Календарно-тематичне планування інтегрованого курсу "Історія: Україна і світ" для 10 класу

10 клас. Історія: Україна і світ (інтегрований курс) – 3 год.

Підручник: Історія: Україна і світ (інтегр. курс. рівень стандарту) підручник для 10-го класу закладу загальної середньої освіти/ М.М.Мудрий, О.Г.Аркуша -  Київ: Генеза, 2018

№ п/п

Дата

Клас

Кіл-ть

годин

Зміст (розділу/теми) уроку

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Примітка

1

1

  Вступ. ПЕРЕДДЕНЬ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 Система «озброєного миру»:  Троїстий союз і Антанта. Території зіткнення геополітичних інтересів: «балканський вузол». Україна в геополітичних планах Центральних держав і Антанти.

• пояснюють питання система «озброєного миру», «військово-політичний блок», «геополітика»;
• називають і порівнюють геополітичні плани країн Антанти і Центральних держав;
• визначають  передумови і привід до Першої світової війни;
• встановлюють хронологічну послідовність подій у переддень Першої світової війни;
• характеризують, використовуючи карту як джерело інформації, геополітичну ситуацію напередодні Першої світової війни.

Форма роботи на уроці……

. §

2

1

ВСТУП. ПЕРЕДДЕНЬ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

«Українське питання» в австрійсько-російських відносинах. Український національний рух. Модернізація і формування сучасних націй. Повсякденне життя: між традиційним та індустріальним суспільством. 

• визначають   зміст «українського питання» напередодні Першої світової війни та його роль в австро-російських суперечностях і європейській політиці
• порівнюють а) геополітичні плани країн Антанти і Центральних держав щодо українських територій; б) політичні орієнтації провідних українських партій напередодні війни; в) повсякденне життя у традиційному та індустріальному суспільстві;
• визначають причини піднесення українського національного руху.

§

Розділ 1. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

3

4

1

1

 Початок Першої світової війни.

Політичні програми та орієнтації українців у зв’язку з початком війни.

Головна Українська рада. Українці в арміях воюючих сторін. Легіон Українських січових стрільців. Український рух у Російській імперії: між заявами про лояльність і переслідуваннями. Союз визволення України. Галицькі «москвофіли».

• пояснюють поняття  «світова війна», «національне військове формування»;
• називають хронологічні межі Першої світової війни; час утворення Головної Української ради та легіону Українських січових стрільців;
• встановлю.nm хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни;
• визначають політичні й військові механізми переростання локального конфлікту в світову війну; причини  розколу українських політичних сил у ставленні до війни;  
• характеризують геополітичну ситуацію напередодні Першої світової війни; український рух на початку війни;
• пояснюють  зміст «українського питання» під час Першої світової війни;
•  висловлюють аргументовані судження  про  ставлення до світової війни провідних політичних сил у країнах Антанти і Центральних державах; про стратегії провідних українських політичних сил в умовах війни та роль лідерів у їх формуванні;

§

§

5

6

1

1

Воєнні кампанії 1914 р.

Театри бойових дій у 1914 р. Російська окупація Галичини та Буковини

Воєнні кампанії 1915 - 1916 р.

Вступ у війну Італії. Західний фронт у 1915–1916 рр. Брусиловський прорив. Воєнні операції на морях.

•  використовують карту як джерело інформації про  основні події Першої світової війни 1914-1916рр., зокрема на українських землях;
• пояснюють поняття «військова стратегія», «позиційна війна»;
• називають періоди російської окупації Галичини і Буковини;
• встановлюють хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни;
•  аналізують   бойові  дії 1914-1916рр.; воєнні операції на морях.

§

§

7

1

Політика Російської та Австро-Угорської імперій на українських землях в роки Першої світової війни.

• пояснюють поняття «військове генерал-губернаторство», «окупаційний режим»;
• характеризують національну політику Російської імперії та Австро-Угорщини в період війни  щодо українських земель;
•  визначають      політику Російської імперії в період окупації Галичини та Буковини;
• узагальнюють відомості про економічне і суспільне життя під час
• війни в Україні.

§

8

1

Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

• показують на карті   бойовий шлях УСС;
• пояснюють поняття    «національне військове формування»;  
•  висвітлюють, зібравши джерельну інформацію, бойовий шлях легіону Українських січових стрільців;
• складають характеристики та політичні портрети історичних   персоналій: М. Галущинський, Г. Коссак,   Василь Вишиваний.

§

9

10

1

1

Завершення та наслідки війни

 Воєнні події 1917-1918рр.

Бойові дії на Західному фронті в 1917–1918 рр. Вступ у війну США. «14 пунктів» Вудро Вілсона. Вихід із війни Росії. Комп’єнське перемир’я.

Наслідки війни: політичний, матеріальний, соціальний («втрачене покоління») і духовний виміри.

• пояснюють поняття   «репарація», «контрибуція»;
• називають хронологічні межі Першої світової війни;
• пояснюють  вплив на хід війни вступ у війну США та Лютневої революції в Росії;
• встановлюють  хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни;
• аналізують воєнні дії у 1917-1918 рр.;
• узагальнюють політичні, економічні й світоглядні наслідки Першої світової війни;
• прогнозують  зміни геополітичного простору з урахуванням результатів Першої світової війни.

§

§

11

1

Повсякденне життя: на фронті й у тилу.

Сприйняття війни. Людина на фронті: «будні» окопної війни. Влада й організація життя в тилу. Жінка на війні.   Опіка над пораненими, біженцями й полоненими

• пояснюють вплив війни на українське суспільство;
• систематизують, узагальнюють та інтерпретують відомості про економічне і суспільне життя під час війни в Україні , країнах Європи і світу;
• характеризують  зміни, які відбулися в житті мирного населення в період війни;
• визначають  причини сплеску доброчинного руху в Україні;
• розкривають роль і місце  пропаганди під час війни.

§

12

1

Практична  робота

Повсякденне життя під час Першої світової війни (на прикладі українських теренів); Жінка на війні.

