Календарно-обрядові пісні зимового циклу. Звичаї та обряди українців (Позакласне читання)
Календарно-обрядові пісні зимового циклу. Звичаї та обряди українців (Позакласне читання)
Мета: поглибити відомості школярів про календарно-обрядову поезію зимового циклу, збагатити індивідуальний досвід здобувачів освіти про зимові свята в Україні (Різдво Христове, Святого Василя, Святого Миколая, Святого Водохреща), про обряди , що пов’язані з відзначанням свят , про обряд колядування і щедрування. Довести до свідомості дітей велич і красу народних традицій, викликати бажання дотримуватися їх. Спонукати учнів до збирання народознавчого матеріалу, вчити систематизувати його. Вдосконалювати артистичні здібності, збагачувати, словниковий запас дітей історичною, народознавчою лексикою. Виховувати любов і повагу до національних традицій, народу, Батьківщини
Основний зміст уроку
Традицій у народу є багато,
Бо довго ми живемо на землі.
І нам їх треба добре пам’ятати
Запам’ятати, поки ми малі.
Й нести з глибин віків у день
Прийдешній.
Бо без минулого немає майбуття.
Щоб й далі рідну землю нам
Любити,
Поля і гори та вишневий цвіт.
У волі й славі на землі цій жити
І українцями іти у світ.
Н. Красоткіна
І. Організаційний момент.
Пам’ятка на екрані допоможе націлитись на плідну працю. Давайте її озвучимо (діти зачитують по одному)
|
Я – творча особистість, не боюсь висловлювати свої думки. Помилившись, міркую далі. Шукаю істину |
ІІ. Оголошення теми та мети уроку
Тема нашого уроку Позакласне читання Календарно-обрядові пісні зимового циклу . Звичаї та обряди українців
Мета уроку: поглибимо відомості про календарно-обрядову поезію зимового циклу, збагатимося досвідом про зимові свята в Україні (Різдво Христове, Святого Василя, Святого Миколая, Святого Водохреща), про обряди , що пов’язані з відзначанням цих свят, про обряд колядування і щедрування. Доведемо велич і красу народних традицій, щоб у вас не зникало бажання дотримуватися їх, і виникло бажання і надалі пізнавати звичаї та традиції нашого народу. Вдосконалимо артистичні здібності, збагатимо свій словниковий запас історичною, народознавчою лексикою. І звичайно ще раз проймемося почуттям поваги до національних традицій, народу, Батьківщини.
- Які цілі кожен з вас ставить до уроку?
(відповіді учнів)
- Розширю свої відомості про календарно-обрядові пісні.
- Дізнаюся більше про звичаї та обряди українців.
- Збагачу свій словниковий запас історичною, народознавчою лексикою.
- Отримаю естетичну насолоду від виконання та прослуховування пісень
Епіграфом до нашого уроку стануть слова Ніни Красоткіної….
Будь ласка, доберіть асоціації до слова «Зима»
Слово вчителя.
Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.
Наш народ має багату культуру. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світосприймання нашого народу. Народна творчість дуже пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в єдиний народ.
Рік за роком життя веде свій відлік: одна пора року змінює іншу, день змінює ніч, сонце заходить, а місяць виходить… Життя іде, не зупиняючись навіть на хвилину, і сьогодні ми зібралися, щоб хоч трохи перевести подих і згадати тих, кого нема та привітати тих, що будуть…
Ключі до теми ( на екрані)
Розгадайте, будь ласка, ключові слова до теми
І П Н С Я
Відповідь: пісня
Н Д
А Р Е А
Л К
Відповідь: календар
Д Р
Б
О я
Відповідь: обряд
і в
Д с о й т
Відповідь: дійство
А тепер пограємо в гру «Так» - «Ні»
Гра «так -ні» ( самоперевірка)
- Пісня- це твір , що співається (так)
- Обряд – узвичаєне, обов’язкове символічне дійство, приурочене до відзначення найбільш важливих подій у житті людського колективу, родини чи навіть окремої особи (Так)
- Календарно-обрядові пісні не пов’язані з порами року. (ні)
- У календарно-обрядових піснях відображено життя, світогляд народу, його погляди на навколишній світ, вірування (так)
- До календарно-обрядових пісень зимового циклу належать русальні пісні (ні)
- На Святвечір ставили на покуті наші пращури березу.(ні)
слайд
Діти, Вам було наперед дано завдання зібрати народознавчий матеріал відповідно до кожного зимового свята та систематизувати його. Тому ми поділимося на 5 груп і попрацюємо в них. Отже, «Миколайчики», «Народознавці», «Колядники», «Щедрувальники», «Йорданики».
Першими послухаємо «Миколайчиків»
Учень Одним з перших зимових свят є свято Миколая, яке припадає на 6 грудня, довгий час його відзначали 19 грудня. Це свято дуже до вподоби дітлахам, адже добрий дідусь Миколай завжди приходить з подарунками. Щоправда лише до слухняних дітей. (слайд 12)
Учень Святий Миколай є одним з найшанованіших в Україні християнських святих. Його ще називають Чудотворцем. Народився у заможній родині, і коли батьки його померли, роздав увесь спадок бідним. Миколай визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, допомагав людям на суші та на морі, опікувався знедоленими, а особливо дітьми.
Учень За традицією, напередодні свята діти пишуть Миколаю листи зі своїми побажаннями. А вранці під подушкою знаходять подарунки. Саме в ці дні звучить пісня «А хто, хто Миколая любить?» (ст.14)
Звучить пісня «А хто, хто Миколая любить?»
Учень У творі відчувається духовний зв'язок із вірянами, адже допомагає святий Миколай тим, хто його любить і щиро вірить в існування Чудотворця.
Учитель
Діти, чого вчить пісня?
- закликає до злагоди, доброзичливості й милосердя.
Слово за щедрувальниками
Учень
Основними святами зимового циклу є Святвечір, Різдво, Щедрий вечір, День святого Василя (Новий рік) та Водохреща, про які співалося в колядці:
... перший празник – Різдво Христове..
... другий празник – Святого Василя...
... третій празник – Святеє Водохреща...
Учень 25 грудня святкуємо ми Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Святкування розпочинає Святвечір або багата кутя, коляда – вечір напередодні Різдва. Цього дня до вечора нічого не їли, поки не з’явиться перша зірка на небі: адже саме в цей час народився Ісус Христос.
Учень
На покуті під образами розстеляли чисте сіно, на яке ставили горщик з кутею та глек з узваром. На почесному ставили дідух (житній чи пшеничний сніп) , який символізує урожай, добробут і є оберегом роду. Усе це нагадувало, що Ісус Христос народився не в царському чертозі, а в овечому хліві і був покладений у ясла на солому.
Учень Обов’язковою стравою нам Святвечір є кутя, яка готується з цільних зерен пшениці бо крупинки — символ людей, склеєних в людство. За клей слугує мед, а щоб наступний рік був щедрим і родина жила в здоров’ї та достатку, до куті додають горіхи, родзинки, мак, сухофрукти. Окрім куті, на столі мало бути 12 пісних страв: пиріжки, млинці, вареники, борщ та риба, узвар)
Учень Свята вечеря розпочинається молитвою. Запалюють різдвяну свічку, що символізує пам’ять про душі предків, а також зірки, які з’явилися на небі, коли народився Христос. На вечерю збирається вся родина. (слайд 20)
Учень Прийнято, де б хто був, повертатися у цей час до домівки, щоб наступний рік був нерозлучним. Господар благословить вечерю: «Дай, Боже, дочекати всім у здоров’ї до другого року!».
Учень Після вечері зі столу не прибирають, посуд не миють, а усі ложки складають до миски з кутею (щоб уночі душі померлих предків могли почастуватися)
Учень Діти цього вечора несуть рідним святкову вечерю – кутю, узвар, калач, зав’язані вузликом у хустку. Відвідують бабусю й дідуся, дядьків із тітками та хрещених батьків і таким чином об’єднують вечерю всіх родичів, неначе за одним столом.
Учень Після Святвечора і аж до Водохреща вітаються фразою «Христос народився» і відповідають (всі учні) – «Славімо Його!» (25)
Вчитель
Діти, кожен пригайдайте, чи у вашій сім’’ї, родині сповідувають ці традиції. Отже, ми – єдиний народ, одна нація.
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій уклоніться За щасливий день вчорашній. Всі до сонця потягніться, Вліво, вправо нахиліться, Веретенцем покрутіться. Раз присядьте, два присядьте І за парти тихо сядьте.
Вчитель
Найурочистіший день зимових свят -це Різдво Христове
Учень Перший день Різдва — великий і урочистий день, який українці проводять у церкві на врочистому Богослужінні, відвідують родичів, друзів, приймають у себе гостей.
Учень
Страви цього дня були найрізноманітніші: кожна родина прагнула приготувати найсмачніше, що наступний рік ситим . Тому спеціально до Різдва кололи кабанчика, готували ковбаси, холодець, різноманітні рулети, рульки, коптили сало. Пироги, бабки, киселі також були незмінними наїдками на різдвяних столах .( слайд 27)
Учень На Різдво здавна дотримуються традицій: одягалися лише в новий одяг, нічого у цей день не робили, заборонялося шити, прати, прибирати, особливо виносити сміття. Всю їжу готували заздалегідь.
Учень Гарною прикметою вважається, коли на Різдво до господи першим завітає чоловік. Тому жінки намагалися цього дня створювати родинний затишок удома.
Учень І в гостях довго затримувались — привітав господарів, віншуючи народження Сина Божого, і даєш можливість родині святкувати у колі найрідніших. Родинні цінності — понад усе.
Учень Найбажаніші гості на Різдво — колядники. Це могли бути як діти, так і дорослі. Дорослі зазвичай організовувалися у вертепи — цілі театралізовані дійства зі спеціальною атрибутикою, головна з яких — Різдвяна восьмикутна зірка, що символізує Віфлеємську — щасливе свідчення народження Спасителя.
Учень Колядки співаються повільно, протяжно
Кожна колядка має завершуватися віншуванням – побажанням родині достатку, але під цим розуміється, щоби родина була здоровою, щоб родили добрі врожаї, велася худоба, були мир, добро і злагода.
Завдання «Пісенне доміно» Скласти рядки пісні
(Рядки пісні розрізані на частини і приклеєні на новорічні витинанки)
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Кладіть паляниці з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А що перший празник –то Різдво Христове, радуйся,
Вчитель
Послухаймо пісню і перевіримо, чи правильно ми склали доміно
Завдання
Складання сенкану
Сенкан до слова «колядка»
Схема:
-Іменник.
-Прикметник. Прикметник
-Дієслово. Дієслово. Дієслово.
- Думка, що виражає взаємозв’язки.
-Іменник
Колядка
Весела, різдвяна
Прославляє, бажає, зичить
У колядках співається про народження Ісуса Христа
Різдво
Вчитель
- Дітки, а яку ще різдвяну пісню ми знаємо, яка є яскравим зразком тісного поєднання релігійної і народної колядкової традиції
Звучить пісня
(Нова радість стала)
Вчитель
Колядка «Нова радість стала», прославляє народження Христа, підкреслює його близькість до людей. На честь цієї події сіяє зоря, ангели провіщають мир і щастя, а за ними й колядники просять Царя Небесного, щоб він дарував щастя й радість господарям, до оселі котрих вони завітали.
Отже, запам’ятаємо, що провідними мотивами колядок є:
- кохання як запорука людського щастя;
- одвічне родинне благополуччя;
- уславлення народження Ісуса Христа;
- уславлення хліборобської праці, захисту рідної землі
- Який зміст колядок? (Оспівування величності й радості від народження Спасителя) (слайд 34)
- Який їх настрій? (Піднесений , радісний, святковий)
Послухаймо щедрувальників
Учень Щедрий вечір — друге свято різдвяного циклу через тиждень після Різдва. Цей день ще називали Меланки — на честь християнської святої преподобної Меланії.
Учень А на наступний день- Обрізання Господнє та День пам'яті Василя Великого (народне свято Василя).
Калейдоскоп народних прикмет
Учень
За народними прикметами:
- якщо на Маланки відлига, то буде тепле літо;
- якщо падає м'який сніг – на врожай;
- якщо сонце високо зійшло, увесь рік буде щасливим;
- якщо ніч тиха і ясна, буде спокійний рік
Учень Щедрий вечір відрізняється від Святвечора. На столі була щедра кутя з маслом, вершками чи навіть салом. Вважали, що чим багатший стіл та сама кутя, тим краще вродить городина й зерно в цьому році.
Учень На Щедрий вечір треба збиратися всією родиною, попросити пробачення, загадати бажання, ворожили на весь наступний рік, а дівчата намагалися уві сні побачити своє кохання.
Учень З вечора насипали три купки зерна біля воріт, й дивилася зранку, чи ніхто не зрушив. Якщо зерно ціле, то сімейне життя буде щасливим.
Також під подушку клали гребінець і просили судженого прийти та розчесати. Коханий мав з’явитися уві сні.
Учень Звечора до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. А парубоцькі гурти «водять Меланку». Хлопці, вбрані у Меланку й Василя, Цигана, Смерть, Козу та інших персонажів, висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.
Учень Кожна щедрівка має неодмінний приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».
Вважається, що якщо на щедрий вечір защедрували – рік буде вдалим.
Учень А на свято Василя уранці вже посівають оселі зерном, щоб був добробут та достаток.
Зерно після посівальників збирають і віддають домашній птиці, або розсівають, щоб проросло.
Хлопчик посіває.
Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб вам вродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
Учень
Щедрий вечір, добрий вечір —
І дорослим, і малечі!
Щастя, радості, любові,
Щоб завжди були здорові
І багаті, і веселі
І надворі, і в оселі.
Щоб Господь оберігав,
Вам усе потрібне дав,
Щоб ви квітли з кожним кроком,
Отже, всіх вас з Новим роком!
Учень Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, щастя до хати приносять лише хлопці, тому посівати дівчатам не годиться.
Учень Однією з найвідоміших щедрівок вважають музичний твір українського композитора Миколи Леонтовича «Щедрик». Ця композиція стала дуже популярною не тільки в Україні, але й в Америці, Британії, Канаді, де пісню називають Carols of the Bells.Вона стала лейтмотивом Різдва у багатьох відомих кінофільмах. (слайд)
Звучить щедрик
А тепер послухаємо матеріал від йордаників
Йорданики
Учень Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є Голодна кутя, голодний Святвечір перед Водохрещам.
З голодною кутею пов’язані цікаві обрядові «закликання морозу» Адже хрещенські холоди були у давнину найміцнішими.
Учень
Перед тим, як сісти за вечерю, господар брав ложку куті, підходив до вікна і тричі казав:
-Морозе, морозе, йди до нас куті їсти!
Після паузи знов звертався:
-Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!
Залишки куті віддавали курям, а в окремий горщик складали інші наїдки «по три ложки для долі»
Учень Водохреща. Це третє найбільше і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Відтак у всіх містах і селах, де були церкви святили воду.
Учень Зранку чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хреста, ставили його поруч з ополонкою і обливали червоним буряковим квасом. Під обід священник, виголосивши молитву, освячував воду, занурюючи в неї срібного хреста.
Учень Віддавна в народі посвячену на Водохреща воду вважали своєрідною панацеєю від багатьох недуг; нею також святили будівлі, тварин, збіжжя. Водохрещенська вода може зберігатися протягом року.
Учень До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизну, бо там «чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата клали у посвячену воду калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ, протягом усіх свят, жінки не ходили по воду; це мали робити лише чоловіки.
Учень Як тільки споночіло, з хати виносили дідуха на толоку або в садок і підпалювали, «щоб теплий дух накликав весну». Потім дівчата збирали попіл і розсівали його на городах, «аби огірки родили».
Учень Вважалося, що після Водохрещ мають слабнути морози. Тому казали: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі»
На свято Водохреща в Україні прийнято звертатися один одного зі словами "Христос хрещається" , а у відповідь слід казати "У ріці Йордані".
Учень
На Водохреща віншують такими словами
На річці на Йордані Мати Сина купає,
Гріх і біль наш змиває.
Освятив Йордан воду на щастя, на здоров’я, на вашу вроду.
Цілий світ звеселився, Христос охрестився.
Учень
Хай свята водичка скропить ваші личка
і окропить ззовні, щоб були здорові!
Хай окропить хату, щоб в ній зла не знати!
Скропить всю родину, щоб жила щасливо!
Колись на світанні сам Христос хрестився в річці Йордані
Учитель
Ось ми з вами пригадали основні свята зимового циклу, дізналися багато звичаїв та традицій, пов’язаних з різдвяно-новорічними обрядами.
А зараз ми підіб’ємо підсумки уроку.
Метод «Незакінчене речення»
По всьому світу стала новина ….
Основними святами зимового циклу є….
Про три празники співається в пісні…
На Святий вечір готують (кількість страв)…..
Головною стравою на Святвечір є…
Різдво це свято народження…
У колядках славлять ….
Дідух – це …
Ісус Христос хрестився у річці …
Жінкам заборонялось прати аж до…
Дідуха палили, щоб… (пустити теплий дух)
На кінець уроку хочу привітати з прийдешніми святами.
Нехай Новий рік буде радісним, а Різдво – світлим і вселяє надію. Нехай лунають у Вашій оселі сміх, колядки та щедрівки. Нехай не оминають Вашого дому посівальники з добрими побажаннями!
Веселих свят! Гарного настрою, миру й добра на весь рік!
Перемогу Україні!
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку