Складено до підручника: Природознавство: підр. Для 5 класу загально-освіт навч. закл./ Т.В. Коршевнюк, В.І. Баштовий; за аг. ред.. О.Г. Ярошенко. – К.: Генеза, 2013. – 256 с.: іл.
Згідно з чинною навчальною програмою, затвердженою наказом МОН молоді та спорту України від 06.06.2012 р. № 664 (з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 07.06.2017 № 804).
ПОГОДЖЕНО Заступник директора __________ Бомба Л.Р. «___» вересня 2017р.
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Директор школи _________ Ямнич Р.І. «___» вересня 2017р.
|
Календарно-тематичне планування
з природознавства
для 5 класу
на 2017- 2018 н.р.
Вчитель: Богдан Іванна Іванівна
Розглянуте на засіданні методичного об`єднання вчителів природничого циклу.
Протокол № 1 від 22 серпня 2017р.
Керівник МО: Вагелевич Г.Я.
Складено до підручника: Природознавство: підр. Для 5 класу загально-освіт навч. закл./ Т.В. Коршевнюк, В.І. Баштовий; за аг. ред.. О.Г. Ярошенко. – К.: Генеза, 2013. – 256 с.: іл.
Згідно з чинною навчальною програмою, затвердженою наказом МОН молоді та спорту України від 06.06.2012 р. № 664 (з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 07.06.2017 № 804).
Форма проведення тематичного оцінювання (усно або письмово): тести, різнорівневі завдання, описові завдання та ін.
Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Реалізації наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість і фінансова грамотність» сприятиме виконання учнями навчальних проектів: «Жива і нежива природа навколо нас», «Наш дім — Сонячна система», «Вирощування найвищої бобової рослини», «Смітити не можна переробляти (про «друге життя» побутових речей)».
Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань.
Основні завдання навчального предмета «Природознавство»:
ПРИРОДОЗНАВСТВО
5 клас
(70 год., 2 год./тиждень)
Оч. результати навч-пізнав. дія-сті учнів |
№п\п |
Дата
|
Зміст уроку |
Д\З |
Прим. |
Вступ ( 6 годин ) |
|||||
Знаннєвий компонент називає:природничі науки (біологію, фізику, хімію, географію, астрономію, екологію) та їх внесок у вивчення природи; методи вивчення природи (спостереження, експеримент,вимірювання); наводить приклади: методів і обладнання для вивчення природи, їх використання
Діяльнісний компонент розповідаєпро вчених-натуралістів (2–3) та їхній внесок у вивчення природи; про методи вивчення природи; пояснює прикладне значення досягнень у галузі природничих наук; розрізняє в описі досліду або спостереження мету, умови його проведення та отримані результати; обирає обладнання, необхідне для проведення вимірювання і спостереження, і пояснює свій вибір; знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях із природничих наук; дотримуєтьсяправил безпечного використання лабораторного обладнання
Ціннісний компонент оцінює роль природничих наук у створенні технологій, що покращують життя людини; висловлює свою точку зору на проблему «Для чого необхідно вивчати природу?»; усвідомлює роль природничих наук і власні можливості в пізнанні природи |
1 |
|
Науки, що вивчають природу.
|
|
|
2 |
|
Джерела знань про природу
Практичне заняття №1 Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів
|
|
|
|
3 |
|
Методи вивчення природи. Організація спостережень за тілами.
|
|
|
|
4 |
|
Обладнання для вивчення природи. Практичне заняття №2 Ознайомлення з простим обладнанням для природничонаукових спостереженьі дослідів. |
|
|
|
5 |
|
Значення природничо-наукових знань для людини. Видатні вчені-натуралісти |
|
|
|
презентувати результати спільної діяльності, оцінювати свійвнесок у діяльність групи |
6 |
|
Навчальний проект «Жива і нежива природа навколо нас»
|
|
|
Демонстрації:зразків природних і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ. Організація спостережень за тілами живої та неживої природи |
|||||
Виставляється тематична оцінка |
|||||
РОЗДІЛ І. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС (15 год)
|
|||||
Знаннєвий компонент називає:найменші частинки речовин; характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та інструменти для вимірювання розмірів і маси тіл; фізичні властивості речовин (колір, блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості рідин (не зберігають форму, зберігають об’єм, текучі); властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм); способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння; наводить приклади:тіл і речовин, що оточують людину;чистих речовин і сумішей (2–3); неорганічних та органічних речовин (2–3); явищ у природі, техніці, побуті; явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; використання сумішей
Діяльнісний компонент розрізняє: тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні явища; пояснює:відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; чистих речовин – від сумішей;значення органічних речовин для живої природи;значення горіння і гниття; |
7 |
|
Тіла навколо нас
|
|
|
8 |
|
Характеристики тіла, їх вимірювання. Практична робота №1 Вимірювання маси та розмірів різних тіл. |
|
|
|
9 |
|
Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин і газів.
|
|
|
|
10 |
|
Молекули. Рух молекул. Дифузія.
|
|
|
|
11 |
|
Практичне заняття №3 « Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні»
|
|
|
|
12 |
|
Атоми. Хімічні елементи.
|
|
|
|
13 |
|
Узагальнення знань з теми «Тіла, речовини, явища навколо нас» частина 1. |
|
|
|
Виставляється тематична оцінка |
|||||
описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (2–3); порівнює тіла й речовини за 3–4 ознаками; характеризує:горіння як приклад хімічних явищ; вимірює масу й розміри тіла, використовуючи відповідні прилади; уміє розділяти суміш фільтруванням; установлює зв’язки між явищами природи (на прикладах вивчених і за аналогією); застосовує знання для безпечного поводження з тілами й речовинами в ситуаціях повсякденного життя; дотримується правил:безпечного використання хімічного посуду
Ціннісний компонент усвідомлює важливістьакуратності, ретельності і точності при фіксуванні даних; робить висновок про різноманітність тіл іявищ природи; обговорює питання безпечного використання речовин; оцінює ризики ситуацій повсякденного життя, пов’язаних із фізичними явищами, використанням тіл і речовин; розуміє значимість потреби в безпеці
|
14 |
|
Різноманітність речовин. Неорганічні та органічні речовини у найближчому оточенні людини. |
|
|
15 |
|
Чисті речовини і суміші. |
|
|
|
16 |
|
Способи розділення сумішей. Практичне заняття №4 «Розділення сумішей фільтруванням.» |
|
|
|
17 |
|
Явища природи. |
|
|
|
18 |
|
Фізичні явища, їх різноманітність. |
|
|
|
19 |
|
Хімічні явища, їх ознаки. Гниття.Горіння |
|
|
|
20 |
|
Повторюваність явищ. Взаємозв’язок явищ у природі |
|
|
|
21 |
|
Узагальнення знань з теми «Тіла, речовини, явища навколо нас» частина2. |
|
|
|
Демонстрації:зразків природних і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ.
Організація спостережень заявищами природи |
|||||
Виставляється тематична оцінка |
|||||
РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ (8 год+ 3 год резервних )
|
|||||
Знаннєвий компонент називає: сузір’я (2–3); найвідоміших астрономів (Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл), дослідників космосу (Ю. Гагарін, Н. Армстронг, Л. Каденюк); наводить приклади: впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт Діяльнісний компонент описує: загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею; порівнює: за розмірами і температурою Сонце з іншими зорями; характеризує: особливості астрономічних досліджень; місце людини у Всесвіті; пояснює на моделях форму і будову Землі, рух Землі навколо власної осі і навколо Сонця, будову Сонячної системи; причину видимих рухів світил; розрізняє: небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері; показує на карті зоряного неба:Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці
Ціннісний компонент Учень / учениця усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту; виявляє ставлення до розвитку астрономічних і космічних досліджень; оцінюєзначення: зоряного неба в історії людства; телескопічних спостережень |
22 |
|
Небо і небесна сфера. Небесні світила. Видимі рухи світил. |
|
|
23 |
|
Небесні тіла. |
|
|
|
24 |
|
Зоря – самосвітне небесне тіло. Відмінності між зорями. |
|
|
|
25 |
|
Міжзоряний простір Поняття сузір’я. Практичне заняття №5 «Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба.» |
|
|
|
26 |
|
Сонце. Сонячна система. |
|
|
|
27 |
|
Планети. Відмінності між планетами. |
|
|
|
28 |
|
Зоряні системи — галактики. |
|
|
|
29 |
|
Всесвіт і його складові. Людина і Всесвіт Значення зоряного неба в історії людства. |
|
|
|
30 |
|
Астрономія — наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень Значення зоряного неба в історії людства. |
|
|
|
розподіляти порівну навантаження при презентуванні продукту проекту; здійснювати само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до продукта проекту і діяльності учнів під час виконання проекту |
31 |
|
Навчальний проект «Наш дім – Сонячна система |
|
|
|
32 |
|
Узагальнення знань з теми: «Всесвіт» . |
|
|
Демонстрації:карти зоряного неба; моделі Сонячної системи; фотографій галактик, планет, Місяця; приладів для вивчення Всесвіту Організація спостережень засузір’ями Малої та Великої Ведмедиці |
|||||
Виставляється тематична оцінка |
|||||
РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ — ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ
|
|||||
Тема 1. Земля як планета (16 год) |
|||||
Знаннєвий компонент називає:форму й розміри Землі;рухи Землі;фази Місяця;способи зображення Землі;материки та частини світу;склад ґрунту, повітря;властивості ґрунту, повітря, води; наводить приклади:розчинних і нерозчинних речовин;розчинів у природі; використання води і розчинів людиною
Діяльнісний компонент описує:внутрішню будову Землі; результати власних спостережень і дослідів; пояснює:зміну дня і ночі;зміну пір року;зміни фаз Місяця; нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі;причини сонячного і місячного затемнення;колообіг води у природі; значення води, повітря, ґрунту; значення сонячного світла і тепла для живої природи; розрізняє:фази Місяця на зображеннях;способи зображення об’єктів на географічних картах; |
33 |
|
Виникнення і будова планети Земля. Форма і розміри Землі. |
|
|
34 |
|
Внутрішня будова Землі.
|
|
|
|
35 |
|
Місяць — супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення |
|
|
|
36 |
|
Способи зображення Землі. Масштаб Практичне заняття №6 Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, півкуль материків і частин світу; географічних об’єктів. |
|
|
|
37 |
|
Рухи Землі. Пори року |
|
|
|
38 |
|
Узагальнення знань з теми « Земля, як планета» частина 1 |
|
|
|
Виставляється тематична оцінка |
|||||
показує на глобусі та географічній карті: материки і частини світу; найбільші географічні об’єкти, екватор, півкулі, полюси; складає план досліду і проводить його; застосовуєзнання для орієнтування на місцевості, ощадливого використання води у побуті; використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях; знання про властивості ґрунту для вирощування рослин; розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту
Ціннісний компонент усвідомлює, що планета Земля, її ресурси є цінністю для кожної людини; висловлює судження щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища; оцінює значення природничих наук для охорони природи; розуміє обмеженість ресурсів для задоволення потреб людини |
39 |
|
Ґрунт, його значення. |
|
|
40 |
|
Властивості ґрунту. Догляд за ґрунтом. |
|
|
|
41 |
|
Повітря — суміш газів. Значення повітря. |
|
|
|
42 |
|
Властивості повітря. Практичне заняття №7 Дослідження нагрівання тіл (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця. |
|
|
|
43 |
|
Вода на Землі. Властивості води. Три стани води. Кологообіг води. |
|
|
|
44 |
|
Вода — розчинник. Розчини у природі. Практичне заняття № 8 Розчинні й нерозчинні речовини. Дослідження розчинності речовин (цукру, солі, лимонної кислоти, олії). |
|
|
|
45 |
|
Значення води у природі. Використання води людиною Практичне заняття № 9 Дослідження впливу різних температур на розчинення цукру (солі) у воді. |
|
|
|
46 |
|
Практичне заняття № 10 Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти |
|
|
|
47 |
|
Узагальнення знань з теми « Земля, як планета» частина 2 |
|
|
|
Демонстрації:обертання Землі навколо осі; обертання Землі навколо Сонця за допомогоютелурія; залежність освітлення від кута падіння сонячних променів; дослідів, які ілюструють зміну освітлення півкуль Землі впродовж року; фотографії Землі з орбітальних станцій і космічних апаратів, Місяця в різні фази, місячного й сонячного затемнення; дослідів, що демонструють властивості ґрунту, властивості та рух повітря, розчинність речовин. Організація спостережень:за повертанням листків рослин до Сонця; нагріванням тіл променями Сонця |
|||||
Виставляється тематична оцінка |
|||||
Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів (15 год. + 1 год резервних) |
|||||
Знаннєвий компонент називає:властивості організмів; відмінності рослин, тварин, грибів, бактерій; умови життя на планеті Земля; чинники середовища; основні середовища життя; склад екосистеми; наводить приклади:пристосування організмів до періодичних змін умов середовища (листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра, перельоти птахів;); співіснування організмів; природних і штучних екосистем
Діяльнісний компонент описує:пристосування організмів до чинників неживої природи; пристосування організмів до середовища життя; результати власних спостережень і дослідів; пояснює: як відрізнити живий організм від неживого природного тіла; вплив чинників середовища на живі організми; зв’язок грибів, бактерій, рослин, тварин у природі; роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах; розпізнає: найпоширеніші рослини і тваринсвоєї місцевості; отруйні рослини, гриби, тварин своєї місцевості; уміє визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників; використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях
Ціннісний компонент оцінює значення природних і штучних екосистем у природі та житті людини; усвідомлює, що кожний організм та їхня різноманітність є цінними для кожної людини |
48 |
|
Організм і його властивості. Клітинна будова організмів. |
|
|
49 |
|
Різноманітність організмів: Рослини. |
|
|
|
50 |
|
Різноманітність організмів: Тварини |
|
|
|
51 |
|
Різноманітність організмів: Гриби, Бактерії. |
|
|
|
52 |
|
Практичне заняття №11 Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості |
|
|
|
53 |
|
Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи. |
|
|
|
54 |
|
Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища. |
|
|
|
55 |
|
Різноманітність середовищ життя і пристосування організмів до життя в кожному з них. |
|
|
|
56 |
|
Наземно-повітряне середовище. |
|
|
|
57 |
|
Водне середовище життя. |
|
|
|
58 |
|
Ґрунтове середовище життя. |
|
|
|
59 |
|
Взаємозв’язки між організмами. Співіснування організмів. |
|
|
|
60 |
|
Угруповання організмів. Екосистеми. Вплив на організми чинників живої природи. |
|
|
|
61 |
|
Практичне заняття № 12 Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників, електронних колекцій. |
|
|
|
62 |
|
Узагальнення знань з теми «Планета Земля як середовище життя організмів» |
|
|
|
планує роботу групи, узгоджує створення підсумкового звіту/презентації про хід і результати виконання проекту; спільно усією групою презентує результати роботи, само- і взаємооцінює діяльність із виконання проекту і презентації, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп |
63 |
|
Навчальний проект «Вирощування найвищої бобової рослини»
|
|
|
Екскурсія (відповідно до місцевих умов) до зоопарка, живого куточка, Будинку природи, краєзнавчого музею, на ферму тощо. Демонстрації:клітинної будови організмів;колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, грибів, тварин, бактерій. Організація спостережень за основними властивостями живих організмів |
|||||
Виставляється тематична оцінка |
|||||
Тема 3. Людина на планеті Земля (7 год) |
|||||
Знаннєвий компонент називає:джерела забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми своєї місцевості; природоохоронні об’єкти й території свого регіону; наводить приклади: впливу людини на природу і природи на людину; рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України
Діяльнісний компонент пояснюєзв’язок людини з природою; зміни в природі, що викликані природними чинниками і діяльністю людини; призначення Червоної книги і природоохоронних територій; аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля; дотримується екологічних норм поведінки у природі Ціннісний компонент усвідомлює власну відповідальність за збереження природи; оцінює значення природничих наук для охорони природи; обговорюєпитання економного використання енергоносіїв;
висловлює судження щодо необхідності охорони природи і раціонального використання природних ресурсів; виявляє бережливе ставленнядо природи |
64 |
|
Людина — частина природи. Зв’язок людини з природою. |
|
|
65 |
|
Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття, |
|
|
|
66 |
|
Охорона природи. Червона книга України. Практична робота №2 Складання Червоної книги своєї місцевості. |
|
|
|
67 |
|
Заповідники, заказники, національні парки та їхнє значення для збереження природи Землі Практичне заняття №13 Дослідження екологічних проблем своєї місцевості. |
|
|
|
визначає важливість власної цілеспрямованої екологічної діяльності |
68 |
|
Навчальний проект «Смітити не можна переробляти» (про «друге життя» побутових речей) |
|
|
|
69 |
|
Узагальнення знань з теми «Людина на планеті Земля» ( захист навчальних проектів «Смітити не можна переробляти» (про «друге життя» побутових речей)
|
|
|
|
70 |
|
Екскурсія до Природничого музею |
|
|
Виставляється тематична оцінка |
Виконання плану
|
Кількість тематичних |
Кількість пр. занять |
Кількість пр. робіт |
І семестр |
|
|
|
ІІ семестр |
|
|
|
За рік |
|
|
|