Календарно-тематичне планування "Історія України 11(профільний рівень)", нова програма

№ з/п

№ з/п (кор)

Дата

Дата

(корекція)

Зміст уроку

Очікувані результати уроку

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП 4 год

Знати: – основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.; – алгоритми комплексного опрацювання різних типів історичних джерел. Розуміти: – зміст понять: «воєнні злочини», «геноцид», «злочини проти людства», «права людини», «постіндустріальне (інформаційне) суспільство», «тоталітарна імперія», «українська громадянська (політична) нація»; – масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.; – як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей. Уміти: – застосувати знання про історі України як інструмент для аналізу розвитку суспільства.

1

Україна на політичній карті Європи в 1914–1945 рр.

2

Уроки української історії 1914–1945 рр.

3

Періодизація історії України другої половини ХХ – першої чверті ХХІ ст.

4

Особливості курсу історії України від 1945 р. до сьогодення.

Орієнтовна тема навчального проєкту. – Причини і негативні наслідки поразки у боротьбі за українську державність в першій половині ХХ ст.

РОЗДІЛ 1. УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Знати: – дати ключових подій політичного, соціально-економічного життя в Україні повоєнного періоду; – факти «радянізації» західних областей УРСР та боротьби з учасниками ОУН і вояками УПА. Розуміти: – зміст понять: «відбудова», «депортація», «державний антисемітизм», «ждановщина», «культ особи», «лисенківщина», «операція “Вісла”», «операція “Захід”», «спецпоселення»; – наслідки «радянізації» західних областей УРСР та боротьби ОУН і УПА; – особливості відбудови промисловості та сільського господарства; – штучний характер масового голоду 1946– 1947 рр., його наслідки; – сутність повоєнних депортацій як злочинів тоталітарної імперії проти українців; – мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР. Уміти: – встановлювати послідовність і синхронність подій про: формування територіальних меж УРСР; масові депортації та обміни населенням; «радянізацію» та репресії; український визвольний рух у 1944–1950-х рр.; процеси відбудови господарства і культурне життя республіки; ідеологічні кампанії; – показувати на карті зміни адміністративно територіального устрою УРСР, місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України; – визначати передумови та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі, ідеологічних кампаній, їхнього впливу на суспільну свідомість; – аналізувати політичну діяльність Микити Хрущова, Лазаря Кагановича як провідників союзної/імперської влади в Україні; – характеризувати науковий/творчий доробок Володимира Філатова, Катерини Білокур, Ніла Хасевича, Олександра Богомольця, Олександра Палладіна, Сергія Лебедєва, Тетяни Яблонської; укласти історичні портрети Йосипа Сліпого, Романа Шухевича.

5

Україна в системі міжнародних відносин. УРСР – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН). Участь України в інших міжнародних організаціях. Переміщені особи з України. Репатріація. Неповерненці.

6

Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами. Депортація за «обміном населення» між УРСР та Польською Народною Республікою (1944–1946 рр.). Операція «Вісла». Обмін територіями 1951 р

7

Відбудова промисловості: джерела та ресурси (праця мобілізованих, військовополонених, репатріантів, в’язнів виправно-трудових таборів).

8

Становище сільського господарства. Голод 1946– 1947 рр.

9

Посилення проявів «культу особи» Йосифа Сталіна в УРСР. Особливості державної пропаганди. Ідеологічні інтерпретації перемоги над нацизмом. «Ждановщина» в Україні.

10

Кампанії боротьби проти «українських буржуазних націоналістів» і «безрідних космополітів».

11

«Радянізація» західних областей УРСР. Ліквідація Української греко-католицької церкви. Операція «Захід».

12

 Національно - визвольний рух у 1944–1950-х рр. на території України Бій під Гурбами. «Велика блокада» проти УПА.

13

Депортації родин воїнів УПА. Оунівський рух в еміграції.

14

Особливості розвитку культури.

15

Повсякденне життя населення України в повоєнні часи: стратегії виживання. Зміни у суспільній свідомості.

16

Практичне заняття  Тріумф людини. Долі українців, які пройшли концтабори

17

Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Україна для ООН. ООН для України. – Студії боротьби за незалежність: від УНР до УПА (продовження кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?»). – Примусове трудове використання військовополонених та «інтернованих і мобілізованих німців» на території України. – «Нас називали німецькими холуями»: доля репатріантів у повоєнній Україні. – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій повоєнного періоду. Орієнтовні теми для написання есе. – Боротьба з «українським буржуазним націоналізмом»: переслідування українських митців. – Постать Катерини Білокур у романі Володимира Яворівського «Автопортрет з уяви».

