Календарно-тематичне планування з природознавства для 5 класу на 2017- 2018 н.р.

Про матеріал

Складено до підручника: Природознавство: підр. Для 5 класу загально-освіт навч. закл./ Т.В. Коршевнюк, В.І. Баштовий; за аг. ред.. О.Г. Ярошенко. – К.: Генеза, 2013. – 256 с.: іл.

Згідно з чинною навчальною програмою, затвердженою наказом МОН молоді та спорту України від 06.06.2012 р. № 664 (з ураху­ванням змін, затверджених наказом МОН України від 07.06.2017 № 804).

Перегляд файлу

ПОГОДЖЕНО

Заступник директора

__________ Бомба Л.Р.

«___» вересня 2017р.

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор школи

_________ Ямнич Р.І.

«___» вересня 2017р.

 

 

 

Календарно-тематичне планування

з природознавства

для  5 класу

на  2017- 2018 н.р.

 

 

 

 

Вчитель: Богдан Іванна Іванівна

 

 

 

Розглянуте на засіданні методичного об`єднання вчителів природничого циклу.

Протокол № 1 від 22 серпня 2017р.

Керівник МО: Вагелевич Г.Я.

 

Складено до підручника: Природознавство: підр. Для 5 класу загально-освіт навч. закл./ Т.В. Коршевнюк, В.І. Баштовий; за аг. ред.. О.Г. Ярошенко. – К.: Генеза, 2013. – 256 с.: іл.

Згідно з чинною навчальною програмою, затвердженою наказом МОН молоді та спорту України від 06.06.2012 р. № 664 (з ураху­ванням змін, затверджених наказом МОН України від 07.06.2017 № 804).

Форма проведення тематичного оцінювання (усно або письмово): тести, різнорівневі завдання, описові завдання та ін.   

 

 

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Реалізації наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість і фінансова грамотність» сприятиме виконання учнями навчальних проектів: «Жива і нежива природа навколо нас», «Наш дім — Сонячна система», «Вирощування найвищої бобової рослини», «Смітити не можна переробляти (про «друге життя» побутових речей)».

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань.

Основні завдання навчального предмета «Природознавство»:

  • розвиток допитливості школярів, пізнавального інтересу до вивчення предметів освітньої галузі «Природознавство»;
  • виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
  • формування ключових і предметних компетентностей;
  • формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;  
  • засвоєння та поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв’язок між явищами живої і неживої природи, зміни природного середовища під впливом людини;
  • оволодіння й удосконалення вміннями проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати;
  • застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИРОДОЗНАВСТВО

5 клас

(70 год., 2 год./тиждень)

Оч. результати навч-пізнав. дія-сті учнів

№п\п

   Дата

 

                        Зміст  уроку

Д

Прим.

 

Вступ   ( 6 годин  )

Знаннєвий компонент

називає:природничі науки (біологію, фізику, хімію, географію, астрономію, екологію) та їх внесок у вивчення природи;  методи вивчення природи (спостереження, експеримент,вимірювання);

наводить приклади: методів і обладнання для  вивчення природи, їх використання 

 

Діяльнісний компонент

розповідаєпро  вчених-натуралістів (2–3) та їхній внесок у вивчення природи;

про методи вивчення природи;

пояснює прикладне значення досягнень у галузі природничих наук;

розрізняє в описі досліду або спостереження мету, умови його проведення та отримані результати;

обирає обладнання, необхідне для проведення вимірювання і спостереження, і пояснює свій вибір;

знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях із природничих наук;

дотримуєтьсяправил безпечного використання лабораторного обладнання

 

Ціннісний компонент

оцінює роль природничих наук у створенні технологій, що покращують життя людини;

висловлює свою точку зору на проблему «Для чого необхідно вивчати природу?»;

усвідомлює роль природничих наук і власні можливості в пізнанні природи

 

1

 

 

Науки, що вивчають природу.

 

 

 

2

 

Джерела знань про  природу                     

 

Практичне заняття  №1

Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів

 

 

 

3

 

Методи вивчення природи. Організація спостережень  за тілами.

 

 

 

4

 

Обладнання для вивчення природи.

Практичне заняття  №2

Ознайомлення з простим обладнанням для природничонаукових  спостереженьі дослідів.

 

 

5

 

Значення природничо-наукових знань для людини. Видатні вчені-натуралісти

 

 

  • визначати і класифікувати об’єкти навколишнього світу за запропонованими ознаками;
  • вносити дані в таблиці, будувати діаграми;
  • узагальнювати, робити аргументовані висновки;
  • співпрацювати в команді (розподіляти ролі в малій групі, робити внесок до спільної діяльністі, підбадьорювати, спонукати інших, вирішувати проблеми);

презентувати результати спільної діяльності, оцінювати свійвнесок у діяльність групи

6

 

Навчальний проект

«Жива і нежива природа навколо нас»

 

 

 

Демонстрації:зразків природних  і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ.

Організація спостережень  за тілами живої та неживої природи

Виставляється тематична оцінка

 

РОЗДІЛ І. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС (15 год)

 

Знаннєвий компонент

називає:найменші частинки речовин; характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та інструменти для   вимірювання розмірів і маси тіл; фізичні властивості  речовин (колір,  блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості рідин (не зберігають форму, зберігають об’єм, текучі); властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм); способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння;

наводить приклади:тіл і речовин, що оточують людину;чистих речовин і сумішей (2–3); неорганічних та органічних речовин (2–3); явищ у природі, техніці, побуті; явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; використання сумішей

 

Діяльнісний компонент

розрізняє: тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні явища;

пояснює:відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; чистих речовин – від сумішей;значення органічних речовин для живої природи;значення горіння і гниття;

7

 

Тіла навколо нас

 

 

 

8

 

 Характеристики тіла, їх вимірювання.

     Практична  робота №1

Вимірювання маси та розмірів різних тіл.

 

 

9

 

Речовини. Фізичні властивості речовин.  

Властивості твердих тіл, рідин і газів.

 

 

 

10

 

Молекули. Рух молекул. Дифузія.        

 

 

 

11

 

Практичне  заняття  №3

« Дослідження залежності швидкості випаровування рідини  від   температури та площі поверхні»

 

 

 

12

 

Атоми. Хімічні елементи.

 

 

 

13

 

Узагальнення  знань  з  теми «Тіла, речовини, явища навколо нас»  частина 1.  

 

 

Виставляється тематична оцінка

описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (2–3);

порівнює тіла й речовини за 3–4 ознаками;

характеризує:горіння як приклад хімічних явищ;

вимірює масу й розміри тіла, використовуючи відповідні прилади;

уміє розділяти суміш фільтруванням;

установлює зв’язки між явищами природи (на прикладах вивчених і за аналогією);

застосовує знання для безпечного поводження з тілами й речовинами в ситуаціях повсякденного життя;

дотримується правил:безпечного використання хімічного посуду

 

Ціннісний компонент

усвідомлює важливістьакуратності, ретельності і точності при фіксуванні даних;

робить висновок про різноманітність тіл іявищ природи;

обговорює питання безпечного використання речовин;

оцінює ризики ситуацій повсякденного життя, пов’язаних із фізичними явищами, використанням тіл і речовин;

розуміє значимість потреби в безпеці

 

14

 

Різноманітність речовин. Неорганічні та органічні речовини у найближчому оточенні людини.

 

 

15

 

Чисті речовини і суміші.

 

 

16

 

Способи розділення сумішей.

   Практичне заняття №4

«Розділення сумішей фільтруванням.»  

 

 

17

 

Явища природи.

 

 

18

 

Фізичні явища, їх різноманітність.

 

 

19

 

Хімічні явища, їх ознаки. Гниття.Горіння

 

 

20

 

Повторюваність явищ. Взаємозв’язок явищ у природі

 

 

21

 

Узагальнення  знань  з  теми «Тіла, речовини, явища навколо нас»  частина2.                               

 

 

Демонстрації:зразків природних і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ.

 

Організація спостережень заявищами природи

Виставляється тематична оцінка

 

РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ (8 год+ 3 год резервних )

 

Знаннєвий компонент

називає: сузір’я (2–3); найвідоміших астрономів (Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл), дослідників космосу (Ю. Гагарін, Н. Армстронг, Л. Каденюк);

наводить приклади: впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт

Діяльнісний компонент

описує: загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею;

порівнює: за розмірами і температурою Сонце з іншими зорями;

характеризує: особливості астрономічних досліджень; місце людини у Всесвіті;

пояснює на моделях форму і будову Землі, рух Землі навколо власної осі і навколо Сонця, будову Сонячної системи;

причину видимих рухів світил;

розрізняє: небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері;

показує на карті зоряного неба:Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці

 

Ціннісний компонент

Учень / учениця

усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту;

виявляє ставлення до розвитку астрономічних і космічних досліджень;

оцінюєзначення: зоряного неба в історії людства; телескопічних спостережень

22

 

Небо і небесна сфера. Небесні світила.

Видимі рухи світил.

 

 

23

 

Небесні тіла.

 

 

24

 

Зоря – самосвітне небесне тіло.

Відмінності між зорями.

 

 

25

 

Міжзоряний простір Поняття сузір’я.

Практичне  заняття №5

«Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба.»

 

 

26

 

Сонце. Сонячна система.

 

 

27

 

Планети.

Відмінності між планетами.

 

 

28

 

Зоряні системи — галактики.

 

 

29

 

Всесвіт і його складові.  Людина і Всесвіт Значення зоряного неба в історії людства.

 

 

30

 

Астрономія — наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень

Значення зоряного неба в історії людства.

 

 

  • висловлювати ідеї по черзі, уважно слухати інших при обговоренні, аргументовано доводити власну думку, приймати спільне групове рішення, розподіляти ролі, робити внесокдо спільної діяльності;

розподіляти порівну навантаження при презентуванні продукту проекту; здійснювати само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до продукта проекту і діяльності учнів під час виконання проекту

31

 

 

Навчальний проект

«Наш дім – Сонячна система

 

 

 

32

 

Узагальнення  знань  з  теми: «Всесвіт» .

 

 

Демонстрації:карти зоряного неба; моделі Сонячної системи; фотографій галактик, планет, Місяця; приладів для вивчення Всесвіту

Організація спостережень  засузір’ями Малої та Великої Ведмедиці

Виставляється тематична оцінка

 

РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ — ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

 

Тема 1. Земля як планета (16 год)

Знаннєвий компонент

називає:форму й розміри Землі;рухи Землі;фази Місяця;способи зображення Землі;материки та частини світу;склад ґрунту, повітря;властивості ґрунту, повітря, води;  

наводить приклади:розчинних і нерозчинних речовин;розчинів у природі; використання води і розчинів людиною

 

Діяльнісний компонент

описує:внутрішню будову Землі; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює:зміну дня і ночі;зміну пір року;зміни фаз Місяця; нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі;причини сонячного і місячного затемнення;колообіг води у природі; значення води, повітря, ґрунту;  значення сонячного світла і тепла для живої природи;

розрізняє:фази Місяця на зображеннях;способи зображення об’єктів на географічних картах;

33

 

Виникнення і будова планети Земля. Форма і розміри Землі.

 

 

34

 

Внутрішня будова Землі.

 

 

 

35

 

Місяць — супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення

 

 

36

 

Способи зображення Землі. Масштаб

Практичне  заняття  №6

Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, півкуль материків і частин світу; географічних об’єктів.

 

 

37

 

Рухи Землі. Пори року

 

 

38

 

Узагальнення  знань  з  теми « Земля, як планета» частина 1

 

 

Виставляється тематична оцінка

показує на глобусі та географічній карті: материки і частини світу; найбільші географічні об’єкти, екватор, півкулі, полюси;

складає план досліду і проводить його;

застосовуєзнання для орієнтування на місцевості, ощадливого використання води у побуті;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях; знання про властивості ґрунту для вирощування рослин;

розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту

 

Ціннісний компонент

усвідомлює, що планета Земля, її ресурси є цінністю для кожної людини;

висловлює судження щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

розуміє обмеженість ресурсів для задоволення потреб людини

39

 

Ґрунт, його значення.

 

 

40

 

Властивості ґрунту.

Догляд за ґрунтом.  

 

 

41

 

Повітря — суміш газів. Значення повітря.  

 

 

42

 

Властивості повітря.

Практичне  заняття  №7

Дослідження нагрівання тіл (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця.

 

 

43

 

Вода на Землі. Властивості води. Три стани води. Кологообіг води.

 

 

44

 

Вода — розчинник. Розчини у природі.

Практичне  заняття № 8

Розчинні й нерозчинні речовини. Дослідження розчинності речовин (цукру, солі, лимонної кислоти, олії).

 

 

45

 

Значення води у природі.

Використання води людиною

Практичне заняття № 9

Дослідження впливу різних температур на розчинення цукру (солі) у воді.

 

 

46

 

Практичне заняття № 10

Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти

 

 

47

 

Узагальнення  знань  з  теми « Земля, як планета» частина 2

 

 

Демонстрації:обертання Землі навколо осі; обертання Землі навколо Сонця за допомогоютелурія; залежність освітлення від кута падіння сонячних променів; дослідів, які ілюструють зміну освітлення півкуль Землі впродовж року; фотографії Землі з орбітальних станцій і космічних апаратів, Місяця в різні фази, місячного й сонячного затемнення; дослідів, що демонструють властивості ґрунту, властивості та рух повітря, розчинність речовин.

Організація спостережень:за повертанням листків рослин до Сонця; нагріванням тіл  променями Сонця

Виставляється тематична оцінка

 

Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів

(15 год. + 1 год резервних)

Знаннєвий компонент

називає:властивості організмів; відмінності рослин, тварин, грибів, бактерій; умови життя на планеті Земля; чинники середовища; основні середовища життя;  склад екосистеми;

наводить приклади:пристосування організмів до періодичних змін умов середовища (листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра, перельоти птахів;); співіснування організмів; природних і штучних екосистем

 

Діяльнісний компонент

описує:пристосування організмів до чинників неживої природи; пристосування організмів до середовища життя; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює: як відрізнити живий організм від неживого природного тіла; вплив чинників середовища на живі організми; зв’язок  грибів, бактерій, рослин, тварин у природі; роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах;

розпізнає: найпоширеніші рослини і тваринсвоєї місцевості; отруйні рослини, гриби, тварин своєї місцевості;

уміє визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях

 

Ціннісний компонент

оцінює значення природних і штучних екосистем у природі та житті людини;

усвідомлює, що кожний організм та їхня різноманітність є цінними для кожної людини

48

 

Організм і його властивості.

 Клітинна будова організмів.

 

 

49

 

Різноманітність організмів: Рослини.

 

 

50

 

Різноманітність організмів:  Тварини

 

 

51

 

Різноманітність організмів: Гриби, Бактерії.

 

 

52

 

Практичне  заняття №11

 Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості

 

 

53

 

Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи.

 

 

54

 

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

 

 

55

 

Різноманітність середовищ життя і пристосування організмів до життя в кожному з них.   

 

 

56

 

Наземно-повітряне середовище.

 

 

57

 

Водне середовище життя.

 

 

58

 

Ґрунтове середовище життя.

 

 

59

 

Взаємозв’язки між організмами.

Співіснування організмів.

 

 

60

 

Угруповання організмів.

Екосистеми.  Вплив на організми чинників живої природи.

 

 

61

 

Практичне заняття № 12

Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників, електронних колекцій.

 

 

62

 

Узагальнення  знань  з  теми «Планета Земля як середовище життя організмів»

 

 

  • висловлює припущення і здійснює його перевірку у процесі роботи над проектом;
  • добирає необхідні ресурси, визначає способи фіксування даних;
  • проводить експеримент і тривалі спостереження, фіксує їх хід за допомогою цифрових пристроїв, вносить дані в журнал спостережень, заповнює таблиці, будує графіки, формулює аргументовані висновки;
  • рівномірно розподіляє навантаження між членами групи, враховуючи інтереси кожного; спонукає інших до якісної роботи, допомагає іншим;

планує роботу групи, узгоджує створення підсумкового звіту/презентації про хід і результати виконання проекту; спільно усією групою презентує результати роботи, само- і взаємооцінює діяльність із виконання проекту і презентації, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп

63

 

Навчальний проект «Вирощування найвищої бобової рослини»

 

 

 

Екскурсія (відповідно до місцевих умов)

до зоопарка, живого куточка, Будинку природи, краєзнавчого музею, на ферму тощо.

Демонстрації:клітинної будови організмів;колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, грибів, тварин, бактерій.

Організація спостережень за основними властивостями живих організмів

Виставляється тематична оцінка

 

Тема 3. Людина на планеті Земля (7 год)

Знаннєвий компонент

називає:джерела забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми своєї місцевості; природоохоронні об’єкти й території свого регіону;

наводить приклади: впливу людини на природу і природи на людину; рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України

 

Діяльнісний компонент

пояснюєзв’язок людини з природою; зміни в природі, що викликані природними чинниками і діяльністю людини; призначення Червоної книги і природоохоронних територій;

аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля;

дотримується екологічних норм поведінки у природі

Ціннісний компонент

усвідомлює власну відповідальність за збереження природи;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

обговорюєпитання економного використання енергоносіїв;

 

висловлює судження щодо необхідності охорони природи і раціонального використання природних ресурсів;

виявляє бережливе ставленнядо природи

64

 

Людина — частина природи.

Зв’язок людини з природою.

 

 

65

 

Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття,
боротьба зі знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від забруднення різних видів).

 

 

66

 

Охорона природи. Червона книга України.

Практична   робота №2

Складання Червоної книги своєї місцевості.

 

 

67

 

Заповідники, заказники, національні парки та їхнє значення для збереження природи Землі Практичне заняття  №13

Дослідження екологічних проблем своєї місцевості.

 

 

  • висловлює ідеї щодо створення корисних речей із вживаних;
  • аргументовано пояснює екогогічні наслідки перетворення вживаних речей на нові корисні, наводить приклади;
  • висловлює обгрунтовані пропозиції щодо спільної роботи групи, доброзичливо обговорює ідеї інших;
  • коструює продукт проекту;
  • розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту;
  • вносить дані в таблиці;
  • формулює аргументовані висновки щодо екологічних наслідків;

визначає важливість власної цілеспрямованої екологічної діяльності

68

 

Навчальний проект «Смітити не можна переробляти»

(про «друге життя» побутових речей)

 

 

 

69

 

Узагальнення  знань  з  теми «Людина на планеті Земля»  ( захист  навчальних проектів «Смітити не можна переробляти»

(про «друге життя» побутових речей)

 

 

 

 

70

 

Екскурсія до  Природничого   музею

 

 

Виставляється тематична оцінка

Виконання плану

 

Кількість тематичних

Кількість пр. занять

Кількість  пр. робіт                     

І семестр

 

 

 

ІІ семестр

 

 

 

За рік

 

 

 

 

 

docx
Додано
19 серпня 2018
Переглядів
1794
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку