Календарно-тематичне планування з Всесвітньої історії 7 клас НУШ (Бурлака)

№ п/п

Дата

Тема уроку

Примітки

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Вступ. Середньовіччя як історична епоха

Знання:

• Учень/учениця знає хронологічні межі та періодизацію

Середньовіччя, види джерел з історії Середньовіччя.

Уміння:

• Учень/учениця виявляє і пояснює ознаки культурно-історичної епохи

Середньовіччя як періоду між історією Стародавнього світу та Новою

історією.

• Учень/учениця співвідносить історичні періоди європейського

Середньовіччя і княжої доби в Україні,

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно ціннісних основ локальних цивілізацій Європи

доби Середньовіччя з урахуванням інформації з різних доступних

джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей.

Розділ 1. Народження Середньовічної Європи

Велике переселення народів і занепад античного світу

Знання:

• Учень/учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ,

процесів у часі: Велике переселення народів, розселення слов’ян,

походи вікінгів, формування ранньосередньовічних держав (час

утворення, хронологічні межі існування, території, устрій Імперії

ромеїв (Візантійської імперії), Франкської імперії Карла Великого,

Священної Римської імперії, перших слов’янських держав).

Уміння:

• Учень/учениця характеризує види та форми міграцій, вплив

міграційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину.

• Учень/учениця визначає причини, описує перебіг, встановлює

сутність міграційних процесів Великого переселення народів і

розселення слов’ян.

• Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни

(«королівство», «варварські держави», «вікінги», «кодекс», «правова

система»), учень/учениця визначає і пояснює передумови, особливості

перебігу, результати й наслідки подій, явищ, процесів у межах теми :

Велике переселення народів, розселення слов’ян, походи вікінгів (в

тому числі їх наслідки для державотворення в країнах Європи та в

Україні), утворення Імперії Ромеїв (Візантійської імперії), формування

і розпад ранньосередньовічних держав у Європі, утворення Священної

Римської імперії та слов’янських держав, «каролінгського

відродження», «оттонівського відродження», великий розкол християнської церкви.

• Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси

з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту

для їх опису і пояснення.

• Учень/учениця укладає синхроністичну таблицю, наводить приклади

спільного і відмінного в організації влади у середньовічних державах

(на прикладах «варварських королівств», перших слов’янських держав,

Франкської імперії, Священної Римської імперії, Імперії ромеїв).

• Учень/учениця характеризує «Салічну правду» як збірник писаних

законів, в якому зібрані норми звичаєвого права; порівнює правові

пам’ятки варварських королівств, Русі-України.

• Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного

у християнському вченні східної та західної традицій, проблем

міжрелігійних відносин, пояснює роль християнської церкви

в політичному розвитку держав Середньовіччя.

• Учень/учениця наводить приклади впливу взаємодії вікінгів

(норманів), ранньосередньовічних держав у Європі,

Імперії ромеїв і Русі-України.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно ролі цивілізаційних надбань античної культури для

середньовічної Європи, принципів внутрішньої та зовнішньої політики

ранньосередньовічних держав, їх історичної обмеженості з

урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду,

на основі гуманістичних цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Імперія ромеїв (Візантійська імперія) – наступниця Риму

Варварські держави в Європі

Доба вікінгів

Священна Римська імперія. Угорське королівство.

Виникнення слов’янських держав

Християнська церква в V – XI ст.

Урок узагальнення до розділу 1 «Народження Середньовічної Європи»

Розділ 2. Середньовіччя за межами Європи

Знання:

• Учень/учениця знає основні особливості ісламської релігії, релігій

степу (тенгріанство), релігій Китаю, Японії, Індії, доколумбової

Америки; території розселення хозар, території середньовічних Індії,

Китаю та Японії, території держав ацтеків, мая, інків.

Уміння:

• Коректно використовуючи відповідні поняття та терміни («іслам»,

«Коран», «халіфат», «каганат», «Золота Орда», «Піднебесна імперія»,

«каста», «індуїзм»), учень/учениця визначає і пояснює передумови,

особливості перебігу, результати й наслідки таких подій, явищ,

процесів: виникнення й поширення ісламу, завойовницькі походи

арабів, монгольські завоювання в Азії та Європі.

• Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси

з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту

для їх опису і пояснення.

• Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного в

історичних подіях, явищах і процесах доби Середньовіччя в Європі,

Азії, Америці.

• Учень/учениця пояснює культурно-історичні витоки різних систем

літочислення (на прикладі систем літочислення Європи, Азії,

доколумбової Америки).

• Учень/учениця характеризує зовнішньополітичні стосунки між

кочовими середньовічними державами та Руссю-Україною.

• Учень/учениця розрізняє економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники розвитку суспільства країн Азії і Америки у

Ранньому Середньовіччі, пояснює їх взаємовпливи (в тому числі

значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для

формування європейського культурного простору) на основі

отриманих знань.

• Учень/учениця визначає належність культурно-історичних пам’яток

Індії, Китаю, Японії та доколумбової Америки епохи Середньовіччя до

географічних, етнографічних та історичних регіонів, країн, цивілізацій.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно важливості взаємозбагачення культур на основі

гуманістичних цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Араби та народження ісламського світу

Етнічна мозаїка Великого Степу

Китай та Японія в Середньовіччі

Середньовічна Індія

Держави доколумбової Америки

Урок узагальнення до розділу 2 «Середньовіччя за межами Європи»

Розділ 3. Середньовічне суспільство (V – ХV ст.)

Людина і природа в Середньовіччі

Знання:

• Учень/учениця знає основи світогляду середньовічної людини; стани

середньовічного суспільства, особливості їх правового становища,

побуту, культури; форми землеволодіння у Середньовіччі; найбільші

міста Європи і основні торговельні шляхи Середньовіччя; основні

соціальні конфлікти періоду Середньовіччя та їх форми.

Уміння:

• Учень/учениця розрізняє економічні, політичні, культурно-

інтелектуальні чинники розвитку європейського суспільства у

Середньовіччі, пояснює їх взаємовпливи на основі отриманих знань.

• Учень/учениця характеризує станове суспільство як суспільство з

ієрархічно вибудуваною соціальною структурою.

• Учень/учениця характеризує діяльність людини у природно-

географічному середовищі в Середньовіччі, наводить приклади впливу

середньовічної людини на природу й особливостей залежності людини

від природи, формулює запитання щодо наслідків діяльності людини в

природі.

• Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («епідемія»,

«внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація», «суспільний стан»,

«феодалізм», «васалітет», «селянська громада», «цех», «Ганза»,

«гільдія», «місцеве самоврядування», «магдебурзьке право»),

учень/учениця пояснює: причини та наслідки панування релігійного

світогляду у Середньовіччі; взаємозв’язок індивіду та суспільства

у Середньовіччі; причини і наслідки внутрішньої і зовнішньоїколонізації середньовічної Європи; суть станового суспільства й

причини поступового ускладнення соціальної структури; феодалізм як

політико-правову систему; причини та наслідки боротьби

середньовічних міст за самоврядування; форми соціальних конфліктів,

їх причини та наслідки.

• Учень/учениця характеризує, порівнює, наводить приклади спільного

і відмінного у різних формах середньовічного землеволодіння;

у соціальному становищі, правах і обов’язках, повсякденному житті

різних станів середньовічного суспільства; характеризує особливості

статусу жінок в середньовічному суспільстві;

• Учень/учениця показує на карті найбільші міста Європи, основні

торговельні шляхи Середньовіччя.

• Учень/учениця визначає, причини змін в кількості населення та рівні

життя людини у Середні віки.

• Спираючись на інформацію щодо соціальної стратифікації в

Середньовіччі, учень/учениця розрізняє додаткові можливості

(привілеї) та обмеження людей різних станів за різними ознаками,

пояснює поняття «гідність» та ідентифікує випадки захисту та

порушення гідності середньовічної людини.

• Учень/учениця наводить приклади різних форм конфліктів в Середні

віки; характеризує наслідки соціальних конфліктів для суспільства;

пропонує власні варіанти шляхів для подолання соціальних конфліктів.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно особливостей світогляду і ціннісних орієнтирів

людини в середньовічному суспільстві, становища представників

різних соціальних верств, жінок та дітей за доби Середньовіччя з

урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду,

на основі гуманістичних цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Світогляд середньовічної людини

Стани середньовічного суспільства

Середньовічне місто та його мешканці

Соціальні конфлікти в середні віки

Урок узагальнення до розділу 3 «Середньовічне суспільство (V – ХV ст.)»

Розділ 4. Середньовічні держави в Х – ХV ст.

Етапи державотворення в Середні віки

Знання:

• Учень/учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ,

процесів у часі: хрестові походи, Реконкіста, норманське завоювання

Англії, ухвалення «Великої хартії вольностей», Столітня війна,

гуситські війни, Грюнвальдська битва, падіння Константинополя й

Імперії ромеїв.

• Учень/учениця знає час утворення, хронологічні межі існування,

території, особливості устрою середньовічних Англії, Франції, Іспанії,

Священної Римської Імперії, Великого князівства Литовського,

Великого князівства Московського, Османської імперії.

Уміння:

• Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («міжусобна

війна», «феодальна роздробленість», «хрестові походи», «теократія», «станово-представницька монархія», «теократична держава», «міста-

республіки», «парламент» («кортеси», «сейм»), «Реконкіста»,

«гусити», «султан», «східна деспотія»), учень/учениця визначає і

пояснює передумови, причини, особливості перебігу, результати й

наслідки таких подій, явищ, процесів: норманське завоювання Англії,

початок скликання парламенту в Англії та Генеральних штатів у

Франції, ухвалення «Великої хартії вольностей», хрестові походи,

християнізація Балтики, Реконкіста, Столітня війна, Війна троянд,

гуситські війни, Грюнвальдська битва, утворення Османської імперії,

розпад Золотої Орди, Великого князівства Московського, Великого

князівства Литовського, падіння Константинополя і Імперії ромеїв.

Учень/учениця визначає віддаленість, тривалість одних подій, явищ,

процесів відносно інших.

• Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси

з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту

для їх опису і пояснення.

• Учень/учениця характеризує причини, наслідки та особливості

політичного роздроблення держав у різних регіонах; значення

формулювання принципу недоторканності особи для становлення

правової культури європейської цивілізації; феодально-теократичний

характер Священної Римської імперії; особливості держав східного

типу; наслідки зовнішньополітичної експансії Московської держави.

• Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного в

організації влади і суспільства у станово-представницьких монархіях

та торговельних містах-державах; в організації влади у середньовічних

державах Західної, Центральної та Східної Європи.

• Учень/учениця виявляє ознаки взаємодії та зіткнення на теренахЦентрально-Східної Європи візантійської, руської та

західноєвропейської/католицької культурних традицій.

• Учень/учениця може охарактеризувати напрями внутрішньої й

зовнішньої політики держав (у межах розділу), висловити обґрунтовані

судження щодо ролі особи в минулому, пояснити залежність перебігу

історичних подій, явищ і процесів від людських вчинків та панівних

суспільних ідей.

• Учень/учениця визначає взаємовплив подій у середньовічних

державах Центральної Європи, державах східного типу і на

українських теренах.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно ролі середньовічної держави в житті суспільства й

людини; характеру політичних процесів доби Середньовіччя;

характеру історичної міфології середньовічних держав, теорії

«Москва — третій Рим», базуючись на гуманістичних цінностях та

європейському і українському баченні історії.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Держави західноєвропейського типу

Держави центральноєвропейського типу

Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти

Держави східноєвропейського типу

Урок узагальнення до розділу 4 «Середньовічні держави в Х – ХV ст.»

Розділ 5. Духовний світ Середньовіччя

Християнство в Середні віки

Знання:

• Учень/учениця знає межі поширення католицької та православної

церков, ісламу сунітського та шиїтського спрямування; історичні

умови розвитку середньовічної культури, університетські центри,

основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя; хронологічні

межі розвитку та характерні риси архітектурних стилів (романська,

готична архітектура); особливості арабської культури; визначних

діячів середньовічної культури та їх внесок у становлення світової

культурної традиції.

Уміння:

• Учень/учениця визначає і пояснює передумови, причини, особливості

перебігу, результати й наслідки таких подій, явищ, процесів: появи

єретичних вчень, діяльності інквізиції, течій в ісламі, університетів,

книгодрукування, Раннє Відродження, поширення ідей гуманізму.

• Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси

з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту

для їх опису і пояснення.

• Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («єретик»,

«інквізиція», «анафема», «Раннє Відродження», «Ренесанс»,

«схоластика», «філософія», «іслам»), учень/учениця пояснює: вчення

основних світових релігій; причини кризових явищ всередині

християнської церкви; основні напрями філософської та богословської

думки періоду Середньовіччя; роль вчення Томи Аквінського у

формуванні європейської правової системи; значення книгодрукування для розвитку суспільства; історичне значення культурних досягнень

Середньовіччя і гуманістичних ідей Відродження.

• Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного у

європейській та неєвропейській науці, освіті, мистецтві; порівнює

ісламський та християнський підхід у ставленні до «невірних»

(іновірців) та «єретиків».

• Учень/учениця розпізнає будівлі (храми) романського і готичного

стилів; виокремлює особливості

-мусульманської архітектури та мистецтва;

порівнює західні та східні взірці культури;

наводить приклади та обґрунтовано оцінює взаємовплив європейської

та арабської культур доби Середньовіччя.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно впливу середньовічної церкви на культуру і освіту;

духовних цінностей гуманізму; основних ідей середньовічної

філософії; суспільної значущості освіти, науки і культури; спільних

духовних цінностей авраамічних релігій — юдаїзму, християнства,

ісламу, неприпустимості ісламофобії й антисемітизму та інших видів

ксенофобії, шанобливого ставлення до традицій інших народів, ідей

толерантності в історичній перспективі з урахуванням інформації з

різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних

цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Іслам у Середні віки

Середньовічні школи та університети

Мистецтво у Середньовіччі

Раннє Відродження і гуманізм

Урок узагальнення до розділу 5 «Духовний світ Середньовіччя»

Знання:

• Учень/учениця демонструє знання основних подій, явищ

економічного та політичного розвитку держав доби Середньовіччя,

особливості становлення та функціонування середньовічного

суспільства.

Уміння:

• Учень/учениця встановлює хронологічну послідовність основних

подій середньовічної історії, причинно-наслідкові зв’язки між ними.

• Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного в

історичних подіях, явищах і процесах доби Середньовіччя в Україні та

Європі.

• Учень/учениця характеризує місце людини та закріплення її прав,

місце різних соціальних, релігійних груп в суспільстві доби

Середньовіччя.

• Учень/учениця докладно описує проблеми, з якими стикалися

середньовічні спільноти і держави.

• Учень/учениця відслідковує та пояснює зміни, що відбулися у

світогляді, культурі, праві та побуті людини Середньовіччя.

• Учень/учениця встановлює взаємозв’язки між подіями, явищами,

процесами, вчинками людей, наводить приклади з доби Середньовіччя.

• Учень/учениця пояснює і наводить приклади єдності, розмаїття і

багатовимірності минулого доби Середньовіччя, його впливи на

сучасність. • Учень/учениця пояснює процеси, які призвели до розширення

кругозору середньовічної людини, розширили загальну картину світу;

взаємовпливи культур та релігій в історії середньовічної Європи

(фронтири), зв’язки західних та східних традицій у культурі, освіті,

побуті.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно важливості духовних і матеріальних здобутків

людства доби Середньовіччя для подальшого суспільного розвитку з

урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду,

на основі гуманістичних цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Узагальнення до курсу «Здобутки Середньовічної доби»