9 клас
68 год, 2 год на тиждень (4 год резерв)
№ |
Дата |
Зміст (тема) уроку |
К-ть годин |
Демонстрації, П/р, Л/р, Н/п, задачі, наскрізні змістові лінії |
Д/з |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності |
Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу |
4 |
|
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук. Діяльнісний компонент класифікує неорганічні сполуки; порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови; характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук. Ціннісний компонент обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови. |
||
1 |
|
Вступний інструктаж з БЖД. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук. |
1 |
|
|
|
2 |
|
Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук. |
1 |
|
|
|
3 |
|
Розрахунки за рівняннями хімічних реакцій. |
1 |
|
|
|
4 |
|
Хімічний зв'язок і будова речовини. |
1 |
|
|
|
Тема 1. Розчини |
14 |
|
|
|
||
5 |
|
Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Суспензії, емульсії, аерозолі.
|
1 |
Домашній експеримент: 1.Виготовлення колоїдних розчинів (желе, кисіль тощо). Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність, Здоров’я і безпека |
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів; пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації. Діяльнісний компонент розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища; описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену; складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах; розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання . обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; характеризує електроліти за ступенем дисоціації; визначає характер середовища за значенням рН; проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони; виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену; використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Ціннісний компонент обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах; оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці.
|
6 |
|
Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок. |
1 |
|
|
|
7 |
|
Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини. |
1 |
|
|
|
8 |
|
Розчинення як фізико-хімічний процес. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Кристалогідрати. |
1 |
Демонстрації: 1.Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і безводного кальцій хлориду у воді). |
|
|
9 |
|
Розв’язування задач на приготування розчинів із кристалогідратів. |
1
|
Розрахункові задачі 1.Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини (розчини кристало-гідратів).
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність,Здоров’я і безпека, Екологічна безпека і сталий розвиток |
|
|
10 |
|
Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах.
|
1 |
Демонстрації: 2. Дослідження речовин та їхніх водних розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлорид на кислота). Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека |
|
|
11 |
|
Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти. |
1 |
|
|
|
12 |
|
Поняття про рН розчину (без математичних розрахунків). Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Інструктаж БЖД. |
1 |
Лабораторні досліди 2.Установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти) за допомогою універсального індикатора. 3.Дослідження рН харчової і косметичної продукції. Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека, Екологічна безпека і сталий розвиток |
|
|
13 |
|
Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Інструктаж БЖД. |
1 |
Демонстрації: 3. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах. Лабораторні досліди 4.Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжую-ться випаданням осаду. 5. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжую-ться виділенням газу. 6. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжую-ться утворенням води. Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека |
|
|
14 |
|
Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій. Інструктаж БЖД. |
1 |
Практична робота № 1 Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах. Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека |
|
|
15 |
|
Інструктаж БЖД. |
1 |
Практична робота № 2 Розв’язування експериментальних задач. Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека |
|
|
16 |
|
Виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену. Якісні реакції на деякі йони. Застосування якісних реакцій. Інструктаж БЖД.
|
1 |
Лабораторний дослід 1.Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах. 7.Виявлення хлорид-іонів у розчині. 8.Виявлення сульфат-іонів у розчині. 9.Виявлення карбонат-іонів у розчині. Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека, Екологічна безпека і сталий розвиток |
|
|
17 |
|
Захист навчальних проектів. |
1 |
Навчальні проєкти: 1. Електроліти в сучасних акумуляторах. 2.Вирощування кристалів солей. 3.Виготовлення розчинів для надання домедичної допомоги. 4.Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. 5. Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин. 6. Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі. 7. Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів. 8. Дослідження рН середовища мінеральних вод України. |
|
|
18 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок з теми: «Розчини». |
1 |
|
|
|
Тема 2. Хімічні реакції |
13 |
|
|
|
||
19 |
|
Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. |
1
|
Демонстрації: Реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції. |
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент знає і розуміє суть понять: хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції; наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників. Діяльнісний компонент визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами; розрізняє реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента; складає хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій; класифікує реакції за різними ознаками; характеризує процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі; дотримується правил використання побутових хімікатів. Ціннісний компонент обґрунтовує процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів; висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті. |
20 |
|
Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. |
1 |
|
|
|
21 |
|
Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів. |
1 |
|
|
|
22 |
|
Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники.
|
1 |
|
|
|
23 |
|
Складання рівнянь окисно-відновних реакцій. Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці. |
1 |
|
|
|
24 |
|
Екзотермічні й ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння. |
1 |
|
|
|
25 |
|
Оборотні й необоротні реакції.
|
1 |
|
|
|
26 |
|
Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників. |
1
|
Демонстрації: 5.Залежність швидкості реакцій металів (цинк, магній, залізо) з хлоридною кислотою від активності металу. Лабораторний дослід 10.Вплив концентрації і температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою. |
|
|
27 |
|
Інструктаж БЖД. |
1 |
Практична робота № 3 Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій. |
|
|
28 |
|
Контрольна робота №1
|
1 |
|
|
|
29 |
|
Аналіз контрольної роботи №1
|
1 |
|
|
|
30 |
|
Захист навчальних проектів. |
1 |
Навчальні проєкти: 9. Ендотермічні реакції на службі людині. 10. Екзотермічні реакції в життєдіяльності живих організмів. |
|
|
31 |
|
Підсумковий урок.
|
1 |
|
|