календарно-тематичне планування уроків хімії 7 клас нова програма

№	Тема уроку	Дата					Примітки
Вступ
1.	Хімія-природнича наука.Речовини та їх перетворення у навколишньому світі
2.	Короткі відомості з історії хімії
3.	Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з    лабораторним посудом   та обладнанням кабінету хімії,маркуванням небезпечних речовин.Правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії. Інструктаж з БЖД.Інструкція № 1.1.Лабораторна робота № 1 « Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин ( на прикладі побутових хімікатів)
4.	Інструктаж з БЖД.Інструкція № 1.Практична робота №1 « Прийоми поводження з лабораторним посудом,штативом і нагрівальними приладами. Виконання найпростіших лабораторних операцій». Інструктаж з БЖД.Інструкція № 1.1.Лабораторна робота № 2 « Дослідження будови полум’я»
5.	Навчальні проекти «Хімічні речовини навколо нас», «Історичне значення вогню»
Тема 1.Початкові хімічні поняття
6.	Фізичні тіла.Матеріали.Речовини. Молекули.Атоми.
7.	Як вивчають речовини.Спостереження й експеримент у хімії. Інструктаж з БЖД.Інструкція № 1.1.Лабораторна робота № 3 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин.Опис спостережень.Формулювання висновків»
8.	Фізичні властивості речовин.Чисті речовини і суміші (однородні,неоднорідні). Способи розділення сумішей.
9.	Інструктаж з БЖД.Інструкція № 2.Практична робота №2 «Розділення   сумішей»
10.	Хімічні елементи,їх назви й символи.Поширеність хімічних елементів у природі
11.	Ознайомлення з Періодичною системою хімічних елементів
12.	Тематична контрольна робота № 1 з теми «Початкові хімічні поняття»
13.	Маса атома.Атомна одиниця маси.Відносні атомні маси хімічних елементів
14.	Хімічні формули речовин.
15.	Прості та складні речовини.Багатоманітність речовин. Інструктаж з БЖД.Інструкція № 1.1. Лабораторна робота № 4 «Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин»
16.	Метали й неметали.Металічні та неметалічні елементи
17.	Валентність хімічних елементів.
18.	Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.
19.	Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук
20.	Відносна молекулярна маса,її обчислення за хімічною формулою
21.	Масова частка елемента в складній речовині
22.	Фізичні та хімічні явища.Хімічні реакції та явища,що їх супроводжують.Хімічні властивості речовин. Інструктаж з БЖД.Інструкція № 1.1. Лабораторні роботи № 5,6,7,8,9 «Дослідження хімічних реакцій,що супроводжуються виділенням газу,випаданням осаду,зміною забарвлення,появою запаху,тепловим ефектом»
23.	Інструктаж з БЖД.Інструкція № 3.Практична робота № 3 «Дослідження фізичних та хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів»
24.	Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій.Схема хімічної реакції.Хімічні рівняння
25.	Контрольна робота за І семестр
26.	Навчальний проект «Хімічні явища у природі»
Тема 2. Кисень
27.	Повітря,його склад.Оксиген.Поширеність Оксигену в природі. Фізичні властивості кисню
28.	Кисень,склад його молекули,поширеність у природі.
29.	Добування кисню в лабораторії та промисловості
30.	Реакція розкладу.Поняття про каталізатор.Способи збирання кисню
31.	Доведення наявності кисню.Навчальний проект «Проблема забруднення повітря та способи розв’язування її»
32.	Хімічні властивості кисню:взаємодія з простими речовинами (вуглець,водень,сірка,магній, Залізо,мідь).Реакція сполучення
33.	Інструктаж з БЖД.Інструкція № 4.Практична робота № 4 «Добування кисню з гідроген пероксиду з використанням різних біологічних каталізаторів,збирання,доведення його наявності»
34.	Поняття про оксиди,окиснення (горіння,повільне окиснення ,дихання)
35.	Взаємодія кисню зі складними речовинами(повне окиснення метану,гідроген сульфіду,глюкози)
36.	Умови виникнення та припинення горіння
37.	Навчальний проект «Поліпшення стану повітря у класній кімнаті під час занять»
38.	Колообіг Оксигену в природі.Озон.Проблема чистого повітря.Застосування та біологічна роль кисню
39.	Тематична контрольна робота № 2 з теми «Кисень»
Тема 3. Вода
40.	Вода,склад її молекули,поширеність у природі,фізичні властивості.Вода-розчинник
41.	Розчин і його компоненти:розчинник, розчинена речовина
42.	Кількісний склад розчину.
43.	Масова частка розчиненої речовини
44.	Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині
45.	Виготовлення розчину.Взаємодія води з оксидами. Інструктаж з БЖД.Інструкція №  4.1.Практична   робота № 5 «Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин»
46.	Поняття про  кислоти й основи.Поняття про індикатори. Інструктаж з БЖД.Інструкція № 1.1. Лабораторна робота № 10 «Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами»
47.	Значення води і водних розчинів у природі та житті людини
48.	Кислотні дощі.Проблема чистої води Охорона водойм від забруднення
49.	Контрольна робота за рік
50.	Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах
51.	Захист навчальних проектів
52.	Захист навчальних проектів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку:    Хімія-природнича наука.Речовини та їх перетворення у навколишньому світі

Мета уроку:   пояснити, що саме вивчає хімія; показати міс­це хімії серед наук про природу; пояснити цілі й завдання хімії; сформувати знання про роль хімічної науки в розвитку народного господар­ства, житті людини;'сформувати в учнів поняття про хімію, предмет вивчення хімії, діалектико-матеріалістичний світогляд, найбільш загальні поняття про закони природи; повторити відо­мості про речовини та хімічні елементи, вивчені в курсі «Природознавство»; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення хімії

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

 Форми роботи:   розповідь учителя, фронтальна евристична бесіда.

Обладнання:   періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

                                                    ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Знайомство з класом, вступне слово вчителя,  оголошення теми уроку, плану й основних цілей уроку.

II. Вивчення нового матеріалу

Що вивчає предмет «хімія»? (Евристична бесіда)

— З чого складається земля під нашими ногами, сонце над головою, № шики, машини, рослини й наше власне тіло?

Озирніться, і ви легко нарахуєте десятки, а то й сотні речовин, не і між і їх одна на одну.

Візьмемо наші підручники й зошити: вони виготовлені з паперу, картону, друкарської фарби, клею. Столи й парти зроблені з дерева, покриті фарбою, лаком, склеєні столярним клеєм. На стінах — крей­да, шпалери, що приховують вапно штукатурки і цеглу. Тут, у класі, ми знайдемо скло віконне і лампове, мідь і гуму електропроводів, по­рцеляну патронів, чорнило, фарби різних кольорів, пластмасу і по­ліетилен.

— Спробуйте самі назвати предмети, що так чи інакше не пов'язані
з хімією.

У лісі, на вершині гір, на дні морському — усюди ви знайдете без­ліч хімічних речовин. Різних видів матерії можна нарахувати десятки мільйонів. Одних тільки коштовних каменів набереться на землі сотні. Барвників, природних і штучних, існує десятки тисяч.

А яка розмаїтість властивостей панує серед цієї безлічі хімічних ре­
човин! Одна має неймовірну твердість, інша може бути розчавлена слаб­
кою рукою дитини. В однієї речовини смак солодкий і ніжний, інша об­
пікає язик вогнем. Є речовини прозорі, блискучі, матові, брудно-сірі,
сніжно-білі. 

— Наведіть приклади розмаїтості властивостей речовин.

Є речовини, які не замерзають і залишаються рідкими за температу­ри -250 °С, а є й такі, що не плавляться і залишаються твердими навіть у вогні електродуги. На іншу речовину не діє ні жар, ні холод, ні вог­кість, ні пекучі кислоти. А до іншої речовини досить доторкнутися, і від теплоти рук вона розлітається вщент, з полум'ям і вибухом.

У природі все перебуває у вічному русі. Тисячі перетворень постій­но відбуваються з речовинами. Одні речовини зникають, а замість них з'являються інші.

— Спробуйте запропонувати такі перетворення з навколишнього
життя, що належать до хімічних. '"{Згоряння палива, гниття органічних ре­
човин, іржавіння заліза, скисання молока)

На вигляд ця нескінченна зміна незліченної кількості речовин від­бувається начебто без будь-якого порядку, але насправді це не так. Люди вже давно здогадалися, що за надзвичайною розмаїтістю природи при­ховуються єдність і простота. Було доведено, що всі тіла містять у собі ті самі найпростіші складові частини, які одержали назву «елементи».

Елементів зовсім небагато. Але вони здатні з'єднуватися один з од­ним у незліченних комбінаціях і сполученнях. Звідси й така надзвичай­на різноманітність речовин, що зустрічаються на землі.

— Наведіть приклади такої гармонії у природі?

 Елементи були виявлені не відразу. Багато які з них відомі людям із давніх часів, але минули століття, поки зрозуміли, що це справді еле­менти, а не складні речовини.

— Які ви можете назвати хімічні елементи?

(Учні називають хімічні елементи, з якими познайомилися під час ви­вчення курсу «Природознавство».)

І навпаки, деякі складні речовини тривалий час приймали за елемен­ти, тому що хіміки не знали, що їх можна розкласти. А деякі елементи так рідко траплялися на шляху людини або так приховалися від її очей, що відшукати їх коштувало величезних зусиль. Пошуки елементів вели­ся вченими сотні років. Багато праці було докладено при цьому, багато виявлено розуму й винахідливості. А ми маємо вивчити це за 4,5 року.

Хімія — це наука про речовини та їх перетворення.

Хімія не лише копіює природу, наслідує її, а і з кожним роком усе більше починає перевершувати її. Народжуються тисячі й десятки тисяч речовин, не відомих природі, з властивостями, дуже корисними та важ­ливими для людини.

Перелік добрих справ, які робить хімія, воістину невичерпний. Адже всі прояви життя супроводжуються величезною безліччю хімічних про­цесів. Пізнати суть життєдіяльності без хімії, без знання її закономір­ностей неможливо. Хімія годує нас, одягає, взуває, надає блага, без яких неможливо сучасне цивілізоване суспільство.

III. Закріплення нового матеріалу

Що вивчає наука хімія?

Наведіть приклади знайомих вам речовин, що мають різні властивості.

IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф і відповісти на запитання.

Творче завдання. Підготувати розповідь з теми «Яким було б життя, якби люди не знали хімії».

 

 

Тема уроку:Короткі відомості з історії хімії

Мета уроку: вивчити основні етапи становлення хімії як науки; назвати найвидатніших хіміків та оха­рактеризувати їхні внески в науку; повторити відомості про речовини, вивчені в курсі «При­родознавство»;розвивати мислення;виховувати пізнавальний інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

 Форми роботи:   розповідь учителя, бесіда.

Обладнання:   комплект портретів учених-хіміків.

                                                              ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Перевірка домашнього завдання.

Відповіді на запитання до параграфа.

Заслуховування підготовлених розповідей із заданої теми.

II. Вивчення нового матеріалу

Короткі відомості з історії хімії (розповідь учителя)

Тільки-но людина навчилася обробляти камені, надаючи їм необ­хідної форми, вона зробила першу кам'яну сокиру. Але навіть обробле­ний камінь залишався каменем, а дерево — деревом. Однак блискавка могла запалити ліс, дерево горіло, і на місці пожежі людина знаходила чорну золу. Солодкий сік міг прокисати й дивно бадьорив. Люди помі­тили, що іноді природа речовин змінюється.

Зараз ми знаємо, що це — результат хімічних перетворень речовини. Вони складають предмет науки, що одержала назву хімії.

Тільки-но людина навчилася розпалювати та підтримувати вогонь, вона одержала можливість здійснювати хімічні перетворення деяких ре­човин. Ці перетворення могли бути результатом горіння або спричиня­тися теплом, що виділялося під час горіння. М'ясо можна було зварити, і воно змінювало колір, смак, ставало м'якшим.

— Згадайте з історії приклади використання давніми людьми хімії.
Глину можна було обпалити, і вона ставала більш міцною. Якщо лю­
дина розпалювала багаття в піску, то могло знайти в золі скляні кульки.

— Які перші метали навчилася використовувати людина?
Першими металами, на які людина звернула увагу, були самородні

мідь і золото. Червонувату мідь і жовтувате золото, що відливають гар­ним металевим блиском, не можна було не помітити серед тьмяної, сі­рувато-коричневої породи.

  А одержана ре­човина одержала назву «апіітопіиш», що можна перекласти як «анти-чернець». Сьогодні ми знаємо цю речовину як арсен.

До 1661 року термін «алхімія» майже зник з наукової літератури й почав називатися хімією (англійський учений Роберт Бойль дав по­чаток хімії як науці).

До числа відкриттів XVII століття, що мали особливе значення для розвитку хімії, слід віднести відкриття флогістону Георгом Ернестом Шталем (1660-1734). Флогістон означає «горючість». Згідно зі Шталем, горюча речовина багата на флогістон. У процесі горіння флогістон ви­діляється, а те, що залишається, — не горить. Повітря — переносник флогістону.

У XVII—XVIII ст. було здійснено низку хімічних і фізичних відкрит­тів, що все ближче підводять нас до сучасної хімії.

— Назвіть імена деяких відомих учених-хіміків.
(Звертаємося до портретів відомих учених-хіміків.)

XIX ст. — французький учений Антуан-Лоран Лавуазьє (1743-1794) — закон збереження маси — фундамент хімічної науки.

Англійський хімік Дж. Дальтон (1766—1844) створив атомістичну теорію.

Француз Жозеф Луї Гей-Люссак (1778-1850).

Швед ЙєнсЯкоб Берцеліус (1779-1848).

Італієць Амедео Авогадро (1776—1856).

Російські вчені-хіміки:

Михайло Васильович Ломоносов (1711—1765);

Василь Володимирович Петров (1761—1834);

Микола Миколайович Бекетов (1826—1911);

Дмитро Іванович Менделєєв (1834-1907);

Олександр Михайлович Бутлеров (1828—1886).

У ХУІІ-ХУШ ст. здійснюється цілий ряд хімічних і фізичних відкрит­тів, що підводять нас до сучасної хімії. Відкрито багато нових елементів, речовин, учені описують 'їх властивості, експериментально вивчають яви­ща, що відбуваються навколо них, усе далі проникаючи вглиб матерії.

— Які ви можете назвати розділи хімії?

Сучасна хімія поділяється на кілька галузей: неорганічна, органічна, фізична, аналітична, електрохімія, біохімія та ін.

Предмет вивчення хімії — хімічні елементи та їх сполуки, хімічні перетворення різноманітних сполук і закономірності, що регулюють ці перетворення.

(Записуємо визначення в зошитах.)

Отже, хімія — наука про речовини, перетворення речовин і явища, що їх супроводжують.

III. Закріплення нового матеріалу

Назвіть етапи розвитку  хімічних знань.

Який історичний етап становлення хімії як науки вам сподобався?Поясніть чому?

IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф і відповісти на запитання.

Творче завдання.  Підготувати повідомлення про вчених -хіміків

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з    лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії,маркуванням небезпечних речовин.Правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії. Лабораторна робота № 1« Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин ( на прикладі побутових хімікатів)

  Мета  уроку:   ознайомити учнів з правилами поводження на уроках хімії, під час демонстрацій, лаборатор­них і практичних робіт, техніки безпеки під час   роботи в хімічному кабінеті, роботи з лабора­торним устаткуванням, з рідкими, твердими й газоподібними речовинами, надання першої медичної допомоги у разі потрапляння різних небезпечних речовин на шкіру, в очі, дихальні шляхи; познайомити з основним устаткуванням кабінету хімії, штативом, нагрівальними при­ладами, лабораторним посудом,маркуванням   небезпечних речовин; розвивати уважність,обережність;виховувати культуру хімічного експерименту

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

Форми роботи:   розповідь учителя, бесіда.

                                                        Хід уроку

     1. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Відповіді на запитання до параграфа,

Заслуховування підготовлених розповідей із заданої теми.