(Представлення творчих проектів)

Тема есе «Зумовлені Першою світовою війною наукові й технічні винаходи, які змінили життя людства.»

• характеризують зміни у повсякденному житті населення на фронті та в тилу під час І світової війни;
• визначають роль жінки у війні  

§

13

1

  Урок контролю

Тип уроку….

Розділ 2. СОЦІАЛЬНІ Й НАЦІОНАЛЬНІ РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

14

15

1

1

Російська революція 1917 року.

Падіння монархії в Росії. Тимчасовий уряд: склад і політика. Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.  

Жовтневий переворот.

  Війна між «червоними» й «білими». Розпад Російської імперії. 

Написання есе

Жовтневі (1917 року) події в Росії: державний переворот чи соціалістична революція?

• застосовують поняття і терміни «національна революція»;
• називають   час початку революцій у Росії;
• визначають  передумови краху монархічного режиму   в Росії;
• характеризують стратегію боротьби більшовиків за владу і за відновлення Росії в імперських кордонах;
•  пояснюють  утопічний   характер більшовицького плану «світової пролетарської революції».;
•  вказують на причини боротьби між «червоними» і «білими» за контроль над українськими теренами;
• висловлюють  аргументовані судження про політичну діяльність Володимира Ульянова (Леніна).

§

§

16

17

18

3

1

1

1

 Українська революція: від автономії до незалежності.

Причини та рушійні сили Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада і Генеральний Секретаріат.

 Універсали Центральної Ради: від автономії до самостійності. Боротьба політичних організацій за вплив на армію та населення. Формування українського війська: здобутки і прорахунки.

Перша російсько-українська війна. Кримськотатарський національний рух. Конституція Української Народної Республіки (УНР).

•  застосовують поняття і терміни «національна революція», «національно-територіальна автономія», «федералісти», «самостійники», «ультиматум»;
•  називають хронологічні межі та етапи Української революції; час утворення УНР; дати прийняття універсалів ;

• синхронізують історичні події періоду Української революції;
• встановлюють причини і наслідки  Української революції ;  російсько-української війни; першу спробу радянізувати Україну;
•  визначають на основі аналізу універсалів УЦР та інших документів періоду Української революції, зміни в стратегії й тактиці українського державотворення.
• простежують  зміни державного устрою України в період революції та визначити причини цих змін;
  • аналізують діяльність ЦР , її політичну програму; внутрішню та зовнішню політику  ЦР, події 1917 р. в Криму;
• пояснюють значення Української революції для української державності;
• висловлюють  аргументовані судження  про політичну діяльність Володимира Винниченка, Михайла Грушевського.

§

§

§

19

1

Практичне заняття:

Стратегія і тактика боротьби Української Центральної Ради за створення національної демократичної держави (на основі аналізу універсалів і конституційних актів);

• визначають, на основі аналізу універсалів УЦР та інших документів періоду революції, зміни в стратегії й тактиці українського державотворення;

20

21

22

3

1

1

1

Українська революція: національний і соціальний аспекти. 

Українська Держава. Павло Скоропадський. Антигетьманська опозиція.

Відновлення УНР.

Утворення Директорії. Друга російсько-українська війна та окупація УНР більшовиками й білогвардійцями. Отаманщина..

Політика «воєнного комунізму». Нестор Махно Холодноярська республіка. Зимові походи Армії УНР.

• показують на карті  кордони Української Держави П. Скоропадського;   основні події періоду Директорії та Другої російсько-української війни;
• застосовують поняття і терміни  «інтервенція», «отаманщина»; «націонал-комунізм», «воєнний комунізм», «державний терор», «продовольча розкладка», «реквізиція»;
• називають хронологічні межі існування Гетьманату Скоропадського; причини радикалізації суспільно-політичних настроїв в Україні у 1918–1919 рр., боротьби між «червоними» і «білими» за контроль над українськими теренами;
• характеризують внутрішню і зовнішню політику Української Держави; діяльність Директорії;
•  порівнюють програмні засади ЦР та Української Держави; програмні засади, внутрішню і зовнішню політику урядів УНР (з часу Центральної Ради і Директорії); національну політику більшовиків та українських держав;
• аналізують, роблять аргументовані висновки щодо   ставлення суспільства до внутрішньої і зовнішньої політики Української Держави ;
• формулюють власні погляди та оцінки щодо значення періоду Директорії ;
• визначають політику «воєнного комунізму»;    стратегію боротьби більшовиків за владу і за відновлення Росії в імперських кордонах;
• встановлюють причини та наслідки української отаманщини;
• описують, використовуючи карту, перебіг збройної боротьби за збереження української державності;
• висловлюють і аргументують власні судження про політичну діяльність  П. Скоропадського, діяльності С. Петлюри , Н. Махна.

§

§

§

23

24

2

1

1

 Революції в Центральній Європі.

Крах монархічних режимів у Центральних державах.

Проголошення державної незалежності Польщі та Фінляндії.

Розпад Габсбурзької монархії. Національні революції в Чехословаччині й Угорщині. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.

• застосовують поняття і терміни  «національна революція»;
• називають час початку революцій   Чехословаччині й Угорщині; дату проголошення державної незалежності Польщі та Фінляндії;
• пояснюють передумови краху монархічних режимів у Центральних державах  , розпаду імперій Центральної та Східної Європи; відновлення державності Польщі, Фінляндії; утворення Королівства сербів, хорватів і словенців;
• встановлюють  хронологічну послідовність і синхронність революційних подій у Центрально-Східній Європі в 1917–1923 рр.;
• описують, використовуючи карту:  геополітичні зміни в Європі після Першої світової війни.

§

25

26

1

1

 Проголошення Західно-Української Народної Республіки. Утворення Української Національної Ради. «Листопадовий зрив» і проголошення Західно-Української Народної Республіки. Євген Петрушевич.

Українсько-польські відносини.

  Польсько-українська війна. Акт Злуки УНР і ЗУНР. «Трикутник смерті» й Варшавська угода 1920 р.: здобутки і втрати українців. Юзеф Пілсудський.

• називають   час утворення ЗУНР;
• показують на карті кордони ЗУНР та перебіг українсько-польської війни;
• визначають основні тенденції та протиріччя процесу створення ЗУНР;
• порівнюють програмні засади УНР та ЗУНР;
• характеризують Український національний рух у Буковині та Закарпатті; значення Акту злуки УНР і ЗУНР для української державності;
• встановлюють причини і наслідки  польсько-української війни;
• аналізують, робить аргументовані висновки щодо Варшавської угоди та війни з Радянською Росією;
• оцінюють здобутки і втрати Україною національно-державного суверенітету;
• висловлюють судження     щодо діяльності Є.  Петрушевича, Ю. Пілсудського.

§

27

1

Українська державність та питання національних меншин.

Міжнаціональні відносини на теренах України. Закон УНР «Про національно-персональну автономію». Національна політика гетьманського уряду і Директорії. Питання національних меншин у ЗУНР.

• характеризують   ставлення національних меншин в Україні до української державності;
• пояснюють міжнаціональні відносини на теренах України;
• порівнюють національну політику гетьманського уряду , Директорії та ЗУНР.

28

1

Узагальнення

29

1

Урок контролю

Розділ 3. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ: МІЖ ДЕМОКРАТІЄЮ Й АВТОРИТАРИЗМОМ

30

1

Паризька мирна конференція.

Система мирних договорів з переможеними. Встановлення кордонів у Європі.  

•  називають  час роботи Паризької конференції;
• синхронізують  подій, пов’язаних з політичним облаштуванням повоєнного світу;
• описують, використовуючи карту:  геополітичні зміни в Європі внаслідок Першої світової війни;
• характеризують головні положення Версальського договору та мирних договорів з переможеними;

§

31

1

Практичне заняття:

 «Українське питання» на Паризькій мирній конференції і в міжнародних угодах 1920-х рр 

• визначають місце і вагу «українського питання» в планах і дискусіях лідерів великих держав про повоєнне облаштування Європи;
• характеризують наслідки   ухвалених Антантою в «українському питанні» рішень.

§

32

1

Вашингтонська конференція. Ліга Націй. Спроби формування системи колективної безпеки в Європі.

Написання есе:

 Ідея Пан’ Європи: витоки, спроби реалізації й причини невдач

• застосовують поняття : «система колективної безпеки»;
• називають час роботи Вашингтонської конференцій, створення Ліги Націй;
• характеризують мету Вашингтонської конференції та її рішення;
• визначають  місце і роль Ліги Націй у повоєнному світі;
•  аналізують, робить аргументовані висновки   про сильні та слабкі сторони Версальсько-Вашингтонської системи договорів щодо повоєнного устрою світу;

§

33

1

Поділ української території.

Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). Утворення Радянського Союзу. Статус Української СРР у складі Радянського Союзу. Українська політична та культурна еміграція.

• називають дату  утворення СРСР;
• показують, використовуючи карту, територіальні межі СРСР, УРСР; осередки української політичної й трудової еміграції;
• пояснюють процес утворення СРСР та статус Української СРР у складі Радянського Союзу (СРСР);
• систематизують та узагальнюють уявлення про українську еміграцію міжвоєнної доби.

§

33

34

35

3

1

1

1

Економічний і суспільно-політичний розвиток країн Західної Європи та Америки. 

Епоха «проспериті» в США. Економіка західноєвропейських держав: структурні зміни і стабілізація.

Англійська та французька демократії в умовах соціальних конфліктів і політичної конкуренції.

Німеччина в період Веймарської республіки. Репараційне питання. Німецько-радянське зближення 1920-х рр.

•  називають хронологічні межі епохи «проспериті» в США; хронологічні межі  Веймарської республіки в Німеччині;
• встановлюють зв’язок між економічним потенціалом і політичними впливами держав;
•   характеризують стратегію подолання економічної й соціальної нестабільності, обрану політичними силами, що були при владі у 1920-х рр.;
• аналізують  результати економічного розвитку   США в 1920-х рр. та структурні зміни в економіці; суспільно-політичний розвиток Англії та Франції у 20- роках ХХ ст.; суспільно-політичний розвиток Німеччини в період Веймврської республіки;
• порівнюють стратегії подолання світової економічної кризи в Англії та Франції. 
• визначають  результати економічного розвитку країн Західної Європи в 1920-х роках;
• формулюють власні судження щодо причин і наслідків  німецько-радянського зближення 1920-х рр.

§

§

§ 34

36

37

38

3

1

1

1

Держави Центрально-Східної Європи. 

Економічне і політичне становище Королівства сербів, хорватів і словенців, Болгарії, Румунії, Угорщини.

Економічне і політичне становище Австрії, Чехословаччини, Польщі. 

Становище українців у Польщі, Чехословаччині, Румунії: національна політика влади, соціальні зміни, господарська, культурна і політична активність.

• називають час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі; утворення Югославії;
• синхронізують періоди розвитку та події в країнах Центрально-Східної Європи;
• показують, використовуючи карту, регіони компактного проживання українців у державах Центрально-Східної Європи;
• характеризують проблематику становлення національних держав у Центрально-Східній Європі, зокрема в Югославії, Болгарії, Румунії та Угорщині; економічне і політичне становище Австрії, Чехословаччини, Польщі;
• порівнюють економічне і політичне становище Королівства сербів, хорватів і словенців, Болгарії, Румунії, Угорщини;  становище українців у Польщі, Чехословаччині, Румунії:;
•  аналізують національну політику влади щодо українців;
• пояснюють сутність національних проблем у регіоні;
• визначають причини відкритих і прихованих національних конфліктів у країнах регіону;
• висловлюють аргументовані судження про діяльність Томаша Масарика

§

§

§

39

1

Урок контролю

40

41

2

1

1

Українська СРР в умовах «нової економічної політики».

Політико-економічна криза більшовицького режиму. Голод 1921–1923 рр.

«Нова економічна політика»: запровадження, реалізація, економічні та соціальні результати. Людина в період непу.

• пояснюють поняття «нова економічна політика (неп)», «продподаток»;
• називають хронологічні межі непу, голоду в Україні;
• показють на карті регіони голоду 1921-1923рр;
• аналізують причина та наслідки голоду 1921-1923 рр.;
• пояснюють сутність більшовицької «нової економічної політики»,    особливості в УСРР;
• визначають основні тенденції та протиріччя нової економічної політики;
•  систематизують  та узагальнюють    відомості про  нову економічну політику, її соціальні результати;

§

§

42

43

2

1

1

Політика «коренізації» більшовицького режиму. «Українізація».

Курс на «коренізацію» компартійно-державного апарату СРСР. «Українізація»: форма і зміст. Ставлення влади і населення УСРР до «українізації».

Радянська українізація в баченні української політичної та культурної еміграції. Розвиток української освіти, науки і мистецтва в УСРР.

• називають хронологічні межі «українізації»;
•  застосовують поняття «коренізація (українізація)»;
• пояснюють сутність більшовицької  політики «коренізації» в СРСР,  особливості в УСРР;
• визначають наслідки   ставлення влади і населення УСРР до політики «коренізації/українізації»;
•  аналізують вплив «українізації»   на політичну орієнтацію української культурної й політичної еміграції;
• характеризують умови розвитку української культури в 1921–1939 рр.; досягнення українського суспільства в літературі та мистецтві в 1920-х рр.;
•  висловлюють аргументовані судження про діяльність  Миколи Скрипника, Олександра Шумського та М. Хвильового.

§

§

44

45

2

1

1

Соціальні зміни та культурне життя.

Повернення Європи до мирного життя. Зміни в побуті: одязі, харчуванні, облаштуванні житла, організації відпочинку. Суспільна роль інтелігенції.

Масова культура. Модернізм. Культурна єдність політично розколотої Європи.

Написання есе:

Осмислення наслідків Першої світової війни та революційного періоду в європейській та українській культурі.

• називають передумови виникнення масової культури;
• характеризують зміни в повсякденному житті населення  після Першої світової війни; модернізм як противагу «класичному мистецтву» XIX ст.;
• визначають роль інтелігенції в осмисленні наслідків Першої світової війни і революційного періоду;
• систематизують, узагальнюють й інтерпретують відомості про   побутову культуру і повсякденне життя в УСРР і країнах Європи в 1920-х рр.;
• наводять приклади  відображення в мистецтві та літературі результатів світової війни, подій Української та інших революцій;
• показують культурну єдність політично розколотої Європи.

§

§

46

1

Практичне заняття

Повсякдення і життєвий рівень населення в СРСР (на прикладі України).. 

• пояснюють тоталітарний характер більшовицького (комуністичного) політичного режиму, інструменти його політики на повсякденне та культурне життя ;
• характеризують зміни в повсякденному житті населення України в період непу.
•  

§

47

1

Урок узагальнення

48

1

 Урок контролю.

10 клас. Історія: Україна і світ (інтегрований курс) – 3 год.

ІІ семестр

Підручник: Історія: Україна і світ (інтегр. курс. рівень стандарту) підручник для 10-го класу закладу загальної середньої освіти/ М.М.Мудрий, О.Г.Аркуша -  Київ: Генеза, 2018

Розділ 4. ТОТАЛІТАРНІ РЕЖИМИ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ

49

50

2

1

1

Велика депресія.

Світова економічна криза 1929–1933 рр.: причини, перебіг, регіональні відмінності, наслідки. «Новий курс»  .

Навчальний проект

 «Національні лідери на тлі епохи: Франклін Рузвельт.»

Європа: політика економії та протекціонізму, встановлення державного контролю над економікою на прикладі Великої Британії та Франції.

• пояснюють поняття   «Велика депресія», «Новий курс»;
• називають хронологічні межі «Великої депресії» і «Нового курсу» Ф. Д. Рузвельта;
• встановлюють хронологічну послідовність і синхронність фактів, що відображають перебіг світової економічної кризи 1929–1933 рр  в Європі;
•  визначають причини, регіональні відмінності та наслідки світової економічної кризи 1929–1933 рр.,
• характеризують «Новий курс» Ф. Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки; програми подолання світової економічної кризи в країнах   Європи;
• аналізують політику економії та протекціонізму, встановлення державного контролю над економікою;
• порівнюють шляхи виходу з економічної кризи в Америці та Європі.

§18

§ 18

51

52

2

1

1

Комунізм, фашизм і нацизм 

Ідейні засади та соціальна база комуністичного режиму, фашизму і нацизму. Прихід до влади в Італії фашистів. Соціально-економічна політика   фашистського уряду.

Утвердження нацистського режиму в Німеччині. Соціально-економічна політика нацистського уряду. Знищення політичної опозиції. Встановлення державного контролю над публічним життям і суспільною свідомістю. Роль пропаганди. Антисемітизм у нацистській Німеччині.

• пояснюють поняття   «тоталітаризм», «фашизм», «націонал-соціалізм», націонал-соціалізм», «антисемітизм»;
• називають час приходу до влади фашистів в Італії ; час приходу до влади нацистів у Німеччині;
• встановлюють  хронологічну послідовність зосередження влади фашистами в Італії,  нацистами в Німеччині;
• виявляють (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;
• визначають передумови утвердження тоталітарних режимів у країнах Європи;
• пояснюють  ідейні засади та соціальну базу комуністичного режиму, фашизму і нацизму;
• характеризують соціально-економічну політику уряду Б. Муссоліні; процес становлення нацистського режиму та соціально-економічну політику уряду   А. Гітлера;
• розповідають про прояви антисемітизму в діях нацистів;
• представляють аргументовану оцінку поглядів і політики   Беніто Муссоліні, Адольфа Гітлера;

§ 19 (1,2)

§ 19 (3)

53

54

2

1

1

Виникнення авторитарних режимів. Боротьба за демократію.

Радикалізація політичного життя в 1930-х рр. Народні фронти у Франції та Іспанії. Громадянська війна в Іспанії.

Політичні режими в країнах Центрально-Східної Європи. Становище українців у Румунії, Угорщині, Чехословаччині, Австрії.

•  називають хронологічні межі  громадянської війни в Іспанії; час  встановлення авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

• використовують карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;
• встановлюють хронологічну послідовність боротьби за демократію у Франції та Іспанії;
• пояснюють причини радикалізація політичного життя в 1930-х рр. ; передумови утвердження   авторитарних режимів у країнах Європи;
• характеризують  діяльності урядів Народного фронту у Франції та Іспанії; становище українців у Румунії, Угорщині, Чехословаччині, Австрії
• аналізують причини та наслідки громадянської війну в Іспанії
•  визначають особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;
• розрізняють демократичні, авторитарні й тоталітарні режими, зокрема в країнах Центральної та Східної Європи;
• установлюють причини і наслідки зламу демократичних систем у країнах Центрально-Східної Європи;

§ 20 (1,2)

§ 20 (3)

55

56

57

2

1

1

Режим «санації» в Польщі.

Національна політика «санаційного» режиму.  Влада і українське суспільство.

Українські політичні, професійні, кооперативні, просвітні, релігійні, жіночі та молодіжні організації. Митрополит Андрей Шептицький.

Навчальний проект

«Національні лідери на тлі епохи: Андрей Шептицький»

Радикалізація суспільних настроїв. Дмитро Донцов. Організація українських націоналістів (ОУН). Євген Коновалець.

• пояснюють поняття «санація»,   «осадництво», «пацифікація»;«інтегральний націоналізм»,
•  називають час  утворення ОУН.;
• синхронізують факти, що відображають діяльність легального та підпільного секторів українського руху, громадську активність українців;
•  визначають політично-правовий статус західноукраїнських теренів у складі Польщі; історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;
• розповідають про   суперечливий характер національної політики режиму «санації» в Польщі;
• встановлюють причини та наслідки радикалізації суспільних настроїв українців Галичини
•   висловлюють аргументовані судження щодо: а) суспільної ролі Греко-католицької церкви в міжвоєнний період; б) громадської активності українського суспільства міжвоєнного періоду;
• перелічують  теоретичні засади інтегрального націоналізму;
•  висловлюють судження щодо діяльності Дмитра Донцова, Євгена Коновальця, Василя Мудрого.

§ 21 (1)

§ (2,3)

58

1

Практичне заняття:

«Настрої західноукраїнської молоді міжвоєнного періоду: між радянофільством та інтегральним націоналізмом»

• порівнюють настрої західноукраїнської молоді міжвоєнного періоду.

§

59

1

Урок  контролю

60

61

3

1

1

1

Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в СРСР

Встановлення режиму сталінської диктатури: передумови і методи. Форсована індустріалізація. Директивна економіка.

Суцільна колективізація сільського господарства. Опір селянства.

Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид українського народу. Позиція світової спільноти щодо Голодомору.

• називають межі утвердження сталінського хронологічні режиму в СРСР ; хронологічні межі Голодомору в Україні;
• пояснюють поняття «тоталітаризм», «форсована індустріалізація»; «суцільна колективізація»;
• синхронізують події  спланованої модернізації в УСРР;
•  показують на карті індустріальні новобудови в УСРР;
• характеризують суть, засоби впровадження директивної економіки; засоби впровадження, національні особливості та наслідки   насильницької колективізації; 
• визначають протиріччя між розвитком індустрії та планованою індустріалізацією;
•  дають аргументовану правову оцінку Голодомору 1932—1933 рр. як геноциду українського народу;
•  розповідають про  позицію світової спільноти щодо Голодомору.

§ 22 (1)

§ 22 (2)

§ 23 (2)

62

1

Масові репресії в Україні. Результати політики «великого перелому» в УСРР. Політичні процеси. Великий терор. Українці в таборах ГУЛАБу.

· пояснюють поняття « Великий терор»;

· використовують карту як джерело інформації про локалізацію і масштаби масових розстрілів,   репресій;

· характеризують специфіку комуністичного режиму і завдання політики «великого перелому» в СРСР;

· визначають  причини та масштаби масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;

§ 23 (1,3)

63

1

Комуністичний тоталітаризм. Конституція СРСР 1936 р.  «Культурна революція». 

Нищення української наукової і творчої інтелігенції.

Навчальний проект «Розстріляне відродження».

 · пояснюють поняття «тоталітаризм»;

· розкривають основні положення сталінської Конституції;

· пояснюють протиріччя між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР;

·  визначають  причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;

· аналізують становища української інтелігенції в умовах комуністичного тоталітаризму і панування класової ідеології;

· називають діячів «Розстріляного відродження», характеризуючи їхню діяльність.

дають аргументовану оцінку діяльності Й. Сталіна.

§ 23 (4)

64

1

Практичне заняття. Людина в умовах тоталітаризму: приклад України.

План

-Суспільство радянської України.

-Партноменклатура.   

-  Світогляд «радянської» людини та способи його формування.

-  Українська інтелігенція. 

• визначають протиріччя між пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини
• характеризують світогляд «радянської» людини і моральний клімат «соціалістичного» суспільства в СРСР;
• пояснюють взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Й. Сталіна, закріпленням однопартійності, посиленням зросійщення, переслідуванням та ліквідацією церкви і змінами в масовій свідомості людей;
• подають аргументовану оцінку поглядів і політики Йосифа Сталіна;

65

1

 Практичне заняття

Історія рідного краю на тлі історії України 1920–1930-х років.

66

67

2

1

1

Країни Азії, Африки та Латинської Америки.

Японська експансія в Китаї. Антиколоніальний рух в Індії. Махатма Ганді. Акції громадянської непокори. Модернізація Туреччини та Ірану.

Північна Африка у сфері англійських, французьких та італійських інтересів. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів у Латинській Америці.

• пояснюють поняття «гандизм»;
• окреслюють (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії у міжвоєнний період;
•  встановлюють причини та наслідки мілітаризації Японії;
•  характеризують причини, регіональні відмінності та наслідки модернізаційних процесів у  Туреччині та Ірані; причини та наслідки розгортання антиколоніального руху в Індії;
• визначають тенденції економічного та суспільного розвитку країн   Азії ;  країн     Африки та Латинської Америки;
•  аналізують   протистояння демократичних сил і диктаторських режимів  у Латинській Америці;
•   висловлюють аргументовані судження про діяльність Кемаля Ататюрка, Махатми Ганді.

§ 24

68

1

Узагальнення

Навчальний проект

Українці у складі СРСР і країн Центральної-Східної Європи в міжвоєнний період: обмеження і можливості;

69

1

Урок контролю

Розділ 5. УКРАЇНА І СВІТ НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ПОЧАТОК ВІЙНИ

70

71

2

1

1

 Європейська військово-політична криза. Вісь «Рим – Берлін».     

Зовнішньополітичні пріоритети Європи в другій половині 1930-х рр. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі.

Порушення умов Версальського договору і введення німецьких військ у Рейнську зону. Діяльність Ліги Націй. Укладення союзу між Німеччиною та Італією.

• пояснюють поняття  «мілітаризація»;
• окреслюють (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі;
• встановлюють хронологічну послідовність і синхронність фактів, що відображають передвоєнну військово-політичну кризу;
• визначають причини і сутність європейської військово-політичної кризи напередодні Другої світової війни; причини і наслідки краху системи колективної безпеки;
• вказують на   зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу  в другій половині 1930-х рр.;
• оцінюють політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни;
• характеризують діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

§ 25 (1,2)

§ 25 (3,4,5)

72

73

2

1

1

Політика «умиротворення». Карпатська Україна

Причини та цілі політики «умиротворення». Аншлюс Австрії. Судетська криза. Мюнхенська угода й розчленування Чехословаччини.

Український рух на Закарпатті. Карпатська Україна: від автономії до проголошення незалежності. Августин Волошин.

Практичне заняття

Срібна земля: Карпатська Україна в міжвоєнний період

•  пояснюють поняття «політика умиротворення»  «аншлюс», «анексія», «нейтралітет»;
• називають дату проголошення незалежності Карпатської України;
• визначають  причини і наслідки політики «умиротворення» та її роль у наближенні Другої світової війни; причини і наслідки проголошення та окупації Карпатської України;
•  розкривають основний зміст  та наслідки Мюнхенської угоди;
• характеризують  український рух на Закарпатті;
•  висловлюють аргументовані судження про політичну діяльність Августина Волошина.

§ 26 (1,2)

§ 26 (3,4)

74

75

2

1

1

 Німецько-радянські переговори й пакт Молотова-Ріббентропа.

Німецькі територіальні претензії до Польщі та Литви. Територіальні претензії СРСР до Польщі, Румунії, Фінляндії, країн Балтії..

Англо-франко-радянські переговори 1939 р. Німецько-радянський пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємний додаток до нього: мотиви укладення і зміст

• називають дату підписання пакту Молотова-Ріббентропа;
• пояснюють поняття «таємна дипломатія»;
• використовують карту як джерело інформації про розмежування сфер впливу в Європі між Німеччиною і СРСР;
•  узагальнюють інформацію про  територіальні претензії Німеччини та СРСР до Польщі та країн Балтії;
• порівнюють  зовнішньополітичні цілі СРСР і Німеччини напередодні війни;
• визначають причини та наслідки радянсько-німецького зближення ; специфіку «українського питання» в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни
• характеризують  причини та наслідки англо-франко-радянських переговорів у Москві; основний зміст пакту Молотова- Ріббентропа і таємного додатку до нього;

§ 27 (1,2)

§ 27 (3,4)

76

77

2

1

1

Початок Другої світової війни.  Радянська окупація Західної України.

Вторгнення Німеччини і СРСР в Польщу. Реакція світу і місцевого населення. Українці в польській армії.

«Договір про дружбу та кордон» між СРСР і Німеччиною. Включення до СРСР Західної України, Північної Буковини та частини Бессарабії.

• називають  дату вторгнення німецьких військ і Червоної армії в Польщу; хронологічні межі Другої світової війни;
• узагальнюють факти, що відображають німецько-радянську співпрацю в 1939–1941 рр.;
• встановлюють хронологічну послідовність

подій  Другої світової війни у 1939–1941 рр., зокрема на теренах України;

• порівнюють реакцію світу і місцевого населення на  вторгнення Німеччини та СРСР в Польщу; різницю між зовнішньополітичними цілями і пропагандистською риторикою урядів країн-агресорів;
• добирають аргументи  щодо відповідальності тоталітарних режимів за розгортання Другої світової війни.
• аналізують  «Договір про дружбу та кордон» між СРСР і Німеччиною.
• характеризують процес включення до СРСР Західної України, Північної Буковини та частини Бессарабії;
• підбирають  правові аргументи на користь висновку про анексію Радянським Союзом частини території Польщі та Румунії;

§ 28 (1,2)

§ 28 (3,4)

78

1

Радянізація західних областей України. Адміністративно-територіальна реформа. Радянські партійні та громадські організації. «Націоналізація» промисловості. Економічні та соціальні зміни в сільському господарстві. «Українізація». 

• пояснюють поняття «радянізація»;
•  визначають причини та наслідки політики радянізації Західної України;
• аналізують адміністративно-територіальну реформу в Західній Україні;
•  характеризують економічні та соціальні зміни в промисловості та сільському господарстві;
• порівнюють політику радянізації УСРР і західних областей УРСР;

§ 30

79

1

Практичне заняття

Західна Україна: зміни в повсякденному житті населення після анексії СРСР:

-Влада і суспільство;

-політичні репресії, депортація .

• пояснюють зміни в повсякденному житті населення Західної України після анексії СРСР;
• характеризують правовий статус громадян на анексованих СРСР територіях;
• визначають ставлення населення до встановлення радянської влади.

80

1

Українська еміграція на початку війни: вибір політичної позиції.

Осередки української еміграції. Політичні орієнтації в українському русі. Розкол в Організації Українських Націоналістів (ОУН). . Український Центральний Комітет у Кракові.  Український рух у Закарпатті в умовах угорського панування.

• називаютьосередки української еміграції;
• аргументують судження щодо політичних орієнтацій в українському русі передвоєнного періоду і на початку Другої світової війни;
• характеризують український рух у Закарпатті в умовах угорського панування.

§ 31

81

1

 Практичне заняття

Українська еміграція на початку війни: вибір політичної позиції.

• визначають політичні позиції українського руху на початку Другої світової війни;
•  висловлюють аргументовані судження про політичну діяльність Степана Бандери,  Андрія Мельника.

82

83

84

3

1

1

1

Дивна війна».  Поразка Франції.

Причини «дивної війни Основні театри воєнних дій у Європі в 1939–1940 рр.: перебіг подій. Військова поразка Франції. Радянсько-фінська війна.

«Битва за Британію». Операції в Східній Європі та на Балканах. Вісь «Рим – Берлін – Токіо». Укладення Троїстої угоди та пакту про нейтралітет між СРСР і Японією. Німецько-радянська співпраця в економічній і військовій сферах

Написання есе:

Як початок Другої світової війни вплинув на життя людей в Європі та Західній Україні

Узагальнення

• пояснюють питання «мілітаризація», дивна війна»;
• встановлюють  хронологічну послідовність і синхронність фактів, що відображають   перебіг Другої світової війни у 1939–1941 рр.;
• використовують карту, як джерело інформації про перебіг Другої світової війни у 1939-1940 рр.;
• називають причини «дивної війни» та військову поразку Франції; причини укладання Троїстої угоди та пакту про нейтралітет між СРСР і Японією;
• розповідають  про події радянсько-фінської війни;  про воєнні дії  у Європі в 1939-1940 рр. ;
• характеризують німецько-радянську співпрацю в економічній і військовій сферах;
• висловлюють власну позицію щодо історії формування й краху Осі «Рим-Берлін – Токіо» .

§ 29 (1,2)

§ 29 (3,4,5)

85

1

Урок контролю

Розділ 6. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА: ПЕРЕБІГ І РЕЗУЛЬТАТИ

86

87

2

1

1

  Напад Німеччини на Радянський Союз.

Німецький план «блискавичної війни». Бойові дії влітку–восени 1941 р. Розгром німецькими військами радянського Південно-Західного фронту. Мобілізаційні заходи та проведення евакуації на території України.

Битва під Москвою і спроби контрнаступу радянських військ у Криму й під Харковом. Блокада Ленінграда та облога Севастополя. «Тактика випаленої землі» та інші злочинні дії комуністичного режиму під час війни

• називають  дати початку   німецько-радянської війни;
• використовують карту як джерело інформації про бойові дії влітку–восени 1941 р.;оборонні та наступальні операції на території України;
• пояснюють поняття  «бліцкриг»; «тактика випаленої землі»,  «евакуація»;
• встановлюють хронологічну послідовність подій Другої світової війни;
• характеризують політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни;
•  аналізують   причини поразок Червоної армії на першому етапі німецько-радянської війни; злочинні дії комуністичного режиму під час війни;
•  називають  мобілізаційні заходи та проведення евакуації на території України;
• розкривають передумови та наслідки масового винищення  в’язнів концтаборів.

§ 32 (1,2)

§ 32 (3,4,5)

88

89

2

1

1

Нацистський окупаційний режим: приклад України

Нацистський «новий порядок» в окупованій Європі: загальна характеристика. План «Ост». Зони окупації України: особливості режиму.

Становище військовополонених і цивільного населення на окупованих територіях. Остарбайтери. Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму.

• пояснюють поняття  «окупаційний режим»,   «новий порядок»; «остарбайтери»,  «колабораціонізм»;
• використовують карту як джерело інформації про адміністративно-територіальні одиниці, що були утворені на окупованих нацистами теренах України;
• характеризують окупаційний режим («новий порядок»), встановлений Німеччиною і державами-сателітами на окупованих територіях; вплив окупаційного режиму на повсякденне життя і свідомість населення окупованих територій;
• порівнюють становище військовополонених і цивільного населення на окупованих територіях;
• пояснюють  явище колабораціонізму як реакцію на окупаційну політику нацистської Німеччини;
• оцінюють внесок  Шарля де Голля у перемогу над нацизмом.
•  

§ 33 (1,2)

§ 33 (3,4)

90

1

    Голокост: знищення нацистами єврейського населення Європи.

Політика «остаточного вирішення єврейського питання»: нацистська расова теорія та методи її реалізації. Ґетто, концтабори, табори смерті.

Трагедія Бабиного Яру в Києві. Опір Голокосту. Праведники народів світу. Діяльність  очільників Греко-католицької церкви.

• пояснюють поняття «Голокост»,  «концентраційний табір», «табір смерті».
• показують на карті місця розміщення  Ґетто, концтаборів, таборів смерті;
• розкривають  передумови та наслідки   Голокосту, винищення населення за етнічною ознакою; 
• аналізують трагедію Бабиного Яру в Києві;
• дають оцінку політиці Голокосту;

§ 34

91

92

2

1

1

 Рух Опору на теренах України

Український національно-визвольний  рух опору на теренах України.

  Акт відновлення Української Держави. Українська повстанська армія (УПА). ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН(б): еволюція програмних засад українського національно-визвольного руху. Українська головна визвольна рада (УГВР).

Комуністичний партизанський та інші рухи опору на теренах України.

Радянські партизанські загони і з’єднання. Розгортання в Західній Україні осередків польського руху опору. Польсько-українські відносини.

• пояснюють поняття  «рух Опору»;
• називають дату проголошення Акт відновлення Української Держави;
•  визначають причини та наслідки розгортання руху Опору на окупованих Німеччиною та державами-сателітами територіях, військово-політичного протистояння основних течій цього руху;
• пояснюють причини розколу ОУН, виникнення Українського визвольного руху та його військово політичної формації – УПА;
• характеризують еволюцію програмних засад українського національно-визвольного руху; УГВР;
• оцінюють роль  Андрія Мельника, Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Романа Шухевича, Олега Ольжича, Кирила Осьмака в українському визвольному русі часів Другої світової війни.
• називають радянські партизанські загони і з’єднання;
•  перелічують  особливості  радянського   Руху Опору на окупованих територіях;
• визначають причини, зміст та наслідки політики   польсько-українського протистояння;
• визначають причини та наслідки   військово-політичного протистояння основних течій цього руху;
•  оцінюють  діяльність Сидора Ковпака в роки війни.

§ 35 (1,2,3,4)

§ 35 (5,6)

93

1

 . Практичне заняття:

 Рух Опору в Україні: ідеологія, соціальна база, тактика і стратегія;

•  порівнюють ідеологію, соціальну базу, тактику та стратегію різних течій Руху Опору в Україні;
• представляють творчі проекти

94

1

   Формування антигітлерівської коаліції. Вступ у війну США.

Англо-радянський договір про взаємодопомогу і Атлантична хартія. Військово-технічне та інформаційне співробітництво. Ленд-ліз.   Напад Японії на Перл-Гарбор і початок війни на Тихому океані. Декларація Об’єднаних Націй (1942 р.). Тегеранська конференція

•  пояснюють поняття «антигітлерівська коаліція»; «Ленд-ліз»;
• характеризують  військово-технічне та інформаційне співробітництво в роки війни; 
• аналізують та формулюють власну оцінку щодо  формування антигітлерівської коаліції;
• визначають  причини  нападу Японії на Перл-Гарбор і початок війни на Тихому океані.
• оцінюють роль провідних представників політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосипа Сталіна) у ключових подіях Другої світової війни.   

§ 36

95

96

97

98

4

1

1

1

1

Воєнні перемоги союзників у 1942–1945 рр.  

Докорінний перелом у ході німецько-радянської війни: битви під Сталінградом і на Курській дузі. Битва за Дніпро.

Вигнання військ гітлерівської коаліції з України. Поразки німців та їхніх союзників у Північній Африці, Італії, на Тихому океані.

Відкриття Другого фронту в Європі. Бойові дії в Центральній та Західній Європі в 1944–1945 рр. Битва за Берлін і капітуляція Німеччини.

Українці у військових формуваннях держав антигітлерівської коаліції. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом.

Ялтинська конференція. Потсдамська конференція. Атомне бомбардування Хіросіми й Нагасакі. Капітуляція Японії.

• показують на карті   основні театри воєнних дій, місця основних битв;  

• встановлюють  хронологічну послідовність і синхронність подій Другої світової війни, що визначили її перебіг і результати; 
• пояснюють, у результаті яких подій стався корінний перелом у війні; внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками;
• визначають наслідки та значення докорінного перелому у ході німецько-радянської війни;
• розповідають про вигнання нацистських загарбників із території України, про завершальний період війни в Європі;
• характеризують зміни, які відбулися у веденні бойових дій
• розкривають історичне значення  битви за Дніпро, ціну визволення України над нацистами;
• аналізують причини та наслідки   атомного бомбардування Хіросіми й Нагасакі;
• висловлюють обґрунтовані судження про  роль і місце українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни;   

§ 37 (1)

§37 (2)

§37 (3)

§37 (4,5,6)

 99

1

 Економічне і суспільне життя під час війни.

Переорієнтація економік воюючих держав на воєнні потреби та її соціальні наслідки. Жінки та підлітки на фронті й у тилу. Міграції, матеріальні й демографічні втрати внаслідок війни.

• характеризують вплив війни, окупаційного режиму на повсякденне життя і свідомість населення окупованих територій; 
• оцінюють  руйнівні наслідки для України та Європи в період  Другої світової війни;
• порівнюють матеріальні й демографічні втрати внаслідок війни.

§38 (1,2,3)

100

Практичне заняття

Економічне і суспільне життя в Європі: зміни під впливом війни;

• узагальнюють соціально-економічні зміни, які відбулися в Європі під впливом війни;

101

1

Наслідки Другої світової війни для України.  

Відновлення в Україні комуністичного режиму. Депортація з Південної України і Криму татар, німців, болгар, греків і вірмен. Злочини проти людства. Література й мистецтво воєнного часу: теми і герої.

Написання есе

-«Наукові й технічні винаходи зумовлені Другою світовою війною, які змінили життя людства.» або

-«Українська література й мистецтво воєнного часу: теми й герої»

• пояснюють поняття «воєнний злочин»;
• показують на карті   зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;
• висловлюють обґрунтовані судження:  про внесок України в перемогу над нацизмом; 
• пояснюють причини та наслідки депортації з Південної України і Криму татар, німців, болгар, греків і вірмен;
• обґрунтовують  власні судження  про масштаби втрат українського народу від воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів;
• характеризують вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні);
•  оцінюють роль  Олександра Довженка, Дуайта Ейзенгауера, Георгія Жукова, Амет-Хана Султана  у ключових подіях Другої світової війни.

§38 (4,5)

102

1

Практичне заняття

Рідний край у роки Другої світової війни.

•  характеризують рідний край у роки другої світової війни.

103

1

  Узагальнення

104

1

  Урок контролю.

105

1

 Підсумковий урок

Узагальнення курсу