Календарно-тематичне планування з Всесвітньої історії 8 клас

№

Дата

Зміст навчально-пізнавальної

діяльності

Результати

навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

Повторення вивченого матеріалу за минулий рік.Середні віки в історії Європи та України.

Знаю:

• хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу.

Розумію:

• Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;
• Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.);
• судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами);
• як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.

Умію:

• визначити характерні ознаки Середньовіччя;
• перелічити основні здобутки населення України Княжої доби;
• назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби;
• виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби);

укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (за зразком):

Вступ. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба): початок культурної та політичної переваги християнського Заходу. Особливості Ранньомодерної доби в історії України.

РОЗДІЛ І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV– XVI ст. Подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана. Цивілізації доколумбової Америки (оглядово).

Знаю:

• час Великих географічних відкриттів і Конкісти;
• дату першої подорожі Христофора Колумба;
• напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Розумію:

• Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;
• причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);
• вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;
• поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;
• простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;
• визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;
• характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;

встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана;
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.);
• підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)»;

описати (на основі джерел) становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.

Практичне заняття Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки) підготувати і представити групове повідомлення (презентацію)

Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ. Торговельний капітал

Мануфактурне виробництво і наймана праця. Становлення капіталістичних відносин.

Повсякденне життя Західної Європи

Узагальнення за темою: «Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин»

РОЗДІЛ ІІ. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження. Високе Відродження.

Знаю:

• час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;
• дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру;
• територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.

Розумію:

• Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;
• світський, нецерковний характер культури Відродження;
• гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;
• бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;
• поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;
• показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу;
• розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;
• визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;
• сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна;

розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Францеско Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Нікколо Макіавелі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера, інших), вибір обґрунтувати;
• представити світ природи та людей очима католика, православного, протестанта;

здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво в культурі минулого. Тема: Стилі та напрями мистецтва (Учень усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю та світу, оцінює та висловлює власне судження щодо творів мистецтва); 8 клас. Зарубіжна література. Розділ: Відродження. Тема: Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури (Учень розуміє особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури; визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження).

Культура бароко. Народження нової європейської науки.

Практичне заняття Уявна подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва)

Реформація в Німеччині Католицька церква напередодні Реформації. Мартін Лютер і народження протестантизму.

Поширення Реформації. Жан Кальвін. Контрреформація в Європі. Ігнатія Лойола. Єзуїти. Тридентський собор. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.

Узагальненя за темою: «Високе Відродження. Реформація в Західній Європі»

РОЗДІЛ ІІІ.  ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У ХVІ — ХVІІ СТ.

Становлення абсолютної монархії у Франції.

Знаю:

• хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;
• дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розумію:

• передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;
• абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;
• роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками;
• роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою;
• історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;
• Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;
• поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;
• простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав;
• охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;
• обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.;

визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію, утворення Речі Посполитої, Тридцятилітню війну, національно-визвольну війну в Нідерландах, Англійську революцію, інше;
• позначити на контурній карті регіони поширення католицизму, протестантизму і православ’я; території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;

укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (на вибір учителя або учнів).

Завершення формування абсолютної монархії у Франції. Кардинал Арман-Жан дю Плессі де Рішельє.

Абсолютизм за Луї XIV. 

Англія у XVI ст. Королівська реформація в Англії. Єлизавета І. «Криваве законодавство».

Англійська революція. Олівер Кромвель. Утвердження парламентаризму. «Білль про права».

Володіння Габсбургів. Карл V. Іспанія в XVІ ст.

Національно-визвольна війна в Нідерландах. Утрехтська унія. Вільгельм І Оранський.

Річ Посполита: шляхетська демократія. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.).

Тридцятилітня війна 1618—1648 рр. Вестфальська система міжнародних відносин.

Узагальнення за темою : «Держави Західної Європи у ХVІ — ХVІІ ст.»

РОЗДІЛ ІV. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ У ХVІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.

Османська імперія. Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів. Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика.

 Знаю:

• дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.

Розумію:

• період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;
• причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст);
• поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;
• простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія);
• охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;
• обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;

визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни, реформ Петра І.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією, інше;
• позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Османської імперії, Речі Посполитої і Російської держави (Московського царства, Російської імперії) в XVI–XVIIІ ст.;

обґрунтувати (або спростувати) судження про суперечливий характер реформ Петра І.

Московська держава Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час. Правління династії Романових.

Внутрішня та зовнішня політика Петра І.

Узагальнення за темою: «Османська імперія. Країни Східної Європи у ХVІ — першій половині ХVІІІ ст.»

РОЗДІЛ V. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

Просвітництво і промислова революція. Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення. Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм.

Знаю:

• час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;
• дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

Розумію:

• визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;
• Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;
• освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;
• поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;
• простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;
• визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;
• встановити причини і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія);

встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про початок промислової революції, хронологічні межі доби Просвітництва та війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США, інше;
• позначити на контурній карті нові держави (зокрема США) й територіальні надбання/втрати Великої Британії, Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст.;
• проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст., виявити зміни, які стали наслідком промислової революції / поширення ідей Просвітництва;

проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено.

Освічений абсолютизм Володіння австрійських Габсбургів. Марія-Терезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ. Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ.

Міжнародні відносини XVIII ст. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії.

Колонії Великої Британії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення США. Конституція США .

Практичне заняття (на вибір вчителя): проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст., виявити зміни, які стали наслідком промислової революції / поширення ідей Просвітництва.

Узагальнення за темою: «Епоха Просвітництва»

РОЗДІЛ VІ. СХІДНИЙ СВІТ В ХVІ –ХVІІІ СТ.

Китай та Японія в XVI—XVIIІ ст. Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю. Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії.

Знаю:

• час існування Держави Великих Моголів, панування у
• Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.

Розумію: 

• традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;
• поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат».

Умію:

• розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;
• показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;
• визначити особливості культур народів Сходу;

розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

1

Індія та Персія в XVI—XVIIІ ст. . Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії та Персії.

1

1

Узагальнення до курсу: «Ранній Новий час в історії людства»