Календарно-тематичне планування уроків природознавства 5 клас

№

Дата

Зміст уроку

Д/з

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Вступ (7 год)

1

Значення природничо-наукових знань для людини. Науки, що вивчають природу

§1, ст.6

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає природничі науки (біологію, фізику, хімію, географію, астрономію, екологію) та їх внесок у вивчення природи; методи вивчення природи (спостереження, експеримент, вимірювання);

наводить приклади методів і обладнання для вивчення природи, їх використання

Діяльнісний компонент

розповідає про вчених-натуралістів (2–3) та їхній внесок у вивчення природи; про методи вивчення природи;

пояснює прикладне значення досягнень у галузі природничих наук;

розрізняє в описі досліду або спостереження мету, умови його проведення та отримані результати;

обирає обладнання, необхідне для проведення вимірювання і спостереження, і пояснює свій вибір;

знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях із природничих наук;

дотримується правил безпечного використання лабораторного обладнання

Ціннісний компонент

оцінює роль природничих наук у створенні технологій, що покращують життя людини;

висловлює свою точку зору на проблему «Для чого необхідно вивчати природу?»;

усвідомлює роль природничих наук і власні можливості в пізнанні природи

2

Джерела знань про природу.

Практичне заняття. Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів

§2, ст.10

3

Методи вивчення природи

§3, ст.11

4

Обладнання для вивчення природи.

Практичне заняття. Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень та дослідів

§4, ст.16

5

Внесок видатних вчених-натуралістів у вивченні природи

§5, ст.20

6

Навчальний проект «Жива і нежива природа навколо нас»

Повт. §1-5

Учень/учениця:

визначає і класифікує об’єкти навколишнього світу за запропонованими ознаками;

вносить дані в таблиці, будує діаграми;

узагальнює, робить аргументовані висновки;

співпрацює в команді (розподіляє ролі в малій групі, робить внесок до спільної діяльності, підбадьорює, спонукає інших, вирішує проблеми);

презентує результати спільної діяльності, оцінює свій внесок у діяльність групи

7

Узагальнення знань

РОЗДІЛ І. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС (15 год)

8

Характеристики тіла, їх вимірювання.

§6, ст.26

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає найменші частинки речовин; характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та інструменти для вимірювання розмірів і маси тіл; фізичні властивості речовин (колір, блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості рідин (не зберігають форму, зберігають об’єм, текучі); властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм); способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння;

наводить приклади тіл і речовин, що оточують людину; чистих речовин і сумішей (2–3); неорганічних та органічних речовин (2–3); явищ у природі, техніці, побуті; явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; використання сумішей

Діяльнісний компонент

розрізняє тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні явища;

пояснює відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; чистих речовин – від сумішей; значення органічних речовин для живої природи; значення горіння і гниття;

9

Практична робота. Вимірювання маси та розмірів різних тіл

10

Речовини. Фізичні властивості речовин

§7, ст.29

11

Атоми й молекули

§8, ст.34-36

12

Атоми й молекули. Дифузія

§8, ст.37

13

Різноманітність речовин

§9, ст.39-40

14

Різноманітність речовин

§9, ст.40-43

15

Чисті речовини і суміші

§10

16

Способи розділення сумішей

Практичне заняття. Розділення сумішей фільтруванням

§11

17

Явища природи

§12

описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (2–3);

порівнює тіла й речовини за 3–4 ознаками;

характеризує горіння як приклад хімічних явищ;

вимірює масу й розміри тіла, використовуючи відповідні прилади;

уміє розділяти суміш фільтруванням;

установлює зв’язки між явищами природи (на прикладах вивчених і за аналогією);

застосовує знання для безпечного поводження з тілами й речовинами в ситуаціях повсякденного життя;

дотримується правил безпечного використання хімічного посуду

Ціннісний компонент

усвідомлює важливість акуратності, ретельності і точності при фіксуванні даних;

робить висновок про різноманітність тіл і явищ природи;

обговорює питання безпечного використання речовин;

оцінює ризики ситуацій повсякденного життя, пов’язаних із фізичними явищами, використанням тіл і речовин;

розуміє значимість потреби в безпеці

18

Різноманітність фізичних явищ

§13, ст.55-57

19

Різноманітність фізичних явищ

§13, ст.57-61

20

Ознаки хімічних явищ

§14

21

Горіння. Повторюваність і взаємозв’язок явищ у природі

§15, повт.

§6-14

22

Узагальнення знань з теми

РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ (10год)

23

Небо. Небесна сфера

§16

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає сузір’я (2–3); найвідоміших астрономів (Птолемей, М.Коперник, Г.Галілей, Е.Габбл), дослідників космосу (Ю.Гагарін, Н.Армстронг, Л.Каденюк);

наводить приклади впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт

Діяльнісний компонент

описує загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею;

порівнює за розмірами і температурою Сонце з іншими зорями;

характеризує особливості астрономічних досліджень; місце людини у Всесвіті;

пояснює на моделях форму і будову Землі, рух Землі навколо власної осі і навколо Сонця, будову Сонячної системи;

причину видимих рухів світил;

розрізняє небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері;

показує на карті зоряного неба Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту;

виявляє ставлення до розвитку астрономічних і космічних досліджень;

оцінює значення зоряного неба в історії людства; телескопічних спостережень

24

Зорі та сузір’я

§17, ст.76-77

25

Зорі та сузір’я.

Практичне заняття. Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба

§17, ст.78

26

Загальна будова Сонячної системи

§18, ст.80

27

Загальна будова Сонячної системи

§18, ст.81

28

Всесвіт і його складові

§19, ст.83-84

29

Всесвіт і його складові

§19, ст.85

30

Астрономія — наука, що вивчає Всесвіт

§20

31

Навчальний проект «Наш дім – Сонячна система»

Повт.§16-20

Учень/учениця:

висловлює ідеї по черзі, уважно слухає інших при обговоренні, аргументовано доводить власну думку, приймає спільне групове рішення, розподіляє ролі, робить внесок до спільної діяльності; розподіляє порівну навантаження при презентації продукту проекту; здійснює само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до продукту проекту і діяльності учнів під час виконання проекту

32

Узагальнення знань з теми «Всесвіт»

РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ — ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Тема 1. Земля як планета (16 год)

33

Форма Землі

§21

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає форму й розміри Землі; рухи Землі; фази Місяця; способи зображення Землі; материки та частини світу; склад ґрунту, повітря; властивості ґрунту, повітря, води;

наводить приклади розчинних і нерозчинних речовин; розчинів у природі; використання води і розчинів людиною

Діяльнісний компонент

описує внутрішню будову Землі; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює зміну дня і ночі; зміну пір року; зміни фаз Місяця; нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі; причини сонячного і місячного затемнення; колообіг води у природі; значення води, повітря, ґрунту; значення сонячного світла і тепла для живої природи;

розрізняє фази Місяця на зображеннях; способи зображення об’єктів на географічних картах;

34

Розміри нашої планети

Практичне заняття. Знаходження на глобусі екватора, полюсів і півкуль материків

§22

35

Внутрішня будова Землі

§23

36

Рухи нашої планети

§24

37

Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі

§25

38

Місяць — супутник Землі

§26

39

Способи зображення Землі

Практичне заняття. Знаходження на карті екватора, полюсів, півкуль материків і частин світу

§27

40

Ґрунт

§28, ст.121-122

41

Ґрунт

§28

42

Повітря — суміш газів

§29

показує на глобусі та географічній карті материки і частини світу; найбільші географічні об’єкти, екватор, півкулі, полюси;

складає план досліду і проводить його;

застосовує знання для орієнтування на місцевості, ощадливого використання води у побуті;

використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях; знання про властивості ґрунту для вирощування рослин;

розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту

Ціннісний компонент

усвідомлює, що планета Земля, її ресурси є цінністю для кожної людини;

висловлює судження щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

розуміє обмеженість ресурсів для задоволення потреб людини

43

Властивості повітря

Практичне заняття. Дослідження нагрівання тіл (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця

§30

44

Вода на Землі

§31

45

Властивості води

Практичне заняття. Дослідження розчинності речовин (лимонної кислоти)

§32

46

Властивості води

Практичне заняття. Вивчення розчинності речовин: глини, олії

§32

47

Властивості води

Практичне заняття. Дослідження впливу різних температур на розчинення цукру у воді

§32, повт. §21-31

48

Узагальнення знань з теми «Земля як планета»

Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів (15 год)

49

Організм і його властивості. Клітинна будова організмів

§33

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає властивості організмів; відмінності рослин, тварин, грибів, бактерій; умови життя на планеті Земля; чинники середовища; основні середовища життя; склад екосистеми;

наводить приклади: пристосування організмів до періодичних змін умов середовища (листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра, перельоти птахів;); співіснування організмів; природних і штучних екосистем

Діяльнісний компонент

описує пристосування організмів до чинників неживої природи; пристосування організмів до середовища життя; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює як відрізнити живий організм від неживого природного тіла; вплив чинників середовища на живі організми; зв’язок грибів, бактерій, рослин, тварин у природі; роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах;

розпізнає найпоширеніші рослини і тварин своєї місцевості; отруйні рослини, гриби, тварин своєї місцевості;

уміє визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників;

використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях

Ціннісний компонент

оцінює значення природних і штучних екосистем у природі та житті людини;

усвідомлює, що кожний організм та їхня різноманітність є цінними для кожної людини

50

Рослини і тварини

§34

51

Гриби і бактерії

§35

52

Отруйні рослини, тварини, гриби

Практичне заняття. Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості

§36

53

Визначення організмів за визначниками

Практичне заняття. Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників

§37

54

Чинники середовища життя на планеті Земля

§38

55

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

§39, ст.167-168

56

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

§39

57

Наземно-повітряне середовище життя організмів

§40

58

Водне середовище життя організмів

§41

59

Ґрунтове середовище життя організмів

§42

60

Взаємозв’язки між організмами. Співіснування й угруповання організмів

§43

61

Екосистеми

§44

62

Навчальний проект «Вирощування найвищої бобової культури»

Повт.§33-44

Учень/учениця:

висловлює припущення і здійснює його перевірку у процесі роботи над проектом;

добирає необхідні ресурси, визначає способи фіксування даних;

проводить експеримент і тривалі спостереження, фіксує їх хід за допомогою цифрових пристроїв, вносить дані в журнал спостережень, заповнює таблиці, будує графіки, формулює аргументовані висновки;

рівномірно розподіляє навантаження між членами групи, враховуючи інтереси кожного; спонукає інших до якісної роботи, допомагає іншим;

планує роботу групи, узгоджує створення підсумкового звіту/презентації про хід і результати виконання проекту; спільно усією групою презентує результати роботи, само- і взаємооцінює діяльність із виконання проекту і презентації, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп

63

Узагальнення знань з теми «Планета Земля як середовище життя організмів»

Тема 3. Людина на планеті Земля (7 год)

64

Людина — частина природи

§45

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає джерела забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми своєї місцевості; природоохоронні об’єкти й території свого регіону;

наводить приклади впливу людини на природу і природи на людину; рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України

Діяльнісний компонент

пояснює зв’язок людини з природою; зміни в природі, що викликані природними чинниками і діяльністю людини; призначення Червоної книги і природоохоронних територій;

аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля;

дотримується екологічних норм поведінки у природі

Ціннісний компонент

усвідомлює власну відповідальність за збереження природи;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

обговорює питання економного використання енергоносіїв;

висловлює судження щодо необхідності охорони природи і раціонального використання природних ресурсів;

виявляє бережливе ставлення до природи

65

Екологічні проблеми та їх розв’язування

§46

66

Охорона природи. Червона книга

§47

67

Практична робота. Складання Червоної книги своєї місцевості

68

Заповідники, заказники, національні парки

Практичне заняття № 13. Дослідження екологічних проблем своєї місцевості

§48

69

Навчальний проект «Смітити не можна - переробляти»

Учень/учениця:

висловлює ідеї щодо створення корисних речей із вживаних;

аргументовано пояснює екологічні наслідки перетворення вживаних речей на нові корисні, наводить приклади;

висловлює обгрунтовані пропозиції щодо спільної роботи групи, доброзичливо обговорює ідеї інших;

конструює продукт проекту;

розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту;

вносить дані в таблиці;

формулює аргументовані висновки щодо екологічних наслідків;

визначає важливість власної цілеспрямованої екологічної діяльності

70

Урок узагальнення знань за рік