    ІІІ. Вивчення нового матеріалу

«Широко простирає хімія руки свої в справи людські» (М. В. Ломоносов). Щодня нас оточують мільйони хімічних речовин. Чи завжди ми правильно поводимося з ними? Хімія не вибачає помилок. Тому перше, що потрібно знати, перш ніж вивчати хімію, —'як правильно викорис­товувати хімічні речовини та які небезпеки в них приховані.

Правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті (розповідь учителя)

Багато хімічних речовин їдкі — можуть спричинити опіки. Зустріча­ються отруйні речовини. Деякі речовини легко загоряються або є вибу­хонебезпечними. Тому під час роботи з речовинами слід суворо дотри­муватися правил техніки безпеки, перелік яких є в кожному хімічному кабінеті.

Робота з підручником, коментоване читання

 Коротко ознайомимося з основними правилами.

1.  Речовини не можна брати руками й перевіряти їх на смак.

2. Для з'ясування запаху речовин не можна підносити посудину близь­ко до обличчя, тому що вдихання парів і газів може спричинити по­дразнення дихальних шляхів. Для ознайомлення із запахом потріб­но долонею руки зробити рух від отвору посудини в бік носа.

3.  Без указівки вчителя не змішуйте не відомі вам речовини.

4.  Під час виконання дослідів користуйтеся невеликими дозами речо­вин. Якщо в описі лабораторної роботи рекомендується брати не­багато певної речовини, то слід пам'ятати, що твердої речовини по­трібно близько 1/3 чайної ложки, а рідини — 1—2 мл.

5.  Особливої обережності дотримуйтесь під час роботи з кислотами й лугами. Якщо кислота або луг випадково потрапить на руки чи одяг, то негайно змийте їх великою кількістю води.

6.  Під час розведення кислот водою завжди пам'ятайте чітке правило: під час змішування слід повільно тонким струменем наливати кис­лоту у воду, а не навпаки.

7.  Завжди користуйтеся тільки чистим лабораторним посудом.

8.  Залишки речовин не висипайте і не вливайте назад у посудину з чис­тими речовинами.

9. Під час роботи з газовим пальником, спиртівкою й електронагріва­чем дотримуйтесь таких правил:

1)  Щоб запалити газовий пальник, піднесіть палаючий сірник до отвору пальника і повільно відкривайте газовий кран.

2)  Якщо під час роботи відбудеться проскакування полум'я, негай­но закрийте газовий кран. Після того як пальник остигне, за­крийте регулятор подачі повітря і знову запаліть пальник.

3)  Якщо полум'я газового пальника має жовтий колір, це означає, що в пальник надходить недостатня кількість повітря. У такому випадку слід відкрити регулятор подачі повітря, так, щоб по­лум'я стало знебарвленим.

4)  Після закінчення роботи не забудьте перевірити, чи закритий газовий кран.

5)  Якщо в приміщенні відчувається запах газу, то запалювати сір­ника категорично заборонено. Про запах газу негайно повідомте вчителеві.

6)  Користуючись спиртівкою, не можна запалювати її від іншої спиртівки, тому що може пролитися спирт і виникне пожежа.

7)  Щоб загасити полум'я спиртівки, її слід накрити ковпачком.

8)  Перед вмиканням електронагрівача в мережу перевірте, чи не пошкоджена ізоляція електричного проводу нагрівача.

9)  Якщо після вмикання електронагрівача в мережу не відбуваєть­ся нагрівання, сповістіть про це вчителя.

10)  Під час роботи з електронагрівачем не допускайте забруднення спіралі накалювання.

11)  Після закінчення роботи обов'язково вимкніть електронагрівач з мережі.

Поговоримо про те, як не можна поводитися в кабінеті хімії. (Кпас розглядає плакати із ситуаціями в кабінеті хімії і вибирає пра­вильні відповіді, учитель коментує вибір відповіді.)

Лабораторна робота № 1« Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин ( на прикладі побутових хімікатів)

III. Закріплення нового матеріалу

 Назвіть правила техніки безпеки по ланцюжку

IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф і відповісти на запитання.

 Вивчити правила техніки безпеки

 

 

 

Тема уроку: Практична робота №1 « Прийоми поводження з лабораторним посудом,штативом і нагрівальними приладами. Виконання найпростіших лабораторних операцій». Лабораторна робота № 2 « Дослідження будови полум’я»

Мета уроку:  сформувати початкові навички практичної роботи з хімічними речовинами й лаборатор­ним устаткуванням", перевірити знання техніки безпеки під час виконання практичної роботи в кабінеті хімії; сформувати вміння використо­вувати лабораторний посуд, лабораторний шта­тив, нагрівальний прилад; формувати навички й уміння проведення хімічного експерименту й аналізу явищ, що спостерігаються, робити висновки в ході практичної роботи, практичне застосування знань, умінь і нави­чок.

виконання експерименту, складання звіту, ви­сновки;виховувати культуру хімічного експерименту

 Тип уроку: практичне застосування знань,умінь і навичок

                                                               ХІД УРОКУ

 

Девіз уроку:

Працюй наполегливо,

    Швидко,старанно.

        Щоб кожна хвилинка

              Не втратилась марно.

I. Організація класу

II. Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, під час проведення хімічного експерименту, інструктаж перед початком практичної роботи

Щоб бути допущеним до практичної роботи, необхідно виконати тестові завдання за варіантами й розшифрувати «ключ» до роботи.

ІІІ.Виконання практичної роботи

Виконання лабораторної  роботи № 2 « Дослідження будови полум’я»

Оформлення звіту про здійснену роботу в зошиті

Підбиття підсумків уроку

Домашнє завдання

Повторити правила поведінки в кабінеті хімії,правила техніки безпеки під час роботи з хімічним устаткуванням,нагрівальними приладами.

Тема уроку: Навчальні проекти «Хімічні речовини навколо нас», «Історичне значення вогню»

Мета уроку: навчити учнів послідовності дій виконання проектів;розвивати самостійність,уважність,винахідливість.кмітливість;створювати ситуацію захоплення й успіху кожної дитини.

Тип уроку: комбінований

                                                                        Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Перевірка д.з.

ІІІ.Етапи роботи над навчальним проектом

1.Організаційний етап.

Вибір теми навчального проекту,обговорення мети та завдань проекту,складання плану реалізації проекту.

2.Підготовчий етап.

Пошук інформації,яка висвітлює тему навчального проекту,а також допомагає вирішенню завдань проекту.

3.Проектний етап

Опрацювання зібраної інформації,створення моделей,формулювання висновків і пропозицій

4.Оформлювальний етап

Оформлення результатів роботи над навчальним проектом,створення презентації для захисту проекту

5.Презентаційний етап

Демонстрація результатів навчального проекту,захист ідеї проекту та отриманих результатів

6.Підсумковий етап

Аналіз виконання завдань навчального проекту,визначення результатів проекту:яку користь приніс або може принести проект.

Джерела ,що були використані в ході роботи над проектом.

 

                                         Загальні правила презентації проекту

1.Доповідати треба з гарним настроєм.Не забувайте про свій зовнішній вигляд,слідкуйте за поставою.

2.Під час доповіді дивіться в аудиторію.

3.Слова вимовляйте голосно та чітко.

4.Чітко назвіть себе,тему виступу та проблему.над якою ви працювали.

5.Не читайте доповідь з аркуша,а лише звіряйтеся з нотатками,щоб нічого не пропустити.

6.Стежте за часом виступу.Він не повинен перевищувати регламент.

Регламент-це час,який відведено на виступ.Про свій регламент слід дізнатися заздалегідь,ще в ході підготовки до виступу.

7.Будьте готові відповідати на запитання.Відповідь на будь-яке запитання бажано починати з подяки тому,хто його поставив.

8.Після завершення доповіді та відповідей на запитання подякуйте всім присутнім за увагу.

 

 

Підбиття підсумків уроку

 

Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Фізичні тіла.    Матеріали. Речовини.  Молекули.Атоми.

 

Мета уроку: повторити відомості про речовини та матеріали;навчити учнів розрізняти фізичні тіла,матеріали;поглибити знання учнів про атоми й молекули,як складні структурні частинки ;формувати науковий світогляд розвивати вміння робити висновки;виховувати уважність,творче мислення.

Тип уроку: комбінований

                                                   Хід уроку

     І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання

 Повторення правил техніки безпеки.

    ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

     Згадаймо з курсу природознавства,чим відрізняються речовина одна від одної?

      Речовини використовуються як матеріали для виготовлення фізичних тіл.

      Одні з них синтезуються в природі,інші синтезуються людиною.

    IV. Вивчення нового матеріалу

    Речовини,які використовуються для виготовлення предметів,фізичних тіл,прийнято називать матеріалами.

Нас оточує безліч різних фізичних тіл.Вони різняться між собою формою,кольором,розмірами.Залізо,мідь,алюміній-це матеріали.

Все,що нас оточує ,складається з різних видів атомів.

Атом-найдрібніша електронейтральна частинка речовини,що складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів.

  Молекула-найменша частинка речовини,що має його хімічні властивості.

  Атоми складаються з позитивно зарядженого ядра й електронної оболонки.

Електрони рухаються навколо ядра.

Ядро складається з протонів і нейтронів.

Заряд ядра дорівнює порядковому номеру елемента в періодичній системі.

 

 

 

                                                         Заповнюємо схему.

Частинка атома	Позначення		Заряд
Протон	р		+1
Нейтрон	n		0
Електрон	е		-1

 

 V.Закріплення нового матеріалу

Побудуймо схему будови атома Літію з допомогою періодичної системи

Порядковий номер-3

Заряд ядра-+3

Кількість електронів-3

З допомогою періодичної таблиці заповніть пропущені клітинки

Символ хімічного елемента	Назва хімічного елемента	Порядковий номер	Заряд ядра	Кількість електронів
N
	Карбон
		8
			+11
				-10
Si

 

VІ.Підбиття підсумків уроку

VІІ.Домашнє завдання

Скласти схему будови атомів В,С,АІ.

 

 

 

 

Символ хімічного елемента	Назва хімічного елемента	Порядковий номер	Заряд ядра	Кількість електронів
N
	Карбон
		8
			+11
				-10
Si

 

Символ хімічного елемента	Назва хімічного елемента	Порядковий номер	Заряд ядра	Кількість електронів
N
	Карбон
		8
			+11
				-10
Si

 

Символ хімічного елемента	Назва хімічного елемента	Порядковий номер	Заряд ядра	Кількість електронів
N
	Карбон
		8
			+11
				-10
Si

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Як вивчають речовини.Спостереження й експеримент у хімії.

Лабораторна робота № 3 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин.Опис спостережень.Формулювання висновків»

Мета уроку:узагальнити й поглибити знання учнів про властивості речовин,набуті в курсах «Природознавство»;дати поняття про спостереження і експеримент у хімії як методи дослідження в хімії;вміти реалізовувати між предметні зв’язки;формувати науковий світогляд;виховувати пізнавальний інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку:комбінований

                                                                 Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

За фізичними властивостями речовини можуть відрізнятися одна від одної.

Давайте разом згадаємо,що ж таке властивість?

ІІІ.Виконання лабораторної роботи № 3 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин.Опис спостережень.Формулювання висновків».

Дослід № 1

                                                  Заповніть таблицю

№	Властивість	Мідь	Цинк	Алюміній	Сірка
1	Агрегатний стан
2	Колір
3	Запах
4	Блиск
5	Твердість

 

Зробіть висновок.

Дослід № 2 .

Роздивіться складні речовини цукор,сіль,воду,крейду.

Опишіть фізичні властивості кожної речовини

 

№	Властивість	Цукор	Сіль	Вода	Крейда
1	Агрегатний стан
2	Колір
3	Запах
4	Блиск
5	Твердість

 

    IV. Вивчення нового матеріалу

Усі наукові відкриття відбувалися завдяки людям,які вміли спостерігати за явищами навколо себе,аналізувати,робити висновки.Сміливі наважувалися на небезпечні експерименти,що допомагали зрозуміти явища,які вони спостерігали.

Спостереження-один з перших методів вивчення властивостей речовин з допомогою органів дихання.

Експеримент-цілеспрямований і контрольований вплив на досліджуваний об’єкт за певних умов.

Накопичення експериментальних даних ,їх систематизація,аналіз дозволяють людині не лише вивчати,але й передбачати властивості речовин.

На підставі отриманих даних формулюються закони й теорії.

 

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Що ж таке експеримент?

2.Що ж таке спостереження?

3.Наведіть приклади дослідження фізичних і хімічних властивостей експериментально.

 

VІ.Підбиття підсумків уроку

VІІ.Домашнє завдання

1.Прочитиати параграф,відповісти на запитання

2.Творче завдання:

Скласти план проведення експерименту  з вивчення забруднення водопровідної води або вивчення фізичних і хімічних властивостей харчової соди.

Тема уроку: Фізичні властивості речовин.Чисті речовини і суміші (однородні,неоднорідні). Способи розділення сумішей.

Мета уроку:повторити фізичні властивості речовин;ознайомити з чистими речовинами і сумішами ( однорідними,неоднорідними),способами розділення сумішей;продовжити знайомство з лабораторним устаткуванням і методикою проведення хімічного експерименту;виховувати пізнавальний інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку:комбінований

                                                 Хід уроку

 І.Організаційний момент

ІІ.Перевірка д.з.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

Ти вже знаєш,що кожна речовина має характерні для неї властивості.Однак ці властивості будуть цілком певні лише для окремо взятої (індивідуальної ) речовини,не змішаної з іншими речовинами.

Такі речовини називаються чистими.

Від чистих речовин слід розрізняти і суміші.

 

ІV.Вивчення нового матеріалу

Суміш-це сукупність різних речовин,що становить одне фізичне тіло.

Суміш може складатися з двох або більшої кількості чистих речовин.

                  Суміші

                     Однорідні                   Неоднорідні

Частки речовин можна розрізнити              Частки речовин не можна розрізнити             

            (вода і пісок) ( чай з цукром)

 

 

              Способи розділення сумішей

1.Відстоювання –

цим способом можна розділити тверді речовини,не розчинні одна в одній,якщо вони мають різну густину.(Залізні ошурки з тирсою)

2.Фільтрування-

цей спосіб застосовують для розділення суміші розчинних і не розчинних у воді речовин.

3.Випаровування і кристалізація

Розчинні речовини у рідині(сіль)

4.Дистиляція-

розділення рідини,розчинні одна в одній.( спирт+вода).

 

V..Робота в групах із закріплення

Запропонуйте способи розділення сумішей.

Група 1.сіль+вода+крейда

Група 2.рослинна олія+вода+сіль.

Група 3.Залізний порошок+вода+пісок.

 

VІ.Підбиття підсумків уроку

На сьогоднішньому уроці ми згадали,що таке чиста речовина,суміш.

Ознайомилися з різновидами сумішей.

Вивчмли способи розділення сумішей.

 

VІІ.Домашнє завдання

Прочитати параграф.відповісти на запитання.

Творче завдання:

1. Запропонуйте спосіб розділення суміші:

 Сіль+залізні ошурки+спирт+вода

2. Складіть суміш із речовин з вашого оточення і запропонуйте спосіб її розділення.

 

 

Тема уроку:Практична робота №2 «Розділення   сумішей»

Мета уроку:навчити учнів розділяти суміші різними способами;розвивати уважність,спостережливість,кмітливість;виховувати культуру хімічного експерименту.

Тип уроку:практичне застосування знань,умінь і навичок

                                                                 Хід уроку

І.Організаційний етеп

ІІ.Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії,під час проведення хімічного експерименту,інструктаж перед початком практичної роботи

ІІІ.Повторення способів розділення сумішей.

ІV.Проведення практичної роботи

Тема роботи:

Мета роботи:

Обладнання:

 

Дослід № 1

 

1.Розчинення забрудненої солі

Хід роботи

1.

2.

3.

4.

Висновок:

 

Дослід № 2

 

2.Очищення добутого розчину фільтруванням

Хід роботи

1.

2.

3.

4.

Висновок роботи:

 

Дослід № 3

 

3.Випарювання розчину

Хід роботи

1.

2.

3.

4.

Висновок роботи:

Загальний висновок:

 

Підбиття підсумків уроку

 

Домашнє завдання

 

Творче завдання:

3. Запропонуйте спосіб розділення суміші:

 Сіль+залізні ошурки+спирт+вода

Складіть суміш із речовин з вашого оточення і запропонуйте спосіб її розділення

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Хімічні елементи,їх назви й символи.Поширеність хімічних елементів у природі

Мета уроку:на підставі будови атома дати поняття про хімічний елемент як визначений вид атомів;ознайомити учнів із сучасною українською номенклатурою;дати уявлення про поширення хімічних елементів у природі;розвивати уважність,спостережливість;виховувати пізнавальний інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку: комбінований

                                                         Хід уроку

 І.Організаційний момент

ІІ.Перевірка д.з.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

Нині відомо 112 видів атомів,тобто хімічних елементів.Із них у природі виявлено майже 90,інші-добуто штучно.З різноманітної комбінації хімічних елементів складається понад 12000000 відомих речовин.

Твоє завдання полягає в тому,щоб поступово запам’ятати символи хімічних елементів,навчитися їх писати й вимовляти,знати,що вони позначають.

 

ІV.Вивчення нового матеріалу

Хімічні символи в такому вигляді запропонував Йенс Якоб Берцеліус –шведський хімік.

Символи і назви відомих нині хімічних елементів наведено в таблиці,яка називається «Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва».

Усі хімічні елементи за властивостями поділяють       на

 

 

металинеметали

 

Розглянемо назви хімічних елементів у підручнику

 

Поширення хімічних елементів у природі.

У природі хімічні елементи поширені нерівномірно.Розглянемо діаграму їх поширення у Всесвіті.

Розглянемо діаграму поширення хімічних елементів у земній корі (% за масою)

Робота з підручником

Підбиття підсумків уроку

Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Ознайомлення з Періодичною системою хімічних елементів   

Мета уроку:ознайомити учнів з будовою періодичної системи хімічних елементів ;сформувати початкові навички визначення положення хімічного елемента в періодичній системі;продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою; виховувати уважність,творче мислення.

Тип уроку: комбінований

                                                              Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Перевірка д.з.

1.Хімічний диктант за назвами й хімічними символами елементів

2.Робота біля дошки

Перевіряємо будову атома Ве

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

-Які відомості можна знайти про хімічний елемент у п6ріодичній системі?

ІV.Вивчення нового матеріалу

Знайомство з будовою періодичної системи Д. І. Менделєєва

У такому вигляді, як ми користуємося сьогодні, періодична систе­ма хімічних елементів була запропонована в 1861 році Д. І. Менделє­євим — російським ученям-хіміком. Тоді було відомо лише 62 елемен­ти, але всім знову відкритим елементам у ній знайшлося місце.

У першій половині XIX століття відкриття нових хімічних елемен­тів поставило перед хімією проблему класифікації хімічних елементів, оскільки поділ на металічні й неметалічні був явно неповним.

У пошуках основних властивостей для класифікації хімічних еле­ментів багато вчених дійшли Висновку, що це може бути атомна маса.

Німецький учений Й. Деберейнер (1829) запропонував класифі­кувати елементи на тріади (по три елементи) за ознакою, коли атомна маса середнього елемента в тріаді дорівнює середньому арифметично­му атомних мас крайніх елементів. Але далеко не всі атоми можна було описати такими тріадами. Англійський хімік Дж. Ньюлендс (1869) роз­містив елементи в ряд у міру збільшення їх атомних мас і дійшов висно­вку, що кожен восьмий елемент повторює властивості першого. Але вче­ний не зміг науково обґрунтувати таке положення. Російський учений Д. І. Менделєєв помітив періодичну зміну елементів і зумів пояснити залежність між величиною атомної маси елемента і властивостями про­стих і складних речовин. Цю закономірність було покладено в основу структури таблиці класифікації хімічних елементів, що відома як періо­дична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Ця система хімічних елементів сьогодні відома в усьому світі й ви­користовується ученими всіх країн. У ній положення кожного хімічного елемента описується точною адресою: порядковим номером, номером групи й періоду, на перетинах яких він знаходиться.

Поширено два варіанти таблиці: короткий і довгий. Розгляньмо ці варіанти. Елементи розташовуються в порядку зростання атомних мас

і мають порядковий номер

  V. Закріплення нового матеріалу

А1 — III період, III група, головна підгрупа; Р — II період, VII група, головна підгрупа; Ре — IV період, VIII група, побічна підгрупа; Си —- IV період, І група, побічна підгрупа;

Наприклад:

• II період, IV група, головна підгрупа — 8 і Силіцій;

II період, Vгрупа, головна підгрупа — N Нітроген

VІ.Підбиття підсумків уроку

 

VІІ.Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про історію виникнення назв хімічних елементів

 

Тема уроку: Тематична контрольна робота № 1 з теми «Початкові хімічні поняття»

Мета уроку: з’ясувати рівень засвоєння основних понять,термінів і правил;оцінити рівень навчальних досягнень учнів з теми;розвивати уміння розв’язувати різнорівневі завдання;виховувати самостійність,уважність.

Тип уроку: контроль і коригування знань,умінь і навичок.

                                          Хід уроку

І.Організація класу

ІІ.Письмова контрольна робота

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів

Мета уроку:розширити знання учнів про періодичну систему елементів;закріпити знання учнів про хімічний елемент,хімічну символіку;ознайомити учнів з поняттям абсолютної та відносної атомної маси,одиницею вимірювання відносної атомної маси-атомною одиницею маси ( а.о.м.);навчити визначати відносну атомну масу за періодичною системою хімічних елементів;виховувати пізнавальний інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку:коригування і засвоєння нових знань.

                                                       Хід уроку

І.Організація класу

ІІ.Перевірка д.з.

ІІІ.Актуалізація опорних знань

Робота з періодичною системою в парах

Кожна пара зашифровує свій результат

Наприклад:

Наприклад:

12	М	агній
76	0	сьмій
57	л	антан
63	Е	йнштейній
6	К	арбон
92	У	ран
3	л	ітій
18	А	ргон

 

Шифр: 12-76-57-63-6-92-3-18.

Групи обмінюються шифрами і за номерами елементів перевіряють, чи правильно дібрані назви. Оцінюється робота групи.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

Атом — найдрібніша частинка речовини. Його розмір можна оціни­ти в 10 ¹⁴.

Якщо атом збільшити до розмірів друкарської крапки, то пропо­рційно збільшена людина матиме зріст близько 7 км.

 

Поняття атомної маси ввів у хімію ще Дж. Дальтон. Оскільки ви­користовувати такі маленькі величини для розрахунків було незручно, запропонували використовувати не реальну, а відносну атомну масу.

За одиницю відліку тривалий час використовували атом Гідрогену якнайлегший.

Сьогодні за одиницю відліку приймають величину, що називаєть­ся атомна одиниця маси (скорочено а.о.м.) і дорівнює 1/12 маси атома

Карбону '₆²С

Реальну масу кожного атома розділили на цю величину й одержали відносну атомну масу А_г, що показує, у скільки разів маса атома більша за 1/12 маси атома Карбону.

Одиниця вимірювання \_А_Г~\ — а.о.м.

Отже, у періодичній системі для кожного хімічного елемента зазна­чено не реальну, а відносну атомну масу.

    V.Закріплення матеріалу

Виконання тренувальних вправ

 3 допомогою періодичної системи визначте округлені значення відносної атомної маси таких елементів: Флуор, Натрій, Фосфор, Хлор (35,5), Аргентум, Аурум.

Ядро атома складається з протонів і нейтронів.  Відносна атомна маса дорівнює кількості протонів і нейтронів.

• Чому дорівнює кількість протонів у атомі? (Порядковому номеру)
• А як знайти кількість нейтронів у атомі? (п = А_г - р) Наприклад: р = 3; п = 7 - 3 = 4.

 Запишіть кількість протонів і нейтронів для Бору, Нітрогену, Флуо-
ру, Сульфуру.

VI. Підбиття підсумків уроку

 Домашнє завдання

Тема уроку:Хімічні формули речовин

Мета уроку:   закріпити знання учнів про прості та складні речовини; навчити записувати хімічні формули простих і складних речовин, використовуючи хімічні символи та індекси; навчити читати хімічні формули речовин, визначати їх якісний і кількісний склад; навчити використовувати поняття «хімічна формула»; «індекс»; «коефі­цієнт»;виховувати  уважність,творче мислення.

Тип уроку:   поглиблення і систематизація знань.

 Форми роботи:   бесіда, самостійна робота з навчальною табли­цею, групова робота з таблицею.

Обладнання:   періодична система хімічних елементів, на­вчальна таблиця.

                                ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань

Два-три учні записують на дошці вибрані ними формули складних речовин. Витираємо однакові, щоб не повторювалися. Ще два-три учні дописують тільки ті формули, яких ще немає на дошці. Наприклад:

НС1, Си, С0₂...

Таким чином, на дошці записані 10—12 формул речовин.

III. Одержання і закріплення знань про хімічні формули

Хімічна символіка — це алфавіт для складання формул хімічних сполук — «хімічних слів».

Крім символів хімічних елементів, що наведені в періодичній систе­мі хімічних елементів, для запису формул використовують індекси, які вказують число атомів у молекулі, простій або складній речовині.

Отже, хімічна формула — це умовний графічний запис молекули простої або складної речовини з допомогою хімічних символів та ін­дексів.

У кожної речовини є тільки одна хімічна формула. 1) Що показує хімічна формула?

Атоми яких хімічних елементів входять до складу молекули речови­ни, або скільки атомів кожного хімічного елемента входить до складу

молекули речовини. Наприклад,'запис С0₂ означає, що молекула вуг­лекислого газу складається з одного атома Карбону і двох атомів Окси-гену, читається С0₂.

Розгляньмо і прочитаймо по ланцюжку формули речовин, написані на дошці.

(Учні по черзі читають формули.)

2) Як показати визначену кількість молекул?

Для цього використовують коефіцієнти — додатні цілі числа, що показують кількість молекул. Наприклад, запис 5С0₂ означає п'ять молекул вуглекислого газу, 2С0₂ — дві молекули вуглекислого газу, а С0₂ — одну молекулу.

Запишіть:

чотири молекули води — 4Н₂0;

десять молекул кисню — 10О₂;

три молекули водню — ЗН₂;

п'ять атомів сірки — 58.

 

 IV.Самостійна робота

 

 Підбиття підсумків уроку

 

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф, відповісти на запитання.

 

 

 

 

Тема уроку:Прості та складні речовини.Багатоманітність речовин.

Лабораторна робота № 4 «Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин»