календарно-тематичне планування 11 клас

Історія України 11 клас.  ( Профільний рівень)

105 годин на рік, 3 годин на тиждень.

За навчальною програмою для ЗЗСО «Історія України (1945-2019 рр.)

затвердженою Наказом  МОН України від 21.02.2019 р. №236.

Історія України (профільний рівень): підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / В. С. Власов, С.В.Кульчицький.

Київ : Літера ЛТД, 2019. – 288 с.

№

з/п

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності   

У результаті навчально-пізнавальної діяльності

учні/учениці зможуть:

Ключові компетентності

  Повторення Вступ

1

Уроки Другої світової війни. Післявоєнна карта світу. Друга світова війна в історичній пам'яті.

Знати:

– зміст понять: воєнний злочин, злочин проти людства, права людини, нформаційне (постіндустріальне) суспільство, науково-технічна революція, глобалізація, глобальні проблеми людства;

– приреченість і безперспективність намірів установити світове панування;

– особливості дослідження джерел залежно від способу виникнення та передачі інформації;

– постання інформаційного суспільства, глобалізацію та загострення глобальних проблем людства як ключові тенденції світової історії;

– основні етапи розвитку українського суспільства від другої половини ХХ століття до сьогодення;

– фактори, які вплинули на перехід від одного етапу до іншого, та як це відбилося на повсякденні і свідомості людей.

Уміти:

– застосувати знання про періодизацію світової історії та історії України як інструмент для розуміння особливостей суспільного розвитку в цей період;

– співставити й узагальнити інформацію кількох карт, що відображають різні періоди історії сучасного українського суспільства;

– визначити політичні й суспільні зміни, до яких спонукала Друга світова війна.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами: уміння доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності, творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту

Математична компетентність: перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо).

Уміння вчитися впродовж життя: знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід.

2

Загальні тенденції світової історії. Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945–2017 рр. Завдання і структура курсу.

Розділ 1. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Тема: Політична картина світу (Учень/учениця пояснює відмінність між поняттями “країна”, “держава”, “залежна територія”; основні вектори зовнішньої політики України).

3

Україна в системі міжнародних відносин. Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН). Участь України в міжнародних організаціях.

Знати:

– зміст понять: відбудова, репатріанти, спецпоселення, космополітизм, лисенківщина, ждановщина, депортація, обмін населенням, операція “Вісла”, операція “Захід”;

– вплив статусу УРСР як однієї із країн-засновниць ООН на її подальшу долю;

– провідні рушії відбудови промисловості та сільського господарства;

– причини, мотиви та наслідки ідеологічних кампаній та “чисток” активної інтелігенції радянською владою; їх вплив на культурно-освітній розвиток в УРСР;

– основні методи радянізації західних областей УРСР;

– депортаційні процеси повоєнних років як військово-політичні акції комуністичної влади та злочин проти українців;

– причини та форми тривалого опору Української повстанської армії радянській владі на західноукраїнських землях;

– протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя українців повоєнного часу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням, посилення радянізації та репресії у західних областях, український визвольний рух у 1944–1950-х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й чистки післявоєнного періоду;

– визначити причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі; масового голоду 1946–1947 рр.;

– за допомогою карти показати зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР;

– висловити аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;

– виявити особливості діяльності українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;

– представити власну оцінку ролі УГКЦ на західноукраїнських землях і наслідків її примусової самоліквідації в СРСР;

– визначити тенденції й суперечності розвитку освіти, науки, літератури;

– охарактеризувати науковий/творчий доробок Катерини Білокур, Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва, Андрія Малишка, Олександра Палладіна, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Володимира Філатова, Юрія Яновського; діяльність Олеся Гончара, Василя Кука, Йосипа Сліпого.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності,  критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру.

Інформаційно-цифрова компетентність: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, створювати вербальні й візуальні тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання.

Соціальна та громадянська компетентності: знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий з історії, пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів.

