Біологія та екологія 11 клас 70 год на тиждень
|
||
Дата |
Зміст навчального предмету |
Очікувані результати |
Тема 5. Адаптації (20 год.)
|
||
|
|
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: адаптація, преадаптація, постадаптація, адаптивний потенціал, екологічна ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні біологічні ритми, фотоперіодизм формулює: - принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання; - правило обов’язкового заповнення екологічної ніші; називає: - основні властивості адаптацій; - параметри екологічної ніші; - способи терморегуляції організмів; - основні форми симбіозу організмів; - форми паразитизму; - типи адаптивних біологічних ритмів організмів; наводить приклади: - адаптацій організмів до різних середовищ мешкання; - адаптацій людини до різних умов проживання - адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин; описує: - адаптації людини та інших організмів до різних умов проживання; характеризує: - коадаптації організмів; типи біологічних ритмів: зовнішні та внутрішні, добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні; пояснює: - молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних систем; - відносний характер адаптацій; - біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана; - генетичну основу формування адаптацій. Діяльнісний компонент: визначає: - ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання; розпізнає : - приналежність певних видів тварин та рослин до певної життєвої форми; порівнює: - особливості терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних тварини; - адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання; складає схеми: - комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів; моделює: - наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих видів; Ціннісний компонент робить висновок: - про значення преадаптацій та адаптацій в еволюції органічного світу, - про коеволюцію як основу функціонування стабільних екосистем; - про адаптивне значення фотоперіодизму. дотримується правил: - здорового способу життя для підвищення власного адаптивного потенціалу; обґрунтовує судження: - про адаптивний потенціал екологічно пластичних та екологічно непластичних видів, виявляє ставлення до: - підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом регулярних занять фізичною культурою та загартовування організму. |
Тема 7. Екологія (15 год.)
|
||
|
Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних) (за потреби, захист можна проводити під час вивчення на відповідному уроці)
|
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: екологія, екологічні чинники, обмежувальні чинники, толерантність, екологічна взаємодія, популяція, екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера, ноосфера; називає: екологічні закони і їхнє значення; шляхи асиміляції, передачі та розсіювання енергії в екосистемах; основні біоми Землі; ключові біогеохімічні цикли; наводить приклади: екологічних чинників та їхньої взаємодії; типів взаємодій популяцій у екосистемах; трофічних ланцюгів та трофічних сіток; закономірностей формування екосистем; характеризує: - процеси і явища у популяціях, екосистемах та біосфері; - дію екологічних чинників; - принципи застосування екологічних закономірностей в практичній діяльності людини та їхні прояви в природі; - потоки енергії в екосистемах; - властивості та характеристики екосистем. Діяльнісний компонент встановлює: - елементарні причинно-наслідкові зв'язки між екологічними процесами та явищами; аналізує: - залежність життєдіяльності організмів від середовища існування; пояснює: -дію в природі законів оптимуму, взаємокомпенсації екологічних факторів; - закономірності структур популяцій; - причини нерівноцінності біологічного різноманіття екосистем; - механізми екологічного балансу біосфери; - механізми дії екологічних чинників; - механізми інтеграції складових екосистеми; складає схеми: - біогеохімічних циклів; - трофічних ланцюгів та трофічних сіток; порівнює: - особливості організації та функціонування агроценозів і природних екосистем. Ціннісний компонент висловлює судження щодо: - значення встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції тварин для збереження виду; - ролі та значення екології у сучасному світі |
Тема 8. Сталий розвиток та раціональне природокористування (11 год.) |
||
|
Оцінка екологічного стану свого регіону.
|
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне природокористування; називає: - екологічні проблеми в Україні та в світі; - види забруднення довкілля; - критерії забруднення довкілля; - напрямки охорони природи в Україні та в світі; описує: - екологічний стан свого регіону; наводить приклади: - видів-вселенців свого регіону; - джерел забруднення довкілля; - видів, занесених до Червоної книги України; характеризує: - наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема; - проблеми акліматизації та реакліматизації видів; пояснює: - необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів; - необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного середовища; - необхідність раціонального використання природних ресурсів; Діяльнісний компонент складає карту: - екологічного стану свого регіону; моделює: - способи утилізації відходів; порівнює: - ступінь забруднення окремих територій України; застосовує: - екологічні знання в повсякденній діяльності. Ціннісний компонент дотримується правил: - охорони навколишнього середовища; - екологічної етики; оцінює: - вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його компонентів; висловлює судження щодо: - значення екологічних знань; - значення концепції сталого розвитку; - шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону; - шляхів раціонального використання природних ресурсів; виявляє власну позицію щодо: - дієвості екологічної політики в Україні. |
Тема 6. Біологічні основи здорового способу життя (11 год.)
|
||
|
11. Узагальнення знань Навчальний проект Особиста програма зміцнення здоров’я.
|
Знаннєвий компонент оперує термінами: - здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання; називає: - науки, що вивчають здоров’я людини; - шляхи зараження інфекційними хворобами; - чинники неінфекційних хвороб людини; наводить приклади: - профілактичних заходів щодо хвороб людини; Діяльнісний компонент характеризує: - принципи здорового способу життя; - імунну систему людини, особливості її функціонування; пояснює: - механізми взаємодії системи антиген-антитіло; - заходи профілактики захворювань людини (неінфекційних, інфекційних, інвазійних, захворювань, що передаються статевим шляхом); Ціннісний компонент оцінює: - вплив регулярних тренувань і рухової активності, на здоров’я людини; - вплив харчування на здоров’я людини; обґрунтовує судження про: - необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і рослин в сучасних умовах; - необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті; - негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на організм людини; виявляє власне ставлення: - до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інфекцій; - до особистої та громадської профілактики захворювань робить висновки: - активний спосіб життя це основа збереження здоров’я; - особиста гігієна це умова ефективної профілактики різних захворювань. |
Тема 9. Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології (12 год.) |
||
|
Нанотехнології в біології.
Трансгенні організми: за і проти.
|
|