Календарно-тематичне планування з предмета «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» у 8 класі

№ з/п уроку

Дата

уроку

Тема уроку, зміст навчально- пізнавальної діяльності

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт

Домашнє

завдання

1.

Політичне становище українських земель в першій половині XVI століття.

Питання

1. Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.
2. Українські території у Польському королівстві.
3. Українські землі в складі Священної Римської та Османської імперій, Московської держави.

Після уроку учні/учениці зможуть: знати:

статус українських земель у Великому князівстві Литовському,Руському і

Жемайтійському, Польському королівстві, Священній Римській та Османській імперіях, Московській державі в першій половині XVI століття.

Розуміти:

поняття «воєводство», «полонізація»,

«унія», «інкорпорація»;

причини входження українських земель до складу іноземних держав.

Уміти:

показати на карті територіальний розподіл українських земель на початок XVI століття; охарактеризувати політику Польського королівства, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московської держави щодо українських земель.

• Позначити на контурній карті територіальний розподіл українських земель на початок XVI століття.
• Визначте спільні і відмінні риси, які характеризували становище українських земель у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та Польського королівства.

§ 1

2

Люблінська унія 1569 року

Питання.

1. Передумови та причини

Люблінської унії.

2. Люблінський сейм 1569 року.

3. Суспільно-політичні зміни в

українських землях після

Люблінської унії.

Після уроку учні/учениці можуть:

 знати:

дату укладення Люблінської унії; назвуновоутвореної держави після укладання Люблінської унії;

зміст Люблінської унії; адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розуміти:

причини і передумови Люблінської унії;

наслідки Люблінської унії для українського суспільства.

Уміти:

показати на карті територіальні зміни, що відбулися на українських землях після укладення Люблінської унії;

охарактеризувати позиції польських, литовських та українських шляхтичів щодо унії.

• Внести в синхронізовану хронологічну таблицю дату укладання Люблінської унії.

• Позначити на контурній карті воєводства, утворені на українських землях у складі Речі Посполитої.

• Написати звіт про роботу Люблінського сейму від імені

одного із його учасників.

§ 2

3.

Соціальна структура суспільства

у XVI столітті.

Питання.

1. Соціальна структура

українського суспільства.

2. Литовські статути.

3. Шляхта — привілейована

верства суспільства.

Після уроку учні/учениці можуть:

знати:

дати прийняття Литовських статутів;

соціальну структуру українського

суспільства.

Розуміти:

поняття «соціальні стани», «Литовські

статути», «магнати», «шляхта».

Уміти:

розмістити в хронологічній послідовності появу Литовських статутів;

визначити становище різних станів в українському суспільстві.

• Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути.

• Виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом.

• Укласти історичний портрет Василя-Костянтина Острозького

§ 3

4.

Економічне життя українських земель у XVI столітті.

Питання.

1. Фільварки і селяни.
2. Міста і містяни.
3. Торгівля.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

міста — центри торгівлі;

Розуміти:

роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи і України;

поняття «фільварок», «оренда», «рента», «цехи», «кріпаки», «панщина»,

«магдебурзьке право».

Уміти:

охарактеризувати господарське життя на українських землях XVI - першої половини XVII століття;

визначити причини і наслідки поширення фільваркового господарства на українських

землях

• Написати твір від імені селянина чи містянина на тему: «Один день із мого життя» за планом: а) родина; б)житло;. в) зовнішній вигляд; г) заняття.

§ 4

5.

Церковне життя у XVI столітті.

Питання.

1. Становище Української православної церкви в XVI столітті.
2. Особливості реформаційних і контрреформаційних рухів.
3. Православні братства.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

Дати укладення «Пересопницького

Євангелія», Львівського Успенського братства.

Розуміти:

Вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;

Поняття «православні братства», «социніани».

Уміти: охарактеризувати становище Української православної церкви у XVI столітті; розкрити цілі і напрямки діяльності православних братств.

• Внести в синхронізовану таблицю дати укладення «Пересопницького Євангелія», Львівського Успенського братства.
• Використовуючи джерела з підручника та інтерне-ресурси, скласти розповідь про діяльність одного із православних братств (за вибором).

§ 5

6.

Берестейська церковна унія 1596 року.

Питання.

1. Причини Берестейської церковної унії.

2. Церковні собори в Бересті.

3. Греко-католицька церква після унії.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дату укладення Берестейської церковної унії.

Розуміти:

умови Берестейської церковної унії;

поняття «унійна» (греко-католицька)

церква.

Уміти:

пояснити передумови, причини і наслідки Берестейської церковної унії;

охарактеризувати діяльність митрополитів Іпатія Потія та Йосипа Веніаміна Рутського.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про укладення Берестейської церковної унії.
• Укласти і представити історичний портрет Іпатія Потія.

§ 6

7.

Православна церква в першій половині XVII століття.

Питання.

1. Відновлення вищої церковної ієрархії Київської митрополії.
2. Легалізація православної церкви в Речі Посполитій.
3. Реформи митрополита Петра Могили.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу».

Розуміти:

обставини, які сприяли відновленню вищої церковної ієрархії Київської митрополії; основні положення «Пунктів для заспокоєння руського народу».

Уміти:

 обґрунтувати свої судження про Петра Могилу; пояснити зміст церковних реформ за Могилянської доби.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про відновлення православної ієрархії, видання «Пунктів для заспокоєння руського народу».
• Укласти історичний портрет Петра Могили.

§ 7

8.

Освіта, книговидання в українських землях XVI століття.

Питання.

1. Умови і стан розвитку культури.
2. Освіта.
3. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Іван Федорович.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

відомості про заснування Острозької академії, видання Іваном Федоровичем «Апостола», «Букваря», «Острозької Біблії».

Розуміти:

умови розвитку культури;

поняття «книгодрукування», «братські школи», «сім вільних наук», «слов'яно- греко-латинська школа.

Уміти:

розташувати в хронологічній послідовності відомості про заснування Острозької академії, видання Іваном Федоровичем «Апостола», «Букваря», «Острозької Біблії»; пояснити здобутки української культури в царині освіти, книгодрукування.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про заснування Острозької академії, видання Іваном Федоровичем «Апостола», «Букваря», «Острозької Біблії».
• Укласти історичний портрет Івана Федоровича, Герасима Смотрицького (за вибором).
• Підготувати презентацію на тему «Острог — осередок української культури».

§ 8

9.

Культура українських земель другої половини XVI- першої половини XVII століття.

Питання.

1. Києво-Могилянський колегіум.
2. Театр і музика.
3. Полемічна література.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дату заснування Києво Могилянського колегіуму;

публіцистичні твори.

Розуміти:

поняття«академія»,«вертеп»,«інтермедія», «шкільна драма», «полемічна література»; причини появи полемічної літератури.

Уміти:

Розташувати у хронологічній послідовності відомості про твори полемічної літератури, заснування

Києво-Могилянського колегіуму;

висловити власне судження про стан української культури;

визначити прикметні риси розвитку театру, музики.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про заснування Києво- Могилянського колегіуму.
• Скласти розповідь про навчання у

Києво-Могилянському колегіумі, використовуючи слова: 12 років, усестановий, триступеневий, «сім вільних наук», філософія, богослов'я, шкільний театр, інтермедія.

§ 9

10.

Українські міста і розвиток мистецтва в XVI - першій половині XVII століття.

Питання.

1. Містобудування.
2. Архітектура.
3. Образотворче мистецтво.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

час появи ренесансної архітектури в західноукраїнських містах;

ренесансні та оборонні архітектурні споруди;

Розуміти:

Поняття «ренесансна архітектура»,

«бастіони», «гравюра», «книжкова

мініатюра»;

причини появи нових рис у  містобудуванні.

Уміти:

розпізнавати пам'ятки ренесансної та оборонної архітектури, скульптури,

образотворчого мистецтва;

визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори витворів мистецтва (архітектури, скульптури,  мистецтва);

• Здійснити уявну подорож- екскурсію до історико-культурних пам'яток XVI - першої половини XVII століття.

§ 10

11.

Практична робота № 1. «Повсякденне життя представників основних верств суспільства XVI - першої половини XVII століття».

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

джерела, у яких йдеться про повсякденне життя представників основних верств суспільства у зазначених хронологічних межах.

Розуміти:

особливості соціально-економічного

становища та повсякденного життя шляхти, містян, селян.

Уміти:

охарактеризувати на основі джерел повсякденне життя різних суспільних станів.

• Написати есе на тему «Традиції і звичаї українського народу мають глибоке коріння».

§ 11

12.

Узагальнення за розділом «Українські землі у складі Речі Посполитої XVI- першої половини XVII століття».

Учні удосконалять свої вміння та навички аналізувати причинно-наслідкові зв'зки, утворювати хронологічну послідовність подій і явищ, висловлювати власне судження щодо               характерних для

українських земель XVI - першої половини XVII століття соціально-економічних, політичних, культурних процесів та систематизують здобуті знання за розділом «Українські землі у складі Речі Посполитої XVI- першої половини XVII століття».

Розділ 2.

Становлення козацтва

(XVI - перша половина XVII століття)

13

Походження українського козацтва

Питання

1.Причини зародження українського козацтва;

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дату заснування першої Запорозької Січі; відомості про перші писемні згадки про козаків в історичних джерелах;

Внести в синхронізовану

хронологічну таблицю відомості про перші писемні згадки про козаків та заснування першої Запорозької Січі.

§ 12

2.Козацькі зимівники і

поселення.

3.Перші січі.

господарську діяльність козаків.

Розуміти:

передумови і причини зародження українського козацтва як окремого

соціального стану;

поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «курінь», «уходники».

Уміти: розташувати у хронологічній послідовності

відомості про зародження козацтва; показати на карті об'єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану:

охарактеризувати господарську діяльність козаків у зимівниках і поселеннях.

• Укласти історичний портрет

Дмитра Вишневецького.

• Скласти опис своєї уявної

мандрівки, використовуючи слова:

уходники, промисли, зимівники,

хліборобство, скотарство, ремесла,

Запорозька Січ, козаки, татари,

свобода.

14

Запорозька Січ — козацька

республіка.

Питання.

1. Права і обов'язки козаків.

2. Організація влади в

Запорозькій Січі.

3. Військове мистецтво козаків.

Після уроку учні/учениці можуть:

знати:

місце розташування козацької республіки в другій половині XVI століття;структуру органів влади в козацькій республіці; козацькі клейноди.

Розуміти:

поняття: «військова старшина», «галас»,«кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацька республіка», «козацькі клейноди»;

«піхота», «табір»;правові засади, які регулювали життя козаків;

Уміти:

показати на карті місце розташування

• Підготувати і представити групове

повідомлення (презентацію)на

тему: «Козацька рада».

§ 13

козацької республіки в другій

половині XVI століття;

пояснити функціонування влади в

Запорозькій Січі;

15

Реєстрове козацтво.

Питання.

1. Формування реєстрового козацтва.

2. Молдовський похід козаків на чолі з Іваном Підковою.

3. Козацька реформа Стефана Баторія

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

час виникнення реєстрового козацького війська;

дату молдовського походу козаків на чолі Івана Підкови;

дату козацької реформи Стефана Баторія; об'єкти, пов'яні з формуванням реєстрового козацького війська.

Розуміти:

затвердження урядом РечіПосполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI століття як початок визнання козацтва новим соціальним станом;

поняття: «реєстр», «реєстрові козаки», «низові козаки»; права і обов'язки реєстрових козаків.

Уміти:

показати на карті об'єкти, пов'язані з формуванням реєстрового козацького

війська;

пояснити передумови нового етапу

визнання урядом Речі Посполитої козацтва соціальним станом;

встановити причини і наслідки

молдовського походу Івана Підкови

Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про виникнення реєстрового

козацтва, молдавського походу козаків на чолі з Іваном Підковою.

• Позначити на контурній карті об'єкти, пов'язані з формуванням реєстрового козацького війська.

• На основі тексту параграфа та

однойменної поеми Тараса

Шевченка скласти розповідь про Івана Підкову.

§ 14

16

Козацькі повстання (війна) наприкінці XVI століття.

Питання.

1.Причини козацьких повстань.

2.Повстання під орудою Криштофа Косинського.

3.Повстання 1594-1596 років та його результати.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати козацьких повстань (воєн); території, охоплені повстаннями;

головні битви повстанців із урядовими військами.

Розуміти:

причини козацьких повстань (воєн); поняття: «козацькі повстання (війни), «Солоницька трагедія».

Уміти:

визначити причини і наслідки козацьких повстань (воєн);

показати на карті географію поширення повстань та головні битви;

розташувати у хронологічній послідовності відомості про козацькі повстання;

обґрунтувати свої судження про Криштофа Косинського, Северина Наливайка.

•Внести в синхронізовану таблицю відомості про козацькі повстання кінця XVI століття.

•Позначити на контурній карті регіони, охоплені повстаннями та головні битви.

•Укласти і представити історичний портрет одного із ватажків козацьких повстань.

§ 15

17

Походи козаків першої чверті XVII століття.

Питання.

1.Становище козацтва після повстань кінця XVI століття.

2.Нова стратегія і тактика боротьби козаків.

3.Морські походи козаків на Чорноморське узбережжя Малої Азії. Здобуття запорожцями Кафи.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати і напрямки морських і суходільних походів козаків.

Розуміти:

причини і наслідки морських і суходільних походів козаків;

поняття: «доба героїчних походів», сутність нової стратегії і тактики козацтва.

Уміти: розмістити у хронологічній послідовності походи козаків

 • Внести в синхронізовану таблицю відомості про морські і суходільні походи козаків.

• Позначити на контурній карті напрямки морських і суходільних походів козаків.

• Скласти історичну довідку про тактику ведення бою козаками, використовуючи слова: гуляй-город, галас, саперна справа, розвідка, чайки.

§ 16

18

Гетьман Петро Конашевич- Сагайдачний.

Питання.

1.Петро Сагайдачний — воїн і політик.

2. Похід на Москву 1618 року.

3.Військо Запорозьке і Хотинська битва.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати Вільшанської та Роставицької угод, Деулінського перемир'я між Річчю Посполитою і Московським царством, Хотинської битви.

Розуміти:

Сутність військової реформиПетра

Конашевича-Сагайдачного; місце козацтва у захисті національних інтересів українського суспільства; поняття «яничари».

Уміти:

розмістити у хронологічній послідовності відомості, пов'язані з військовою і дипломатичною діяльністю Петра Конашевича-Сагайдачного упродовж 1617-1622 років; простежити на основі карти похід козаків Москву та показати місця битв Хотинської війни;

визначити причини і наслідки Хотинської битви

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про Вільшанську та Роставицьку угоди, Деулінське перемир'я між Річчю Посполитою і Московським царством, Хотинську битву.
•     Позначити на контурній карті

місце розташування Цецори,

Хотина.

Укласти і представити історичний портрет Петра Конашевича- Сагайдачного за критеріями: воїн, політик, захисник православ'я, меценат.

§ 17

19

Козацькі повстання 20-х-30-х років XVII століття.

Питання.

1. Передумови повстань.

2. Повстання 1625 та 1630 років.

3.Зруйнуванняфортеці Кодак. «Ординація реєстрового Війська Запорозького ...».

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати козацьких повстань та їхніх керівників; місця головних битв між повстанцями та урядовими військами;

розташування фортеці Кодак.

Розуміти:

причини і наслідки козацьких повстань; умови Куруківської угоди та «Ординації Війська Запорозького»;

поняття: «випищики», «золотий спокій», територіальні козацькі полки, «Тарасова

Внести в синхронізовану таблицю відомості про козацькі повстання 20-х-30-х років XVII століття.

• Позначити на контурній карті об'єкти, пов'язані із козацькими повстаннями 20-х-30-х років XVII століття.

• Укласти таблицю «Козацькі

повстання 20-х-30-х років XVII століття», у якій виділити такі позиції: дату та керівників

козацьких повстань, територію поширення; головні битви, результати.

§ 18

20

Практична робота № 2 «Традиції, побут, військове мистецтво українського козацтва».

Після уроку учні/учениці можуть: знати: джерела, у яких йдеться про традиції, побут, військове мистецтво українського козацтва.

Розуміти: умови життя і побуту козаків; господарську діяльність;

Уміти: на основі джерел охарактеризувати традиції, побут.

Сформувати аргументоване судження щодо тези:

 «В умовах прикордоння сформувався своєрідний тип людини, котра була одночасно і воїном, і трудівником.

§ 19

21

Узагальнення за розділом «Становлення козацтва

(XVI - перша половина XVII століття)».

Учні удосконалять свої вміння та навички утворювати хронологічну послідовність подій і явищ, висловлювати власне судження щодо передумов і причини появи українського козацтва, його діяльності, господарських і військових практик упродовж XVI - першої половини XVII століття та систематизують здобуті знання за розділом «Становлення козацтва (XVI- перша половина XVII століття)».

Розділ 3.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття

22

Початок Національно-

визвольної війни українського народу середини XVII століття. Богдан Хмельницький.

Питання.

1.Передумови і причини національно-визвольної війни.

2.Напередодні збройного

виступу проти Речі Посполитої.

3.Формуваннявійська. Козацько-кримський союз.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

головні дати життя Богдана Хмельницького; дату укладення козацько-кримського союзу; привід до початку збройного виступу козаків на чолі із Богданом Хмельницьким.

Розуміти:

Передумови і причини національно-визвольної війни;умови, які призвели до утворення козацько- кримського союзу; поняття «гетьман»;

Уміти:

показати на карті розташування хутораСуботів, Микитинської Січі.

розкрити причини укладення козацько-кримського союзу

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про обрання Богдана Хмельницького гетьманом Війська Запорозького, укладення козацько- кримського союзу.

• Позначити на контурній карті місце розташування хутора Суботів, Микитинської Січі.

• Обґрунтувати або спростувати судження «Військове протистояння між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою стало невідворотним».

§ 20

23

Воєнні дії в 1648-1649 роках. Зборівський договір 1649року.

Питання.

1.Початок збройної боротьби проти Речі Посполитої.

2.Пилявецька битва. Похід козацького війська в Галичину.

3.Воєнні дії 1649 року . Зборівський договір.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати військових дій у 1648-1649 роках, укладення Зборівського договору між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою; територію козацької держави — Війська Запорозького.

Розуміти:

умови укладення та зміст Зборівського договору як початок творення козацької держави Війська Запорозького.

Уміти:

показати на карті головні битви воєнної кампанії 1648-1649 років,

територію козацької держави — Війська Запорозького;

розташувати у хронологічній послідовності події Національно-визвольної війни періоду 1648-1649 років;

пояснити причини укладення та умови Зборівського договору.

• Внести в синхронізовану таблицю

відомості про військові дії упродовж 1648-1649 років.

Позначити на контурній карти основні події військової кампанії 1648-1649 років.

§ 21

24

Українська козацька держава — Військо Запорозьке.

Питання.

1. Устрій Війська Запорозького.

2.Соціально-економічні перетворення.

3. Зовнішня політика: у пошуку союзників.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дату утворення козацької держави — Війська Запорозького; устрій Війська Запорозького.

Розуміти:

Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу із визначеною територією, самостійною внутрішньою і зовнішньою політикою; особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким; поняття: «Генеральна рада», «старшинська рада», «полівасалітет», «полк», «сотня», «універсал».

• Позначити на карті кордони і столицю козацької держави — Війська Запорозького.

• Підготувати і представити повідомлення на тему: «Військо Запорозьке — незалежна козацько- гетьманська держава».

§ 22

Уміти: охарактеризувати устрій Війська Запорозького — української козацько- гетьманської держави;

показати на карті кордони козацької держави;

проаналізувати зовнішню політику Війська Запорозького;

пояснити зміни, які відбулися у соціально- економічному житті Гетьманщини у період Національно-визвольної війни.

25

Події 1650-1653 років.

Питання.

1.Перший молдовський похід. Відновлення воєнних дій.

2.Битва поблизу Берестечка. Білоцерківський договір 1651 року.

3.Батозька битва. Молдовські походи. Воєнна кампанія 1653 року.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати подій Національно-визвольної війни 1650-1653 років; територію Гетьманщини за Білоцерківським договором.

Розуміти:

причини відновлення воєнних дій 1650 року між Річчю Посполитою і Військом Запорозьким; умови Білоцерківського договору та період його чинності; результати битв під Берестечком, Батогом, Жванцем; причини та результати молдовських походів.

Уміти:

розташувати у хронологічній послідовності воєнно-політичні події 1650-1653 років; показати на карті головні битви 1650-1653 років;

визначити причини і результати молдовських походів як спроби пошуку Богданом Хмельницьким союзників та легітимації влади внаслідок укладення династичного шлюбу.

Внести в синхронізовану таблицю відомості про військові дії упродовж 1650-1653 років.

• Позначити на контурній карти основні події військової кампанії 1650-1653 років.

• Укласти і представити історичні портрети Івана Богуна і Данила Нечая

§ 23

26

Воєнно-політичні події 1654¬

1657 років.

Питання.

1.Українсько-московський договір 1654 року.

2.Воєнна кампанія 1654- 1655років та її наслідки.

3. Віленське перемир'я.

Українсько-шведсько-

трансильванський союз.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати військових дій у 1654-1657 років;

Переяславської ради; укладення Березневих статей; Віленського перемир'я; формування українсько-шведсько-трансильванського союзу; територію війська Запорозького у 1654-1657 роках.

Розуміти:

причини пошуку Богданом Хмельницьким нових союзників;

умови Березневих статей;

результати військової кампанії Війська Запорозького і союзників 1654-1657 років.

Уміти:

розмістити в хронологічній послідовності рішення про політичні угоди та союзи Війська Запорозького з іншими державами; визначити причини і наслідки українсько- московського договору 1654 року; українсько-шведсько-трансильванського союзу;

зіставити умови Зборівського, Білоцерківського договорів, Березневих статей;

показати на карті головні битви воєнної кампанії 1654-1657 років; проаналізувати відносини Війська Запорозького з Московським царством, Молдовським і Трансильванським князівствами

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про військово-політичні події 1654-1657 років.
• Позначити на контурній карти основні події військової кампанії 1654-1657 років.

Укласти і представити історичний Богдана Хмельницького

§ 24

27

Практична робота № 3. «Богдан Хмельницький — Адам Кисіль: порівняльна характеристика.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

джерела, у яких йдеться про діяльність Богдана Хмельницького та Адама Киселя.

Розуміти:

подібність і відмінність у поглядах Богдана Хмельницького та Адама Киселя та методах досягнення ними поставлених цілей.

Уміти:на основі доступних джерел порівняти особистісні якості, політичні позиції, військово-політичну діяльність БогданаХмельницького та Адама Киселя

• Уявити себе кореспондентом, котрий бере інтерв'ю у Богдана Хмельницького і Адама Киселя під час їхньої зустрічі 1649 року в Переяславі. Підготувати питання, які б ви хотіли задати цим історичним постатям.

§ 25

28

Узагальнення за розділом «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття».

Учні удосконалять свої вміння та навички утворювати хронологічну послідовність подій і явищ, висловлювати власне судження щодо передумов і причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття, діяльність історичних осіб та систематизують здобуті знання за розділом «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття».

                                                              Розділ 4.

Козацька Україна наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII століття

29

Козацька Україна після

Національно-визвольної війни.

Питання.

1.Обрання гетьманом Івана Виговського.

2.Внутрішня політика Івана Виговського.

3.Гадяцький договір.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати гетьманування Івана Виговського; Гадяцького договору; битви під Конотопом.

Розуміти:мови укладення і зміст Гадяцького договору;

внутрішню і зовнішню політику Івана Виговського;причини розколу Гетьманщини; поняття «Руїна».

Уміти:розташувати у хронологічній послідовності відомості про гетьманування Івана Виговського;

простежити на основі карти напрямки зовнішньої політики гетьмана Виговського; визначити причини антигетьманського повстання під орудою Мартина Пушкаря та Якова Барабаша;

обґрунтувати власне судження щодо укладення Гадяцького договору.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про роки правління Івана Виговського.

• Позначити на контурній карті об'єкти, пов'язані з гетьмануванням Івана Виговського.

• Укласти і представити історичний

портрет гетьмана Івана

Виговського.

§ 26

30

Розкол Гетьманщини. Андрусівське перемир'я.

Питання.

1.Гетьманування Юрія

Хмельницького.

2.Розкол Гетьманщини.

Правобережний гетьман Павло Тетеря.

3.Лівобережний гетьман Іван Брюховецький.

4.Андрусівське перемир'я.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати гетьманування Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького; територіальний поділ Гетьманщини за Андрусівським перемир'ям.

Розуміти:

Гетьманщину як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;

поняття: «Чуднівська кампанія», «Руїна».

Уміти:

розташувати у хронологічній послідовності відомості про гетьманування Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького;

показати на карті об'єкти, пров'язані із внутрішньою і зовнішньою політикою гетьманів Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького; проаналізувати зміст і визначити сутність Переяславських статей та Андрусівського перемир'я; обґрунтувати власні судження про діяльність гетьманів Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про гетьманування Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького.
• Позначити на контурній карті об'єкти, пов'язані з діяльністю гетьманів Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького.
• Укласти і представити портрет

гетьмана (на вибір учителя/учительки, або

учнів/учениць).

§ 27

31

Гетьман Петро Дорошенко.

Питання.

1. Відновлення єдності Війська Запорозького.

2. Петро Дорошенко і Дем'ян Многогрішний.

3. Петро Дорошенко та Іван Самойлович

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

головні дати періоду гетьманування Петра Дорошенка, Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича;

територіальний поділ Гетьманщини за Бучачським договором, Вічним миром.

Розуміти: умови Глухівських і Конотопських статей; політику Петра Дорошенка як спробу зберегти єдність

• Внести в синхронізовану таблицю

відомості про гетьманування Петра Дорошенка, Дем'яна

Многогрішного, Івана Самойловича.

• Позначити на контурній карті

об'єкти, пов'язані з діяльністю гетьманів Петра Дорошенка,

Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича.

§ 28

Гетьманщини;

поняття: «сердюцьке військо», «компанійці», «бунчукові товариші».

Уміти:

розташувати у хронологічній послідовності відомості про гетьманування Петра Дорошенка, Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича;

показати на карті об'єкти, пров'язані із внутрішньою і зовнішньою політикою гетьманів Петра Дорошенка, Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича; обґрунтувати власні судження про діяльність гетьман Петра Дорошенка.

• Укласти і представити портрет

гетьмана (на вибір

учителя/учительки, або

учнів/учениць).

32

Припинення існування

Правобережної Гетьманщини.

Питання.

1. Чигиринські походи.

2.Георге Дука — останній правобережний гетьман доби Руїни.

3. Правобережне козацтво в останній чверті XVII століття.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:дати чигиринських походів; відновлення полково-сотенного устрою на Правобережжі, повстання під проводом Семена Палія; Бахчисарайського договору, Вічного миру, Карловицького договору; територію відновлених на Правобережжі козацьких полків.

Розуміти:причини припинення існування Правобережної Гетьманщини;поняття: «чигиринські походи», «Великий згін»,

Уміти:розмістити у хронологічній послідовності події на Правобережній Гетьманщині в останній чверті XVII століття;

показати на карті територію відновлених на козацьких полків;пояснити причини і наслідки Чигиринських походів;

визначити фактори, які привели до припинення існування Правобережної Гетьманщини.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про події на

Правобережній Гетьманщині в останній чверті XVII століття.

• Позначити на контурній карті територію відновлених козацьких полків.
• Обґрунтувати або спростувати

судження: «Правобережна

Гетьманщина в останній третині XVII століття стала місцем змагань між Османською імперією,

Польським королівством і

Московським царством».

§ 29

33

Слобідська Україна і Запорожжя (Військо Запорозьке Низове) в останній чверті XVII століття.

Питання.

1.Слобожанщина.

2.Запорозька Січ у другій половині XVII століття.

Господарство Запорожжя. Кошовий отаман Іван Сірко.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

розташування Чортомлицької Січі; козацькі полки Слобожанщини.

Розуміти:

поняття: «Слобожанщина», «Військо Запорозьке Низове», «займанщина», «слобода»;

причини колонізації українцями Слобожанщини; особливості організації адміністративного-територіального устрою Слобожанщини; Чортомлицьку Січ як автономну і найбільш радикальну частину Війська Запорозького.

Уміти:

показати на карті розташування Чортомлицької Січі, козацьких полків на Слобожанщині;

охарактеризувати адміністративно- територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Слобожанщини і Запорожжя (Війська Низового Запорозького)

• Позначити на контурній карті розташування Чортомлицької Січі та центри козацьких полків на Слобожанщині.

• Укласти і представити історичний портрет кошового отамана Івана Сірка.

§ 30

34

Гетьманщина в часи Івана Мазепи.

Питання.

1.Іван Мазепа: здобуття гетьманства та внутрішня політика.

2.Зовнішня політика Івана Мазепи.

3. Північна війна і Україна.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати гетьманування Івана Мазепи; укладення шведсько-українського союзу; зруйнування московськими військами Батурина і Чортомлицької Січі, подій Північної війни в Україні.

Розуміти:

діяльність гетьмана Івана Мазепи як спробу забезпечити стабільність у Гетьманщині, зменшити промосковські впливи.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про період гетьманування Івана Мазепи.
• Позначити на контурній карті об'єкти, пов'язані з діяльністю гетьмана Івана Мазепи.

Укласти і представити портрет гетьмана Івана Мазепи.

§ 31

Уміти: розташувати у хронологічній послідовності події періоду гетьманування Івана Мазепи; показати на карті об'єкти, пов'язані із подіями Північної війни в Україні; обґрунтувати власні судження про діяльність гетьмана Івана Мазепи.

35

Гетьман Пилип Орлик. Ліквідація козацтва на Правобережній Гетьманщині.

Питання.

1.Пилип Орлик і його Конституція.

2.Похід Пилипа Орлика на Правобережжя.

3.Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати гетьманування Пилипа Орлика, затвердження на козацькій раді «Пактів й конституцій прав і вольностей Війська Запорозького», ліквідації козацького устрою на Правобережній Україні.

Розуміти:

діяльність гетьмана Пилипа Орлика, кошового отамана Костя Гордієнка; причини появи і призначення «Пактів й конституцій прав і вольностей Війська Запорозького».

Уміти:

укласти хронологічну послідовність із подій періоду гетьманування Пилипа Орлика; показати на карті об'єкти, пов'язані з походом військ антимосковської коаліції на Правобережжя.

показати на карті об'єкти, пов'язані з походом військ антимосковської коаліції на Правобережжя.

• Укласти портрет Пилипа Орлика.

§ 32

36

Культурне і духовне життя наприкінці 50-х років XVII- початку XVIII століття.

Питання.

1.Освіта і література.

2.Архітектура.

3. Образотворче мистецтво.

Розуміти:

умови розвитку культури;

поняття: українського (козацького) бароко, культова оборонна архітектура; ктиторський портрет.

Уміти:

розпізнавати барокові пам'ятки в архітектурі;

розповісти про здобутки культури.

Здійснити уявну подорож до пам'яток бароко:встановити

цінності і норми життя, що їх утверджували представники

літератури та образотворчого

мистецтва.

§ 33

37

Практична робота № 4. «Конституція Пилипа Орлика».

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

Конституцію Пилипа Орлика як історичне джерело.

Розуміти:

основні положення «Пактів й конституцій прав і вольностей Війська Запорозького»

Уміти:

пояснити устрій козацької держави; визначити засади, на яких мало функціонувати Військо Запорозьке; окреслити громадянські права населення.

 Використовуючи додаткову

літературу та інтернет-ресурси, доведіть або спростуйте тезу: «Конституція Пилипа Орлика — це оригінальна правова пам'ятка, яка вперше в Європі обґрунтувала можливість              існування

парламентської демократичної

республіки».

§ 34

38

Узагальнення за розділом «Козацька Україна наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII століття».

Учні удосконалять свої вміння та навички складати хронологічну послідовність подій і явищ, висловлювати власне судження щодо ситуації в козацькій Україні наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII століття, діяльності історичних осіб та систематизують здобуті знання за розділом «Козацька Україна наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII століття».

Розділ V

Українські землі у 20-х-90-х роках XVIII століття

39

Наступ Російської імперії на автономію Гетьманщини.

Питання.

1.Гетьман Іван Скоропадський.

2.Малоросійська колегія і наказний гетьман Павло Полуботок.

3.Гетьман Данило Апостол. Правління гетьманського уряду.

Після уроку учні/учениці можуть:

знати:

дати гетьманування Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола, управління Гетьманщиною Малоросійською колегією та створення Правління гетьманського уряду.

• Внести в синхронізовану таблицю

відомості про час гетьманування Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола, Малоросійську колегію та

Правління гетьманського уряду.

Укласти і представити портрет гетьманів Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола

§ 35

Розуміти:

діяльність гетьманів Павла Полуботка, Данила Апостола як спроби відстояти права і вольності козацького устрою на Лівобережжі.

Уміти:

укласти хронологічну послідовність із подій періоду гетьманування Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола;

довести, що політика російського царя Петра 1 характеризувалася як наступ на автономію Гетьманщини;

висловити власне судження про діяльність гетьманів Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола.

40/41

Ліквідація Гетьманщини та козацького устрою на Лівобережжі й Слобожанщині.

Питання.

1.Кирило Розумовський — останній гетьман України.

2.Ліквідація гетьманства та козацького устрою в Україні.

3. Друга Малоросійська колегія.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати гетьманування Кирила Розумовського, остаточного скасування гетьманства, козацького устрою, відновлення кріпосництва на Лівобережжі й Слобожанщині.

Розуміти:

причини втрати українцями державності.

Уміти:

укласти хронологічну послідовність подій періоду гетьманування Кирила Розумовського та подій, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;

встановити причини і наслідки остаточного скасування гетьманства;

висловити власне судження про діяльність гетьмана Кирила Розумовського.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про час гетьманування Кирила Розумовського, остаточного скасування гетьманства, козацького устрою, відновлення кріпосництва на Лівобережжі й Слобожанщині. Укласти портрет гетьмана Кирила Розумовського.

§ 36

42

Нова (Підпільненська Січ).

Питання.

1.Повернення козаків у свої давні володіння.

2.Отаманування Петра Калнишевського.

3. Ліквідація Запорозької Січі.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати заснування Нової Січі, отаманування Петра Калнишевського, ліквідації Запорозької Січі за наказом імператриці Катерини ІІ.

Розуміти:

особливості функціонування та господарські практики запорожців Нової Січі;

причини та результати ліквідації Запорозької Січі

Уміти:

висловити власне судження про діяльність кошового отамана Петра Калнишевського; політику імперського уряду щодо запорозьких козаків.

• Внести в синхронізовану таблицю

відомості про створення Нової Січі, отаманування Петра

Калнишевського, ліквідацію

імперським урядом Запорозької Січі.

• Позначити на контурній карті місце розташування Нової Січі та її адміністративний поділ.

Укласти портрет кошового отамана Петра Калнишевського.

§ 37

43

Включення Кримського ханства та Північного Причорномор'я до складу Російської імперії.

Питання.

1. Кримське ханство поміж двох імперій.

2.Ліквідація кримського ханства.

3.Колонізація південноукраїнських земель.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати воєн між Російською та Османською імперіями, ліквідації Кримського ханства.

Розуміти:

місце українських земель у війнах між Російською та Османською імперіями; характер та наслідки колонізації Російською імперією Північного Причорномор'я.

Уміти:

висловити власне судження щодо політики Російської імперії у Північному Причорномор'ї і Криму.

• Внести в синхронізовану таблицю

відомості про війни між Російською та Османською імперіями,

ліквідацію Кримського ханства.

• позначити на контурній карті українські землі, які увійшли до Російської імперії в результаті російсько-османських воєн.

Доведіть або спростуйте тезу: «З переходом під владу Російської імперії Північного Причорномор' я, царський уряд на власну користь обернув заселення і господарське освоєння регіону».

§ 38

44/45

Причини й особливості гайдамацького та опришківського рухів у XVIII столітті.

Питання.

1.Господарське життя на Правобережжі.

2.Гайдамаки. Коліївщина.

3.Буковина. Східна Галичина. Закарпаття.

4.Рух опришків.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати Коліївщини, руху опришків під орудою Олекси Довбуша..

Розуміти: поняття: «гайдамаки», «опришки», «Коліївщина»;

причини і наслідки соціальних протестних рухів гайдамаків і опришків.

Уміти:

пояснити причини гайдамацького та опришківського рухів;

обґрунтувати власні судження про ватажків селянських рухів: Олексу Довбуша, Максима Залізняка, Івана Гонту.

• Внести в синхронізовану таблицю відомості про рух опришків під керівництвом Олекси Довбуша та Коліївщину.
• Позначити на контурній карті райони розгортання Коліївщини та руху опришків.

Укласти портрет Максима Залізняка, Івана Гонти, Олекси Довбуша (за вибором учня/учениці).

§ 39

46

Поділи Речі Посполитої: зміни в становищі західноукраїнських земель та Правобережної України.

Питання

1. Причини поділів Речі

Посполитої.

2.Перший поділ Речі

Посполитої. Включення

Буковини до складу Австрійської імперії.

3. Другий і третій поділи Речі Посполитої.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

дати включення Галичини і Буковини до Австрійської імперії, Правобережної України і Волині до Російської імперії; адміністративно-територіальний поділ, запроваджений імперськими урядами на українських землях.

Розуміти:

причини поділів Речі Посполитої та їхні наслідки для українських земель.

Уміти:

пояснити політику урядів Російської та Австрійської імперій щодо українських земель;

визначити становище українських земель у складі Російської та Австрійської імперій.

• Внести в синхронізовану таблицю

відомості про включення

українських земель до Австрійської та Російської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої;

приєднання Буковини до

Австрійської імперії.

• Позначити на контурній карті

українські землі, які були включені до Австрійської і Російської імперій в результаті поділів Речі

Посполитої.

• Підготуйте повідомлення на тему:

«Особливості адміністративно-

територіального устрою

західноукраїнських земель та

Правобережної України наприкінці XVIII століття».

§ 40

47

Розвиток освіти і науки у XVIII столітті.

Питання.

1.Початкова і середня освіта.

2.Спеціалізована та вища освіта.

3.Наукові знання. Григорій Сковорода.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

типи навчальних закладів на українських землях, які надавали початкову, середню, спеціалізовану і вищу освіту у XVIII столітті;

галузі наукових знань та їхніх представників.

Розуміти:

особливості розвитку освіти, наукових знань на українських землях у XVIII столітті.

Уміти: охарактеризувати стан освіти та наукових знань у різних українських регіонах у XVIII столітті.

Уявіть себе учнем одного із навчальних закладів на українських землях XVIII століття.

Використовуючи інтернет-ресурси та додаткову літературу, складіть розповідь за планом: назва

навчального закладу; чому навчали учнів; як оцінювали знання; яка навчальна дисципліна вам

найбільше сподобалася.

§ 41

48

Особливості української архітектури, образотворчого

мистецтва і музики.

Питання.

1. Архітектура.

2. Образотворче мистецтво.

3. Музика.

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

архітектурні пам'ятки XVIII століття; твори образотворчого мистецтва; українських композиторів XVIII століття.

Розуміти:

Особливості розвитку архітектури, образотворчого та музичного мистецтва на українських землях у XVIII столітті.

Уміти:

розповісти про здобутки української культури 20-х-90-х років XVIII століття.

Підготувати лепбук на тему: «Українське зодчество у XVIII столітті».

§ 42

49

Практична робота № 5 «Козацькі літописи — цінне історичне джерело».

Після уроку учні/учениці можуть: знати:

козацькі літописи XVII-XVIII як історичне джерело;

Розуміти:

цінність літописів як історичних джерел; оцінку літописцями діяльність гетьманів і старшини щодо збереження суверенітету козацької держави.

Використовуючи інтернет-ресурси та додаткову літературу підготуйте повідомлення на тему: «Літопис Самійла Величка про козацьку державу».

§ 43

Уміти:

визначити основні ідеї державотворення, означені літописцями, які є актуальними сьогодні.

50

Узагальнення за розділом:

«Українські землі у 20-х-90-х роках XVIII століття».

Учні удосконалять свої вміння та навички складати хронологічну послідовність подій і явищ, висловлювати власне судження щодо ситуації на українських землях у 20-х-90-х роках XVIII століття, діяльності історичних осіб та систематизують здобуті знання за розділом «Українські землі у 20-х-90-х роках XVIII століття».

51

Підсумкове узагальнення

52

Повторення вивченого