Календарно тематичне планування, 8 клас

№

Клас

дата

Клас

дата

Тема

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

          8А , 8 Б                                                                                            Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу

1.

5.09

6.09

Найважливіші хімічні поняття.

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводитьприклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

2.

5.09

6.09

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

3.

12.09

13.09

Масова частка елемента в складній речовині.

4.

12.09

13.09

Узагальнюючий урок.

Тема №1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

5.

19.09

20.09

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини.

Д 6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

6.

19.09

20.09

Стала Авогадро.

Молярна маса.

Закон Авогадро.

Розрахункові задачі

1. Обчислення молярної маси речовини.

7.

26.09

27.09

Розрахункові задачі

2 Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

8.

9.

26.09

3.10

27.09

4.10

Розрахункові задачі

3. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

10.

3.10

4.10

Молярний об’єм газів.

Відносна густина газів.

11.

10.10

11.10

Розрахункові задачі

 4. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

12.

10.10

11.10

Розрахункові задачі

5. Обчислення з використанням відносної густини газів

13.

17.10

18.10

Узагальнюючий  урок з теми .

Контрольна робота№1

Тема №2. Основні класи неорганічних сполук

14.

17.10

18.10

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

Оксиди, склад, номенклатура. Фізичні властивості., поширеність у природі, застосування.

Д7. Зразки оксидів

Знаннєвий компонент

називаєоксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняєнесолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

Обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

Навчальні проекти

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

15.

31.10

1.11

Кислоти: склад і назви, класифікація, фізичні властивості. Поширеність у природі. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Д9. Зразки кислот.

16.

31.10

1.11

Основи, їх склад і назви, класифікація, фізичні властивості. Поширеність у природі.

Д11. Зразки основ

17.

7.11

8.11

Солі: склад і назви, фізичні властивості. Поширеність у природі.

 Д 16. Зразки солей.

18.

7.11

8.11

Хімічні властивості оснόвних, кислотних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Д8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

19.

14.11

15.11

Розрахункові задачі

6. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

20.

21.

14.11

15.11

РРЗ. Виконання тренувальних вправ.

22.

21.11

22.11

Урок узагальнення «Класифікація неорганічних сполук. Оксиди»

23.

21.11

22.11

Хімічні властивості кислот:

1.  дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями.

Д10. Хімічні властивості кислот.

Реакція нейтралізації.

Лд 2. Взаємодія лугів з кислотами в розчині.

Д 15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

24.

28.11

29.11

Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Лд 3. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

25

26.

28.11

29.11

Розвязування задач. Виконання вправ

27.

5.12

6.12

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Д 12. Хімічні властивості лугів.

28.

5.12

6.12

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання.

Д 13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину

29.

12.12

13.12

Хімічні властивості амфотерних оксидів:

30.

12.12

13.12

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

Д 14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду

.

31.

19.12

20.12

Розв’язування вправ і задач.

32.

19.12

20.12

Урок узагальнення « Кислоти. Основи»

33.

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Д 17. Хімічні властивості солей.

Лд 4. Взаємодія металів із солями у водному розчині.

34.

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Лд 5. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.

Лд 6.Реакція обміну між солями в розчині

35.

Виконання тренувальних вправ. РРЗ

Д 18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в   розчин, що утворився.

36.

Практична робота№2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

37.

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук

38.

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук

39.

Розв’язання експериментальних задач.

Лд 7. Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.

41.

РЗ 6. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

42.

Практична робота №3. Розв’язування експериментальних задач

43.

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

44.

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

45.

Способи добування оксидів .Загальні способи добування кислот, основ , солей

46.

Захист навчальних проектів № 7 – 9.

47.

Узагальнення та систематизація знань з теми «Основні класи неорганічних сполук»

48.

Контрольна робота №2 з теми «Основні класи неорганічних сполук»

Тема №3. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

49.

50

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

Д1. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

Захист навчальних проектів: 1,3,4

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснюєперіодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів;структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізуєінформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовуєінформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значенняприйому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінюєзначення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

Навчальні проекти

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми Періодичної системи хімічних елементів.

3. Хімічні елементи в літературних творах.

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.

51

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

Д2. Моделі атомів (віртуальні 3D).

52.

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20.

Д3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

53.

Стан електронів у атомі. Електронні орбіта лі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. 

54.

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома

55.

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання). Періодична система хімічних елементів, її структура.

56.

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

57.

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

58.

Значення періодичного закону. Захист навчальних проектів № 2

59.

Виконання тренувальних вправ.

60.

Узагальнюючий урок з теми.

Контрольна робота №3 з теми «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів»

Тема №4. Хімічний зв’язок і будова речовини

61.

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів.

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

Навчальні проекти

5. Використання кристалів у техніці.

6. Кристали: краса і користь.

62.

Ковалентний зв'язок, його утворення.

63.

Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул.

64.

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

65.

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали.

Д4.Моделі кристалічних ґраток різних типів.

66.

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

Д5. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

67.

Лд1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

68.

Практична робота №1.

Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту

69.

Захист навчальних проектів № 5, 6. Узагальнюючий урок з теми.

70.

Підсумкокий урок за 8 клас