Календарно-тематичне планування з історії України 8 клас

№ уроку

Дата/клас

Тема уроку, зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

8-А

8-Б

8-В

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

Статус українських земель у складі інших держав (королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства) в першій половині XVІ ст.

Знаю:

•    дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;
•    адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розумію:

•    наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;
•    роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;
•    вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;
•    історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;
•    поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:

•    розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;
•    показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;
•    охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
•    розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;
•    визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);
•    обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст., зокрема про Василя-Костянтина Костянтиновича Острозького, Петра Могилу;

розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути.

Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство..

Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література. Православні братства

Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви. Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи в православній церкві.

Культурно-освітнє життя на українських землях XVІ – першої половини XVІІ  ст.. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія.

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво на українських землях XVІ – першої половини XVІІ  ст..Практичне заняття № 1 внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше

Практичне заняття  № 2  

«Уявна подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст»., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва

Узагальнення знань з теми

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення

Знаю:

•    дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;
•    напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розумію:

•    передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
•    затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
•    місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;
•    причини козацьких воєн (повстань);
•    поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Умію:

•    розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
•    показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;
•    охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
•    описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;
•    визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620 – 1630-х років;

обґрунтувати свої судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.

Перші Січі. Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

Козацькі повстання кінця ХVІ ст

Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Військо Запорозьке і Хотинська війна.

Козацько-селянські повстання 20–30‑х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

 Практичне заняття № позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років

Практичне заняття № «Повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі» описати (на основі джерел).

Практичне заняття № внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше

Узагальнення знань з теми

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Передумови  і причини Національно-визвольної війни.

Знаю:

•    хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
•    дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;
•    устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:

•    Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
•    Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу;
•    особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;
•    поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Умію:

•    розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;
•    показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;
•    розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;
•    зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
•    визначити передумови, причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;
•    охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;
•    проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

Козацько-кримський союз. Події 1648–1649 рр. Зборівський договір

Події 1650–1651 рр. Битва поблизу Берестечка і Білоцерківський договір.

Битва поблизу Батога. Молдавські походи. Облога Жванця

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників.

Українсько-московський договір 1654 р.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Практичне заняття  № «відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж української козацької держави – Війська Запорозького»

Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.

Практичне заняття № «Порівняльна  характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін». (на вибір учня/учениці, вибір обґрунтувати)

Практичне заняття № внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше

Узагальнення знань з теми

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Козацька Україна після Національно-визвольної війни. Гадяцька угода

Знаю:

•    дати укладення Гадяцької угоди, Андрусівського перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного договору; проведення «Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів; укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;
•    етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розумію:

•    Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;
•    поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».

Умію:

•    розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;
•    простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;
•    охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
•    проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Московії/Російської держави («договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;
•    визначити передумови, причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;
•    обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;

розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

Московсько-українська війна. Конотопська битва.

Початок і перебіг Руїни. Внутрішня боротьба за владу та впливи. Розкол Гетьманської держави.

Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщин

Козацька Україна в системі міжнародних відносин.

Правобережне козацтво, Слобідська Україна й Запорожжя (Військо Запорозьке Низове) в останній чверті ХVІІ ст.

Гетьманщина в часи Івана Мазепи.

Гетьманщина в часи Івана Мазепи.

Бендерська Конституція

Практичне заняття №      проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя/учительки), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин із Московією/Російською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Гетьманщини

•   Ліквідація козацтва на Правобережній Україні. Практичне  заняття № позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;

Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.  Практичне заняття №      внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду, Андрусівський договір, Бахчисарайський договір, «Вічний мир», повстання під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, ухвалення Конституції Пилипа Орлика, інше

Практичне заняття  № «Історичний портрет гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, кошові отамани Іван Сірко, Кость Гордієнко, полковник Семен Палій, діячі церкви та культури Йосиф Тукальський-Нелюбович, Феофан Прокопович, Стефан Яворський,  » інші (на розсуд учителя/учительки).

Узагальнення знань з теми

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Нова Січ

Знаю:

•    хронологічні межі існування Нової Січі;
•    період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;
•    дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розумію:

•    причини втрати українцями державності;
•    внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;
•    поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Умію:

•    розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
•    показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;
•    охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;
•    встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького та опришківського рухів;
•    обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;

визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко. Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні/учениці можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел:

гетьмани Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, кошовий отаман Петро Калнишевський, керівники селянських виступів Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта, діячі культури Григорій Сковорода, Паїсій Величковський та інші (на розсуд учителя/учительки).

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України

Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків. Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель. Практичне  заняття №  внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, рух опришків, відновлення діяльності Львівського університету, інше (на розсуд учителя/учительки);

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія.

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика

Практичне заняття №    здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Узагальнення знань з теми

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІ – ХVІІІ ст. Внесок України у формування європейської цивілізації

Розумію:

•    взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:

•    встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;
•    визначити внесок українського суспільства ХVІ – ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
•    зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;

оцінити роль козацтва в історії України.

Практичне заняття №    на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Узагальнення до курсу