Календарно-тематичне планування навчального матеріалу з предмету «Біологія» на ІІ семестр

Семестри

Загальна кількість навчальних годин

Кількість годин на тиждень

Кількість тем

І

32

2

3

ІІ

38

2

2

№

Назва теми

К-сть годин

Вступ

4

1

Клітина

9

2

Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності

10

3

Рослини

9 (з 21)

№

Назва теми

К-сть годин

3

Рослини (продовження)

12 (з 21)

4

Різноманітність рослин

14

5

Гриби

10

Узагальнення

2

ІІ семестр      Тема 3. Рослини (продовження)

33

Листок – бічний орган пагона.

Демонстрування дослідів, що підтверджують випаровування води. Д/з: §28.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

Учень/учениця

Знаннєвий компонент: оперує термінами:

- рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід

називає:основні процеси життєдіяльності рослини

наводить приклади:тканин, органів рослин; способів запилення; способів розмноження рослин; рухів рослин; рослин з видозмінами кореня, рослин з видозмінами пагона та його частин; рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин ;

пояснює:

- запилення та запліднення;

характеризує:

- будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

- бруньку як зачаток пагона;

- квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

Діяльнісний компонент

описує:

- ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини);

розпізнає:

- клітини, тканини та органи рослини;

- цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

- статеве й нестатеве розмноження;

установлює:

- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:

- значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:

- власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:

- результати власних спостережень;

практикує:

- дослідження будови органів рослини;

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:

- розмножувати рослини;

- пророщувати насінини;

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

- моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

застосовує знання:

- для догляду за рослинами

Ціннісний компонент

усвідомлює:

рослина – цілісний організм;

оцінює:

- значення фотосинтезу;

висловлює судження:

- видозміни органів рослин, різні способи запилення, поширення плодів мають пристосувальний характер

робить висновок:

- про фотосинтез як характерну особливість рослин

34

Внутрішня будова листка.

Демонстрування мікропрепаратів внутрішньої будови листка. Д/з: §29.

35

Видозміни пагона та його частин.

Лабораторне дослідження будови цибулини.

Д/з: §25,30; дослідницький практикум -   вегетативне розмноження рослин.

36

Розмноження рослин: статеве та нестатеве

Д/з: § 31

37

Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум :   вегетативне розмноження рослин.

Д/з: § 31

38

Квітка. Лабораторне дослідження будови квітки

Д/з: § 32; міні-проєкт (за вибором): квіти і комахи.

39

Запилення. Основні типи запилення.

Запліднення у покритонасінних рослин.

Д/з: § 33. Д/з: дослідницький практикум -   дослідження умов проростання насіння. 

40

Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення.

Д/з: § 34.

41

Насінина, її будова та значення. Лабораторне дослідження будови насінини. Дослідницький практикум: дослідження умов проростання насіння.

Д/з: § 35.

42

Плід. Способи поширення плодів. Лабораторне дослідження будови плода.

Д/з: § 36.

43

Представлення результатів міні-проектів: «Листопад», «Квіти і комахи», «Рослини-мандрівники», «Рослини-хижаки».

Д/з: повт. § 30-36,44.

44

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Рослини».

Д/з: повт. § 30-36,44.

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань)

Громадянська відповідальність

(сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який розуміє важливість раціонального використання людиною рослинних угруповань)

Здоров'я і безпека

(сприяє усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів

                                                        Тема 4. Різноманітність рослин (14 год.)

45

Способи класифікації рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо).

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

оперує термінами:

- рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;

- основні екологічні групи рослин;

- основні типи рослинних угруповань;

- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин спорами та насінням

Діяльнісний компонент

розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;

- рослини різних екологічних груп;

- основні типи рослинних угруповань;

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

Ціннісний компонент

робить висновок:

- будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

оцінює:

- значення рослин для існування життя на планеті Земля.

висловлює судження щодо:

- нераціонального використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

має переконання щодо:

- необхідності збереження рослин та їх угрупувань

46

Водорості (зелені, бурі, червоні). Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей

Демонстрування  представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).Д/з: § 38; міні-проєкт (на вибір): Як утворився торф і кам’яне вугілля?   Викопні рослини.

47

Мохи. Лабораторне дослідження будови моху.

Демонстрування   представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 39.

48

Хвощі, плауни.

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 40

49

Папороті. Лабораторне дослідження будови папоротей. Представлення результатів міні-проектів: «Як утворився торф і кам’яне вугілля?», «Викопні рослини».

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 41.

50

Голонасінні. Лабораторне дослідження будови пагонів і шишок хвойних рослин.

Демонстрування  представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 42.

51

Покритонасінні (Квіткові).

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 43.

52

Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

Д/з: повт. §§38-43.

Тематична

53

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).

Демонстрування

представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 45.

54

Життєві форми рослин.

55

Практична робота 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

Д/з: повт. § 44, 45.

56

Рослинні угруповання.

Демонстрування  представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 46, с. 211-212

57

Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини.

Д/з: повт. §§ 38-46. Підготовка до контрольної роботи

58

Контрольна робота  № 2 з теми «Різноманітність рослин».

Д/з: повт. §§ 38-46.

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань)

Громадянська відповідальність

(сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який розуміє важливість раціонального використання людиною рослинних угруповань)

Здоров'я і безпека

(сприяє усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів тощо)

                                                                                    Тема 5. Гриби (10 год.)

59

Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження грибів.

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів грибів.

Д/з: §48; міні-проєкт: гриби у біосфері та житті людини.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

оперує термінами:

- гриби, лишайники

називає:

- найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;

- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;

- будову грибниці, плодового тіла;

- будову лишайників

порівнює за визначними ознаками:

- гриби і рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;

пояснює:

- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;

- значення штучного вирощування грибів;

Діяльнісний компонент

розпізнає:

- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

- лишайники;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:

- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:

- зберігання продуктів харчування;

- профілактики захворювань, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами

Ціннісний компонент

оцінює:

значення грибів і лишайників у біосфері та житті людини;

усвідомлює:

небезпеку захворювань, що спричинюються грибами

небезпеку отруєння грибами, які виросли в різних екологічних умовах зростання

60

Особливості живлення грибів. Поширення грибів

Д/з: §47.

61

Групи грибів: симбіотичні-мікоризоутворюючі шапинкові гриби. Лабораторне дослідження  будови шапинкових грибів.

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів.  Д/з: §49.

62

Отруйні шапинкові гриби.

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 50.

63

Їстівні шапинкові гриби

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 51.

64

Практична робота 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Демонстрування   живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів.   Д/з: §§ 50-51.

65

Сапротрофні – цвільові гриби, дріжджі.

Демонстрування   живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, цвілевих грибів.   Д/з: § 52

66

Паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини) гриби. Значення грибів у природі та житті людини. Представлення результатів міні-проєкту: гриби у біосфері та житті людини

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів, фотографій паразитичних грибів. Д/з: § 53

67

Лишайники.

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій  лишайників. Д/з: § 54

68

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Гриби».

повторення теми

Тематична

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення значення грибів та лишайників у біосфері)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки захворювань, що спричинюються грибами)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: вирощування шапинкових грибів, виробництво продуктів харчування з використанням грибів тощо)

                                                                           Узагальнення (2 год.)

69-70

Будова та життєдіяльність організмі

Д/з: повт. будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів

Учень/учениця

називає:ознаки основних груп організмів;

пояснює: залежність особливостей будови та життєдіяльності організмів від середовища існування

описує:особливості будови та життєдіяльності клітин рослин, тварин, грибів, бактерій;

порівнює:будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів;

класифікує: організми за певними ознаками, об’єднує їх у групи

робить висновок: будова організмів та особливості їхньої життєдіяльності – це результат пристосування до умов середовища

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення важливості сталого розвитку, готовності брати участь у вирішенні питань довкілля та розвитку суспільства