18

Узагальнення

19

Тематичний контроль

РОЗДІЛ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

20

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Українці в повстаннях у таборах ГУЛАГу.

Знати: – суть хрущовських надпрограм; – хронологічні межі децентралізації управління економікою УРСР; дати передання Кримської області до складу УРСР, утворення Українського національного комітету та Української робітничо-селянської спілки; – прояви дисидентського руху.

 Розуміти: – зміст понять: «відлига», «воєннопромисловий комплекс», «десталінізація», «децентралізація управління», «дисидент», «культ особи», «лібералізація», «раднаргосп», «реабілітація», «російщення», «шістдесятники»; – основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери; – сутність імперської політики російщення

України; – зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

 Уміти: – встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену «шістдесятництва» і розгортанням дисидентського, зокрема опозиційного руху, культурним життям; – використовувати карту як джерело інформації про адміністративнотериторіальний устрій УРСР; – визначати прояви, наслідки політики російщення українського суспільства; – аналізувати, робити аргументовані висновки щодо політичного, економічного, соціокультурного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр.; – обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження «шістдесятництва» й дисидентського руху; – характеризувати науковий/творчий доробок визначних особистостей (Борис Патон, Василь Симоненко, Віктор Глушков, Ліна Костенко, Михайло Янгель, Сергій Корольов); діяльність таких осіб, як Алла Горська, Іван Світличний, Левко Лук’яненко, Ярослав Стецько

21

XX з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС).

Десталінізація: зміст, ідеологічні обмеження.

22

Суперечливість процесу реабілітації жертв політичних репресій. Ліквідація ГУЛАГу.

23

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості.

24

Становище сільського господарства.

25

Передання Кримської області до складу УРСР. Соціально економічна інтеграція Кримського півострова з Україною.

26

Міграції, зміни національного складу населення. Спроби проведення «українізації».

27

Становище кримськотатарського народу у місцях депортації та його боротьба за повернення на батьківщину.

28

«Шістдесятництво». Київський клуб творчої молоді «Сучасник»

29

Спроби опозиційної діяльності: підпільні групи та організації.

30

Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи. Практичне заняття – Розгортання дисидентського руху: передумови, течії, діяльність

31

Особливості розвитку культури. Продовження політики російщення

32

 Антирелігійні кампанії. Особливості соціальної політики.

33

Повсякденне життя. Зміни у суспільній свідомості.

34

Орієнтовні теми для навчальних проєктів

. – «В безсмерті холодно. І холодно в житті. О, Боже мій! Де дітися поету?!». Творчість «шістдесятників» як закономірна реакція на виклики часу.

– Ті, хто відкрили шлях у космос (внесок українців в освоєння космічного простору)

. – «Сповідь у камері смертників» Левка Лук’яненка.

– Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій періоду десталінізації.

Орієнтовна тема для написання есе. – «Відлига»: особливості суспільно-політичних настроїв населення України

35

Узагальнення

36

Тематичний контроль

РОЗДІЛ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

Знати: – хронологічні межі випуску «Українського вісника»; діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод; – напрями опозиційного руху, методи боротьби влади з інакодумцями.

 Розуміти: – зміст понять: «адміністративно-командна система», «депопуляція», «дефіцит», «застій», «компартійно-радянська номенклатура», «правозахисний рух», «розвинений соціалізм», «самвидав»; – мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр., прояви репресій щодо інакодумців; – протиріччя розвитку культури. Уміти: – встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «застою»; – використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи; – порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо особливостей економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.; – схарактеризувати правозахисний рух в УРСР; – визначати закономірність системної кризи тоталітарної імперії, прояви цієї кризи в УРСР; – виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, наук, літератури та мистецтв; – розкрити особливості політичної діяльності Петра Шелеста, обґрунтувати суперечливий характер діяльності Володимира Щербицького як провідника союзної/імперської влади в УРСР; описати творчий доробок/схарактеризувати наукову/творчу діяльність Володимира Івасюка, Івана Миколайчука, Марії Приймаченко, Миколи Амосова, Ніни Вірченко, Олега Антонова, Сергія Параджанова, Наталії Полонської-Василенко; означити досягнення у спортивній/тренерській діяльності Валерія Лобановського; схарактеризувати громадсько-політичну діяльність Василя Макуха, Василя Стуса, Вячеслава Чорновола, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Мустафи Джемілєва, Олеся Гончара, Петра Григоренка.

37

Зміни в системі влади. Неосталінізм.

38

Конституція УРСР 1978 р

39

Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні

40

Посилення репресій проти української інтелігенції.

41

Активізація дисидентського руху: течії, форми та методи боротьби. . «Самвидав». «Український вісник». Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська Гельсінська група/УГГ).

42

Прояви єврейського дисидентського та сіоністського руху на теренах УРСР

43

Опозиційна діяльність режимові в середовищі інших національних меншин.

44

Кримські татари в боротьбі за повернення на батьківщину.

45

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості. Провал Продовольчої програми.

46

Життєвий рівень населення. Феномени радянського повсякдення: «хрущовки», «дефіцит», «черги».

47

Етносоціальні зміни в УРСР. Зміни в суспільній свідомості.

48

Практичне заняття Повсякденне життя в місті та в селі (на прикладі кількох українських населених пунктів або родинних історій 1970–1980-х рр.).

Особливості розвитку культури.

49

Українське поетичне кіно. Український спорт

50

Особливості державної пропаганди в Україні: «радянський народ», «радянська людина» та їхні «вороги».

51

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

 – Степан Бандера і «бандерівщина»: (де)конструкція імперського міфу.

– Виклик системі» (аналіз творів Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Михайла Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання?»).

 – 49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод).

 – Студії боротьби за незалежність: від зброї до слова (продовження кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?»).

 – Міжнаціональна взаємодія в опозиційному рухові.

 – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій у період системної кризи СРСР.

Орієнтовні теми для написання есе.

 – Політ у космос, могутня зброя на тлі черг і дефіциту: якими були пріоритети радянської держави? – Права людини в СРСР: чому існувала прірва між деклараціями та реальністю?

52

Узагальнення

53

Тематичний контроль

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ЇЇ РОЛЬ У РОЗПАДІ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК.

Знати: – дати: Чорнобильської катастрофи, ухвалення «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення державної незалежності України», Всеукраїнського референдуму і виборів Президента України 1 грудня 1991 р. Розуміти: – зміст понять: «багатопартійність», «державна незалежність», «інфляція», «мітингова демократія», «неформальні організації», «опозиція», «плюралізм», «політика гласності», «політика “перебудови”», «прискорення», «суверенітет»; – передумови, протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР; – вплив аварії на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС) на зміни суспільної свідомості, активізацію екологічного, національно-демократичного, антиімперського рухів; – значення прийняття «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення незалежності України»; референдуму 1 грудня 1991 р. як акту підтримки населенням України державної незалежності; – необхідність відновлення замовчуваних сторінок історії України; – ціну перебування України в складі СРСР: масштаби територіальних, людських, духовних, культурних втрат; – закономірності процесів розпаду СРСР як імперії та відродження національної держави України.

 Уміти: – встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «перебудови»; – використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій; – виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України; – висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.; – пояснювати передумови «Революції на граніті» та її вплив на відродження державної незалежності України; передумови, значення відновлення Кримської АРСР;

схарактеризувати діяльність Вячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського, Левка Лук’яненка, Леоніда Кравчука.

54

Політика «перебудови, прискорення-гласності» та її наслідки в УРСР Проблеми ядерної безпеки УРСР.

55

Чорнобильська катастрофа: передумови, позиція влади, заходи для подолання, наслідки. Вплив на суспільну свідомість

56

Практичне заняття  Аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенна катастрофа в історії людства: передумови, наслідки.

57

Виникнення націонал-демократичної, антикомуністичної опозиції. Утворення неформальних громадських організацій і груп

58

Українська Гельсінська спілка. Народний рух України за перебудову. Перехід частини республіканської номенклатури на національні позиції

59

Перші альтернативні вибори (1990 р.). «Декларація про державний суверенітет України».

60

«Революція на граніті». Формування багатопартійності. Масові страйки шахтарів.

61

Відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Кримської АРСР). Створення Меджлісу кримськотатарського народу

62

Спроби союзної влади зупинити процеси демократизації, розпаду СРСР.

63

Повсякдення.  Особливості розвитку культури і спорту. Відродження релігійного життя.

64

Україна під час спроби державного перевороту в СРСР. «Акт проголошення державної незалежності України».

65

Внесок української діаспори у відновлення державної незалежності України.

66

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

 – Український андеграунд: кіно, музика і театр кінця ХХ ст.

 – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій в умовах відновлення державної незалежності України.

67

Узагальнення

68

Тематичний контроль

РОЗДІЛ 5. РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

69

Державотворчі процеси. Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 р

Знати: – хронологічні межі Помаранчевої революції, дати схвалення Конституції України, Тузлівської кризи, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію; – основні державотворчі процеси в Україні впродовж 1991–2013 рр.

Розуміти: – зміст понять: «багатовекторність зовнішньої політики», «дефолт», «євроінтеграція», «корупція», «олігархічна система», «Помаранчева революція», «приватизація», «прожитковий мінімум», «тіньова економіка»; – історичне значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, суперечливі наслідки Будапештського меморандуму; – чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні; – значення «Помаранчевої революції». Уміти: – встановлювати хронологічну послідовність подій, що відображають  процеси державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи; – використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій; – визначати: 1) основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1999– 2004, 2005–2009, 2010–2013 рр., 2) ознаки формування олігархічної системи в Україні; 3) суперечності пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів; – висловлювати аргументовані судження про перебіг державотворчих процесів; важливість розвитку України як незалежної демократичної держави, її європейської інтеграції; – схарактеризувати політичну діяльність Віктора Ющенка, Леоніда Кучми, Віктора Януковича

70

Президентські вибори 2004 р. «Помаранчева революція». Конституційна реформа 2004 р.

71

Основні тенденції суспільнополітичного життя в 2005–2009 рр.

72

Спроби формування авторитарного режиму в 2010–2013 рр. Харківські угоди 2010 р.

73

Утвердження ринкової економіки. Запровадження національної валюти – гривні. Специфіка приватизації. Становлення, прояви олігархічної системи.

74

Практичне заняття Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді.

75

Демографічна та етносоціальна структура населення України.

76

Повернення кримськотатарського народу на історичну Батьківщину. Життя національних спільнот в Україні.

77

Багатовекторність зовнішньої політики України та її наслідки. Вступ України до Ради Європи. Будапештський меморандум. Тузлівська криза. Проголошення Україною курсу на євроатлантичну інтеграцію.

78

Зміни у соціальній структурі українського суспільства. Динаміка зайнятості населення. Повсякденне життя.

Зрушення в суспільній свідомості. Релігійне життя. Здобутки українців у сфері культури (наука, освіта, мистецтва, спорт).

79

Українці в світі. Українська діаспора в розбудові державної незалежності України.

80

Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Основний Закон України: умови створення, аналіз основних положень. – Українська класика на Майдані. – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1991–2013 рр. Орієнтовна тема для написання есе. – Помаранчева революція»: національний і людський виміри. – Прощання з імперією в досвіді нового покоління українських істориків та літераторів

81

Узагальнення

82

Тематичний контроль

РОЗДІЛ 6. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

83

Геополітичний вибір України: утвердження євроінтеграційного курсу. Україна в імперській доктрині «русского міра».

Знати: хронологічні межі Революції Гідності та російсько-української війни ХХІ ст., оборони Донецького аеропорту та міста Маріуполь, дати окупації Криму, трагедії біля міста Іловайськ та в місті Буча, широкомасштабного вторгнення військ РФ в Україну; – основні регіони і місця бойових дій російсько-української війни.

Розуміти: – зміст понять: «безвізовий режим», «волонтерський рух», «гібридна війна», «денацифікація України», «добробат», «Євромайдан», «злочин агресії» «інтеграція», «кіборги», «колабораційна діяльність», «люстрація», «рашизм», «реімперіалізація», «російсько-українська війна», «русскій мір», «статус кандидата на членство в ЄС», «тимчасово окупована територія», «томос»; – передумови та значення Революції Гідності; – необхідність вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні та російсько-української війни; – характер російсько-української війни як справедливої, визвольної для України, несправедливої, загарбницької для Росії; – псевдореферендуми в Криму та на Донбасі, анексію Автономної Республіки Крим (АРК) та міста Севастополь, російськоукраїнську війну як прояви процесу реімперіалізації Росії; – широкомасштабне вторгнення, злочини російських військ в Україні 2022 р. як акт геноциду української нації; – захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, як обов’язкову умову незалежності; – роль громадянського суспільства у розвитку української держави та забезпеченні її обороноздатності; – важливість для України повноправного членства в ЄС і Організації Північноатлантичного договору (НАТО); – значення міжнародної підтримки територіальної цілісності та державної незалежності України.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій російсько-української війни; – використовувати карту як джерело інформації про перебіг російсько-української війни; – обґрунтувати на основі аналізу документів злочини РФ як геноцид українського народу; – визначати передумови, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України; – висловлювати обґрунтовані судження щодо можливих шляхів розвитку України в Європі та у світі; – схарактеризувати діяльність Петра Порошенка, Володимира Зеленського, інших знакових постатей політичного, громадського, культурного, церковного життя сучасної України (на вибір учительки/учителя,

84

Політичні, економічні, інформаційні та інші засоби тиску на Україну в контексті відродження прагнень Російської Федерації (РФ) до реімперіалізації на теренах колишнього СРСР.

85

Зрив угоди про асоціацію України та Європейським Союзом (ЄС). Євромайдан. Революція Гідності.

86

 Крах режиму Віктора Януковича. Небесна Сотня. Президентські та парламентські вибори 2014 р. Обрання Петра Порошенка Президентом України. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Надання українцям права на безвізовий режим в’їзду в країни ЄС.

87

Початок війни РФ проти України: окупація, анексія Криму, збройна агресія на сході України. Квазіреферендуми і проголошення маріонеткових квазідержав Донецької Народної Республіки (ДНР), Луганської Народної Республіки (ЛНР).

88

Антитерористична операція/Операція об’єднаних сил (АТО/ООС). Перебіг бойових дій. Мінські домовленості.

89

Українське громадянське суспільство в обороні держави. Добровольчі батальйони.

90

Волонтерський рух. Участь добровольцівіноземців у збройній боротьбі на боці України

91

Міжнародна підтримка України в умовах війни. «Норманська четвірка»: внесок у стабілізацію збройного конфлікту. Позиція США та держав «великої сімки». Санкції, накладені на РФ за невиконання Мінських домовленостей.

92

Соціально-економічний розвиток України у 2014–2022 р. Економічні, політичні, судовоправові реформи. Створення незалежної правоохоронної структури для боротьби з корупцією. Незавершеність реформ.

93

Законодавче забезпечення статусу української мови як державної. Розвиток української культури. Утворення канонічної автокефальної Православної церкви України (ПЦУ).

94

Президентські вибори 2019 р. Обрання Володимира Зеленського Президентом України. Земельна та інфраструктурна реформи. Цифровізація України.

95

Широкомасштабне вторгнення російських військ на терени України: перебіг, результати. Збройні сили України (ЗСУ), Національна гвардія, територіальна оборона, громадянське суспільство та влада в обороні країни.

96

Злочини геноциду та воєнні злочини РФ проти України. Нищення економіки України. Використання Росією продовольства як зброї. Заява Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». Консолідація української політичної нації в боротьбі проти російській агресії.

97

Російська пропаганда як інструмент підбурювання війни і геноциду. Ідеологема «денацифікація України». Протидія України російській пропаганді та дезінформації.

98

Розгортання дипломатичної боротьби України. Утворення міжнародної коаліції держав на підтримку незалежності і обороноздатності України. Лендліз. Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.

Практичне заняття– Stand with Ukraine. Міжнародна підтримка України у боротьбі проти агресії Росії

99

Повсякдення в умовах війни: індивідуальний досвід, стратегії виживання та протистояння. Колабораційна діяльність і кримінальна відповідальність за неї. Рух Опору на тимчасово окупованих територіях. Біженці та вимушені переселенці. Примусове переселення громадян України до РФ. Гуманітарна підтримка біженців в країнах ЄС

100

Релігія, церкви й релігійні організації та війна. Діячі української культури в допомозі фронту. Діячі світової культури в підтримці України.

101

Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – «У 1918 р. Україна здобула незалежність, у 1991 р. – відновила, сьогодні – захищає» (завершення проєкту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ– ХХІ ст., презентація проєкту). – Усна історія Майданів: від «Революції на граніті» до Революції Гідності (електронна «Книга пам’яті»). – Російські пропагандистські кліше «бандерівці», «укронацисти», «української нації не існує», «українська держава – фейк» як інструменти війни і геноциду. – Рідний край у контексті загальноукраїнських подій часів російсько-української війни. Орієнтовні теми для написання есе. – Діалоги про війну: відверті розмови з учасниками/свідками російськоукраїнської війни (воїнами, волонтерами, внутрішньо переміщеними особами). – Політичний фольклор як відповідь на мову ненависті. – Чи справді сьогодні Україна – щит Європи?

102

Узагальнення

103

Тематичний контроль

104

Резервний урок

105

Резервний урок