Календарне планування з хімії у 11 класі складене за Програмою з хімії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.
I семестр
Календарно–тематичне планування уроків хімії 11 клас (рівень стандарту 70 годин на рік, 2 години на тиждень)
Календарне планування з хімії у 11 класі складене за Програмою з хімії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.
№ п/п |
ДАТА |
ЗМІСТ УРОКУ |
Демонстрації, лабораторні досліди, домашні експерименти |
Очікувані результати навчання |
Примітка |
|
11-А клас |
11-Б клас |
|||||
Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів (8 годин) |
|
|||||
1 |
|
|
Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів. |
Демонстрація 1 Різні варіанти періодичної системи хімічних елементів (довга і коротка форми, віртуальні 3D). |
Учень/учениця: Знаннєвий компонент називає s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі; пояснює валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах атомів; наводить приклади s-, p-, d-елементів. Діяльнісний компонент складає електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»; атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах; аналізує відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів; порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів. Ціннісний компонент обґрунтовує періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів; висловлює судження щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів. |
|
2 |
|
|
Електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів. Принцип «мінімальної енергії». |
Демонстрація 2 Форми електронних орбіталей (у тому числі 3D-проектування). Демонстрація 3 Моделі атомів s-, p-, d-елементів (у тому числі 3D-проектування). |
|
|
3 |
|
|
Збуджений стан атома. Валентні стани елементів. |
|
|
|
4 |
|
|
Розв’язування задач різного рівня складнос-ті. |
|
|
|
5 |
|
|
Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів. |
|
|
|
6 |
|
|
Розв’язування задач різного рівня складності. |
|
|
|
7 |
|
|
Узагальнення та систематизація знань. Виконання різнорівневих завдань. Представлення навчальних проектів. |
|
|
|
8 |
|
|
Тематичне оцінювання з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів» |
|
|
|
Навчальні проекти 1. Створення 3D-моделей атомів елементів. 2. Застосування радіонуклідів у медицині. 3. Використання радіоактивних ізотопів як індикаторів у тваринництві, археології. |
|
|||||
Тема 2. Хімічний зв'язок і будова речовини (9 годин)
|
|
|||||
9 |
|
|
Йонний і металічний хімічний зв'язок. |
Демонстрація 4 Моделі різних типів кристалічних ґраток (у тому числі 3D-проектування). |
Учень/учениця: Знаннєвий компонент установлює види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами; наводить приклади речовин із різними видами хімічного зв’язку; аморфних і кристалічних речовин. Діяльнісний компонент пояснює відмінності в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і кристалічними речовинами; прогнозує фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей. Ціннісний компонент оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів; висловлює судження щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями. |
|
10 |
|
|
Ковалентний хімічний зв’язок. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку (на прикладі катіону амонію). |
Демонстрація 5 Утворення амоній хлориду з амоніаку і гідроген хлориду. |
|
|
11 |
|
|
Водневий хімічний зв’язок. |
|
|
|
12 |
|
|
Розрахункові задачі. Обчислення кількості речовини,маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції,якщо один з реагентів взято в надлишку |
|
|
|
13 |
|
|
Кристалічний і аморфний стани твердих речовин. |
Демонстрація 6 Зразки кристалічних і аморфних речовин. |
|
|
14 |
|
|
Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови. |
|
|
|
15 |
|
|
Розв'язування задач різного рівня складності. Самостійна робота. |
|
|
|
16 |
|
|
Узагальнення та систематизація знань. Виконання різнорівневих завдань. Представлення навчальних проектів. |
|
|
|
17 |
|
|
Тематичне оцінювання з теми «Хімічний зв'язок і будова речовини» |
|
|
|
Навчальні проекти 4. Застосування рідких кристалів. 5. Використання речовин із різними видами хімічних зв’язків у техніці. 6. Значення водневого зв’язку для організації структур біополімерів.
|
|
|||||
Тема 3. Хімічні реакції (9 годин) |
|
|||||
18 |
|
|
Необоротні і оборотні хімічні процеси. |
|
Учень/учениця: Знаннєвий компонент пояснює вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей; принцип дії гальванічного елемента; наводить приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій. Діяльнісний компонент складає рівняння реакцій гідролізу солей; розрізняє необоротні і оборотні хімічні реакції; характеризує суть хімічної рівноваги, гідролізу солей; прогнозує можливість реакції гідролізу солей; рН середовища водних розчинів солей; добирає умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє; дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів; експериментально визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів; обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. Ціннісний компонент висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами; обґрунтовує значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах; вплив гідролізу солей на рН грунтів; оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації. |
|
19 |
|
|
Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє. |
|
|
|
20 |
|
|
Розрахункові задачі. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції. |
|
|
|
21 |
|
|
Гідроліз солей. |
Лабораторний дослід № 1 «Визначення рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів». Інструктаж з БЖД. |
|
|
22 |
|
|
Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму. |
|
|
|
23 |
|
|
Розрахункові задачі. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції. |
|
|
|
24 |
|
|
Розв’язування задач різного рівня складності. |
|
|
|
25 |
|
|
Узагальнення та систематизація знань. Виконання різнорівневих завдань. Представлення навчальних проектів. |
|
|
|
26 |
|
|
Тематичне оцінювання з теми «Хімічні реакції» |
|
|
|
Навчальні проекти 7. Гальванічний елемент з картоплі, лимону. 8. Види і принципи роботи малих джерел електричного струму, утилізація їх. |
|
|||||
27 |
|
|
Розв’язування задач різного рівня складно-сті. Підготовка до контрольної роботи. |
|
|
|
28 |
|
|
Контрольна робота №1 |
|
|
|
29 |
|
|
Аналіз контрольної роботи. |
|
|
|
30 |
|
|
Підсумковий урок. |
|
|
|
|
|
1