Обізнаність та самовираження у сфері культури: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі.

4

Встановлення кордонів УРСР з сусідніми державами внаслідок переділу західноукраїнських земель. Масові депортації 1944-1946 рр. 

5

Операція «Вісла»

6

Національно-визвольний рух у 1944-1950-х рр. «Велика блокада» проти УПА.  Операція «Захід».

7

Завершення радянізації західноукраїнських областей УРСР. Ліквідація Греко-католицької церкви в УРСР

8

Обмін територіями 1951 р. Передання Кримської області до складу УРСР

9

Узагальнення. Тематичне оцінювання

10

Економічна ситуація в УРСР. Відбудова промисловості

11

Становище сільського господарства. Масовий штучний голод 1946-47 рр.

12

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади

13

Ідеологічні кампанії.  “Чистки” творчої інтелігенції.

14

Українці в повстаннях в таборах ГУТАБу (ГУЛАГу).

15

Особливості розвитку культури.  Відбудова системи освіти. Наука.

16

Література. Володимир Сосюра. Максим Рильський. Образотворче мистецтво. Музика та кінематограф.

17

Практичне заняття. “Війна пішла, а горе залишилось”: повсякденне життя повоєнних років.

18

Навчальний проєкт. Стадії боротьби за незалежність: від УНР до УПА.

19

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу 1.

Тематичне оцінювання

Розділ 2. УКРАЇНА  В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ 

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Тема: Населення світу. (Учень/учениця пояснює значення понять “демографічна політика”, “демографічний вибух”, “урбанізація”, “субурбанізація”, “міграція”, “мегалополіс”). 11 клас. Екологія. Тема 2. Природа і людина: системний підхід. (Учень/учениця розуміє місце природи у житті суспільства; досліджує особливості основних етапів взаємодії суспільства і природи; аналізує наслідки змін і перетворень природних процесів і компонентів природи антропогенною діяльністю).

20

 Успільно-рполітичне становище республіки. ХХ з’їзд КПРС. Десталінізація. Реабілітація жертв політичних репресій

Знати:

– зміст понять: десталінізація, культ особи, «відлига», лібералізація, реабілітація, шістдесятники, дисиденти, раднаргоспи, децентралізація управління, воєнно-промисловий комплекс, зросійщення (росіянізація, русифікація);

– суть хрущовських надпрограм;

– прояви дисидентського руху.

Розуміти:

– основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

– сутність політики СРСР, спрямованої на зросійщення України;

– зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

Уміти:

– встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, події внутрішньої політики;

– визначати причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

– обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження шістдесятництва й дисидентського руху;

– характеризувати науковий/творчий доробок Віктора Глушкова, Сергія Корольова, Михайла Янгеля, Бориса Патона, Василя Симоненка, Ліни Костенко; діяльність Левка Лук’яненка, Алли Горської, Івана Світличного

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.

Математична компетентність:  перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо); будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії.

Інформаційно-цифрова компетентність:  створювати вербальні й візуальні тексти,  презентації та поширювати їх.

Ініціативність і підприємливість:  планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти

21

Ліквідація ГУЛАГу. Українці в повстаннях у таборах ГУЛАГу

22

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості.

23

Становище сільського господарства

24

Зміни соціальної політики

25

Національно-визвольний рух: підпільні групи та організації. Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи.

26

Шістдесятництво. Київський клуб творчої молоді «Сучасник».

27

Навчальний проєкт. “В безсмерті холодно. І холодно в житті. О Боже мій! Де дітися поету?!” Творчість шістдесятників як закономірна реакція на виклики часу.

28

Зміни в освіті. Зросійщення. Розвиток науки

29

Практичне заняття:  Ті, хто відкрили шлях у космос (внесок українців в освоєння космічного простору).

30

Література та мистецтво. Антирелігійна кампанія

31

Повсякденне життя в місті та на селі

32

Узагальнення з розділу 2

Написання есе « Відлига: зміни в суспільно-політичних настроях населення України»

33

Урок тематичного контролю (і корекції) з розділу 2.  Тематичне оцінювання

Розділ 3.   УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Екологія. Тема: Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень. (Учень/учениця знає джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей).

34

Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва. Конституція УРСР 1978 р.

Знати:

– зміст понять: «застій», «розвинутий соціалізм», компартійно-радянська номенклатура, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління, дефіцит, депопуляція;

– напрями дисидентського руху, методи боротьби влади з інакодумцями.

Розуміти:

– взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в період системної кризи;

– мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ;

– протиріччя розвитку культури;

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби «застою», розгортання течій дисидентського, кримськотатарського рухів, культурне життя;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи;

– визначати причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960‑х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– оцінювати мету і завдання правозахисного руху, його здобутки у сфері у захисту прав людини в СРСР;

– виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва;

– характеризувати протиріччя політичної діяльності Петра Шелеста та Володимира Щербицького; науковий/творчий доробок Миколи Амосова, Олега Антонова, Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Володимира Івасюка; діяльність Василя Макуха, В’ячеслава Чорновола, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Василя Стуса, Олеся Гончара

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого; читати і розуміти перекладені та адаптовані укр.. літ. мовою писемні джерела; творити укр.. мовою тексти історичного та соціального змісту.

Математична компетентність:  оперувати цифровими даними, будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії, прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого

Інформаційно-цифрова компетентність: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації.

Уміння вчитися впродовж життя:  визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання

35

Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні

36

Арешти творчої інтелігенції. Іван Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

37

Активізація дисидентського руху: течії, форми та методи боротьби. 

38

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод.  Самвидав. “Український вісник”.

39

Навчальний проєкт. 49 сміливців проти режиму

40

Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину

41

Узагальнення. Тематичне оцінювання

42

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості

43

Неефективність колгоспного ладу. Провал Продовольчої програми

44

Етносоціальні зміни в УРСР. Життєвий рівень населення

45

Практичне заняття. Повсякденне життя в місті та селі.

46

Особливості розвитку культури. Освіта та наука.  Українське поетичне кіно. 

47

Розвиток мистецтва.  Українське поетичне кіно. 

48

Узагальнення з розділу 3

49

Урок тематичного контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів  з розділу 3. Тематичне оцінювання

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Екологія. Тема: Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень. (Учень/учениця знає джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей).

50

Україна в умовах перебудови в СРСР. Міжнародна ситуація

Знати:

– зміст понять: перебудова, гласність, плюралізм, прискорення, інфляція, андеграунд, неформальні організації, національно-демократичний рух, суверенітет, незалежність, мітингова демократія, багатопартійність, путч;

Розуміти:

– передумови, протиріччя політики перебудови і гласності в УРСР;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя, розгортання національно-демократичного руху, формування багатопартійності;

– значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України; референдуму 1 грудня 1991 р. як акта підтримки населенням України державної незалежності.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій періоду перебудови;

– використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій;

– виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.;

– пояснювати причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності, перетворення Кримської області в Автономну Республіку;

– характеризувати діяльність: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого; читати і розуміти перекладені та адаптовані укр.. літ. мовою писемні джерела; творити укр.. мовою тексти історичного та соціального змісту.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях:  розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій

Соціальна та громадянська компетентності:  знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, ідентифікування себе як особистості й громадянина України.

Екологічна грамотність і здорове життя:  ухвалювати рішення, обмірковуючи альтернативи і прогнозуючи наслідки для здоров’я, добробуту і безпеки людини;  усвідомлення значення здоров’я для самовираження та соціальної взаємодії.

51

Інформаційна революція: від дозованої гласності до скасування цензури. Відродження пам’яті про Голодомор 1932-1933 рр.

52

Українська діаспора та її внесок у відродження України

53

Крах командної економіки. Невдача реформаторських зусиль

54

Поглиблення диспропорцій і падіння рівня життя населення

55

Практичне заняття. «За живе…» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії

56

Поява неформальних організацій. Українська Гельсінська спілка. Народний рух України за перебудову

57

Перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР (березень 1990 р.). Зародження багатопартійності. Шахтарські страйки

58

Урок узагальнення з розділу 4 Тематичне оцінювання

59

Особливості розвитку культури

60

Відродження релігійного та церковного життя

61

Декларація про державний суверенітет України

62

Революція на граніті

63

Перетворення Кримської області в Автономну Республіку. Створення Меджлісу кримськотатарського народу

64

Спроба державного перевороту в СРСР. Акт проголошення незалежності України

65

Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р.

66

Роль України в розпаді СРСР. Міжнародне визнання

67

Навчальний проєкт. Сто років боротьби за незалежність

68

Узагальнення з розділу 4

69

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 4. Тематичне оцінювання

Розділ 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Екологія. Розділ: Провідні екологічні проблеми. Тема: Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень. (Учень/учениця знає джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей; розуміє взаємопоєднаність таких категорій, як “забруднення середовища” і “стійкість геосистем”, пояснює залежність стійкості геосистем від біорізноманіття, біомаси і біопродуктивності).

70

Державотворчі процеси

–  Знати:

– зміст понять: державотворення, купоно-карбованець, тіньова економіка, інвестиції, дефолт, корупція, багатовекторність зовнішньої політики, євроінтеграція, приватизація, без’ядерний статус, меморандум, мажоритарна виборча система, конституційний договір, депопуляція, прожитковий мінімум, відплив умів, Помаранчева революція;

– основні державотворчі процеси та зміни в політичному, соціально-економічному устрої України в 1990-х і першій половині 2000-х рр.;

– історичну вагу та значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію;

– основні ідеї та положення Конституції України;

– причини нової хвилі масової трудової еміграції;

– природу походження, рушійні сили та значення Помаранчевої революції.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають трансформаційні процеси і державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;

– використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;

– визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1998–2004 роках; пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів у перше десятиліття незалежності;

– визначити причини і наслідки впливу азійської фінансової кризи та дефолту Росії 1998 р., світової фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. на розвиток України;

– висловити аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів в Україні в 1991–2004 рр.; впливу олігархічної системи в Україні;

– охарактеризувати державно-політичну діяльність Леоніда Кучми і Віктора Ющенка.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого; читати і розуміти перекладені та адаптовані укр.. літ. мовою писемні джерела; творити укр.. мовою тексти історичного та соціального змісту.

Математична компетентність:  оперувати цифровими даними, будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії, прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого

Інформаційно-цифрова компетентність: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації.

Уміння вчитися впродовж життя:  визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання

Соціальна та громадянська компетентності:  ідентифікування себе як особистості й громадянина України; усвідомлення цінності людини,  пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав

71

«Партія влади». Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996

72

Повернення кримських татар на історичну батьківщину. Питання адміністративно-політичного статусу Криму.

73

Економіка України в 1991–1998 рр. Запровадження гривні.

74

Специфіка приватизації. Матеріальне становище населення

75

Економіка України в 1998–2004 рр. Олігархічна система..

76

Практичне заняття. Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді.

77

Демографічна ситуація. Етносоціальна структура.

78

Урок узагальнення з розділу 5

 Тематичне оцінювання

79

Політична розбудова суспільства. Леонід Кучма. Рухи протесту на початку 2000-х рр. Конфронтація навколо острова Тузла

80

Помаранчева революція. Віктор Ющенко. Конституційна реформа 2004 р.  

Написання есе: Помаранчева революція: національний і людський виміри.

81

Суспільно-політичне життя України в 2005-2009 рр.

82

Україна в системі міжнародних відносин

83

Конституційні зміни, суспільно-політичне життя України в 2010-1013 рр. Харківські угоди 2010 р.

84

Узагальнення з розділу 5

85

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 5

Тематичне оцінювання

Розділ 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Захист Вітчизни. Розділ: Збройні сили України на сучасному етапі. Тема: Військова присяга та військова символіка України. (Учень/учениця розуміє проблеми реформування та розвитку Збройних Сил України, оборонну політику держави та інші заходи у цій сфері); — 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Україна. Європа. Світ. Тема: Інтеграція й глобалізація. Міграційні процеси і Україна. Україна – член європейського та світового співтовариства. (Учень/учениця знає та розуміє причини та наслідки міграційних процесів в Україні та світі; усвідомлює взаємозалежність життя місцевої громади; України, Європи та світу; аналізує основні положення Угоди про асоціацію Україна – ЄС; дискутує щодо перспектив збереження та розширення ЄС, НАТО; пишається потенціалом України в Європі та світі); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво європейського культурного регіону. Україна. (Учень/учениця знає та розуміє внесок українського мистецтва у скарбницю світової культурної спадщини; називає найхарактерніші здобутки – “візитівки” українського мистецтва у світі; видатних представників українського мистецтва (зокрема, української діаспори);наводить приклади визначних творів різних видів мистецтва, художніх явищ, створених у різні часи в українському мистецтві; усвідомлює необхідність збереження національної мистецької

86

Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичне життя України в 2005–2013 рр. Віктор Янукович.

Знати:

– зміст понять: економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція об’єднаних сил (ООС), «добробат», «кіборги», «гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос.

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014–2019 рр.;

– зміст документів України, Європейського Союзу (ЄС), ООН, США про визнання Росії агресором.

Розуміти:

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії;

– територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій України в 2014–2019 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в Україні впродовж 2014–2019 рр.;

– визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014–2019 рр.;

– характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиліття;

– обґрунтувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України;

– аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначати передумови, причини, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– обстоювати свої судження щодо розвитку освіти, науки і культури;

– прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого; читати і розуміти перекладені та адаптовані укр.. літ. мовою писемні джерела; творити укр.. мовою тексти історичного та соціального змісту.

Інформаційно-цифрова компетентність: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації.

Уміння вчитися впродовж життя:  визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання

Соціальна та громадянська компетентності:  ідентифікування себе як особистості й громадянина України; усвідомлення цінності людини,  пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав

Обізнаність та самовираження у сфері культури: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки української і світової культури; відкритість до міжкультурного діалогу.

87

Загострення дискусій навколо геополітичного вибору України.  Загострення відносин із Російською Федерацією.

88

Революція Гідності. Небесна Сотня. Окупація та анексія Криму Російською Федерацією.

89

Агресія Росії проти України. Російсько – українська війна. Олександр Турчинов. Петро Порошенко.

90

Гібридна війна. Бойові дії на сході України. Антитерористична операція в Донецькій і Луганській областях.

91

Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Реакція світової спільноти на агресію Російської Федерації проти України.   Спроби мирного врегулювання

92

Узагальнення з розділу 6.

 Написання есе  «Відверта розмова з воїнами АТО / однолітками – внутрішньо переміщеними особами».

93

Соціально-економічний розвиток України після 2014 р.

94

Євроінтеграційний поступ України: економічні та політичні аспекти. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Режим безвізового в’їзду в країни ЄС для громадян України.

95

Особливості культурного розвитку України останнього десятиліття. Релігійне життя. Зміни в системі національної освіти. Основні тенденції розвитку науки

96

Розвиток спорту та здобутки українських спортсменів. Література та мистецтво. Міжнародні пісенні конкурси Євробачення в Україні. Українці у світі.

97

Практичне заняття. Екологічні проблеми України. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

98

Навчальний проєкт– “У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає” (завершення проекту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст., презентація проекту).

99

Узагальнення  з розділу 6.

101

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 6.

Тематичне оцінювання

102

Урок повторення з розділу « УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ»

103

Урок повторення з розділу « УКРАЇНА  В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ  »

104

Урок повторення з розділу « Україна В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ»

105

Урок повторення з розділу « ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ»