Календарно-тематичне планування з хімії для 11 класу на 2018-2019 навчальний рік (академічний рівень)

№ за/п

Дата проведення

Тема уроку

Практична частина

І семестр

Повторення основних відомостей про органічні сполуки (2 год.)

1

01.09

Органічні сполуки, їх склад та властивості.

2

06.09

Застосування найважливіших органічних сполук.

Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Тема 1. Теорія будови органічних сполук (3 год.)

3

08.09

Теорія як вища форма наукових знань. Теорія хімічної будови органічних сполук

О. Бутлерова. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

4

13.09

Ізомерія. Міжнародна номенклатура.

5

15.09

Розвиток і значення теорії будови органічних сполук. Життя і діяльність О. Бутлерова.

Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Тема 2. Вуглеводні (19 год.)

6

20.09

Класифікація вуглеводнів.

7

22.09

Утворення ковалентних карбон-карбонових зв’язків в органічних сполуках. Види організації електронних орбіта лей атома Карбону. Одинарний, подвійний і потрійний зв’язки.

8

27.09

Основні характеристики ковалентного зв’язку: довжина, енергія, полярність, просторова направленість.

9

29.09

Алкани (парафіни). Загальна формула алканів. Структурна ізомерія. Фізичні властивості алканів. Поняття про конформації. Систематична номенклатура. Лабораторний дослід 1. Виготовлення моделей молекул вуглеводнів (ізомерів, конформацій).

Демонстрації:

1. Визначення якісного складу метану за продуктами згоряння.

2. Моделі молекул вуглеводнів. Лабораторний дослід 1.  

10

04.10

Хімічні властивості алканів: повне й часткове окиснення, хлорування, термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакції заміщення.

Демонстрації:

3. Відношення насичених вуглеводнів до розчину калій перманганату, лугів, кислот.

11

06.10

Добування, застосування алканів.

12

11.10

Поняття про циклоалкани (циклопарафіни).

13

13.10

Практична робота №1. Виявлення Карбону, Гідрогену, Хлору в органічних речовинах.

Практична робота №1.

Тематична

14

18.10

Алкени. Гомологічний ряд етену, загальна формула алкенів. Структурна і просторова цис-, транс ізомерія алкенів, номенклатура.

15

20.10

Хімічні властивості алкенів: повне й часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, води, полімеризація. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком.

Демонстрації:

5. Горіння етену, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату.

16

25.10

Добування, застосування алкенів.

Демонстрації:

4. Добування етену.

17

27.10

Алкіни. Гомологічний ряд алкінів. Структурна ізомерія, номенклатура алкінів.

18

08.11

Хімічні властивості алкінів: повне й часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів.

Демонстрації:

7. Горіння етину, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату.

19

10.11

Добування, застосування алкінів.

Демонстрації:

6. Добування етину карбідним способом.

20

15.11

Розв’язування розрахункових задач на виведення формули газуватої речовини.

Розрахункові задачі:

1.Виведення молекулярної формули газуватої речовини.

21

17.11

Бензен як представник ароматичних вуглеводнів, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули, фізичні властивості.

Демонстрації:

8. Бензен як розчинник.

22

22.11

Хімічні властивості бензену: повне й часткове окиснення, заміщення, приєднання. добування, застосування бензину. Поняття про хімічні засоби захисту рослин, їхній вплив на довкілля.

Демонстрації:

9. Відношення бензену до розчину калій перманганату.

10. Горіння бензену.

11.Відношення бензену до бромної води.

23

24.11

Взаємозв’язок між вуглеводнями.

24

29.11

Контрольна робота з теми «Вуглеводні».

Тематична

Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця)

називає:

- вуглеводні за систематичною номенклатурою;

- загальні формули вуглеводнів;

наводить приклади:

- насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнів;

розрізняє

- вуглеводні різних груп, їхні ізомери;

складає:

- молекулярні, структурні та електронні формули вуглеводнів;

- моделі молекул вуглеводнів;

характеризує:

- ковалентні зв’язки за основним параметрами;

- фізичні та хімічні властивості вуглеводнів;

ілюструє рівняннями відповідних хімічних реакцій

- хімічні властивості вуглеводнів;

пояснює:

- структурні й електронні формули вуглеводнів;

- утворення одинарного, подвійного, потрійного карбон-карбонових зв’язків;

- сутність структурної, цис-, транс- ізомерії вуглеводнів, конформацій; - механізми реакцій заміщення та приєднання;

- правило В. Марковникова;

- електронну сутність взаємного впливу атомів у молекулі;

- взаємозв’язок між вуглеводнями;

порівнює

- будову і властивості вуглеводнів різних груп;

встановлює

- причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями вуглеводнів;

обґрунтовує

- застосування вуглеводнів їхніми властивостями;

складає і використовує

- прилади для виконання дослідів;

визначає:

- молекулярну формулу газуватої речовини на основі її густини, відносної густини за воднем або за повітрям і масовою часткою елементів, а також за масою, об’ємом або кількістю речовин – продуктів її згоряння;

- ненасичені вуглеводні за характерними реакціями;

оцінює:

- пожежну небезпечність вуглеводнів;

- вплив засобів захисту рослин на здоров’я людей та довкілля при їх неправильному використанні;

висловлює судження

- про значення засобів захисту рослин;

робить висновки:

- про властивості, виходячи з будови молекул речовин;

- про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей;

дотримується правил безпечного поводження з вуглеводнями, засобами захисту рослин та іншими продуктами синтетичної органічної хімії.

Тема 3. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка (4 год.)

25

01.12

Природний і супутній нафтовий гази, їх склад та використання.

26

06.12

Нафта. Склад, властивості нафти. Основні процеси переробки: перегонка, крекінг. Застосування. Нафтопродуктів. Детонаційна стійкість бензину.

27

08.12

Кам’яне вугілля, продукти коксування кам’яного вугілля, їх застосування. Лабораторні досліди: 2. Ознайомлення зі зразками нафтопродуктів і продуктів коксування кам’яного вугілля (колекція). 3. Ознайомлення з різними видами палива (колекція).

Лабораторні досліди: 2, 3.

28

13.12

Охорона довкілля від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використання продуктів переробки.

Тематична

Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця)

називає

- основні продукти переробки нафти і кам’яного вугілля;

описує:

- склад і властивості нафти, природного газу, кам’яного вугілля;

- застосування продуктів переробки нафти і кам’яного вугілля;

характеризує

- природну вуглеводневу сировину як джерело

добування органічних сполук;

пояснює:

- сутність процесів переробки нафти;

- детонаційну стійкість бензину;

обґрунтовує

- значення продуктів природної сировини в суспільному господарстві;

оцінює

- вплив продуктів переробки вуглеводневої сировини на довкілля та значення охоронних

Тема 4. Оксигеновмісні сполуки (22 год.)

29

15.12

Спирти. Насичені одноатомні спирти. Ізомерія, номенклатура насичених одноатомних спиртів. Водневий зв'язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

Демонстрації:

 13. Порівняння властивостей спиртів у гомологічному ряді (розчинність у воді, горіння).

30

20.12

Хімічні властивості спиртів: повне й часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогені дами.

Демонстрації:

 13. Порівняння властивостей спиртів у гомологічному ряді (розчинність у воді, горіння).

14. Взаємодія етанолу з натрієм.

15. Взаємодія етанолу з гідроген бромідом.

31

22.12

Етиленгліколь, гліцерол. Добування та застосування спиртів. Отруйність спиртів, їхня згубна дія на організм людини. Лабораторний дослід 4. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом.

Лабораторний дослід 4.

32

27.12

Фенол, його склад, будова. Фізичні властивості фенолу. Хімічні властивості: взаємодія з натрієм, розчином лугу, бромною водою, ферум(ІІІ) хлоридом. Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу. Застосування фенолу. Охорона довкілля від промислових відходів, що містять фенол.

Демонстрації:

16. Розчинність фенолу у воді за кімнатної температури та нагрівання.

 17. Добування натрій феноляту.

 18. Витіснення фенолу з натрій феноляту дією вуглекислого газу.

 19. Взаємодія фенолу з ферум(ІІІ) хлоридом. 

Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця)

називає

- оксигеновмісні сполуки за систематичною номенклатурою;

наводить приклади:

- спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів, їхні тривіальні назви;

розрізняє:

- одно- і багатоатомні спирти;

- спирти і феноли;

- натуральні і штучні жири;

- натуральні та штучні волокна;

формулює

- означення функціональної групи;

класифікує

- оксигеновмісні сполуки за функціональними групами;

складає

- загальні, молекулярні, структурні та електронні формули оксигеновмісних сполук;

характеризує:

- водневі зв’язки та їхній вплив на фізичні властивості сполук;

- полісахариди як полімерні сполуки;

- хімічні властивості оксигеновмісних сполук;

ілюструє рівняннями відповідних хімічних реакцій

- хімічні властивості оксигеновмісних сполук;

пояснює:

- структурні й електронні формули сполук;

- сутність структурної ізомерії сполук;

- електронну сутність взаємного впливу атомів у

молекулах спиртів, фенолу, карбонових кислот;

- сутність спектральних методів дослідження органічних сполук;

порівнює:

- будову і властивості сполук з різними функціональними групами;

- мило і синтетичні мийні засоби;

встановлює:

- причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями оксигеновмісних сполук;

- генетичні зв’язки між оксигеновмісними сполуками;

обґрунтовує

- застосування речовин їхніми властивостями;

складає і використовує

- прилади для виконання дослідів;

визначає

- дослідним шляхом гліцерол, альдегіди, карбонові кислоти, глюкозу, крохмаль;

оцінює:

- згубну дію алкоголю на здоров’я людини;

- дію засобів побутової хімії на довкілля;

висловлює судження:

- про біологічне значення жирів і вуглеводів їх роль у харчуванні людини;

- значення процесів бродіння і гідролізу;

робить висновки:

- про властивості, виходячи з будови молекул речовин;

- про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей;

дотримується правил безпечного поводження з синтетичними мийними засобами, розчинниками.