Урок "Заснування Запарозької Січі"

Про матеріал
Урок для 8 класу з історії України "Заснування Запорозької Січі" Дидактичні задачі уроку: Освітні: з’ясувати передумови виникнення Запорозької Січі; розкрити принципи організації козацтва; визначити роль і місце Запорозької Січі в історії України; охарактеризувати господарську діяльність та побут козаків; проаналізувати діяльність Д. Вишневецького та дати оцінку цієї історичної особистості; Розвивальні: навчити учнів працювати з джерелами, зіставляти, узагальнювати історичні факти, розвивати вміння працювати із картою, розвивати пізнавальні інтереси, логічне мислення, потреби самостійного придбання знань. Виховні: сприяти вихованню поваги до історії і минулого свого народу, формування гуманістичних і цивільних позицій, розумінню ролі особи в історії. Очікувані результати: учні зможуть: показувати на карті місця Запорозьких Січей — фортець та володіння Запорозької Січі; встановлювати хронологічну послідовність подій періоду; на основі різних джерел інформації застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни: «козацтво», «Запорозька Січ», «козацька республіка»; визначати причини та наслідки виникнення Запорозької Січі; характеризувати особливості військово-політичної організації козацтва, його життя та побут; характеризувати та оцінювати діяльність Д. Вишневецького. Тип уроку: комбінований. Поняття: козацтво, Дике Поле, Великий Луг, Дніпровський Низ, Запорозька Січ, козацька республіка. Персоналії: Дмитро Вишневецький. Дати: 1489, 1492 р. — перші писемні згадки в історичних джерелах про українських козаків, 50-ті рр. ХVІ ст. — спорудження першої Січі на о. Мала Хортиця. Структура уроку : І. Підготовчий етап. (10 хв) Організаційний момент.(1-2 хв) Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів. (5хв) Мотивація навчальної діяльності.(1-2 хв) Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.(1-2хв) II Основна частина (30 хв) Вивчення нового матеріалу. (20 хв) Осмислення знань і умінь. (5 хв) Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях. (5хв) III. Підсумковий етап.(5 хв) Підведення підсумків уроку, рефлексія. (1-2 хв) Інструктаж до виконання домашнього завдання.(1-2 хв)
Перегляд файлу

Урок 8 класс

Тема: Заснування Запорозької Січі

Дидактичні задачі уроку:

Освітні: з’ясувати передумови виникнення Запорозької Січі; розкрити принципи організації козацтва; визначити роль і місце Запорозької Січі в історії України; охарактеризувати господарську діяльність та побут козаків; проаналізувати діяльність Д. Вишневецького та дати оцінку цієї історичної особистості;

Розвивальні: навчити учнів працювати з джерелами, зіставляти, узагальнювати історичні факти, розвивати вміння працювати із картою, розвивати пізнавальні інтереси, логічне мислення, потреби самостійного придбання знань.

Виховні: сприяти вихованню поваги до історії і минулого свого народу, формування гуманістичних і цивільних позицій, розумінню ролі особи в історії.

Очікувані результати: учні зможуть: показувати на карті місця Запорозьких Січей — фортець та володіння Запорозької Січі; встановлювати хронологічну послідовність подій періоду; на основі різних джерел інформації застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни: «козацтво», «Запорозька Січ», «козацька республіка»; визначати причини та наслідки виникнення Запорозької Січі; характеризувати особливості військово-політичної організації козацтва, його життя та побут; характеризувати та оцінювати діяльність Д. Вишневецького.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: козацтво, Дике Поле, Великий Луг, Дніпровський Низ, Запорозька Січ, козацька республіка.

Персоналії: Дмитро Вишневецький.

Дати: 1489, 1492 р. — перші писемні згадки в історичних джерелах про українських козаків, 50-ті рр. ХVІ ст. — спорудження першої Січі на о. Мала Хортиця.

                    Структура уроку :

І. Підготовчий етап. (10 хв)

Організаційний момент.(1-2 хв)

Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів. (5хв)

Мотивація навчальної діяльності.(1-2 хв)

Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.(1-2хв)

II Основна частина (30 хв)

Вивчення нового матеріалу. (20 хв)

Осмислення знань і умінь. (5 хв)

Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях. (5хв)

III. Підсумковий етап.(5 хв)

Підведення підсумків уроку, рефлексія. (1-2 хв)

Інструктаж до виконання домашнього  завдання.(1-2 хв)

                                                   Хід уроку

I Підготовчий етап

Організаційний момент

 Актуалізація опорних знань умінь та уявлень учнів

Бесіда

1. Пригадайте значення слова «козак».

2. Назвіть причини виникнення козацтва.

3. Покажіть на карті території, на яких формувалося козацтво.

4. Коли в історичних джерелах з’являються перші писемні згадки про українських козаків?

Метод «Мікрофон»

Назвіть відомі вам прислів’я та приказки про козаків.

Синтез думок

Якими якостями наділяє козаків народна мудрість?

Думка дослідника

Прокоментуйте твердження історика О. Бойка та аргументовано доведіть або спростуйте його думку: «Протягом ХV—ХVІ ст. в [українському] суспільстві формується нова соціальна верства — козацтво, яка виникла… як виклик існуючій системі, як нова еліта, що небезпідставно претендувала на роль політичного лідера і владу…».

 

II Основна частина

     Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення Запорозької Січі

Робота з додатковою літературою

З оповідання А. Кащенка про Великий Луг

Великий Луг був добрим місцем для розташування козаків. Він являв собою величезний острів, оточений річками Дніпром, Кушугумом та Кінськими Водами й прорізаний Дніпровими протоками на безліч менших островів. Увесь луг мав п’ять миль, або 50 верств у довжину та близько трьох миль завширшки; його вкривав одвічний ліс та несходимі пущі очеретів, осоки та шелюгів. На тих островах була ціла мережа озер та боліт, які під час повені сполучалися з Дніпром. Знайти та добути тут козаків вороги не могли, зате прогодуватися запорожцям у Великому Лузі було неважко, бо всі його протоки, озера й лимани аж кишіли рибою, а в лісах водилася сила звірини й птиці. Бракувало козакам тільки борошна та пороху, тому вони час од часу виряджали товаришів байдаками по Дніпру на Україну.

1. Що являв собою Великий Луг?

2. Яким видам господарювання сприяли його природні багатства?

3. Поясніть, чому саме Великий Луг козаки обрали для свого проживання.

4. Яким чином ставлення до Великого Лугу відбиває козацьке прислів’я «Січ — мати, а Великий Луг — батько, отам треба й помирати».

5. Яка доля спіткала Великий Луг у ХХ ст.? (У 1954 р. на цій території було створено Каховське водосховище.)

Розповідь учителя

Небезпека, яка загрожувала господарській діяльності на нових землях, змушувала козаків розпочати будівництво укріплень. Спочатку козаки почали будувати так звані «городці», робити засіки або «січі» з повалених дерев. Але такі укріплення не в змозі були витримати натиск сил супротивника. Тому в 50-х рр. ХVІ ст. почалося будівництво першої великої Січі з кам’яним замком на о. Мала Хортиця.

Робота з картою

Знайдіть на карті (в атласі) місце розташування Січі на о. Мала Хортиця та поясніть, чому саме цей острів козаки обрали для будівництва Січі.

(Учитель звертає увагу школярів на географічне розташування острова.)

Словник

Запорозька Січ — суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що утворилася наприкінці ХV — у першій половині XVI ст. за дніпровими порогами.

Розповідь учителя

Січі розташовувалися на дніпровських островах. Їх укріплювали ровами та високими валами з дерев’яним частоколом. Фортеця мала великі башти з бійницями для гармат. Іноді до річки проривали підземний хід. На Січі були склади, арсенали. У центрі розташовувався майдан із церквою. Від нього відходили довгі будинки — курені, у яких жили січовики. Курінь водночас був і військовою одиницею, усього їх налічувалося 38. Кількість самих козаків залежала від пори року, епідемій, перебігу воєнних подій. Умови вступу до Січі були нескладними, але козаки мали нести військову службу. Перебування жінок на території Січі заборонялося.

Робота з ілюстративним матеріалом

Розгляньте в підручнику зображення реконструкції Хортицької Січі. Австрійський дипломат Еріх Лясота залишив у своєму щоденнику таку згадку про відвідування Січі на о. Мала Хортиця: «Пристали до берега нижче о. Мала Хортиця, неподалік першого; тут розташований замок, збудований Вишневецьким років 30 назад і згодом зруйнований…». На жаль, австрійський посол не залишив опис цього замку, а тому зробити це маєте ви.

1. Опишіть зовнішній вигляд Січі.

2. Поясніть, чому саме такий вигляд вона мала.

3. Поміркуйте, чим був викликаний інтерес до Січі іноземців.

4. Спрогнозуйте реакцію татар на її будівництво.

Робота з картою

Січ неодноразово змінювала місце свого розташування. За свідченням Д. Яворницького, існували вісім Січей: Хортицька (1552—1557 рр.), Томаківська (1564—1593 рр.), Базавлуцька (1593—1638 рр.), Микитинська (1639—1652 рр.), Чортомлицька (1652—1709 рр.), Олешківська (1711—1728), Кам’янська (1701—1711; 1730—1734 рр.), Нова (Підпільненська) (1734—1775 рр.).

Покажіть на карті місця розташування цих Січей та поміркуйте над тим, чим була зумовлена часта зміна їх місць розташування.

Робота з художнім твором

Січа

Мати Січа! Поклонитися
Я прийшов твоїй землі.
І молюсь тобі, як святу:
Покажи мені тепер
Свій гасан, свій кош, крамниці,
Церкву, й башти, й курені,
Хай в литаври вдарить довбиш,
Хай заграють сурмачі
Сутим золотом засяють
Корогви і пірначі
Де старшина, де клейноди?
Нащо крик войовний стих?
Чом не плине по майдану
Лава рицарів твоїх?

 (Я. Щоголів)

Прочитавши вірш, учитель пояснює учням значення виділених слів.

Розповідь учителя

Українське козацтво мало свої символи-відзнаки, або клейноди (від німецького слова, що означає коштовність). Серед них — корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом до клейнодів долучили пірначі, литаври, значки, палиці тощо. Найбільшою святинею козацтва вважалася корогва — прапор. Їх шили з найдорожчих тканин та оздоблювали вишивкою й гаптуванням. Найчастіше золотом вишивали образ Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії — заступниці козацтва, або козака з шаблею та мушкетом. Найважливішу ознаку влади кошового отамана становила булава — палиця з горіхової деревини завдовжки 50—70 см зі срібною позолоченою кулею на кінці. Булава розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами й перлами. Важливим атрибутом влади був бунчук — деревко завдовжки 2—2,5 м, верхівку якого прикрашала кулька — маковиця, від якої донизу звисали пасма кінського волосся й червоні мотузки. Символом влади судді була військова печатка. Нею утверджувалися всі офіційні документи Війська Запорозького. На печатці зображувався герб — постать козака, озброєного шаблею та мушкетом. Символом влади військового писаря був срібний каламар, відзнакою довбиша — литаври.

Запитання та завдання

1. Із якими емоціями автор вірша оповідає про Січ? Чому?

2. Наведіть приклади козацьких клейнодів. Використовуючи ілюстрації підручника, опишіть, як вони виглядали. Яким було їх призначення?

3. Чому автор вірша називає запорозьких козаків рицарями? Чи правомірним ви вважаєте таке порівняння? Свою думку аргументуйте.

Розповідь учителя

Кожний запорожець належав до одного з куренів Січі. Слово «курінь» означало і хату, де проживали козаки і була їхня кухня, і військову, а пізніше й територіальну одиницю. Усього налічувалося до 38 куренів, у яких гуртувалися зазвичай козаки-земляки. Не випадково більшість куренів мали назви українських міст. Усі землі Війська Запорозького поділялися на так звані паланки. Це слово означало і фортецю, і прилеглу до них територію, і адміністрацію фортеці. Військо Запорозьке мало своєрідний політичний устрій.

(Далі вчитель будує свою розповідь за схемою.)

Коло ідей

М. Костомаров назвав Січ «християнською козацькою республікою», і це визначення стало класичним, адже Війську Запорозькому Низовому справді були притаманні певні риси демократичної республіки. Назвіть їх та запишіть до зошита.

2. Дмитро Вишневецький

Розповідь учителя

Засновником першої Січі вважають Дмитра Вишневецького, який у 1553 р. на власні кошти розпочав будівництво фортеці на о. Мала Хортиця. До цієї фортеці почали стікалися козаки. Хортицькій Січі судилося стати форпостом у боротьбі з татарською агресією.

Робота з додатковою літературою

Письменник А. Кащенко в оповіданні «Гетьман Дмитро Вишневецький (Байда)» зазначає: «Життя Байди-Вишневецького та його походи й боротьба з бусурманами лишили по собі чималий слід на Україні й на Запорожжі. Він одсунув татарські кочовища від Дніпра на схід та захід і тим полегшив становище запорозького козацтва і його зносини з Україною. Про запорожців як переможців над татарами пішов розголос по всіх землях, і сусідні держави почали рахуватися з ними як із визначною військовою силою, що її бажано б мати на своєму боці. Козацтво й само виросло в своїх очах; на Україні ж стали прославляти козаків як оборонців свого життя, і замість невольницьких плачів та нарікань на татарську руїну по Україні почали лунати вже й бадьорі пісні про козаків-звитяжців».

1. Що ви дізналися про життя та діяльність Д. Вишневецького з наведеного уривка?

2. Наведіть приклади українських пісень про козаків-звитяжців.

Індивідуальне випереджальне завдання

Виступ учня з історичною довідкою про засновника Запорозької Січі Д. Вишневецького.

Додаткова інформація

Військова кар’єра талановитого полководця Д. Вишневецького розпочиналася з посади старости черкаського й канівського, староства яких були даровані йому королем Польщі в 1550 р. Походив він з одного з найдавніших українських князівських родів Вишневецьких, що, у свою чергу, брав початок від удільних волинських князів Гедиміновичів.

Маючи на меті створення потужного об’єднання для боротьби з татарами, ім’я князя Дмитра Вишневецького нерідко згадується як ім’я засновника Запорозької Січі. У той час татари безперестану здійснювали набіги на південні поселення. Щоб позбутися цього раз і назавжди, перепинити ординцям шлях в Україну, князь вирішив поставити на острові Хортиця справжнє укріплення й тримати там постійний гарнізон. Установлено, що острів мав стародавню назву Байда, саме тому Д. Вишневецький увійшов в історію як Байда-Вишневецький. Укріплення стало відоме як Хортицька Січ.

Польський король стримував дії князя проти татар, тому що фактично Крим вважався союзником Речі Посполитої в боротьбі з Москвою. У травні 1557 р. кримські татари спорядили проти новозбудованої Січі цілу армію. Хан Давлет-Гірей повів її особисто. У Дніпро зайшли турецькі бойові кораблі, щоб обстрілювати Січ із гармат і висаджувати десанти. Кораблі козаки потопили, десанти перебили та змусили турків-татар до облоги. Вона тривала 24 доби. Турки та татари робили кілька спроб узяти Січ штурмом, але Вишневецький вдало вибудував оборону. Висадившись на світанку на берег, козаки під командуванням князя перебили більшість війська, а решту погнали від Січі, захопивши багато трофеїв. Але восени до кримської орди приєдналися два великі загони яничарів та ще й господар (князь) Молдови, султанів васал, із військом прибув. Д. Вишневецький не дочекався допомоги ні від польського короля, ні від царя Московського, хоч звернувся з цього приводу до обох. Тепер козаки теж трималися близько місяця, потім відступили до самих Черкас. Січ була зруйнована татарами.

Поки через гінців тяглося листування з московським царем, князь повернувся на Хортицю, сформував новий гарнізон і відбудував фортецю; тривало це доти, доки не надійшов дозвіл царя на його приїзд до Москви. Московський цар призначив Д. Вишневецькому солідну платню. Із перемінним успіхом повоювавши на боці московського царя, князь Д. Вишневецький остаточно розчарувався в ньому й навесні 1561 р. зі своїм козацьким загоном повернувся в Україну та розташувався в урочищі Монастирище, поблизу Черкас. Д. Вишневецький надіслав листа польському королю Сигізмунду-Августу, і той прийняв його на службу.

Доля самого князя Дмитра Вишневецького склалася трагічно. Він замахнувся заволодіти троном Молдови. Під час цієї операції його було взято в полон і відправлено до Царгорода, який у цей час уже належав туркам. Султан Селім, палаючи лютою ненавистю до князя, вирішив піддати його найжорстокішій страті.

Робота з історичним джерелом

Із польської хроніки М. Бельського про страту Дмитра Вишневецького

... Вишневецький і Пясецький були скинуті з башти на гаки, вмуровані в стіни біля морської затоки по дорозі з Константинополя в Галату. Пясецький помер негайно, а Вишневецький, зачепившись ребром за гак, жив у такому стані три дні, поки турки не вбили його з луків за те, що лаяв їхню віру…

1. Поміркуйте, чому Д. Вишневецького було піддано таким страшним тортурам.

2. Що вам відомо про життя та діяльність Д. Вишневецького?

3. Яку роль він відіграв в історії козацтва?

Завдання

  1. Спираючись на наведену історичну довідку та матеріал підручника, складіть історичний портрет Д. Вишневецького (план заздалегідь підготовлений на дошці).

 Як скласти історичний портрет.

1. Як відбувалося становлення собистості історичного діяча.

1.1. Де і коли він народився?

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

1.3. Як формувалися його погляди?

2. Особисті якості й риси характеру.

2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3. Діяльність історичного діяча.

3.1. Охарактеризуйте основні справи його життя.

3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які — ні та чому?

3.4. Хто були його друзі, а хто вороги та чому?

3.5. Якими були наслідки його діяльності:

а)для сучасників;

б)для нащадків?

3.6. 3а що людство вшановує цю людину?

4.Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обгрунтуйте свою позицію.

       2. З’ясуйте історичне значення діяльності Д. Вишневецького.

Мій конспект

Д. Вишневецький відомий як перший організатор козацьких військ. Його попередники — Предслав Лянцкоронський, Остафій Дашкович, — залучаючи козацькі загони до своїх військових операцій, використовували їх як силу допомiжню. Д. Вишневецький спирався на козацтво як на головну силу. Діяльність Д. Вишневецького вказала напрям, у якому відбувся подальший розвиток українського козацтва — просування козацтва на Низ Дніпра й колонізація ним придніпровських степів, утворення козаками організації не лише військової, але й політичної з міжнародними зв’язками, заснування козацької фортеці — справжньої Січі. Навіть його останній похід, що закінчився катастрофою в Молдавії, став прологом низки молдавських походів, здійснених козаками в наступні десятиріччя; найвідомішими з них були походи Івана Підкови (1577 р.) та Тимоша Хмельницького (1653 р.).

3. Життя та побут козаків

Робота з додатковою літературою

Дослідник Д. Яворницький дає таку характеристику запорозького козака: «…Вони були більшою частиною росту середнього, плечисті, статні, міцні, сильні, на вигляд повнолиці, округлі й від літньої та степової спеки смагляві. З довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем, або чуприною, на маківці, в гостроверхій шапці на голові, вічно з люлькою в зубах. Справжній запорожець завжди дивився якось похмуро, вниз, спідлоба, сторонніх зустрічав на перших порах непривітно, відповідав на запитання вельми неохоче, але потім помалу зм’якшувався, обличчя його поступово під час розмови набувало веселого вигляду, живі проникливі очі загорялися блиском вогню, і вся постать його дихала мужністю, молодецтвом, заразливою веселістю і неповторним гумором…».

1. На яких фізичних якостях запорожців акцентує увагу дослідник? Як ці фізичні якості були пов’язанні із заняттями козаків? Поміркуйте, чому саме такий вигляд мав запорожець.

2. Які емоції викликає у вас опис запорожця? Чи хотіли б ви поспілкуватися з такою людиною? Про що ви в нього запитали б?

Творче завдання

Уявіть себе мандрівником, який відвідав Запорозьку Січ наприкінці ХVІ ст. Який запис про запорожців ви залишили б у своєму щоденнику? Поясність, чому саме такий.

Робота з історичним джерелом

З «Опису України» Г. Л. де Боплана про життя українських козаків

Вони дуже вмілі у виготовленні селітри, якої в цих краях дуже багато, і виготовляють прекрасний гарматний порох. Жінки займаються прядінням льону і вовни, із яких роблять полотно і тканини для щоденного вжитку. Усі вміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви, варити пиво, мед... <…>

Зрештою, правду сказати, вони взагалі розуміються на всіх ремеслах. <…> Одне слово, усі вони досить розумні, але зосереджуються лише на корисному і необхідному, головним чином на тому, що пов’язане із сільським життям. <…>

Родючий ґрунт дає їм зерно в такому достатку, що вони часто не знають, що з ним робити. <…>

Вони сповідують грецьку віру, яку по-своєму називають руською [Rus], дуже шанують святкові дні і дотримуються постів, які в них тривають 8 або 9 місяців на рік і полягають в утриманні від м’яса. <…> Вони дотепні, кмітливі, винахідливі і щедрі, не прагнуть великого багатства, але надзвичайно кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя...

... Ось як вони вибирають свого старшого: коли зберуться всі старі полковники і старі козаки, що користуються серед них пошаною, кожен із них віддає свій голос за того, кого вважає за найздібнішого, і той визначається більшістю голосів. Якщо обраний не хоче приймати посади, відмовляючись невмінням, малими заслугами, браком досвіду чи похилим віком, це йому не допомагає. Відповідають лишень, що він дійсно не заслужив такої честі і тут же, не гаючись, одразу ж убивають його, як якогось зрадника. ...Якщо обраний козак приймає на себе обов’язки старшого, то дякує зібранню за виявлену честь, хоча [додає, що] недостойний і для такої посади нездатний, далі ж, однак, урочисто запевняє, що докладе зусиль і старання, аби гідно послужити як усім взагалі, так і кожному зокрема, і що завжди готовий покласти своє життя за своїх братів [так вони називають між собою один одного]. ... Потім усі один за одним відповідно до свого рангу йдуть вклонитися йому, а старший подає їм руку, що в них служить за форму вітання. Ось так вони вибирають свого старшого, що часто відбувається серед Дикого Поля. Вони йому дуже підкоряються. Цей старший їхньою мовою називається гетьманом [hettman], його влада необмежена аж до права стинати голови і садити на палю тих, хто провинився. Гетьмани дуже суворі, однак нічого не починають без військової наради, яку називають Радою [Ruds].

1. Як наведене джерело характеризує господарську діяльність та побут козаків? Назвіть їх основні заняття.

2. Що ви дізналися про вірування козаків? Поміркуйте, яку роль у житті козаків посідала релігія. Чому?

3. На які риси характеру козаків звертає увагу Г. Л. де Боплан? Чому саме вони привернули увагу автора джерела?

4. Як відбувалися вибори гетьмана? Якими повноваженнями він був наділений?

5. Що таке «козацька рада»? Хто мав право брати в ній участь? Які питання розв’язувалися на козацьких радах?

Коло ідей

Доступ у Січ був вільним за виконання п’яти основних умов. Складіть список таких умов (список складається на дошці за пропозиціями учнів). Порівняйте їх із тими, що називає Д. Явор­ницький: 1) бути вільним та неодруженим чоловіком; 2) говорити українською мовою; 3) присягнути на вірність російському царю; 4) сповідувати православну віру; 5) пройти військове навчання.

Мій конспект

Запорозька Січ

Визначення поняття

Запорозька Січ — суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася наприкінці ХV — у першій половині XVI ст. за дніпровими порогами в районі острова Хортиця

Засновник

Дмитро Вишневецький

Система владних органів

Вищий орган влади — Січова Рада, до повноважень якої належали: оголошення війни та підписання миру, організація військових походів, покарання злочинців, розподіл угідь тощо; її рішення вважалися рішенням усього війська й були обов’язковими для виконання; проводилася вона 2—3 рази на рік: 1 січня, 1 жовтня та після Великодня.

Обрання на радах козацької старшини:

гетьман, або кошовий отаман, якому належала вища адміністративна, воєнна і судова влада на Січі; він вступав у дипломатичні відносини, затверджував судові вироки, очолював військо;

військовий суддя, який чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону і права; за відсутності гетьмана виконував його обов’язки;

військовий писар, який очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування;

військовий осавул, що відповідав за оборону Січі й організовував військову службу;

обозний, який відав артилерією, займався комплектацією війська

Козацькі клейноди

Клейноди — відзнаки, атрибути й символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні в ХV—ХVІІІ ст.:

булава — відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;

бунчук — відзнака гетьмана та кошового, була в бунчужного;

корогва — військова відзнака хорунжого;

печатка — військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася в генерального чи полкового судді, а сотенна — у сотника;

литаври — військові клейноди довбиша;

гармати — загальновійськові клейноди, що були у віданні генерального або полкового обозного, а на Січі — у пушкаря;

сурми — військовий, полковий та січовий клейноди, що були в сурмача;

пернач, або шестопер, — відзнака полковника полку і паланки

III. Підсумковий етап

Завдання

Розв’яжіть кросворд, і у виділених клітинках ви прочитаєте, яке прізвисько мав Д. Вишне­вецький.

 

1Б

А

З

А

В

Л

У

К

 

 

 П

А

Л

А

Н

К

А

 

 

3К

Л

Е

Й

Н

О

Д

И

 

 

 

 

4Р

А

Д

А

 

 

 

 

 

 

 

 

М

А

Л

А

 

 

 

 

 

 

1. На якій річці було розташовано Січ у 1593—1638 рр.? (Базавлук)

2. Адміністративно-територіальна одиниця (округ) на Запорозькій Січі. (Паланка)

3. Відзнаки, атрибути та символи військової та цивільної влади в Україні в ХVI—ХVІІІ ст. (Клейноди)

4. Найвищий орган влади на Запорожжі, який вирішував справи законодавства, управління й суду, участі у війні й укладання миру; обирав і скликав кошову старшину з кошовим отаманом на чолі. (Рада)

5. Першу Січ було засновано на о. … (Мала) Хортиця.

Відповідь: Байда.

Проблемне завдання

Відомий дослідник американської дипломатії Алексіс де Токвіль влучно підмітив, що американська цивілізація виросла на двох великих протилежних засадах, які органічно з’єдналися в одне ціле — духу свободи та духу релігії. Український історик О. Бойко вважає, що те саме стосується й українського козацтва. Останній стверджує: «Взаємовплив волелюбних і національно-релігійних засад лежить не тільки в основі світобачення козаків, а є своєрідним… фундаментом усієї будови козацької держави».

1. Яке місце в житті козаків посідала релігія?

2. Чи правомірним ви вважаєте порівняння засад творення американської цивілізації та будови козацької держави?

3. Аргументовано доведіть або спростуйте думку українського історика.

          Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал підручника.

2. Творче завдання. Напишіть історичний твір-роздум або вірш про життя та діяльність Д. Вишневецького. Придумайте йому оригінальну назву. Свій вибір аргументуйте.

3. Індивідуальне випереджальне завдання. Підготуйте історичні довідки про Сигізмунда ІІ Августа й Стефана Баторія та повідомлення про життя й діяльність ватажків козацьких повстань К. Косинського та С. Наливайка.

 

 1

doc
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
22 вересня 2019
Переглядів
272
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку