Сучасні силікатні матеріали

Сучасні силікатні матеріали

поширення сполук силіцію в природіСиліцій(ІV) оксид Si. О2, або кремнезем, поширений у природі у вигляді мінералу кварцу. Дрібні кристали кварцу містяться у складі гранітів та інших гірських порід, а під час їх руйнування утворюється річковий пісок. Силіцій (ІV) оксид утворює багато гірських порід. Деякі з них разом із силіцій (ІV) оксидом містять алюміній оксид, тому їх називають алюмосилікатами (польовий шпат каолін , слюда ) кварц граніт

Властивості силікатів. Силікати нерозчинні у воді (за винятком солей лужних елементів), термічно стійкі й тугоплавкі. Більшість силікатів — хімічно пасивні сполуки. Лише водорозчинні солі Натрію і Калію вступають у реакції обміну з кислотами, іншими солями. Розчини метасилікатів Na2 Si. O3 і K2 Si. O3 іноді називають рідким склом. Розчин солі Na2 Si. O3 — силікатний клей. Рідке скло використовують для просочування деревини з метою надання їй вогнетривкості.

хімічні водоростіЦе — суміші нерозчинних силікатів, гідроксидів і силікатної кислоти.

Силікатна промисловість. Скло Цемент, бетон. Кераміка. Це галузь промисловості, яка займається переробкою сполук Силіцію 

скло. Це прозорий аморфний сплав. Хімізм виготовлення скла: Ca. CO3 = Са. О + CO2↑Са. О + Si. O2 = Ca. Si. O3 Na2 CO3 + Si. O2= Na2 Si. O3 + CO2↑Ca. CO3 + Si. O2 = Ca. Si. O3 + CO2↑Головні або склотвірні матеріали: кварцовий пісок Si. O2, сода Na2 CO3, вапняк Ca. CO3, поташ К2 CO3 тощо.

Різновиди скла. Na2 O · Ca. O · 6 Si. O2 К2 O · Ca. O · 6 Si. O2 Віконне скло. Кришталеве скло. Віконні шибки, скляні банки, тара. Хімічний посуд. К2 O · Pb. O · 6 Si. O2 Тугоплавке скло. Оптика: виготовлення лінз і призм. Кварцеве скло. Si. O2 Кварцові лампи, соляріїферум(ІІІ) оксид кобальт оксид хром(ІІІ) оксид порошок золота Забарвлене скло

Скло стійке до дії багатьох речовин: воно нерозчинне у воді, не реагує із концентрованими кислотами. Винятком є флуоридна кислота, що утворює із силіцій(IV) оксидом водорозчинну сполуку: Si. O2 + 6 HF = H2 Si. F6 + 2 H2 Oв. ЛАСТИВОСТІ скла. Загартування скла: нагрівають до 650-680 °С, а потім швидко рівномірно охолоджують повітрям. У такого скла підвищена механічна міцність, термостійкість, а в разі руйнування воно розпадається на дрібні уламки з тупими краями. Використання: прозорі стінки меблів, стільниці, бокові та задні скла автомобілів Загартоване скло

Скловолокно - штучне волокно циліндричної форми з гладенькою поверхнею, виготовляють витягуванням або розчленуванням розплавленого скла. У такій формі скло не б'ється і не ламається, а натомість легко гнеться без руйнування. Галузі застосування: кабельне телебачення, телефонний зв’язку, прилади, що діагностують стан внутрішніх органів людини…Емаль - непрозора склоподібна маса з додаванням станум (IV) оксиду , якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення. Ситал (склокераміка) — це склокристалічний матеріал, що займає проміжне положення між склом та керамікою. Ситали отримуються шляхом спрямованої (каталізованої) кристалізації скла спеціальних складів, що відбувається в об'ємі заздалегідь сформованого виробу.

Керамічне виробництво. До керамічних виробів належать будівельна цегла (її виробляють найбільше), кахлі, облицювальні плитки, раковини умивальників, посуд із порцеляни і фаянсу тощо. До складу входить: глина та мінеральні добавки – польовий шпат, кварцевий пісок. Технологія: 1) формування виробу з глини; 2) сушіння; 3) випалювання.

Порцеляна - вид кераміки, непроникний для води й газів. У тонкому шарі просвічується. Фаянс – керамічний матеріал, подібний до порцеляни. Він має пористий (проникний для рідин) черепок, укритий тонкою склоподібною плівкою - поливою. Майоліка - різновид кераміки, яку виготовляють з випаленої глини з використанням розписної поливи. Порцеляна Фаянс. Майоліка

ЦЕМЕНТЯк сировину для виробництва цементу використовують вапняк і глину, рідше мергель — природну суміш цих двох речовин. Склад цементу: Ca. O (60—67 %); Si. O2 (17—25 %); Al2 O3 (3—8 %); Fe2 O3 (0,3-6 %). Цемент і бетон разом із вапном і гіпсом відносять до в’яжучих матеріалів — речовин, що твердіють через певний час після змішування з водою. Приготовлена із цементу й води густа суміш (цементне тісто) поступово перетворюється на тверду масу, що міцно зв’язує між собою цегли. Для повного затвердіння потрібні два-три тижні. Змішуючи цемент із піском і щебнем, одержують бетон. Його заливають у спеціальні форми, які видаляють лише після того, як бетон застигне. Для збільшення конструкційної міцності бетоном заливають арматуру — сталевий каркас. Одержаний матеріал називають залізобетоном. Конструкції із залізобетону є каркасом більшості сучасних будівель.

Завдання1. При сплавлянні кальцій карбонату масою 50г з силіцій оксидом масою 120г одержали кальцій силікат масою 45г. Обчисліть вихід продукту реакції від теоретичного3. Здійснити ланцюжок перетворень2.