, коли загинула і перестала розмовляти чи вона взагалі не втрачала себе, будучи від початку до кінця самодостатньою особистістю? Неоднозначне запитання, особливо коли зважити на неймовірну ситуацію: рибина не перестає розмовляти навіть на сковорідці, та її останніми словами було: «Я риба». У тому й полягає суперечливість тлумачення, що не існує однозначної відповіді на запитання про сутність «говорющої риби».

С л о в н и ч о к.

Дружба – близькі стосунки, засновані на взаємній довірі, прихильності, спільності інтересів.

Гра «Сачок». Із запропонованих слів «виловіть» ті, що відповідають вашим уявленням щодо того, яким повинен бути справжній друг.

Скромність, доброзичливість, наполегливість, товариськість, чуйність, заздрість, безкорисливість, егоїзм, байдужість, хвастощі, вірність, злість, надійність, щирість, готовність прийти на допомогу будь-якої миті. 

•      Які якості ви вибрали? Вибір аргументуйте.

•      Чому «не виловили» карток зі словами злість, хвастощі, байдужість, заздрість, егоїзм?

Фольклорна хвилинка. Згадайте й запишіть кілька прислів’їв про дружбу.

М е т о д и ч н а р е м а р к а. Коли учням складно, можна запропонувати їм прочитати таку добірку:

Без вірного друга велика туга. Дружба – як дзеркало: розіб’єш, не складеш. Людина без друзів – як дерево без коріння. Що тобі не миле, другові не зич. Скарб – не друг, а друг – скарб. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. Не карай Боже нічим, як другом лихим. Нових друзів май, старих не забувай. Річ краще нова, а дружба – стара. Поміркуйте, чи можна наведені нижче цитати назвати афоризмами. Прокоментуйте їх. З тим, що носиш у душі, не вільно ні з ким ділитися, окрім хібa нaйближчого приятеля. Не доцільно шукaти скaрбу тaм, де ти його не зaкопaв. Сум, як відомо, має довгі ноги.

Дискусія  Хто винен? 

•      Кого шкода? 

•      Як могла б скластися доля героїв, якби рибалка і дружина були б справжніми друзями,  чи почув би рибалка голос риби? 

Рефлексія (метод незакінченого речення) Учні говорять, що вони робили на уроці 

Підбиття підсумків уроку

Учениця  читає власний вірш

Оцінювання