Календарно-тематичне планування з пізнаємо природу 6 клас

Про матеріал
Календарне планування з ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ для 6 класу відповідає навчальній програмі, що затверджена педагогічною радою(протокол №1 від 29.08.2023р), складена на основі Модельної програми «Пізнаємо природу» 5-6 класи , що (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.), що рекомендовано Міністерством освіти і науки України»(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795) Рекомендована кількість годин за програмою(6клас) - 2 год. на тиждень. Навчально-методичне забезпечення :Пізнаємо природу: підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти / Дарія Біда. – Київ: видавничий світ «Освіта», 2023.
Перегляд файлу

Календарно-тематичне планування  з пізнаємо природу 6 клас

Автор підручника: Дарія Біда.

Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)»
для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.)2 год. на тиждень

 

№з/п

Дата

 

Тема уроку

Орієнтири для оцінювання . Види діяльності

Дом. завд

Примітка

РОЗДІЛ 1. Пізнаємо світ науки (3 год.)

Тема 1. Перший крок у науку (3 год.)

1

 

Інструктаж з БЖД

Що вивчають природничі науки

Об’єкт та предмет дослідження. Предмет вивчення природничих наук.

Здійснює пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах; пояснює на основі особистого досвіду, що природу можна пізнавати, досліджуючи її; описує              самостійно              або              з              допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи              відповідну              науковутермінологію; Робота з різними джерелами інформації про природу, використання QR- кодів та цифрового контенту природничого змісту;створення таблиці «Об’єкт і предмет природничих наук»

§1

Завд. 3,4  

Ст.8

 

2

 

Як досягнути успіху

Природничі науки, STEM і професії майбутнього.

Розуміє внесок учених-природознавців і винахідників у створення нових технологій та вдосконалення техніки; розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо

під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення;

§2

Завд. 2,3  

Ст. 12

-   

 

3

 

Як стати дослідником

Причинно-наслідкові зв’язки у природі. Праця науковців.

Ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їх ознаки; створення моделей об’єктів (явищ природи);пошук, систематизація та обробка інформації про обраний об’єкт (явище) з використанням цифрового контенту,обмін інформацією в групах;мозковий штурм (брейнстормінг) «Генеруємо гіпотези»

§3

Завд. 2-4  

-     Ст.18

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Пізнаємо явища природи

Тема 1. Пізнаємо фізичні явища

4

 

Що таке рух і спокій

Механічний рух тіл. Відносність руху і спокою. Траєкторія. Шлях. Час. Відстань. Швидкість.

-        відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; вибирає явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; - вимірювання відстані й часу; - обрахунок середньої швидкості руху пішохода; - розв’язування задач на знаходження швидкості;

§4

Завд.  3,4 

-        Ст.22

 

5

 

Як передається тепло

Теплопередача. Поняття про передачу тепла у твердих тілах, рідинах і газах. Пароутворення.

пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; формулює запитання, щоб уточнити розуміння почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту); складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідженнядосліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; - спостереження явища кипіння;  

§5

Завд.  3-5 

Ст.26

 

6

 

Що відбувається з тілами за нагрівання

Теплове розширення твердих тіл, рідин і газів. Негативні впливи теплового розширення.

ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; формулює запитання, щоб уточнити розуміння почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту); - спостереження (або відеоролик) демонстрації теплового розширення твердих тіл (кільце і куля); - спостереження теплового розширення рідин і газів;

§6

Завд.  3 

Ст.30

 

7

 

Що таке електризація

Електричний заряд: позитивний та негативний. Електричний розряд. Провідники та ізолятори. Блискавка.

-        складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі; визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження; передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження; використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

§7

Завд.   2,3

-        Ст.34

 

8

 

Як скласти електричне колоЕлектричне коло. Елементи електричних кіл.Пр.р№1.Складання найпростішого електричного кола.

-        виконує спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі; визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження; передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження; використовує наукові факти для формулювання власних суджень; - складання електричних кіл; - спостереження дій електричного струму; - схематичне зображення окремих елементів та схеми електричного кола;

§8

Завд.  3 

-        Ст.37

 

9

 

Як ми використовуємо електричний струм

Електрична енергія у нашому домі. Транспорт майбутнього.

використовує наукові факти для формулювання власних суджень; пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб» визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету і завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми;

- дискусія в групах «Яким буде транспорт через 100 років?»;

§9

Завд.  3,4 

-        Ст.41

 

10

 

Світло й тінь

Джерела світла. Природні та штучні джерела світла. Світловий промінь. Утворення тіні.

-        описує етапи дослідження; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб; досліджує об’єкти та явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема цифрові;

-        - спостереження прямолінійного поширення світла, розсіяння світла, відбивання та заломлення світла; - спостереження утворення тіні;

§10

Завд.   3

-        Ст.45

 

11

 

Як ми використовуємо світлові явища.

Дзеркальне та дифузне відбиття.

-        формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб; представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв; пропонує і створює матеріальні навчальні моделі для дослідження

§11

Завд.2,3   

-        Ст.49

 

12

 

Як діє оптична лінза.

Будова лупи. Утворення зображення у оці.

-        досліджує об’єкти та явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема цифрові; пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; - спостереження утворення зображення за допомогою лупи;

- демонстрація моделі будови ока;

§12

Завд.3   

-        Ст.52

 

13

 

Що таке звук.

Джерела звуку. Гучність і висота звуку. Поширення звуку.

-        зіставляє одержані результати дослідження з відомими (довідковими) даними; виявляє невідомі для себе знання; відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; визначає з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації;

§13

Завд. 1,3  

-        Ст. 57

 

14

 

Урок узагальнення і контролю.

узагальнює опрацьовану інформацію природничого змісту- узагальнення знань.

-        Повторити

 

Тема 2. Пізнаємо речовини та їхні зміни

15

 

Що таке чисті речовини та суміші

Однорідні та неоднорідні суміші. Способи розділення сумішей однорідних та неоднорідних сумішей.

-        складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі; визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження; передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження; - спостереження сумішей за допомогою лупи (або зуму в мобільному телефоні); - виготовлення фільтра

§14

Завд.    3

-        Ст.60

 

16

 

Практична робота №2 . «Приготування та розділення сумішей»

-        представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв; відповідає на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; - виготовлення фільтра; - практична робота «Приготування та розділення сумішей»; - демонстраційний експеримент (або відеоролик) «Спостереження явища випарювання»;

§15

Завд. 3 

-        Ст.65

 

17

 

Яких перетворень зазнають речовини.

Зворотні та незворотні зміни речовин.

-        вибирає окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; -  дослідження чинників, що впливають на розчинність;- дослідження зворотних та незворотних змін.

§16

Завд. 3-5  

-        Ст.69

 

Тема 3. Пізнаємо астрономічні явища.

18

 

Із чого складається Земля.

Геохімія як наука. Хімічний склад Землі

-        пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію- дослідницьке завдання «Як утворюються кратери?»; •- ознайомлення з аерокосмічними знімками поверхні Землі, за якими досліджують фактори антропогенного впливу; - вивчення фотографій Землі з космосу;

§17

Завд.  3 -5

-        Ст.79

 

19

 

Які явища пов’язані з рухами Землі та Місяця.Теорія гравітації Енштейна. Зміна дня і ночі. Зміна пір року. Сонячні та місячні затемнення.

-        описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації; - ознайомлення з фотографіями Місяця; - моделювання (або відеоролик) сонячного та місячного затемнення;

§17

Завд. 9  

-        Ст.79

 

20

 

Припливи та відпливи.Вплив Місяця на гідросферу.

формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації;

 - остереження за фазами Місяця та виготовлення таблицісхеми «Фази Місяця»;

§17

Завд.  10 

-        Ст.79

 

21

 

Урок узагальнення і контролю

узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту- інформаційного пошуку з використанням цифрового контенту, обробка і систематизація інформації за двома і більше джерелами

Повторити тему

 

Тема 4. Пізнаємо біологічні явища.

22

 

Чому і як живляться організми

Органічні та неорганічні речовини. Роль живлення для організмів. Живлення рослин. Фотосинтез.

-        вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; - дослід, що підтверджує утворення крохмалю на світлі в процесі фотосинтезу;

- створення буклета «Чим харчуються дикі тварини (які живуть біля людей чи в зоопарку, лісі, озері і т. д. (на вибір учнів)», «Чим харчуються домашні тварини»;

§18

Завд.  1-5 

-        Ст.84

 

23

 

Як живляться тварини.

Типи живлення тварин. Перетворення речовин в організмі людини.

обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; використовує правила, способи і відповідні засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми; розмірковує щодо запропонованих способів розв’язання певної навчальної / життєвої проблеми, висловлює свої думки; - складання узагальнювальних схем «Живлення рослин», «Способи живлення тварин», «Шлях речовин від ротової порожнини до клітини тіла (на прикладі організму людини)»;

§19

Завд.   3-6

-        Ст.89

 

24

 

Що таке дихання організмів.

Дихання живих істот. Основні етапи дихання. Дихання рослин пов’язане з фотосинтезом.

-        складає з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі; відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; - дискусія «Чи всі організми дихають?»; - дослідження дихання рослин; - дослідження і спостереження за диханням людини; - інформаційний пошук «Що таке дихальна недостатність», «Що показує пульсоксиметр»;

§20

Завд.  3 

-        Ст.96

 

25

 

Як організми використовують інформацію з навколишнього середовища.Біологічне значення подразливості рослин тварин та людини.

-        відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; наводить з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують / спростовують досягнення мети дослідження; визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження; - спостереження за подразливістю рослин на прикладі мімози сором’язливої або комахоїдних рослин (росички, венериної мухоловки); - обговорення відео з прикладами подразливості різних тварин; - спостереження за реакцією тварин на подразники;

§21

Завд. 4,5  

-        Ст.102

 

26

 

Чи можливе життя без руху.Рухи рослин: ростові, тургорні рухи. Рухи тварин.

-        представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/ аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки. - дослідження за рухами рослин на підвіконні; - обговорення відео з прикладами рухів тварин;

§22

Завд.  3,5 

-        Ст.106

 

27

 

Що таке розмноження організмів. 

Форми розмноження організмів. Особливості розмноження рослин.

Практична робота №3, «Розмноження рослин»

-        визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження; передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження; оцінює власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок. представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/ аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки. - розпізнавання насіння різних рослин, що трапляються в регіоні;

-        - практична робота «Розмноження рослин»; - екскурсія в теплицю або фермерське господарство;

§23

Завд. 3-5  

-        Ст.112

 

28

 

Особливості розмноження тварин.

Статеве та нестатеве розмноження.

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі; відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; - розпізнає різні форми розмноження різних видів тварин.

§

Завд.   

-        Ст.

 

29

 

Що таке ріст і розвиток.

Основні етапи індивідуального розвитку квіткової рослин та тварин.

-        складає план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі; відповідає на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; наводить з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують / спростовують досягнення мети дослідження; - дослідження «Вплив умов на проростання насіння рослин»;

-        - складання в парах схеми «Етапи розвитку рослин (на прикладі квіткових рослин)»;

§

Завд.   

-        Ст.

 

30

 

Життєві цикли організмів.

Тривалість життя організмів. Ріст рослин, тварин та людини

передбачає результати кожного етапу дослідження; оцінює власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок. представляє текстову інформацію/ аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки- складання в групах схеми «Етапи розвитку тварин (на прикладі комах, земноводних, птахів, домашніх ссавців)»; - виконання проєкту на вибір учнів «Розвиток квіткової рослини (обраної учнями)», «Розвиток тварини (обраної учнями)», «Розвиток людини»

§

Завд.   

-        Ст.

 

31

 

Узагальнення і контроль знань до теми.

узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту- інформаційного пошуку з використанням цифрового контенту, обробка і систематизація інформації за двома і більше джерелами

§

Завд.   

Ст.

 

32

 

Узагальнення і контроль знань до розділу 2. ПІЗНАЄМО ЯВИЩА ПРИРОДИ

узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту- інформаційного пошуку з використанням цифрового контенту, обробка і систематизація інформації за двома і більше джерелами

§

Завд.   

Ст.

 

Розділ 3. Пізнаємо Сонячну систему

Тема 1. Астрономічні інструменти та спостереження (2год)

33

 

Чим озброєні астрономи.

Астрономія як наука. Небесні тіла. Астрономічні прилади. Телескопи.

Вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити

-        ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; - ознайомлення з картою зоряного неба; - спостереження за зміною точки сходу (заходу) Сонця (Місяця);

§

Завд.   

-        Ст.

 

34

 

Що ми бачимо на небі.

Небесна сфера. Сузір’я. Географічні відкриття.

-        використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; здійснює пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах; порівнює інформацію природничого змісту, здобуту в різних джерелах; - спостереження за зоряним небом і небесними тілами за допомогою цифрових ресурсів (на вибір учителя і за бажанням дітей); - виготовлення моделі сузір’я;

-        - екскурсія в планетарій (за можливості) або ознайомлення із зоряним небом за допомогою віртуального планетарію;

§

Завд.   

-        Ст.

 

Тема 2. Сонячна система (5год)

35

 

Що кружляє навколо Сонця?

Будова сонячної системи. Малі небесні тіла

-        узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту; виділяє істотне в інформації природничого змісту; пояснює значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; - ознайомлення з фотографіями кратерів та астроблем; - ознайомлення з фотографіями Марса;

- моделювання планетних орбіт Сонячної системи;

§

Завд.   

-        Ст.

 

36

 

Які планети належать до земної групи.

Особливості планет земної групи.

-        пояснює значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; описує явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; формулює словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації; представляє текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки; - інформаційний пошук «Перші кроки до колонізації Марса»; - виготовлення і презентація макету «Космічна база»;  - інформаційний проєкт «Які тварини і рослини побували в космосі?»;.

§

Завд.   

-        Ст.

 

37

 

Які планети називають гігантами.

Спільні характеристики планет-гігантів. Особливості будови Юпітера, турна,Урану, Нептуну.

-        формулює словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації; представляє текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки; створює презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; - моделювання процесу розширення Всесвіту за допомогою повітряної кульки; - інформаційний проєкт «Імена України в космосі»

§

Завд.   

-        Ст.

 

38

 

Малеча Сонячної системи.Карликові планети. Малі тіла Сонячної системи: комети, метеороїди, метеорити. Астроблема.

-        створює презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; оцінює власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок; - практичне завдання «Орбіта планети – еліпс»;

 

§

Завд.   

-        Ст.

 

39

 

Як досліджують Сонячну систему.

Космічний зонд. Дослідження Сонячної системи.

-        пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; використовує наукові факти для формулювання власних суджень; виявляє невідомі для себе знання; - визначення розмірів Землі та Місяця;- експеримент, як залежить розмір кратера від висоти та маси тіла.

§

Завд.   

-        Ст.

 

Тема 3. Всесвіт (2год)

40

 

Ми тут. А де всі?

Зорі у всесвіті. Зона життя. Тераформування

-        відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; визначає з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації ; здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах; - дослідження зони життя;- інформаційний пошук «Скільки зір у Всесвіті».

§

Завд.   

-        Ст.

 

41

 

Як влаштований Всесвіт.

Гео- та геліоцентрична система світу. Утворення всесвіту. Основні об’єкти всесвіту.

-        здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки- ознайомлення з термінами гео- та геліоцентрична система;- виготовлення макету «Основні об’єкти Всесвіту».

§

Завд.   

-        Ст.

 

42

 

Урок узагальнення і контроль знань.

узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту- інформаційного пошуку з використанням цифрового контенту, обробка і систематизація інформації за двома і більше джерелами

§

Завд.   

Ст.

 

Розділ 4. Пізнаємо взаємозв’язки у природі.

Тема 1. Взаємозв’язки організмів з неживою та живою природою.(4 год)

43

 

Що таке середовище існування.

Екосистеми. Чинники середовища, які впливають на ріст, розвиток і активність організмів.

-        Встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів; здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах; - складання схеми «Взаємозв’язки неживої і живої природи»; - гра для співвіднесення рослин, їхнього середовища життя та пристосування до середовища існування;

§

Завд.   

-        Ст.

 

44

 

Які умови існування у водному середовищі.

Особливості водного середовища. Поширення організмів у водному середовищі. Водні екосистеми.

встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів; здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; - створення таблиці-гри для співвіднесення тварин, їхнього середовища життя та пристосування до середовища існування;

§

Завд.   

-        Ст.

 

45

 

Які особливості наземно-повітряного середовища.

Вологість і температура в НПС. Значення тепла та світла для мешканців НПС..

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки- створення таблиці «Здатність різних організмів затримувати дихання»;

-         

§

Завд.   

-        Ст.

 

46

 

Як тварини пристосувалися до життя в грунті.

Особливості грунтового середовища. Пристосування у мешканців грунту.

-        встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів; здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; - проєкти «Паразити домашніх тварин», «Як тварини впливають на родючість грунту»;

- складання сенканів, (віршів, загадок, приказок) про  пристосування тварин;

§

Завд.   

-        Ст.

 

Тема 2. Взаємозв’язки між живими організмами

47

 

Як організми співіснують у середовищі.

Організм як середовище.

Особливості організму, як середовища існування. Симбіоз. Взаємозв’язки між живим організмами.

-        встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів; групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів); - складання буклетів про отруйні рослини і тварин місцевості і першу допомогу при отруєнні, укусі;

- складання екологічної казки.

§

Завд.   

-        Ст.

 

48

 

Як організми співіснують у середовищі. Паразити і хижаки.

Взаємозв’язки між хижаками та жертвами.

встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту; створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; - моделювання ситуації «Якщо зникне організм (вибраний), то як це вплине на інші організми?»

§

Завд.   

-        Ст.

 

49

 

Як організми співіснують у середовищі. Партнери. Нахлібники і квартиранти.

Користь партнерства у природі. Мутуалізм. Коменсалізм.

встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту; - моделювання ситуації «Якщо зникне організм (вибраний), то як це вплине на інші організми?»

§

Завд.   

-        Ст.

 

50

 

Як складати ланцюги живлення.

Колообіг речовин у природі. Ланцюг живлення, як основна умова існування екосистем.

оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; представляє текстову інформацію з одного джерела (зокрема художнього тексту, медіатексту), використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту. - практична робота «Складання ланцюгів живлення водойми, парку, лісу, поля, грядки (на вибір)»; Практична робота №4 «Складання ланцюгів живлення водойми, парку, лісу, поля, грядки (на вибір)»

§

Завд.   

-        Ст.

 

51

 

Урок узагальнення і контроль знань

узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту- інформаційного пошуку з використанням цифрового контенту, обробка і систематизація інформації за двома і більше джерелами

§

Завд.   

Ст.

 

Тема 3. Взаємозв’язки організмів між собою та неживою природою в різних угрупованнях

52

 

Що таке мистецтво виживання.

Значення пристосувань.

використовує уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ природи для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми; - гра «Хто з ким пов’язаний?»;

§

Завд.   

-        Ст.

 

53

 

Що таке природні та штучні угрупування.

Особливості природніх та штучних угрупувань.

-        пропонує і створює матеріальні навчальні моделі для дослідження; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; виконує самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі; - дискусія «Відмінність та подібність природних і штучних угруповань»;

- робота в групах зі складання малюнка-діаграми «Взаємозв’язки організмів у морі чи океані», «Взаємозв’язки організмів у лісі», «Взаємозв’язки організмів у ґрунті»;

§

Завд.   

-        Ст.

 

54

 

Які взаємозв’язки організмів у прісній водоймі, морі чи океані.

Стійкість водних екосистем. Умови існування для прісноводних мешканців.

виконує самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі; відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

-        оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; - моделювання водних угруповань у прісноводному і морському акваріумах;

- спостереження в природі різних угруповань;

§

Завд.   

-        Ст.

 

55

 

Захист проєктів.

 

представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв; проєкт на вибір: «Організми та їхні зв’язки в нашому озері», «Організми та їхні зв’язки в нашому лісі»,«Організми та їхні зв’язки на городі»; «Життя рослин і тварин біля нас»;

§

Завд.   

-        Ст.

 

56

 

У чому відмінність лісу та парку.

Особливості лісових угрупувань. Взаємозв’язки організмів в лісових угрупуваннях.

об’єктами для збереження здоров’я і довкілля; пропонує і створює матеріальні навчальні моделі для дослідження; складає план дослідження;фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб; представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв; пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; - дослідження взаємозв’язків організмів в лісових угрупованнях;- прочитай за QR коду « У пошуках втраченого раю».

§

Завд.   

-        Ст.

 

57

 

Які взаємини організмів між собою та неживою природою на луках і городах.

Лучні угрупування. Умови для вирощування городних культур.

виконує спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі; відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; - дискусія «Чому потрібно постійно доглядати грядку?»;

§

Завд.   

-        Ст.

 

58

 

Які взаємозв’язки організмів у грунті.

Значення грунтових мешканців у природі та для людини.

-        створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; - визначення найпоширеніших в Україні грунтів;

- дискусія «Чому потрібно постійно доглядати грядку?»;

§

Завд.   

-        Ст.

 

59

 

Як організми виживають у пустелях.

Умови існування у пустелях. Пристосування рослин та тварин які живуть в пустелі.

-        створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; представляє текстову інформацію з одного джерела (зокрема художнього тексту, медіатексту), використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту; пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб»; - визначення та оформлення в зошитах пристосувань, які мають пустельні рослини;

- описування місцевості за географічною картою України або світу;

§

Завд.   

-        Ст.

 

60

 

Які рослини і тварини живуть серед людей.

Синантропні організми.

пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки; - складання наукових казок природничого змісту, віршів, написання музики, малювання картини (на вибір дітей, відповідно до здібностей);

§

Завд.   

-        Ст.

 

61

 

Як організми пристовуються до періодичних змін середовища.

Біологічні ритми. Причини біоритмів.

Практична робота №5 «Квітковий годинник на подвір’ї»;

-        використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові / медіатекстові джерела інформації; обирає із запропонованих спосіб перевірки розв’язання навчальної / життєвої проблеми; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; встановлює певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами. - інформаційний пошук: «Як живуть організми на березі морів чи океанів між припливами», «Як птахи здійснюють перельоти без GPS», «Таємниці життя денних і нічних тварин», «Пристосування організмів до змін пір року»;- практична робота «Квітковий годинник на подвір’ї»; - дискусія «Біоритми людини та її продуктивність і лікування».

§

Завд.   

-        Ст.

 

62

 

Урок узагальнення і контроль знань

узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту- інформаційного пошуку з використанням цифрового контенту, обробка і систематизація інформації за двома і більше джерелами

Повторити тему

 

Розділ 5. Пізнаємо себе і світ.

Тема 1. Пізнаємо свої здібності

63

 

Як пізнати свої здібності

Пам’ять та увага. Збереження рівноваги в довкіллі. Біологічні ритми.

Обирає із запропонованих спосіб перевірки розв’язання навчальної / життєвої проблеми; визначає чинники, які сприяли / завадили розв’язанню навчальної / життєвої проблеми; обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини; детально описує та характеризує в цілому себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо);- вправи на перевірку та розвиток спостережливості, уваги, витривалості, гостроти зору, швидкості реакції на світловий і звуковий сигнали;

-        - складання раціону харчування «Смаколики для мозку»; інформаційний проєкт «Винаходи Леонардо да Вінчі»;-

§

Завд.   

-        Ст.

 

64

 

Як підкорили царство холоду.

Полюси на Землі. Експедиції на полярний пояс.

-        складає план дослідження; виконує спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі; визначає і пояснює  необхідні етапи дослідження; передбачає результати кожного етапу дослідження; використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

§

Завд.   

-        Ст.

 

65

 

Як підкорили земні оболонки.

Дослідження океанів і атмосфери. Дослідження полюсів.

-        використовує наукові факти для формулювання власних суджень; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; планує послідовність дій для виготовлення моделі виробу, орієнтовні строки їхнього виконання, можливості використання цифрових засобів; - де на Землі полюс висоти?;

- дослідження, як підкорювалися Земні оболонки.

 §

Завд.   

-        Ст.

 

66

 

Що приховує Амазонія?

Рекорди Амазонії. Дослідження Амазонки.

-        наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі та просторі, взаємодії людини та природи; бере до уваги зміни, оцінює їхні ризики та переваги для власного життя та життя спільноти; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі; пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх; - гра «Подаємо сигнали про допомогу»; - інформаційний мініпроєкт «Дари лісу»

§

Завд.   

-        Ст.

 

67

 

Як змінити світ на краще.

Потепління на Землі. Рівновага у природі.

розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) ; здійснює пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки; - складання «Дерева рішень»; - заняття на екологічній стежці;

§

Завд.   

Ст.

 

68

 

Як нам жити в екостилі.

Вплив промислових підприємств на атмосферу.

-        Пояснює вплив спілкування на складники здоров’я, безпеки і добробуту; оцінює за спільно розробленими критеріями; обирає із запропонованих / життєвої проблеми; визначаєпротиріччя в запропонованій ситуації; визначає / завадили розв’язанню навчальної / життєвої проблеми; пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їхнього життя, станом суспільства;

§

Завд.   

-        Ст.

 

69

 

Урок узагальнення і контроль знань.

узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту- інформаційного пошуку з використанням цифрового контенту, обробка і систематизація інформації за двома і більше джерелами

Повторити тему

 

70

 

Повторення вивченого з роділу «Пізнаємо себе і світ»

-   аналізує взаємозв’язок між потребами людини та обмеженістю ресурсів; визначає потребу в ощадливому використанні ресурсів і повторній переробці вторинної сировини; доводить, що здоров’я, безпека і добробут є підґрунтям успішного майбутнього;

-    

Повторити роздл

 


 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

01 квітня 2022 р. № 289

 

Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

 

Ці рекомендації розроблені для учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Свідоцтво досягнень (Додаток 1) відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти. Надана форма Свідоцтва досягнень є орієнтовною, перелік предметів та інтегрованих курсів визначається закладом освіти відповідно до затвердженої освітньої програми. Перед друком Свідоцтва досягнень рекомендовано видалити зайві рядки або підкреслити назви курсів відповідно до освітньої програми закладу освіти.

Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Спостереження проводяться упродовж року за планом, визначеним закладом освіти. Рекомендовано позначати особливо виражені наскрізні вміння учня/учениці, зокрема, вияв інтересу до навчання, розуміння прочитаного, вміння   висловлювати   власну   думку,   критично   та системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, вияв ініціативи у процесі навчання, вміння конструктивно керувати емоціями,


оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з   іншими   з   метою   заохочення   подальшого   розвитку   відповідних умінь. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки навпроти сформованого уміння. Педагогічні колективи можуть виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року. Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.

Рекомендуємо систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень. Визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю. За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» або визначити власну шкалу оцінювання.

Акцентуємо увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.

Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.


Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання (Додаток 2) є орієнтовними і можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розробляються відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі. Орієнтовні критерії з кожного навчального предмета можуть міститися в навчальних програмах дисциплін і конкретизуються в освітній програмі закладу освіти.

Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу.

Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання. Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

 

При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.

 

 

Генеральний директор директорату дошкільної, шкільної,

позашкільної та інклюзивної о світи Олег ЄРЕСЬКО


Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Рівні результатів навчання

Бал

Загальна характеристика

І. Початковий

1

Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

ІІ. Середній

4

Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію

5

Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило

6

Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком

ІІІ. Достатній

7

Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності

9

Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

ІV. Високий

10

Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення

 

11

Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми

12

Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцінювання лабораторних і практичних робіт з пізнаємо природу

При оцінюванні лабораторних і практичних робіт враховується:

  • обсяг виконання завдань роботи;
  • наявність помилок, їх кількість;
  • оформлення роботи (порядок оформлення, виконання рисунків біологічних обєктів, охайність тощо);
  • для лабораторних робіт наявність і зміст висновків (відповідність меті та змісту завдань роботи, повнота, логічність, послідовність тощо);
  • для практичних робіт наявність і зміст звіту про роботу;
  • рівень самостійності під час виконання завдань і формулювання висновків (написання звіту).

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) знає правила техніки безпеки і з допомогою вчителя, використовуючи робочий зошит чи підручник, розпізнає й називає біологічні терміни.

2

Учень (учениця) дотримується правил техніки безпеки і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторну чи практичну роботу без оформлення. Намагається дати характеристику біологічного об'єкта чи явища на елементарному рівні.

3

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя фрагментарно виконує практичну роботу без належного оформлення. Допускає значні неточності в спостереженнях, підписах малюнків, заповненні таблиць під час вивчення біологічних об'єктів і явищ.

Середній

4

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя виконує лабораторну чи практичну роботу з неповним оформленням. Виявляє елементи допитливості та спостережливості, розпізнає більшість об'єктів, які вивчаються, і відтворює матеріал на елементарному рівні.

5

Учень (учениця) за інструкцією учень з допомогою вчителя виконує практичну чи лабораторну роботу, частково оформлює їх. Логічно відтворює значну частину матеріалу, елементарно підписує малюнки й заповнює таблиці, схеми.

6

Учень/учениця учень за інструкцією з допомогою вчителя виконує роботу, оформляє її без висновків. Робить елементарні порівняння, виявляє основні риси, особливості живих об'єктів, явищ, розв'язує прості типові задачі.

Достатній

7

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, робить неповні висновки з допомогою вчителя. Починає усвідомлювати мету роботи, встановлює й описує причинно-наслідкові зв'язки. Оперує основними поняттями й термінами. Розв'язує прості типові задачі.

8

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє її, робить неповні висновки. Правильно, за планом, проводить спостереження, відображаючи особливості живого об'єкта, процесів, що в ньому відбуваються. Робить висновки, узагальнення, вільно аргументуючи будову та функції, пристосування живих об'єктів та їх складових частин; розв'язує типові задачі.

9

Учень/учениця за інструкцією самостійно старанно виконує роботу, оформлює її, робить нечітко сформульовані висновки, самостійно правильно аргументує особливості біологічних об'єктів і явищ, вирішує стандартні ситуації, аналізує хід спостережень, бачить правильні наслідкові зв'язки між будовою та функціями живих об'єктів; самостійно розв'язує типові задачі.

Високий

10

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, оформлює її, робить чітко сформульовані висновки й узагальнення. Вільно застосовує більшість біологічних понять, здійснює класифікацію біологічних об'єктів, явищ. Проявляє повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності; розв'язує задачі в межах програми.

11

Учень/учениця учень за інструкцією ретельно виконує роботу, оформлює її, робить логічно побудовані висновки й узагальнення. Чітко розуміє суть біологічних процесів. Вільно аналізує будову й функції живого у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Визначає причинно-наслідкові зв'язки, володіє прийомами роботи з додатковимиджерелами інформації.

12

Учень/учениця ретельно свідомо виконує, роботу, оформлює її; аналізує, робить самостійно обгрунтовані висновки. Усвідомлено обирає форми, методи, засоби, прийоми досягнення поставленої навчальної мети. Використовує додаткові джерела інформації для розв'язання поставлених питань. Уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання. Вільно розв'язує задачі різного рівня складності.

 

docx
Додано
5 лютого
Переглядів
86
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку