Календарно-тематичне планування із зарубіжної літератури в 11 класі розроблено згідно з Навчальною програмою із зарубіжної літератури (рівень стандарту) для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року.
За новою програмою.
Календарно-тематичне планування із зарубіжної літератури в 11 класі розроблено згідно з Навчальною програмою із зарубіжної літератури (рівень стандарту) для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року.
Календарно-тематичне планування
із зарубіжної літератури в 10 класі
(рівень стандарту)
на 2018-2019 навчальний рік за новою програмою
Усього – 34 (35) години;
текстуальне вивчення творів – 30 годин;
розвиток мовлення – 4 години (у межах годин на текстуальне вивчення);
позакласне читання – 2 години;
резервний час – 2 (3) години.
Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 11 класі
Семестри |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
|
Рівень стандарту |
Академ. рівень |
Профільний рівень |
|||
Контрольні роботи у формі: |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
· контрольного класного твору; |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
· виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання) |
1 |
1 |
2 |
2 |
3 |
3 |
Уроки розвитку мовлення* |
2 (у+п) |
2 (у+п) |
2 (у+п) |
2 (у+п) |
3 1у+2п |
3 2у+1п |
Уроки позакласного читання |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
Перевірка зошитів |
4 |
5 |
4 |
5 |
4 |
5 |
№ з/п |
Зміст навчального матеріалу |
Очікувані результати |
Кількість годин |
Примітки |
||
ВСТУП ЛІТЕРАТУРА. МОРАЛЬ. ЛЮДЯНІСТЬ (1 год.)
|
||||||
1 |
Виклики сучасного світу. Значення літератури та культури для збереження миру й духовності. Роль вітчизняної перекладацької школи для популяризації світової літератури й формування українського читача. Літературні премії світу, письменники-лауреати та їхній внесок у боротьбу за мир і духовність |
пояснює сутність діалогу культур, що відбувається за посередництва художньої літератури; розуміє значення художньої літератури (оригінальної і перекладної) для розвитку особистості та суспільства; Діяльнісний компонент висловлює судження щодо значення оригінальної і перекладної літератури для протистояння викликам сучасного світу, збереження миру й духовності; Ціннісний компонент усвідомлює гуманістичний потенціал світової літератури, значущість праці автора оригіналу та перекладача; коментує висловлення, думки видатних українців про зарубіжну літературу, роль читання для формування особистості й нації; тлумачить поняття «світова література», «національна література», «художній переклад», «діалог культур»; Спілкування іноземними мовами наводить і коментує прислів’я, приказки, крилаті вислови іноземною мовою (якою володіє) про літературу й культуру; Математична компетентність складає і коментує таблиці, схеми; Компетентності в природничих науках і технологіях використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Уміння вчитися збирає інформацію і готує повідомлення про письменників-лауреатів, їхній внесок у розвиток художньої літератури й утвердження духовності. |
1 |
|
||
|
ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ (3 год.)
|
|||||
2 |
Німеччина Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи. Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832). «Фауст» (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина). Віхи життя та значення діяльності Й. В. Ґете для світової культури. Історія створення трагедії «Фауст». Особливості композиції. Проблематика. |
дає стислу характеристику німецькому Просвітництву; знає основні етапи життєвого і творчого шляху письменника; розуміє значення творчості Й. В. Ґете у світовому літературному процесі; дає загальну характеристику змісту трагедії «Фауст»; висвітлює питання про популяризацію «Фауста» в Україні; Діяльнісний компонент аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, особливості композиції трагедії; характеризує образи Фауста, Мефістофеля, Маргарити; визначає жанрову своєрідність твору; розкриває сутність протистояння Фауста і Мефістофеля; висловлює ставлення до літературних персонажів; порівнює образи Фауста і Вагнера; Ціннісний компонент усвідомлює цінність невпинного пошуку як сенсу людського буття, утіленого в образі Фауста; обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творі; висловлює судження щодо сенсу життя; аргументує власну позицію щодо проблеми щастя людини та її реалізації у світі; обґрунтовує власну думку щодо боріння добра й зла як рушійної сили розвитку світу; робить висновки про значення твору для світового культурного поступу загалом і розвитку українського культурного середовища зокрема; Ключові компетентності Спілкування державною мовою тлумачить поняття «трагедія»; розширює свій лексикон, засвоюючи нові слова, вирази, наявні у творі; Спілкування іноземними мовами читає уривок з художнього тексту німецькою мовою (за умови вивчення цієї мови в школі); зіставляє уривок оригінального тексту з українським художнім перекладом (за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі); Математична компетентність складає таблиці, схеми; установлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями твору та еволюцією персонажів; Компетентності в природничих науках і технологіях критично оцінює застарілі способи пізнання природи й людини, про які йдеться у творі (визнання магії «наукою», возведення в абсолют відірваних від життя уявлень, догм тощо); усвідомлює прогресивність поглядів Фауста на природу; Уміння вчитися усвідомлює цінність самостійного здобуття істини, утіленого в образі Фауста; здійснює самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію, зіставляючи свої погляди з поглядами головних персонажів трагедії; Соціальна та громадянська компетентності визначає у творі актуальні соціальні проблеми та ідеї; аналізує з позиції сучасного суспільства дві протилежні світоглядні позиції, утілені в образах Фауста і Мефістофеля; усвідомлює значення вищих духовних поривань окремої особистості в розвитку суспільства, цінність активної життєвої позиції, високої мети й наполегливої праці («Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них»); робить висновки про умови гармонійного розвитку особистості в соціумі (прагнення до самовдосконалення, самостійного здобуття істини, гармонійної згоди із собою тощо); висловлює думку щодо порушених у творі соціальних проблем; Обізнаність та самовираження у сфері культури сприймає трагедію «Фауст» у контексті доби Просвітництва та сучасної культурної ситуації; аналізує й інтерпретує трагедію в аспекті національної культури та загальнолюдських цінностей; усвідомлює вплив трагедії «Фауст» на розвиток світової культури; Екологічна грамотність і здорове життя усвідомлює цінність єдності людини з природою, гармонії зі світом.
|
1 |
|
||
3 |
Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини. |
1 |
|
|||
4 |
Опозиція Фауст – Мефістофель. Фауст і Маргарита. Жанрова своєрідність твору. Напам’ять Й. В. Ґете «Фауст» (один із монологів Фауста за вибором учителя) |
1 |
|
|||
5 |
Розвиток мовлення (письмовий). Твір –роздум. Пошуки сенсу буття й призначення людини у п’єсі «Фауст» Й. Ґете |
1 |
|
|||
|
|
МОДЕРНІЗМ (6 год.)
|
|
|
||
6 |
Модерністська проза початку ХХ ст. (загальна характеристика). Світоглядні й естетичні засади модернізму, його художнє новаторство. Модерністські явища в художній прозі на початку ХХ ст. Ф. Кафка, Дж. Джойс і М. Пруст як зачинателі модернізму в європейській прозі.
|
називає засновників модернізму в європейській прозі; знає світоглядні й естетичні засади модернізму; розповідає про основні віхи життя та творчості Ф. Кафки й М. О. Булгакова; розуміє художнє новаторство модерністської прози початку ХХ ст.; наводить приклади гротеску й сатири в прочитаних творах; Діяльнісний компонент виявляє традиції М. В. Гоголя у творчості Ф. Кафки; традиції Й. В. Ґете, Г. С. Сковороди, Е. Т. А. Гофмана, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського в романі М. О. Булгакова; розкриває проблему відчуження особистості в новелі «Перевтілення», абсурдність радянської дійсності в романі «Майстер і Маргарита»; характеризує образ Замзи як «автопортрет» письменника й уособлення «маленької людини» ХХ ст.; аналізує образи майстра й Маргарити; досліджує проблематику, образну систему, особливості композиції і стилю прочитаних творів; характеризує центральну метафору новели «Перевтілення»; світ радянської дійсності, біблійної давнини й фантастичної «дияволіали» в романі «Майстер і Маргарита»; висвітлює зв’язки М. О. Булгакова з Україною; Ціннісний компонент осмислює трагізм долі митця (майстра) в романі М. О. Булгакова; критично ставиться щодо зображеного в новелі «Перевтілення» світового буття як абсурдного; робить висновки щодо ролі прочитаних творів для сучасного читача.
Ключові компетентності Спілкування державною мовою обговорює прочитані твори, тлумачить поняття «модернізм», «роман у романі», «гротеск», «сатира», готує власні сентенції щодо прочитаних творів у різних жанрах усного й письмового мовлення; Спілкування іноземними мовами читає, наводить цитати з прочитаних творів іноземною мовою, порівнює оригінал і переклад творів (за умови володіння іноземною мовою); Математична компетентність на підставі прочитаного виокремлює головну та другорядну інформацію; Інформаційно-цифрова компетентність знає та використовує електронні сайти українських бібліотек, де представлені переклади творів Ф. Кафки і М. О. Булгакова; створює електронну продукцію (мультимедійні презентації, буктрейлери тощо) для популяризації творів Ф. Кафки та М. О. Булгакова; Уміння вчитися використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Ініціативність і підприємливість обговорює прочитані твори в парах і групах, працює в команді; Соціальна та громадянська компетентності висловлює власну позицію щодо порушених у творах суспільних та моральних проблем; Обізнаність та самовираження у сфері культури порівнює втілення сюжетів творів Ф. Кафки і М. О. Булгакова у різних видах мистецтва; усвідомлює роль спадщини Ф. Кафки і М. О. Булгакова для розвитку світової культури; Екологічна грамотність і здорове життя розуміє значення читання художньої літератури для духовного здоров’я людини як засобу протидії насильству, аморальності, агресії та іншим негативним явищам сучасного світу. |
1 |
|
||
7 |
Німецькомовна проза Франц Кафка (1883 – 1924). «Перевтілення». Життя і творчий шлях Ф. Кафки. Зображення відчуження особистості в новелі «Перевтілення». |
1 |
|
|||
8 |
Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Особливості композиції, функції фантастики. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі.
|
1 |
|
|||
9 |
Росія Михайло Опанасович Булгаков (1891 – 1940). «Майстер і Маргарита». Життєвий і творчий шлях М. Булгакова. М. Булгаков і Україна. Конфлікт митця з владою в умовах тоталітарної радянської системи.
|
1 |
|
|||
10 |
Роман «Майстер і Маргарита» як «роман-лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору. Взаємодія трьох світів у творі: світ радянської дійсності, біблійної давнини та фантастичної «дияволіали». Особливості композиції («роман у романі») та оповідної структури. |
1 |
|
|||
11 |
Морально-філософський зміст «єршалаїмських» розділів твору. Трагізм долі митця (майстра). Проблеми кохання й творчості. Засоби комічного (сатира, сарказм, пародія та ін.) й трагічного (гротеск, трансформація простору й часу та ін.).
|
1 |
|
|||
12 |
Контрольна робота. Твір. Проблема метафоричного світобачення в оповіданні «Перевтілення» Ф. Кафки або Зображення образу Майстра у романі «Майстер і Маргарита» М. Булгакова. |
1 |
|
|||
|
ШЕДЕВРИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЛІРИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. (5 год.) (твори 3-4 авторів за вибором учителя)
|
|||||
13 |
Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст. Франція Ґійом Аполлінер (Вільгельм Альберт Володимир Олександр Аполлінарій Костровицький, 1880 – 1918). «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Ґійом Аполлінер – поет-авангардист. Зв’язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки «Алкоголі. Вірші 1898 – 1913 рр.», «Каліграми. Вірші Миру і Війни». Специфіка віршованої форми каліграм («Зарізана голубка й водограй»). Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо». Верлібр у творчості Ґійома Аполлінера. Напам’ять Ґійом Аполлінер (1 вірш за вибором учня) |
дає стислу характеристику модернізму й авангардизму в літературі; знає течії модернізму й авангардизму, їхніх видатних представників, основні етапи життєвого і творчого шляху письменників; Діяльнісний компонент визначає провідні теми й мотиви в ліриці митців; розкриває особливості світобачення письменників; характеризує образи ліричних героїв (героїнь); висвітлює зв’язки поетів з Україною, українські теми й мотиви в їхній ліриці; Ціннісний компонент обґрунтовує власне судження, обстоює думку в обговоренні (дискусії); робить висновки щодо загальнолюдського й національного в ліриці поетів; Ключові компетентності Спілкування державною мовою знає українські переклади творів митців, визначає їхню художню специфіку; Спілкування іноземними мовами має загальні уявлення про своєрідність оригіналів творів митців (специфіка назв, синтаксису, ритмомелодики, образності тощо); Математична компетентність порівнює модернізм і авангардизм (у вигляді схеми, таблиці); Інформаційно-цифрова компетентність створює літературний портрет письменника, представляє свою роботу у вигляді самостійно створеної продукції (презентації, обкладинки видання, постера тощо); Ініціативність і підприємливість створює рекламу улюбленого поетичного твору або збірки (книжки) митця; Соціальна та громадянська компетентності визначає роль творчої спадщини поетів у ствердженні суспільно значущих ідей для свого часу та сучасності; розкриває сутність авторської позиції, усвідомлює значущість боротьби письменників за мир, свободу, духовність; Обізнаність та самовираження у сфері культури аналізує літературні явища в контексті доби, у зв’язках з історією літератури й культури; знає і коментує твори різних видів мистецтва в аспекті розвитку течій модернізму й авангардизму; Екологічна грамотність і здорове життя усвідомлює цінність духовно-емоційного світу людини, значення поезії для його розвитку; осмислює взаємозв’язок усього живого на світі, важливість збереження природи як середовища, необхідного для життя людини.
|
1 |
|
||
14 |
Росія Анна Андріївна Ахматова (А. А. Горенко, 1889 – 1966). Вірші (1-2 за вибором учителя А. А. Ахматова й акмеїзм. Етапи творчості мисткині. Провідні теми й мотиви ранньої лірики А. А. Ахматової, образ ліричної героїні, конкретність описів, «щоденниковість» і психологізм. Напам’ять А. А. Ахматова (1 вірш за вибором учня)
|
1 |
|
|||
15 |
Поема «Реквієм». Поема «Реквієм» як відображення особистої й суспільної трагедії. Протест проти насильства, біблійні мотиви в поемі. Образ матері.
|
1 |
|
|||
16 |
Володимир Володимирович Маяковський (1893 – 1930). В. В. Маяковський – поет-новатор, уплив футуризму на поетику митця. Протиставлення ницої буденності й прагнення ліричного героя до іншого (омріяного) світу в ранній ліриці. Напам’ять Б. Л. Пастернак (1 вірш за вибором учня).
|
1 |
|
|||
17 |
«А ви могли б?..», «Послухайте!», «Борг Україні» Особливості віршованої системи В. В. Маяковського. Метафоричність образів, поетична мова.
|
1 |
|
|||
АНТИУТОПІЯ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ (2 год.)
|
||||||
18 |
Розвиток жанру антиутопії у XX ст.: ознаки та представники. Велика Британія Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер, 1903 – 1950). «Скотоферма». Зв’язок творчості Дж. Оруелла із соціально-історичною ситуацією доби. Викриття сутності тоталітарної системи та її ієрархії в антиутопіях митця. |
дає загальну характеристику змісту творів; сприймає літературний твір у контексті епохи та історико-літературного процесу; Діяльнісний компонент виявляє ознаки антиутопії в тексті; аналізує ідейно-тематичну сутність, сюжет, композицію, проблематику художнього твору; обґрунтовує власну позицію щодо актуальних проблем, порушених у творі; розкриває функції фантастики у творі-антиутопії; Ціннісний компонент оцінює вчинки персонажів антиутопії; Ключові компетентності Спілкування державною мовою знаходить у тексті й коментує неологізми (в українському перекладі); Спілкування іноземними мовами наводить приклади засобів комічного в тексті оригіналу англійською мовою та інтерпретує їх (за умови володіння нею); Математична компетентність складає схеми, таблиці; Інформаційно-цифрова компетентність за допомогою цифрових технологій знаходить додаткову інформацію про письменників – представників антиутопії; складає цитатний план твору-антиутопії; Ініціативність і підприємливість усвідомлює важливість рішучої боротьби проти тоталітарної системи, страху й рабської покірності; бере участь у виконанні завдань дослідницько-пошукового характеру; Ініціативність і підприємливість висловлює власну позицію щодо того, як подолати наслідки тоталітарної системи в суспільстві й суспільній свідомості; Соціальна та громадянська компетентності установлює зв’язок антиутопії з розвитком суспільства XX ст.; обговорює соціально-історичні проблеми, порушені у творі; усвідомлює небезпеку тоталітаризму для людини, культури, цивілізації; Обізнаність та самовираження у сфері культури знаходить і демонструє приклади творів-антиутопій у різних видах мистецтва; Екологічна грамотність і здорове життя визначає попереджальний зміст твору для сучасності; усвідомлює особисту відповідальність за збереження миру, природи, демократичних засад, життя на планеті Земля.
|
1 |
|
||
19 |
Боротьба проти страху й рабської покірності в суспільній свідомості. Образ головного героя в динаміці. Поетика антиутопії (фантастика, мова, символи, алегорії та ін.).
|
1 |
|
|||
20 |
Контрольна робота за темою «ШЕДЕВРИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЛІРИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. АНТИУТОПІЯ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ» (Тестові завдання) |
1 |
|
|||
|
ПРОБЛЕМА ВІЙНИ І МИРУ В ЛІТЕРАТУРІ XX СТ. (4 год.)
|
|||||
21 |
Німеччина Епічний театр Б. Брехта: теоретичні засади й художня практика. Бертольт Брехт (1898 – 1956). «Матінка Кураж та її діти». Б. Брехт – драматург-новатор. Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж та її діти». Ідеї попередження та риси «епічного театру» в п’єсі.
|
виразно читає, коментує, аналізує літературні твори; Діяльнісний компонент розкриває особливості художньої побудови творів, характеризує ідейно-тематичний зміст, сюжет, проблематику творів, художні образи; визначає антивоєнний пафос творів, авторську позицію; Ціннісний компонент аналізує теми та актуальні проблеми творів, висловлює власні судження щодо питань, порушених у творах митців, бере участь в обговоренні проблематики прочитаних текстів; Ключові компетентності Спілкування державною мовою розкриває поняття «епічний театр», пояснює значення назв творів у зв’язку з їхнім ідейно-художнім змістом; Спілкування іноземними мовами наводить висловлювання видатних діячів України та світу щодо проблеми війни та миру іноземною мовою (якою володіють), коментує їх; Математична компетентність створює таблиці, схеми; розкриває внутрішній зв’язок між епізодами, образами творів; Інформаційно-цифрова компетентність використовує Інтернет для розширення уявлень про зв’язки письменників з Україною, утілення сюжетів творів митців в інших видах мистецтва; Ініціативність і підприємливість висловлює критичну думку щодо збагачення матінки Кураж за рахунок війни, вияву меркантилізму, прагматизму в людських стосунках; розпізнає уявні і справжні життєві цінності, висловлює власне судження щодо цього; критично оцінює вчинки та висловлювання героїні п’єси Б. Брехта; Соціальна та громадянська компетентності визначає історичну основу творів, їхню актуальність для сьогодення; Обізнаність та самовираження у сфері культури виявляє засоби художнього відображення трагедії Другої світової війни у творах письменників XX ст.; Екологічна грамотність і здорове життя висловлює судження про цінність людського життя; виявляє у творах провідні символи, які спрямовані на протест проти війни й захист миру, розкриває їхній зміст. |
1 |
|
||
22 |
Генріх Белль (1917 – 1985). «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Життєвий і творчий шлях письменника. Засудження антигуманної сутності Другої світової війни, її руйнівних наслідків для людства в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Образ школи як художня модель нацистської Німеччини. |
1 |
|
|||
23 |
Зображення війни з погляду важко пораненого юного солдата. Символічний зміст назви оповідання, її зв’язок з історією Спарти. Форма твору (внутрішній монолог). Специфіка змалювання образу головного героя (відсутність імені, виразних індивідуальних рис, байдужість до світу, зміни в його внутрішньому світі та ін.). Художні деталі. Підтекст. Авторська позиція.
|
1 |
|
|||
24 |
Позакласне читання Еко У. «Ім’я троянди»
|
1 |
|
|||
25 |
Німецькомовна поезія Пауль Целан (1920 – 1970). «Фуга смерті». Віхи життя й творчості Пауля Целана. «Фуга смерті» – один із найвідоміших творів про Голокост. Художнє новаторство митця. Ключові метафори («чорне молоко світання», «могила в повітрі») як відтворення жахливої реальності Освенціму. Прийом протиставлення. Провідні мотиви та їхня роль у творі. Трансформація біблійних образів і мотивів у творі. |
1 |
|
|||
26 |
Розвиток мовлення (письмовий). Твір- роздум. Найжахітливіша потвора для людини – це війна (за вивченими творами) |
|
1 |
|
||
ЛЮДИНА ТА ПОШУКИ СЕНСУ ІСНУВАННЯ В ПРОЗІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. (4 год.) (2 твори за вибором учителя)
|
|
|||||
27 |
Загальна характеристика провідних тенденцій прози другої половини ХХ ст. Ернест Міллер Гемінґвей (1899 – 1961). «Старий і море». Віхи життя й творчості митця. «Кодекс честі» героїв Е. М. Гемінґвея. Реалістичний, міфологічний і філософський плани повісті «Старий і море». |
знає основні відомості про життя і творчість Е. М. Гемінґвея, Ґ. Ґарсіа Маркеса, Я. Кавабати; розуміє значення творчості письменників у світовому літературному процесі; Діяльнісний компонент аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, композицію, проблематику художніх творів; характеризує персонажів творів, стильові особливості прочитаних текстів; виявляє й аргументує жанрові ознаки творів; Ціннісний компонент обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творах; висловлює судження щодо сенсу людського буття, морального вибору людини; робить висновки про значення прочитаних творів для духовного зростання особистості; Ключові компетентності Спілкування державною мовою тлумачить поняття «повість-притча», «магічний реалізм», «підтекст твору», «національний колорит»; розширює свій лексикон завдяки новим словам і висловам, наявним у прочитаних творах; Спілкування іноземними мовами читає уривки з повісті «Старий і море» Е. М. Гемінґвея в оригіналі (за умови володіння англійською мовою), зіставляє їх з українськими перекладами; Математична компетентність доводить аксіому «Сила нації – у національних традиціях»; Компетентності в природничих науках і технологіях критично оцінює взаємини людини й природи, зображені в прочитаних творах; Інформаційно-цифрова компетентність створює електронну продукцію (презентації, постери тощо) для популяризації прочитаних творів; Уміння вчитися використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Соціальна та громадянська компетентності оцінює взаємини героїв зі світом, природою, іншими людьми; висловлює думки щодо моральних і соціальних проблем, порушених у творах; усвідомлює роль випробувань у житті особистості; Обізнаність та самовираження у сфері культури усвідомлює цінність національної самобутності, рідної культури і культурного розмаїття світу; розуміє роль прочитаних творів у популяризації національних традицій різних країн і народів, а також розвитку світової культури; Екологічна грамотність і здорове життя висловлює судження про цінність людського життя; усвідомлює єдність людини з природою як необхідну умову її здорового життя. |
1 |
|
||
28 |
Символіка образів (риба, море, рибалка, хлопчик та ін.). Образ Сантьяго. Ознаки притчі у повісті. |
1 |
|
|||
29 |
Колумбія Ґабріель Ґарсіа Маркес (1927 – 2014). «Стариган із крилами». Короткі відомості про життя митця, лауреата Нобелівської премії. Специфіка «магічного реалізму» Ґ. Ґарсіа Маркеса. Синтез реального і фантастичного в оповіданні Ґ. Ґарсіа Маркеса «Стариган із крилами». |
1 |
|
|||
30 |
Відображення моральної деградації людства. Символічний зміст образу янгола. Ідея прагнення до внутрішнього вдосконалення, морального відродження, повернення до вічних цінностей. Розвиток мовлення (усний). Есе. Чи прилетить янгол знову до людей? |
1 |
|
|||
|
|
|||||
ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. (2 год.)
|
|
|||||
31 |
Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ ст. Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в 1950-1960-х рр., його провідні ознаки. Огляд здобутків митців («Гостина старої дами» Ф. Дюрренматта, «Санта-Крус» М. Фріша, «Носороги» Е. Йонеско, «Чекаючи на Годо» С. Беккета). Жанрові новації (драма-притча, трагікомедія та ін.). Значення іронії, гротеcку у творах. Література постмодернізму Постмодернізм – одне із найяскравіших літературних явищ останніх десятиліть ХХ – початку ХХІ ст. Постмодерністське мистецтво: елітарна й масова культура.
|
знає світоглядні й естетичні засади «театру абсурду», його ознаки; рохуміє передумови розвитку постмодернізму, визначає основні принципи його поетики; називає найвідоміших письменників літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст.; розрізняє явища масової та елітарної культури, наводить приклади; розповідає про зв’язки письменників з Україною; Діяльнісний компонент аналізує проблематику, образну систему, художні особливості прочитаних творів; характеризує образи персонажів; розкриває зміст символів, метафор у прочитаних творах; виявляє риси абсурдистської драми, літератури постмодернізму, роль гротеску та фантастики у текстах; з’ясовує особливості стилю митців; веде діалог щодо проблем, порушених у прочитаних творах; Ціннісний компонент усвідомлює художню цінність прочитаних творів; обговорює проблеми морального вибору, сенсу людського життя; робить висновки щодо значення творів для розвитку культури й формування сучасного читача.
Ключові компетентності Спілкування державною мовою обговорює прочитані твори, тлумачить поняття «театр абсурду», «постмодернізм», «інтертекстуальність»», «магічний реалізм», готує власні сентенції щодо прочитаних творів у різних жанрах усного і письмового мовлення; збагачує власне мовлення, читаючи українські переклади творів; Математична компетентність на підставі прочитаного виокремлює головну та другорядну інформацію; Інформаційно-цифрова компетентність знає електронні сайти українських бібліотек, використовує їх у процесі навчання й читання художньої літератури; створює електронну продукцію (мультимедійні презентації, тощо); Уміння вчитися використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Ініціативність і підприємливість обговорює прочитані твори у парах і групах, бере на себе ініціативу під час обговорення дискусійних питань; працює в команді; Соціальна та громадянська компетентності з повагою ставиться до культурних надбань інших народів; Обізнаність та самовираження у сфері культури порівнює прочитані твори та їхнє втілення в інших видах мистецтва |
1 |
|
||
32 |
Сербія Милорад Павич (1929 – 2009). «Скляний равлик». Короткі відомості про митця. Утілення в оповіданні «Скляний равлик» рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, «відмови від монопольного права автора на істину». Варіанти фіналу твору як ознака стилю М. Павича. Значення центральної метафори. |
1 |
|
|||
СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ (2 год.) (1-2 твори за вибором учителя та учнів)
|
||||||
33 |
Австралія Маркус Френк Зузак (нар. 1975). «Крадійка книжок». Короткі відомості про митця. «Крадійка книжок» - роман про Другу світову війну. Історія життя дівчинки Лізель Мемінґер. Викриття згубного впливу нацизму у творі. |
називає сучасних зарубіжних письменників, твори яких увійшли в коло юнацького читання; знає окремі факти життя сучасних зарубіжних письменників; зміст прочитаних творів; розуміє зв’язок творчості письменника з національними літературними традиціями та сучасними тенденціями світової літератури; Діяльнісний компонент аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, композицію, проблематику художніх творів; характеризує образи персонажів; порівнює прочитані твори з текстами дотичної тематики та проблематики, розглянутими в курсах зарубіжної та української літератури; Ціннісний компонент коментує художні образи, у яких утілено позитивні й негативні явища; висловлює судження про особливості стилю письменників, їхню роль в історії національної та світової культури; Ключові компетентності Спілкування державною мовою пояснює символічний зміст назв творів; Спілкування іноземними мовами використовує іноземні сайти для пошуку інформації про митців та їхні твори; Математична компетентність класифікує прочитані твори за жанровою належністю; Інформаційно-цифрова компетентність використовує ресурси Інтернету для створення доповіді, презентації; Уміння вчитися створює учнівський проект; Ініціативність і підприємливість висловлює власні ідеї щодо залучення молоді до читання, реалізує їх, розміщуючи в соцмережах актуальну інформацію про цікаві книжки різних країн і народів; Соціальна та громадянська компетентності аналізує соціальні, моральні, політичні, історичні проблеми, порушені у прочитаних творах, висловлює судження про них; Обізнаність та самовираження у сфері культури сприймає твори сучасної літератури в контексті культури країни, яку репрезентує художній твір; зіставляє літературні твори з їхнім утіленням у різних видах мистецтва (кіно, театр, образотворче мистецтво); Екологічна грамотність і здорове життя коментує результати людської діяльності в природному та суспільному середовищі, відображені у творах літератури.
|
1 |
|
||
34 |
Образи «маленьких людей», які опинилися в умовах фашистської системи. Ідеї людяності, добра, порятунку життя й культури. Книга як символ збереження духовності в жорстокому світу. Форми оповіді. |
1 |
|
|||
|
|
ПІДСУМКИ (1 год.)
|
|
|
||
35 |
Позакласне читання. Маркес Ґ. «Сто років самотності» Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
|
|
1 |
|
||