Календарно-тематичне планування з хімії 11 клас (поглиблене вивчення)

№

п/п

Клас

Дата

Тема уроку

Хімічний

експеримент

Державні вимоги до рівня підготовки учнів

11-й клас ( 6 год на тиждень, разом  210 год, з них 20 год – резервний час )

Тема І. Повторення та поглиблення основних теоретичних питань курсу основної школи

1

Сучасні уявлення про будову атомів. Нукліди. Ізотопи.

Знаннєвий компонент

     називає хімічні елементи та їхні сполуки;

     розрізняє поняття «нуклід» і «ізотоп»; основний і збуджений стани атома; речовини з різними видами хімічних зв’язків;

формулює означення основних класів неорганічних сполук з точки зору електролітичної дисоціації; радіусу атома, електронегативності; окисно-відновних реакцій; розчинів;  масової частки розчиненої речовини, молярної концентрації; гідролізу солей; періодичний закон;

     наводить приклади s-, p-, d-елементів; речовин із різними типами хімічного зв’язку; аморфних і кристалічних речовин; речовин із різними типами кристалічних ґраток; розчинів;

Діяльнісний компонент

складає електронні та електронно-графічні формули атомів елементів з урахуванням принципу Паулі, правил Ф. Хунда і В.М. Клечковського; рівняння  відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

класифікує хімічні елементи та речовини; хімічні реакції за зміною ступеня окиснення, оборотністю процесу;

характеризує хімічні елементи за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атомів; властивості ковалентного зв’язку;

      порівнює валентні можливості атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів

 пояснює дуалістичну природу електрона, фізичну суть квантових чисел, механізми утворення різних видів хімічних зв’язків і різні механізми утворення ковалентного зв’язку; явища, якими супроводжується розчинення речовин;

обґрунтовує закономірності змін будови атомів елементів та їхніх властивостей у періодичній системі; залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови;

прогнозує фізичні властивості речовин у залежності від їхньої будови; можливість реакції гідролізу;

експериментально розв’язує задачі з установлення генетичних зв’язків між класами неорганічних сполук; виготовляє розчини солі заданої молярної концентрації; визначає рН середовища водних розчинів солей;

обчислює кількісний склад суміші за рівнянням реакції; молярну концентрацію речовини у розчині;

     дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Ціннісний компонент

      висловлює судження щодо значення періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів;  знань про будову хімічних речовин для визначення сфери їх застосування; окисно-відновних процесів у довкіллі і на хімічних виробництвах.

2

Дуалістична природа електрона.  Квантові числа: головне, побічне (орбітальне), магнітне, спінове та їх фізичний зміст. Орбіталі.

Демонстрації

2. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

3. Моделі атомів s-, p-, d-елементів (віртуальні 3D).

3

Фізичний зміст квантових чисел.

4

Послідовність заповнення електронами атомних орбіталей: принцип найменшої енергії; принцип Паулі, правила Гунда та Клечковського.

5

Будова електронних оболонок атомів.

6

Електронна й електронно-графічна конфігурації атомів s-, p-, d-елементів.

7

Складання електронних та графічних формул елементів І-ІІІ періодів

8

Складання електронних та графічних формул елементів ІV періоду

9

Збуджений стан атома. Валентні можливості атомів ІІ-ІІІ періодів.

10

Періодичний закон Д.І.Менделєєва (сучасне формулювання) і Періодична система хімічних елементів.

Демонстрації

1. Різні варіанти Періодичної системи хімічних елементів (довга і коротка форми, віртуальні 3D).

11

Періодичні закономірності в атомних структурах: зміна радіуса, енергії йонізації, спорідненості до електрона, електронегативності.

12

Характеристика хімічного елемента за його місцем у періодичній системі та будовою атома.

13

Хімічний зв’язок. Йонний та металічний зв’язки.

14

Ковалентний зв'язок.Обмінний і донорно-акцепторний механізми утворення ковалентного зв’язку. Властивості ковалентного зв’язку: насичуваність, напрямленість, кратність, поляризованість.     

15

Водневий зв'язок, його значення в природі

16

Будова речовин: кристалічний і аморфний стани твердих речовин.

17

Кристалічні ґратки. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

18

Тематичне оцінювання

19

Розчини. Явища, що супроводжують процес розчинення речовин: поглинання і виділення теплоти, гідратація.

Демонстрації

4. Теплові явища при розчиненні концентрованої сульфатної кислоти (кристалічного натрій гідроксиду) та амоній нітрату.

5. Зміна кольору при розчиненні безводного купрум(ІІ) сульфату.

20

Характеристики кількісного  складу розчинів: масова частка та молярна концентрація розчиненої речовини.

21

Розрахункові задачі

1. Обчислення молярної концентрації розчину.

22

Гідроліз солей у водних розчинах. 

23

Практична робота

1. Визначення рН середовища водних розчинів солей.

24

Практична робота

2. Приготування водного розчину солі заданої молярної концентрації.

25

     Окисно-відновні  реакції. Основні окисники і відновники.

Розпочати роботу над проектами.

1. Окисно-відновні процеси у живій природі, повсякденному житті, на хімічних виробництвах.

2. Дослідження властивостей рідких кристалів.

26

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій за відомими продуктами реакцій.

27

Електроліз. Застосування електролізу.

Демонстрації

6. Електроліз розчинів купрум(ІІ) сульфату і калій йодиду (реально або віртуально).

28

      Класифікація неорганічних речовин. Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.

Лабораторні досліди

1. Дослідження генетичних зв’язків між класами неорганічних сполук.

29

Розрахункові задачі

2. Обчислення кількісного складу сумішей за рівняннями хімічних реакцій.

30

Представлення результатів навчальних проектів

1. Окисно-відновні процеси у живій природі, повсякденному житті, на хімічних виробництвах.

2. Дослідження властивостей рідких кристалів.

31

Тематичне оцінювання

Тема  ІІ. Неметалічні елементи та їхні сполуки

Тема 2.1 Гідроген. Водень.

32

Гідроген. Будова атома. Ізотопи Гідрогену. Особливості розміщення у періодичній системі. Поширення Гідрогену в природі і Всесвіті.

Знаннєвий компонент

називає ізотопи та сполуки Гідрогену;

     наводить приклади реакцій добування водню;

Діяльнісний компонент

складає електронну та електронно-графічну формули атома Гідрогену; рівняння характерних для водню хімічних реакцій і схеми електронного балансу до них;

обґрунтовує місце Гідрогену в періодичній системі, його валентність і ступені окиснення; окисно-відновні властивості гідроген пероксиду;

характеризує Гідроген за його місцем у періодичній системі та будовою атома; поширення в природі; фізичні та хімічні властивості водню;

експериментально добуває, збирає і перевіряє водень на чистоту; підтверджує окисно-відновні властивості гідроген пероксиду;

дотримується правил безпечного поводження з воднем і гідроген пероксидом;

Ціннісний компонент

оцінює роль водню як екологічно чистого палива;

висловлює судження про дію гідроген пероксиду на організм людини.

33

Водень. Склад молекули і будова речовини.  Добування в промисловості і лабораторії. Фізичні властивості водню. Окисні і відновні властивості водню. Застосування водню. Перспектива використання водню як пального.

Демонстрації

1. Добування водню в лабораторії та способи його збирання.

Демонстрації

2. Перевірка водню на чистоту.

3. Горіння водню в кисні.

4. Відновлення міді з купрум(ІІ) оксиду воднем

34

Практична робота 3

1. Відновні властивості водню.

35

Гідроген пероксид як сполука Гідрогену. Окисні і відновні властивості гідроген пероксиду. Застосування гідроген пероксиду.

Лабораторні досліди

1. Дослідження окисних і відновних властивостей гідроген пероксиду.

36

Представлення результатів навчальних проектів

1. Водень як екологічно чисте паливо.

2. Біологічна роль гідроген пероксиду.

37

Тематичне оцінювання

Тема 2.2. Елементи VІІА групи (галогени)

38

Загальна характеристика елементів групи: Флуор, Хлор, Бром, Йод. Поширення їх у природі.

Демонстрації

1. Зразки хлору, брому (віртуально), йоду, сполук галогенів.

Знаннєвий компонент

називає елементи-галогени та їхні сполуки; способи добування хлору;

описує поширення галогенів у природі;

Діяльнісний компонент

складає електронні та графічно-електронні формули атомів галогенів; рівняння відповідних хімічних реакцій за участю галогенів і їхніх сполук; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує елементи-галогени за їхнім положенням в періодичній системі і будовою атомів; прості речовини-галогени за будовою молекул, фізичними і  хімічними властивостями (взаємодія з воднем, металами, водою, лугами); хімічні властивості хлоридної кислоти (взаємодія з металами, оксидами і гідроксидами металів, солями, відновні властивості) і хлоридів;  

експериментально визначає бромід-, йодид-іони;

дотримується правил безпечного поводження зі сполуками галогенів;

розв’язує експериментальні задачі;

обчислює кількість речовини, масу, об’єм (газуватих речовин) продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів взято у надлишку;

Ціннісний компонент

доводить практичну значимість галогенів і їхніх сполук;

оцінює біологічну роль галогенів і їхніх сполук;

висловлює судження про вплив галогенів і їхніх сполук на довкілля.

39

Прості речовини  галогени. Склад і будова молекул. Фізичні властивості галогенів.

Демонстрації

2. Сублімація йоду (реально або віртуально).

40

Хімічні властивості галогенів

 41

Добування хлору в лабораторії і промисловості.

42

Розрахункові задачі

1. Обчислення за рівнянням хімічної реакції кількості речовини, маси, об’єму (газуватих речовин) продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів взято у надлишку.

43

Гідроген хлорид. Склад і будова молекули. Фізичні властивості. Добування і застосування гідроген хлориду.

Демонстрації

3. Добування гідроген хлориду та розчинення його у воді.

4. Витіснення галогенів із розчинів відповідних галогенідів.

44

Хлоридна кислота. Хімічні властивості.

Лабораторні досліди

1. Дослідження хімічних властивостей хлоридної кислоти.

45

Хлориди.

46

Якісні реакції на галогенід-іони.

Лабораторні досліди

2,3. Якісні реакції на бромід-, йодид-іони.

47

Практична робота

1. Розв’язування експериментальних задач за темою «Сполуки галогенів».

48

Представлення результатів навчальних проектів

1. Практичне значення галогенів.

2. Проблема охорони довкілля від забруднення сполуками Хлору і Флуору.

49

 Застосування галогенів і їхніх сполук.

50

Тематичне оцінювання

Тема 2.3. Елементи VIА групи (халькогени)

51

Загальна характеристика елементів VI-А групи. Поширеність елементів у природі.

Знаннєвий компонент

     називає   елементи VI-А групи та їхні сполуки, прості речовини Оксигену і Сульфуру,  основні наукові принципи, сировину та етапи виробництва сульфатної кислоти;

     наводить приклади основних природних сполук елементів VIА групи;

     пояснює явище алотропії, причини  кислотних дощів.

Діяльнісний компонент

     характеризує елементи групи, прості речовини Оксигену (кисень, озон) та Сульфуру (ромбічна, моноклинна, пластична сірка); фізичні та хімічні властивості простих речовин, оксидів і кислот Сульфуру; поширеність у природі Оксигену та Сульфуру; практичне значення кисню, сірки та сполук Оксигену і Сульфуру; біологічну роль Оксигену, Сульфуру та їхніх сполук; сировину, основні стадії та хімічні реакції, що лежать в основі виробництва сульфатної кислоти контактним способом, закономірності їх перебігу та керування ними;

     складає електронні та електронно-графічні формули атомів елементів групи, рівняння хімічних реакцій, що характеризують основні хімічні властивості кисню, сірки та сполук Сульфуру, схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

      порівнює елементи VIА групи за їхнім  місцем у періодичній системі і електронною будовою атомів, фізичні та хімічні властивості їхніх сполук, прості речовини Оксигену та Сульфуру, хімічні властивості концентрованої і розбавленої сульфатної кислоти

     визначає сульфід-, сульфіт-іони в розчинах;

     розв’язує експериментальні задачі,  обираючи і обґрунтовуючи план дослідження;

     обчислює кількість речовини,  масу або об’єм продукту реакції за відомою кількістю речовини, масою або об’ємом реагента, що містить домішки, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

    дотримується правил безпечного поводження з розчином сульфатної кислоти, правил безпеки під час виконання хімічного експерименту.

Ціннісний компонент

    висловлює судження щодо біологічної ролі Оксигену, Сульфуру та їхніх сполук;

    оцінює значення кисню та озонового шару для життя організмів на Землі,  екологічну небезпеку  виробництва сульфатної кислоти; вплив кислотних дощів на довкілля;

    робить висновки щодо фізіологічної дії сірководню, впливу речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини;

    усвідомлює необхідність збереження власного здоров’я і довкілля при використанні хімічних сполук.

52

Оксиген. Прості речовини. Явище алотропії.

53

Порівняння фізичних та хімічних властивостей озону та кисню. Їхня біологічна роль.      

Демонстрації

3.  Взаємодія кисню з неметалами та металами.

54

Сульфур. Прості речовини. Фізичні та хімічні властивості. Застосування.

Демонстрації

2. Зразки сірки та інших природних сполук Сульфуру.

55

Представлення результатів навчальних проектів

1. Кисень та життя (промислова екологія).

2. Подвійна роль озону в природі.

56

Розрахункові задачі

1. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту реакції за відомою кількістю речовини, масою або об’ємом реагента, що містить домішки.

57

        Гідроген сульфід. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем.

58

Сульфідна кислота та сульфіди.

59

Якісна реакція на сульфід-іони. Фізіологічна дія сірководню.

60

 Сульфур(IV) оксид і сульфітна кислота, їхні окисно-відновні властивості.

Демонстрації

4. Добування сульфур(IV) оксиду реакцією обміну та доведення його кислотного характеру.

61

Сульфур(VІ) оксид.

62

Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості концентрованої сульфатної кислоти.  Гігроскопічні властивості. 

Демонстрації

Взаємодія концентрованої сульфатної кислоти з металами (віртуально).

5. Дія концентрованої сульфатної кислоти на цукор (віртуально).

63

Солі сульфатної кислоти. Застосування сульфатної кислоти та її солей.

Лабораторні досліди

1. Хімічні властивості розведеної сульфатної кислоти та сульфатів.

2, 3. Якісні реакції на сульфід-, сульфіт іони.

64

Практичні роботи

1. Розв’язування експериментальних задач за темою „Сполуки Сульфуру”.

65

Загальні наукові принципи хімічного виробництва: вибір сировини, теплообмін, протитечія, безперервність, комп’ютеризація виробничих процесів.

66

Промислове виробництво сульфатної кислоти.

67

Охорона навколишнього середовища від забруднення промисловими викидами. Кислотні дощі.

68

Тематичне оцінювання

Тема 2. 4. Елементи VА групи

69

Загальна характеристика елементів V-А групи.   Поширеність їх у природі. Біологічна роль Нітрогену і Фосфору

Знаннєвий компонент

      називає  елементи VА групи та їхні сполуки, прості речовини Фосфору;

           наводить приклади основних природних сполук Нітрогену та Фосфору, нітрогено- і фосфоровмісних добрив;

     пояснює  донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку в йоні амонію; колообіг Нітрогену та Фосфору в природі; основні наукові принципи виробництва амоніаку;

Діяльнісний компонент

     характеризує елементи групи за їхнім місцем у періодичній системі та електронною будовою атома, прості речовини Фосфору (червоний, білий, чорний фосфор); фізичні та хімічні властивості азоту (взаємодія з металами, воднем і киснем), фосфору (взаємодія з киснем, галогенами, металами), амоніаку (взаємодія з водою, кислотами, горіння та каталітичне окиснення), солей амонію (взаємодія з лугами, солями, розкладання при нагріванні, гідроліз); оксидів Нітрогену та Фосфору (взаємодія з водою, лугами, основними оксидами), ортофосфатної  кислоти  і  її солей; поширеність елементів та їхніх сполук у природі, нітрогено- і фосфоровмісні мінеральні добрива;

пояснює уплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги;

добирає умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу
Ле Шательє;

     складає  електронні та електронно-графічні формули атомів Нітрогену і Фосфору; рівняння відповідних хімічних реакцій, схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

   порівнює елементи V-А групи за їхнім положенням у періодичній системі та електронною будовою атомів, фізичні та хімічні властивості сполук Нітрогену і Фосфору, прості речовини Фосфору, властивості концентрованої і розведеної нітратної кислот (розкладання на світлі та при нагріванні, взаємодія з металами та деякими неметалами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями, дія на органічні сполуки);

      визначає  амоній-, нітрат- і ортофосфат-іони;

     передбачає екологічні проблеми, пов’язані з використанням фосфатів;

      обчислює вихід продукту від теоретично можливого, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

     дотримується  правил безпечного поводження з амоніаком і розбавленою нітратною кислотою;

     планує та виконує експериментальні дослідження.

Ціннісний компонент

    висловлює судження  щодо значення поняття «вихід продукту» для оцінювання ефективності виробництва;

      оцінює вплив сполук Нітрогену та Фосфору на довкілля і здоров’я людини; значення нітрогено- і фосфоровмісних добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур; екологічну небезпеку хімічних виробництв;

     критично ставиться до проблеми вмісту нітратів і нітритів у харчових продуктах;

     обґрунтовує застосування азоту, фосфору та сполук Нітрогену, Фосфору;

     робить висновки щодо біологічної ролі Нітрогену і Фосфору;

70

      Азот. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості.

71

Добування, застосування.

72

     Амоніак. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості.

Демонстрації

1. Добування амоніаку реакцією обміну.

2. Розчинення амоніаку у воді ( "фонтан") .

3. Взаємодія амоніаку з гідроген хлоридом.

73

Фізіологічна дія амоніаку. Лабораторні способи добування амоніаку.

74

Практичні роботи

1. Добування амоніаку та досліди з ним.

75

Розрахункові задачі

1. Обчислення виходу продукту від теоретично можливого.

76

Оборотні й необоротні реакції.

77

Хімічна рівновага. Умови зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє.

78

 Керування хімічними процесами: зміна швидкості реакції та зміщення хімічної рівноваги.

79

Синтез амоніаку в промисловості. 

80

 Солі амонію. Фізичні та хімічні властивості. Якісна реакція на йон амонію.

Демонстрації

4. Термічне розкладання солей амонію.

Лабораторні досліди

1.Якісна реакція на амоній-іон.

81

Застосування амоніаку та солей амонію.

82

Тематичне оцінювання

83

  Нітроген(ІІ) оксид і нітроген(ІV) оксид. Фізичні та хімічні властивості: окисно-відновні, відношення до води та лугів.

84

Фізіологічна дія на організм. Захист довкілля від оксидів Нітрогену.

85

Нітратна  кислота. Фізичні та хімічні властивості розведеної та концентрованої нітратної кислоти.

Демонстрації

5. Взаємодія розбавленої та концентрованої нітратної кислоти з міддю.

6.Спалахування скипидару в нітратній кислоті.

86

Якісна реакція на нітрат-іони. Застосування нітратної кислоти.

87

Нітрати. Фізичні та хімічні властивості: розкладання при нагріванні

88

Нітрити. Проблема вмісту нітратів і нітритів у харчових продуктах.

89

Застосування нітратів. Колообіг Нітрогену в природі.

90

 Фосфор. Прості речовини Фосфору. Фізичні та хімічні властивості.

91

Добування. Застосування фосфору.

92

 Фосфор(V) оксид. Фізичні та хімічні властивості. Застосування.

93

Ортофосфатна кислота, її солі.

Лабораторні досліди

2. Якісна реакція на ортофосфат-іон.

94

Якісна реакція на ортофосфат-іони.

95

Колообіг Фосфору в природі.

96

Семестрова контрольна робота №1

97

Нітрогено- і фосфоровмісні мінеральні добрива.

Лабораторні досліди

3.Ознайомлення із зразками нітрогено- і фосфоровмісних добрив.

98

Проблема охорони довкілля при використанні мінеральних добрив.

99

Практичні роботи

2. Визначення мінеральних добрив.

3. Розв’язування експериментальних задач за темою "Сполуки Нітрогену та Фосфору".

100

Представлення результатів навчальних проектів

1. Зменшення вмісту нітратів в продуктах харчування у домашніх умовах.

2. Мінеральні добрива: позитивні і негативні наслідки застосування. 

101

Тематичне оцінювання

Тема 2. 5. Елементи IVА групи

102

Загальна характеристика елементів IVА групи. Поширеність їх у природі.

Знаннєвий компонент

     називає  елементи IVА групи та їхні сполуки прості речовини Карбону та Силіцію;

    наводить приклади основних природних сполук Карбону і Силіцію, силікатних матеріалів;

   формулює означення адсорбції;

    пояснює  біологічну роль Карбону та Силіцію;

суть явища адсорбції; парникового ефекту; колообіг Карбону в природі.

Діяльнісний компонент

    характеризує елементи групи за їхнім місцем у періодичній системі та електронною будовою атома, прості речовини Карбону (алмаз, графіт, карбін) і Силіцію (кристалічний і аморфний силіцій), фізичні та хімічні властивості вуглецю (взаємодія з металами, неметалами, оксидами металів, водяною парою) та силіцію (взаємодія з металами, неметалами та розчинами лугів);

карбон(ІІ) оксиду (горіння, взаємодія з оксидами металічних елементів) і карбон(IV) оксиду (взаємодія з водою, оксидами, лугами, вуглецем, магнієм), силіцій(IV)оксиду (взаємодія з магнієм, вуглецем, фторидною кислотою); особливості карбонатної кислоти (взаємодія з кислотами, розкладання при нагріванні) та силікатної (взаємодія з магнієм, вуглецем,   фторидною кислотою), способи добування карбон(ІІ) і карбон(IV) оксидів;

поширеність Карбону, Силіцію та їхніх сполук у природі; застосування сполук Карбону та Силіцію, галузі застосування силікатних матеріалів;

     складає  електронні та електронно-графічні формули атомів елементів IVА групи, рівняння  відповідних хімічних реакцій, схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;      порівнює неметалічні властивості елементів IVА групи, прості речовини Карбону та Силіцію;

  добирає самостійно лабораторний посуд для добування карбон(IV) оксиду та експериментально доводить його властивості;

      виконує обчислення за термохімічними рівняннями;

      розв’язує експериментальні задачі із дослідження властивостей карбонатів і силікатів;

       визначає  наявність гідрогенкарбонат- та  силікат -іонів в розчинах;

      дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Ціннісний компонент

     оцінює практичне значення явища  адсорбції,  наслідки парникового ефекту для планети;

    робить висновки щодо біологічного значення Карбону та Силіцію; властивостей сполук Карбону та Силіцію на основі експериментальних досліджень;

    висловлює судження щодо впливу оксидів Карбону на довкілля та їхню фізіологічну дію; застосування сполук Карбону та Силіцію в техніці та різних галузях промисловості.

103

Біологічна роль Карбону та Силіцію.

104

Карбон. Прості речовини Карбону та їхня будова. Фізичні та хімічні властивості.

Демонстрації

2. Кристалічні ґратки алмазу та графіту. 

3. Адсорбція активованим вугіллям розчинених у воді барвників (фуксин, лакмус тощо).

105

Явище адсорбції.

106

Карбон(ІІ) оксид   та карбон(IV) оксид. Склад і будова молекул.   Фізичні та хімічні властивості.

107

Фізіологічна дія  на живі організми та біологічна роль карбон(IV) оксиду.

108

Способи добування. Застосування.   Парниковий ефект.

109

Розрахункові задачі

1. Розрахунки за термохімічними рівняннями.

110

Карбонатна кислота.  Карбонати та гідрогенкарбонати. Хімічні властивості.

Лабораторні досліди

2. Якісна реакція на карбонат- і гідрогенкарбонат-аніони.

111

Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів. Поширеність карбонатів у природі.

Лабораторні досліди

1. Перетворення карбонатів у гідрогенкарбонати і навпаки.

112

Практичні роботи

1. Добування карбон(IV) оксиду та дослідження його властивостей. Розпізнавання карбонатів.

113

Застосування. Колообіг Карбону в природі.

114

Силіцій. Прості речовини Силіцію та їхня будова.

115

Фізичні та хімічні властивості. Застосування силіцію.

116

Силіцій(ІV) оксид. Склад і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості.

117

Застосування силіцію.

118

Силікатна кислота. Фізичні властивості.

Лабораторні досліди

3. Якісне визначення у розчинах силікат-аніону.

119

Силікати природні і штучні. Силікатні матеріали: скло, цемент, кераміка.

Лабораторні досліди

4. Ознайомлення із зразками мінералів.

120

Представлення результатів навчальних проектів

1.Незвичні властивості звичайних елементів (Карбон, Силіцій).

2.Сучасні види скла та його застосування.

121

Тематичне оцінювання

Тема 3. Металічні елементи та їхні сполуки

Тема 3. 1. Загальні відомості про металічні елементи та метали

122

Місце металічних елементів у періодичній системі. Особливості будови їхніх атомів. Поширення у природі.

Знаннєвий компонент

наводить приклади металічних руд, сплавів.

Діяльнісний компонент

складає електронні та графічно-електронні формули атомів металічних елементів; рівняння хімічних реакцій, які описують хімічні властивості металів, та схеми електронних балансів до них;

характеризує місце металічних елементів у періодичній системі; характерні фізичні та хімічні властивості металів (взаємодія з неметалами, водою, лугами (для цинку та алюмінію), кислотами, солями у розчинах), їх поширення у природі;

прогнозує можливість перебігу реакцій за рядом активності металів;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

розв’язує задачі на основі обчислень за рівнянням реакції між металом та сіллю у розчині, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

оцінює практичне значення металів;

висловлює судження про наслідки корозії металів; біологічну роль металічних елементів;

обґрунтовує фізичні й хімічні властивості металічних елементів електронною будовою їхніх атомів.

123

Метали. Металічний зв’язок.

Демонстрації

1. Моделі кристалічних ґраток металів.

Лабораторні досліди

1. Ознайомлення зі зразками металів, природними сполуками металічних елементів, сплавами.

124

Характерні фізичні та хімічні властивості металів: взаємодія з неметалами, водою, лугами (для цинку та алюмінію), кислотами, розчинами солей.

Демонстрації

2. Взаємодія заліза з з купрум(ІІ) сульфатом і алюміній сульфатом у водних розчинах.

3. Взаємодія металів з неметалами.

125

Розрахункові задачі

1. Обчислення за рівняннями хімічних реакцій між металом та сіллю в розчині.

126

Гальванічний елемент.

127

Корозія металів. Види корозії: хімічна й електрохімічна.

Демонстрації

4. Досліди, що ілюструють корозію металів та способи захисту від неї.

128

Способи захисту від корозії.

129

Поняття про сплави.

130

Загальні способи добування металів із руд. Поняття про металургію: пірометалургія, гідрометалургія, електрометалургія, мікробіометалургія.

131

Електроліз безоксигенових солей у розплавах і водних розчинах.

Демонстрації

5. Взаємодія цинку (алюмінію) з натрій гідроксидом у розчині.

Лабораторні досліди

2. Взаємодія металів з   кислотами в розчинах.

3. Взаємодія металів з   солями   в розчинах.

132

Представлення результатів навчальних проектів

1. Акумулятори для мобільних телефонів.

2. Йони важких металічних елементів і здоров’я людини.

3. Біологічна роль металічних елементів.

4. Сплави у травматології.

5. Ювелірні сплави.

6. Мікробіометалургія.

7. Добування металів надвисокої чистоти.

133

Тематичне оцінювання

Тема 3. 2. Металічні елементи ІА – ІІІА груп

134

Загальна характеристика хімічних елементів ІА групи. Натрій і Калій – типові представники лужних елементів, поширення їх у природі.

Демонстрації

1. Зразки природних сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію.

Знаннєвий компонент

називає металічні елементи ІА – ІІІА груп та їхні сполуки;

пояснює амфотерність алюміній гідроксиду; сутність твердості води;

наводить приклади природних сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію; сплавів магнію та алюмінію; калійних добрив.

Діяльнісний компонент

складає електронно-графічні формули атомів Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію; рівняння хімічних реакцій, які описують хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію, алюмінію, та схеми електронних балансів до них;

порівнює властивості оксидів і гідроксидів лужних, лужноземельних елементів, Магнію та Алюмінію;

характеризує поширення елементів ІА – ІІІА груп у природі; елементи Натрій, Калій, Магній, Кальцій, Алюміній за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома; фізичні та хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію, алюмінію та найважливіших сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію;

експериментально визначає йони Натрію, Калію, Магнію, Кальцію та Алюмінію у солях;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

обчислює вміст компонентів суміші металів, обираючи і обґрунтовуючи спосіб обчислення;

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує застосування металів, утворених металічними елементами ІА – ІІІА груп, і сполук цих елементів їхніми властивостями; роль калійних добрив;

висловлює судження щодо проблеми твердості води у промисловості й побуті.

135

Фізичні та хімічні властивості натрію і калію: взаємодія з неметалами й водою, відношення до кислот.

Демонстрації

2. Горіння магнію в кисні.

3. Взаємодія натрію і кальцію з водою.

4. Забарвлення полум’я солями Натрію, Калію, Кальцію, Магнію.

136

Сполуки Натрію і Калію (оксиди, гідроксиди, солі), їх застосування. Біологічна роль Натрію і Калію.

137

Загальна характеристика хімічних елементів ІІА групи. Магній і Кальцій як елементи ІІА групи, поширення їх у природі.

138

Фізичні та хімічні властивості магнію і кальцію: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями.

139

Розрахункові задачі

1. Розрахунки вмісту компонентів суміші металів. 

140

Сполуки Кальцію та Магнію (оксиди,  гідроксиди, солі). Твердість води і способи її усунення.

Демонстрації

6. Усунення твердості води.

141

Біологічна роль Магнію та Кальцію. Застосування сполук Кальцію і Магнію.

142

Алюміній. Характеристика елемента. Поширення в природі.

143

Фізичні та хімічні властивості алюмінію: взаємодія з неметалами, водою, кислотами та лугами, оксидами металічних елементів.

Демонстрації

5. Механічна міцність оксидної плівки алюмінію.

144

Оксид і гідроксид Алюмінію як амфотерні сполуки.

Лабораторні досліди

1. Добування алюміній гідроксиду і доведення його амфотерних властивостей.

145

Практична робота

1. Хімічні властивості гідроксидів металічних елементів ІА – ІІІА груп.

146

Застосування сполук Алюмінію.

147

Практична робота 2. Розв’язування експериментальних задач з теми «Металічні елементи ІА – ІІІА груп».

148

Представлення результатів навчальних проектів

1. Уплив жорсткої води  на здоров’я людини, побутові прилади і технічні комунікації.

2. Сучасні синтетичні мийні засоби і жорсткість води.

3. Йони Натрію і Калію як складники електролітів крові.

4. Мінеральні речовини та їхня роль в організмі. Фізіологічна роль, добова потреба, джерело мінеральних речовин.

5. Безпечність/небезпечність антиперспірантів, що містять солі Алюмінію.

6. Переваги виробів з анодованого алюмінію.

149

Тематичне оцінювання

Тема 3. 3. Ферум. Залізо

150

Ферум. Характеристика елемента. Поширення в природі. Біологічна роль.

Демонстрації

1. Природні сполуки Феруму.

Знаннєвий компонент

називає сполуки Феруму; основні наукові принципи, сировину та етапи виробництва чавуну та сталі;

наводить приклади природних сполук Феруму, сплавів заліза.

Діяльнісний компонент

складає електронну та графічно-електронну формули атома Феруму; рівняння хімічних реакцій, які описують хімічні властивості заліза, добування чавуну і сталі, схеми електронних балансів до них;

порівнює властивості оксидів і гідроксидів Феруму(ІІ) і (ІІІ);

характеризує Ферум за його місцем у періодичній системі та будовою атома; фізичні та хімічні властивості заліза та сполук Феруму(ІІ) і (ІІІ); якісні реакції на йони Феруму(ІІ) і (ІІІ); поширення Феруму в природі; виробництво чавуну та сталі;

експериментально визначає йони Феруму(II) і (III);

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує застосування заліза та його сплавів; найважливіші наукові принципи та оптимальні умови  виробництв чавуну і сталі;

оцінює екологічну небезпеку виробництв чавуну і сталі;

висловлює судження про біологічну роль Феруму та його сполук.

151

Фізичні й хімічні властивості заліза: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями.

Демонстрації

2. Спалювання заліза в кисні.

152

Сполуки Феруму(II) і (III): оксиди, гідроксиди, солі.

Демонстрації

3. Характерні реакції на йони Феруму(ІІ) і (ІІІ).

Лабораторні досліди

1. Добування ферум(ІІ) і ферум(ІІІ) гідроксидів. Взаємодія їх з кислотами.

2. Відновлювальні властивості йону Феруму(ІІ) (взаємодія ферум(ІІ) сульфату з розчином калій перманганату в кислому середовищі, віртуально).

3. Окиснювальні властивості йону Феруму(ІІІ) (взаємодія ферум(ІІІ) хлориду з калій йодидом або натрій сульфітом).

153

Гідроліз солей Феруму(ІІ) і (ІІІ).

Демонстрації

5. Окиснення ферум(ІІ) гідроксиду до ферум(ІІІ) гідроксиду.

Лабораторні досліди

4. Гідроліз солей Феруму(ІІ) і (ІІІ).

154

Якісні реакції на йони Феруму(ІІ) і (ІІІ). Застосування сполук Феруму.

Лабораторні досліди

5. Виявлення йонів Феруму(ІІ) у розчині.

6. Виявлення йонів Феруму(ІІІ) у розчині.

155

Виробництво заліза та його сплавів. Доменний процес виробництва чавуну, його хімізм.

Демонстрації

4. Зразки сплавів заліза.

156

Сталь. Пряме відновлення заліза з руди. Промислове добування заліза – основа чорної металургії.

157

Екологічні проблеми, що пов’язані з металургією, шляхи їх розв’язування.

158

Практична робота

1. Розв’язування експериментальних задач за темою «Металічні елементи та їхні сполуки».

159

Представлення результатів навчальних проектів

1. Ферум: фізіологічна роль, добова потреба, джерела.

2. Марагенова сталь.

3. Медична сталь.

4. Безкоксова металургія.

5. Сучасний стан виробництва чавуну і сталі в Україні.

160

Тематичне оцінювання

Розділ IV. Узагальнювальне повторення найважливіших питань курсу хімії

Тема 4.1. Основні поняття, закони та теорії хімії

161

Дискретність  речовини: атоми, молекули, йони, радикали.

Демонстрація

1. Просторова будова молекул (моделі або комп’ютерна графіка).

Знаннєвий компонент

формулює визначення основних законів хімії; сучасне визначення періодичного закону; закону залежності властивостей речовин від їх складу та будови; понять: еквівалент, енергія йонізації і спорідненість до електрона; принципів найменшої енергії та Паулі, правило Гунда;

наводить приклади ізотопів s-, p-, d-,
f- елементів; речовини сталого та змінного складу; ізомерів; алотропних видозмін;

пояснює суть атомістичного вчення, основних законів хімії; будову атома у світлі сучасних уявлень; теорії хімічної будови речовин; явища алотропії й ізомерії; взаємний вплив атомів у молекулі

Діяльнісний компонент

складає електронні та графічно-електронні формули атомів s-, p-, d-елементів;

характеризує класифікацію хімічних елементів і речовин; електронну будову s-, p-, d-елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів; Гідроген, лантаноїди й актиноїди за їх місцем у періодичній системі; головні квантові числа;

прогнозує властивості елементів та їхніх сполук (оксидів і гідроксидів) на підставі місця елемента в періодичній системі та будови атома;

обчислює еквівалент елемента за форму-лою та еквівалент речовини за рівнянням хімічних реакцій, об’єм газуватих речовин

виводить молекулярну формулу речовини;

Ціннісний компонент

обґрунтовує фізичну суть періодичного закону; закономірності змін основних характеристик атомів у періодичній системі та вплив їх на властивості хімічних елементів;

оцінює значення основних законів хімії, періодичного закону та закону залежності властивостей речовин від їх складу та будови для розвитку хімічної науки;

висловлює судження про роль періодичного закону в сучасному природознавстві та значення інших законів і теорій хімії.

162

Рівні структурної організації речовини.

163

Значення атомно-молекулярного вчення для розвитку   науки. Основні стехіометричні закони атомно-молекулярного вчення. Закон збереження маси речовин.

164

Сталість складу речовин. Речовини сталого та змінного складу (дальтоніди та бертоліди). Межі застосовності закону сталості складу речовин. Закон еквівалентів.

165

Закон об’ємних відношень. Закон Авогадро та наслідки з нього

166

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва.

Демонстрація

3.Періодична система хімічних елементів, шкала електронегативностей.

167

Місце Гідрогену, лантаноїдів і актиноїдів у періодичній системі. Характеристика хімічного елемента за його місцем у періодичній системі та будовою атома.

168

Явище алотропії. Алотропні видозміни за складом і будовою.

Демонстрація

2. Зразки алотропних видозмін Карбону,  Сульфуру та Фосфору

169

Теорія будови органічних речовин.

170

Залежність властивостей речовин від їх складу, і будови як загальнохімічний закон.

171

Навчальні проекти

1.Відкриття нових хімічних елементів.

2.Чи є межа Періодичної системи хімічних елементів?

3. Залежність властивостей речовин від їх складу, і будови як вияв причинно-наслідкових зв»язків у природі.

Тема 4. 2. Розвиток наукових знань про хімічний зв’язок і будову речовини

172

Сучасні уявлення про природу хімічного зв’язку; основні типи хімічного зв’язку: ковалентний, йонний, металічний і водневий хімічні зв’язки, їх утворення та особливості. Залежність властивостей речовин від видів хімічних зв’язків у них. Міжмолекулярна взаємодія.

Демонстрація

1. Утворення гідроген хлориду або води (взаємодія водню з хлором або киснем).

Знаннєвий компонент

називає типи хімічного зв’язку та криста-лічних ґраток; рівні організації речовини;

наводить приклади речовин з різними типами зв’язку та кристалічних ґраток; комплексних сполук;

формулює визначення хімічного зв’язку та його типів; комплексних сполук;

пояснює валентність і ступінь окиснення елементів у основному та збудженому станах атомів; утворення різних типів хімічного зв’язку; суть гібридизації; полярність молекул; будову комплексних сполук;

Діяльнісний компонент

характеризує особливості ковалентного, йонного, металічного та водневого зв’язків, міжмолекулярну взаємодію; хімічні зв’язки в комплексних сполуках

прогнозує фізичні властивості речовин на підставі їх будови та будови речовин на підставі їх властивостей;

обчислює валентність і ступені окиснення елементів у формулах сполук;

дотримується правил техніки безпеки при роботі з кислотами та лугами

Ціннісний компонент

обґрунтовує електронну природу хімічного зв’язку; валентні можливості елемента залеж-но від числа неспарених електронів, неподілених електронних пар або вільних орбіталей; фізичні властивості сполук залежно від типів кристалічних ґраток і міжмолекулярної взаємодії;

висловлює судження про роль комплексних сполук у живих організмах;

173

Поняття про комплексні сполуки. Хімічний зв’язок у комплексних сполуках. Роль комплексних сполук у живих організмах.

Демонстрація

2. Добування комплексних сполук.

174

Навчальні проекти

1.Комплексні сполуки у природі й техніці.

175

Тематичне оцінювання

Тема 4. 3. Хімічні реакції

176

Суть хімічних реакцій, їх класифікація в неорганічній та органічній хімії.

Знаннєвий компонент

називає критерії класифікацій хімічних реакцій; типи хімічних реакцій; чинники, що впливають на швидкість реакцій і хімічну рівновагу;

наводить приклади хімічних реакцій різних типів;

формулює визначення теплового ефекту хімічних реакцій, швидкості хімічної реакції та закону діючих мас; каталізатора й інгібітора; хімічної рівноваги та константи хімічної рівноваги; визначення різних типів хімічної реакції; електроліз;

пояснює механізми хімічних реакцій; каталітичну дію; принцип Ле Шательє; суть закону діючих мас; електроліз водних розчинів солей;

Діяльнісний компонент

складає рівняння реакцій різних типів; електролізу водних розчинів солей;

характеризує суть швидкості реакцій, хімічної рівноваги; реакції екзо- та ендотермічні, оборотні та необоротні, каталітичні; окисно-відновні;

обчислює тепловий ефект реакції, швидкість реакції;

експериментально визначає, як змінюється швидкість реакцій від концентрації реагентів, температури і каталізатора;

дотримується правил безпеки під час виконання дослідів

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність швидкості реакцій від чинників, які впливають на їх перебіг; зміщення хімічної рівноваги під впливом тиску, температури, концентрації реагуючих речовин;

висловлює судження про значення хімічних реакцій у живих організмах і в хімічній промисловості; значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

177

Енергетика хімічних реакцій: поняття про внутрішню енергію речовин, енергію активації, екзо- й ендотермічні процеси, тепловий ефект реакції, ентальпію.

Демонстрація 1. Приклади екзо-та ендотермічних реакцій

178

Розрахункові задачі

1. Обчислення за термохімічними рівняннями реакцій.

179

Механізми хімічних реакцій: радикального заміщення (ланцюгові реакції) та електрофільного приєднання (йонні реакції).

180

Швидкість хімічної реакції, обчислення середньої швидкості.

181

Практична робота

1. Швидкість хімічної реакції.

182

Гомогенні та гетерогенні системи. Чинники, що впливають на швидкість реакції: природа реагентів, стан реагенту, концентрація реагуючих речовин, температура, каталізатор

Демонстрація

2. Досліди, що підтверджують залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин і температури.

183

Закон діючих мас.

184

Розрахункові задачі

3. Обчислення за законом діючих мас.

185

Механізм каталітичної дії. Каталізатори й інгібітори. Каталіз у живих організмах і в хімічній промисловості.

Демонстрація

3. Розкладання гідроген пероксиду за участю каталізатора манган(ІV) оксиду або взаємодія алюмінію (алюмінієвий пил) з йодом (дрібнокристалічним) за участю води як каталізатора.

4. Уповільнення швидкості реакції між залізом (залізні ошурки) та хлоридною кислотою інгібітором (формалін).

186

Хімічна рівновага. Константа рівноваги. Принцип Ле Шательє. Його значення в керуванні хімічними процесами.

Демонстрація

5. Зміщення рівноваги у розчині амоніаку при нагріванні або в системі нітроген(ІІ) оксид – нітроген(ІV) оксид.

187

Окисно-відновні реакції. Вплив рН середовища на продукти окисно-відновних перетворень на прикладі калій перманганату

Демонстрація

6. Приклади окисно-відновних реакцій розкладу солей (калій перманганату, амоній дихромату).

7. Електроліз розчину купрум(ІІ) хлориду та купрум(ІІ) сульфату.

188

Практична робота

2. Окисно-відновні реакції.

189

Значення хімічних реакцій у хімічній промисловості, живих організмах, довкіллі.

190

Практична робота

3. Вправи на генетичний зв’язок між неорганічними та органічними сполуками.

191

Практична робота

4.Якісні реакції на неорганічні речовини.

192

Практична робота

5. Якісні реакції на органічні речовини.

193

Тематичне оцінювання

Тема 4.4. Дисперсні системи

194

Загальні уявлення про дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем і їх характерні ознаки.

Демонстрації

1. Зразки колоїдних розчинів.

2. Ознаки розчинності речовини: енергетичні ефекти (виділення та поглинання теплоти), зміна кольору та об’єму.

3. Зразок пересиченого розчину.

4. Взаємодія оцтової та хлоридної кислоти з цинком або магнієм.

Знаннєвий компонент

називає типи дисперсних систем; чинники розчинності речовин; способи кількісного вираження складу розчину; чинники, від яких залежить ступінь і константа дисоціації речовин; електроліти й неелектроліти;

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, електролітів сильних та слабких;

формулює визначення понять: колоїдні й істинні розчини; насичені, ненасичені та пересичені розчини; ступінь і константа дисоціації; гідроліз солей; йонний добуток води; водневий покажчик;

Діяльнісний компонент

складає рівняння йонного обміну взагалі та гідролізу зокрема;

характеризує колоїдні й істинні розчини, розчини електролітів, дисоціацію води; різні типи гідролізу солей; криві розчинності солей;

пояснює сутність і причини коагуляції ко-лоїдів; механізм і енергетику процесу розчи-нення речовин; електролітичної дисоціації, дисоціації води; умови утворення насичених і пересичених розчинів; ступінь і константу дисоціації;

експериментально визначає дисперсні системи за їх характерними ознаками;

колоїдні розчини за допомогою ефекту Тіндаля; електроліти та неелектроліти;
рН середовища водного розчину солей;

обчислює масову частку та концентрацію розчиненої речовини; коефіцієнт розчинності речовин;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання дослідів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність розчинності від природи розчинюваної речовини та розчинника, температури, тиску (для газів);

195

Колоїдні розчини. Поняття про колоїди, адсорбцію, десорбцію, міцелу. Розпізнавання колоїдних розчинів, ефект Тіндаля. Коагуляція колоїдів, коагулянти.

Лабораторні досліди

1. Виготовлення колоїдного розчину каніфолі.

2. Розчинення йоду у воді та спирті.

196

Значення колоїдних розчинів у природі та на виробництві.

197

Істинні розчини, їх характерна ознака.

198

Розрахункові задачі

1. Обчислення коефіцієнту розчинності речовин на підставі кривих розчинності.

199

Способи кількісного вираження складу розчину: масова частка та концентрація розчиненої речовини (молярна концентрація).

Обчислення масової частки та молярної концентрації розчиненої речовини (комбіновані задачі).

200

Розчини електролітів. Механізм електро-літичної дисоціації. Ступінь і константа дисоціації. Класифікація електролітів за ступенем дисоціації: сильні та слабкі. Чинники, від яких залежать ступінь і константа дисоціації.

Лабораторні досліди

3. Умови перебігу реакцій йонного обміну.

4. Визначення рН середовища водних розчинів солей.

201

Дисоціація води, йонний добуток води. Водневий покажчик (рН).

202

Гідроліз солей різних типів. Гідроліз в органічній хімії. Значення гідролізу в природних процесах, життєдіяльності людини та живленні рослин.

203

Практичні роботи .

1.Гідроліз водних розчинів солей.

2. Дослідження умов  перебігу реакцій йонного обміну.

204

Семестрова контрольна робота №2

Тема 5. Роль хімії у житті суспільства

205

Роль хімії у створенні нових матеріалів для сучасної техніки, розвитку біо- та нанотехнологій, розв’язанні проблем сталого розвитку суспільства.

Знаннєвий компонент

називає хімічні виробництва в Україні;

пояснює суть хімічної, біо-, нанотехнологій;

Ціннісний компонент

обґрунтовує місце хімії поміж наук про природу;

оцінює значення хімії у розв’язанні  проблем сталого розвитку суспільства; у розумінні природничо-наукової картини світу;

висловлює судження про роль сучасних хімічних виробництв і матеріалів; діалектичну роль хімії (її користь і шкоду) в житті суспільства.

206

Розвиток хімічних виробництв в Україні. Роль вітчизняних науковців у розвитку  хімії.

207

Хімічні сполуки і здоров’я людини. Шкідливий вплив алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на організм людини.

208

Хімічні сполуки в побуті. Попередження забруднення довкілля під час їх використання .

209

Місце хімії серед наук про природу.

Значення хімії для розуміння природничонаукової картини світу.

210

Тематичне оцінювання