Розробка уроку з всесвітньої історії для учнів 6 класу на тему "Фінікійські міста-держави"

План-конспект уроку з всесвітньої історії

 

Клас:  6                                                                              Вчитель: Андреєва А. В.

Урок № 18                                                                         Дата: 05.12.2020 р.

 

Тема. Фінікійські міста-держави

 

Мета: 1) дидактична – ознайомити учнів з історією фінікійських міст-держав, охарактеризувати природно-географічні умови та їх вплив на заняття жителів Фінікії; охарактеризувати досягнення фінікійців у писемності та в інших галузях культури, розкрити причини колонізації фінікійців, значення колонізації;

2) розвивальна - розвивати інформаційно - пізнавальні компетентності (вміння самостійної роботи з різними джерелами інформації, аналізувати факти та явища, робити висновки), комунікативні компетентності (вміння висловлювати власну думку, аргументувати свою позицію, представляти дослідження аудиторії), соціальні компетентності (вміння співпрацювати в групі для вирішення завдання), полікультурні компетентності (розуміти значення культурних досягнень інших народів);

3) виховна - формувати ціннісне ставлення особистості до себе (розуміти власну значимість у сучасному світі, роль навчання у досягненні своїх цілей ), до людей (поважати думку оточуючих), до духовних надбань народів, виховувати інтерес до предмету та повагу до історії людства.

 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• знати: походження назви «Фінікія», основні заняття фінікійців, назви фінікійських винаходів;

• вміти: визначати на карті місце розташування фінікійських міст-держав та їх колоній; описувати спосіб життя фінікійців, їх внесок у культурну спадщину людства; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «колонія», «метрополія», «колонізація»; «місто-держава»;

• розуміти: вплив природно – географічних умов на господарське життя фінікійців, причини створення фінікійцями колоній, значення фінікійської колонізації.

 

Формування предметних компетентностей

 

Хронологічна: називати хронологічні межі фінікійської колонізації.

Просторова: показувати на карті фінікійські міста-держави,  напрямки фінікійської колонізації, наводити приклади впливу природно-географічних умов Фінікії на тип господарювання і заняття фінікійців.

Інформаційна: працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел.

Мовленнєва: описувати спосіб життя населення Фінікії.

Логічна: застосовувати поняття: «колонія», «метрополія», «колонізація», «імперія», «місто-держава», визначати причини створення фінікійцями колоній.

Аксіологічна: оцінювати внесок фінікійців у світову культуру, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

 

Формування ключових компетентностей: екологічна компетентність (КЕ-6), інформаційно-комунікаційна компетентність  (КІ-К-7), громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей (КГС-9), культурна компетентність (КК-10), підприємливість та фінансова грамотність (КПФ-11).

 

Наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛЕ-1), «Громадянська відповідальність» (НЛГ-2), «Здоров’я і безпека» (НЛЗ/Б-3), «Підприємливість та фінансова грамотність» (НЛП/Ф-4).

 

Міжпредметні та предметні змістові лінії:

 «Культурна самосвідомість» - усвідомлювати і вивчати культурне різноманіття минулого світу, здобувати знання про історію культур та культурну взаємодію, бути толерантними. 

 «Інформаційне середовище» - орієнтація на сталий пізнавальний пошук, на розуміння важливості різних джерел інформації; навчають вибирати (залежно від пізнавального інтересу, потреб чи життєвої ситуації) джерела інформації.

 «Цінності й моральність» - орієнтація на самопізнання, на повагу до цінностей, моральних норм і правил ввічливості, на дотримання в поведінці цих правил, на формування шкільного колективу, в якому поважають справедливість, чесність, турботу, людську гідність, дотримання слова, демократичність і рівність у стосунках.

 

Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Зарубіжна література. (Учень/учениця оцінює значення давньогрецької літератури як джерела історичної інформації); 6 клас. Інформатика. (Учень/учениця обґрунтовує доцільність використання мессенджерів, онлайн ігор у своїй навчальній діяльності та повсякденному житті); 6 клас. Географія. (Учень/учениця оцінює практичне значення географічних карт, розуміє взаємозв’язок між заняттями людей та природньо-географічними умовами); 6 клас. Українська мова. (Учень/учениця створює розповідь про уявну подорож країнами зарубіжжя з використанням власних назв, розуміє походження іншомовних слів).

 

Основні терміни і поняття: колонія, колонізація, місто-держава, метрополія.

 

Основні дати, події: XII—VI ст. до н. е. — фінікійська колонізація.

 

Обладнання: підручники (Бандровський О.Г. Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6-го кл. закл. заг. серед. освіти / Олександр Бандровський, Віталій Власов. — Київ : Генеза, 2019.), посібники (Бандровський О.Г. Посібник для 5-6-х кл. закл. заг. серед. освіти. — Київ : Генеза, 2019), настінна карта, атласи "Історія Стародавнього світу" (видавництво «Картографія»), схеми, роздатковий матеріал (інформаційні та дидактичні картки, таблиці, тексти історичних документів, візуальні джерела, скриньки з предметами), ілюстрації, відео «3-D реконструкція давнього Карфагена».

 

Тип уроку: урок формування компетентностей

 

 

СТРУКТУРА УРОКУ

 

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

ІІ. Цілепокладання

1. Мотивація навчальної діяльності.

2. Актуалізація й корекція опорних знань.

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Визначення очікуваних результатів

ІІІ. Цілереалізація.

1. Вивчення нового матеріалу, його сприйняття, усвідомлення й осмислення.

а. Застосування навичок і умінь на готовому матеріалі в стандартних умовах (вправи за зразком, інструкцією)

б. Застосування узагальнених умінь у  нестандартних ситуаціях.

2. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

1. Підведення підсумків уроку.

2. Рефлексія.

3. Інформування про домашнє завдання.

4. Цінування, оцінювання.

 

ПЛАН УРОКУ

 

1. Природно-географічні умови розвитку Фінікії.

2. Повсякдення й господарське життя.

3. Фінікійська колонізація. Карфаген

4. Алфавіт.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

 

Привітання. Вступне слово вчителя. Діти, добрий день! Сподіваюся, що сьогодні ви всі у гарному настрої і доброму здоров’ї, тож ми зможемо цікаво і продуктивно провести сьогоднішній урок.

 

ІІ. Цілепокладання

 

1. Мотивація навчальної діяльності.

 

Слово вчителя. У зв’язку з пандемією і введенням карантинних обмежень люди не мають можливості вільно пересуватися по світу, як раніше. Ми ж з вами без будь-яких перешкод вирушимо у мандрівку до екзотичної країни. Її назву я пропоную вам відгадати. А хто дасть правильну відповідь отримає у нагороду те, що лежить у цьому пакуночку. Отож, назва країни складається зі слова, яке означає плід пальми, яку у Месопотамії називали хлібним деревом або деревом життя, до цього слова слід додати 2 літери українського алфавіту: одна водночас є сполучником, а остання – особовим займенником.

Правильна відповідь: Фінікія.

Учень, що надав правильну відповідь, символічно отримує цукерку «Фінік в шоколаді».

Вчитель. Хтось може пояснити, чому фінікову пальму шумери називали хлібним деревом або деревом життя?

Орієнтовна відповідь: Фінікова пальма була єдиним плодовим деревом, що вирощували шумери. Вони знали 360 способів її використання. Її плодами харчувалися, виготовляли з них хліб, вино, оцет, листя й стовбури використовували як будівельний матеріал, кісточки - як паливо та корм для худоби.

Вчитель. У кого буде найбільше цукерок отримає наприкінці уроку позитивну оцінку, але солодощів у мене небагато, тому надалі буду нагороджувати ними за більш складні завдання.

Мушу вас розчарувати. Насправді назва Фінікії походить не від фініків (хоч вони там і росли), а від грецького слова «файнікес», що в перекладі означає «червонуваті». Протягом уроку ми дізнаємося, чому у фінікійців було таке дивне прізвисько.

 

2. Актуалізація й корекція опорних знань.

Вчитель. Перед тим як перейти до вивчення нової теми я пропоную визначити, що вам вже відомо з попередніх уроків. Адже ніхто не вирушає у далеку подорож з порожніми руками, мандрівнику потрібно мати з собою певний багаж. Так і нам для подорожі у Фінікію знадобляться знання, отримані раніше.

Метод «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися

Бесіда на повторення:

1. Ознаки цивілізації (міста, держава, писемність)

2. Як називаються цивілізації, що виникли в долинах річок? (Річкові цивілізації)

3. Наведіть приклади річкових цивілізацій (Єгипет, Межиріччя)

4. Яким видом господарства займалися жителі Єгипту і Месопотамії? (іригаційне землеробство)

5. Що таке іригаційне землеробство?

6. Як називалися поселення шумерів? (міста-держави)

7. Міста-держави – це…

8. Що таке піктографія? (малюнкове письмо) Чи користуємось ми зараз піктографічним письмом? Якщо так, то де?

9. Який вид писемності був у давніх єгиптян? (ієрогліфи)

10. На чому писали давні єгиптяни? (папірус)

11. Як називалась шумерська система письма? (клинопис)

12. На чому писали шумери (на глиняних табличках)

 

3. Повідомлення теми, мети, завдань , плану уроку. Визначення очікуваних результатів.

Вчитель пропонує дітям ознайомитися із темою, яку вони будуть вивчати сьогодні на уроці. Учні ставлять запитання, на які хотіли б отримати відповіді.

Орієнтовні запитання учнів:

1. Де знаходилася Фінікія? Яким було її географічне положення? 
2. Якими були природні умови цієї країни? 
3. Якими були заняття, господарство і спосіб життя фінікійців? 
4. Що таке  колонізація? 
5. Якою була фінікійська писемність?

6. Чим уславилися фінікійці? Які винаходи і відкриття належать фінікійцям?

Вчитель. Протягом уроку ми будемо складати словесний портрет фінікійців і постараємося дати відповідь на основне запитання «Хто такі фінікійці, ким був цей загадковий народ?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель. До колонки «Дізналися» ми повернемося наприкінці року

Оголошення плану уроку

1. Вивчення нового матеріалу, його сприйняття, усвідомлення й осмислення.

а. Застосування навичок і умінь на готовому матеріалі в стандартних умовах (вправи за зразком, інструкцією)

 

1. Природно-географічні умови розвитку Фінікії.

Робота з картою (КЕ-6, НЛЕ-1). Користуючись картою, вміщеною у підручнику на с. 61, діти визначають особливості географічного розташування Фінікії. За бажанням діти виходять до дошки та показують територію Фінікії, основні її географічні об’єкти на настінній карті.

Робота з картками. На основі матеріалу підручника п. 1 § 13 с. 61 заповнити таблицю на картках «Природно - географічні умови розвитку Фінікії».

Географічні умови	Вихід до моря (є чи ні, якщо є до якого)	+ до Середземного моря
	Розташування (зручне чи ні, чому)	Зручне, вздовж східного берега Середземного моря
	Торгівельні шляхи (з якими країнами)	Єгипет, Дворіччя
Природні умови	Річки  (якщо є, назвати)	-
	Родючі грунти (є чи ні)	родюча Саронська рівнина, зволожена вітрами з моря
	Пасовиська (є чи ні, скільки)	мало
	Ліси і гаї (якщо є, назвати)	кедри, сосни, оливкові дерева, виноград
	Гори	Гірський хребет Ліван
Висновок (можливі заняття населення)	Я вважаю що, за географічним положенням Фінікію можна назвати приморською країною, її природно – географічні умови сприятливі для занять, пов`язаних з морем: мореплавство, суднобудівництво, риболовля, морська торгівля

Перевірка відповідей учнів.

Коментар вчителя. Фінікія  розташовувалася в Передній Азії  у регіоні, що зараз має назву Близький Схід.

2. Повсякдення й господарське життя.

Евристична бесіда.

• Висловіть припущення, чим переважно займались фінікійці на основі їх географічного розташування і природніх умов.
• Наявність виходу до моря, розташування міст на узбережжі, зручні бухти й затоки сприяли розвитку? (мореплавства)
• Море багате на які ресурси? (рибу). Тобто розвивалася … (риболовля)
• Мореплавство і риболовля не можливе без наявності… (кораблів). Тобто розвивалося… (суднобудівництво)
• Місцевість, де перебувала Фінікія, не могла похвалитися ні великими річками, ні долинами з родючими ґрунтами. Фінікія пролягала вузькою смужкою вздовж східного берега Середземного моря. Землі, придатної для сільського господарства, на всіх не вистачало. Ця земля була покрита чагарниками, а гори — лісами. Також територія була мало придатна для полів і пасовищ. Чи могли фінікійці займатися іригаційним землеробством?
• АЛЕ фінікійці займалися вирощуванням плодових дерев, кущів, тобто… (садівництвом). Що саме вирощували жителі Фінікії? (Виноград, оливкові дерева. З оливок вони видавлювали духмяну олію, із винограду робили вино).
• Як могли діставати продукти, яких не вистачало? (Купувати в інших країн, розвивалась морська торгівля, свої продукти фінікійці, наприклад, обмінювали на пшеницю)
• Ця територія знаходилася на перетині торгових шляхів, які поєднували Єгипет, Грецію, Дворіччя. Тому місцеві жителі перевозили морем не тільки свої, а й чужі товари, тобто фактично були перевізниками, займалися перевезенням товарів для різних країн, набула поширення посередницька торгівля.

Висновок. Отже, географічне положення фінікійських міст мало сприяло розвитку господарства. Але фінікійці пристосувалися до складних умов свого існування. За географічним положенням Фінікію можна назвати приморською країною, її природно – географічні умови сприятливі для занять, пов`язаних з морем.

 

Робота зі схемою.

б. Застосування узагальнених умінь у  нестандартних ситуаціях.

Вчитель. Я пропоную вам дізнатися, чим ще уславилися фінікійці, що вони подарували світові.

Метод промовистих предметів.

Робота в групах. Чарівні скриньки «Дари фінікійців» (КІ-К-7, КК-10).

Завдання: Ознайомитися із вмістом скриньок, з’ясувати, яким чином ці предмети стосуються фінікійців та скласти розповідь про винаходи і відкриття фінікійців на основі наявних інформаційних карток.

 

І група. Набір предметів: прапор, соснові шишки, жолуді, дерев’яна скринька.

 

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 1

 

Крім інших небачених на ті часи цінностей, Фінікія торгувала ще й будівельним лісом, який охоче купували в Єгипті і Палестині. На заході територію Фінікії обмежували гори Лівану, вкриті густими лісами, де, зокрема, росли дуби і знамениті ліванські кедри, деревина яких високо цінувалася в багатьох країнах Стародавнього світу. Дуб та кедр давали гарний матеріал для будівництва міцних суден.  Торгівля деревиною була прибутковою справою, оскільки сусідні країни відчували нестачу деревини. Цар Тіру Хірам посилав кедрові колоди іудейському царю Соломону для спорудження єрусалимського храму. Єгиптяни купували кедрове дерево на саркофаги для мумій. Зараз на території, де була Стародавня Фінікія, розташована держава Ліван. На прапорі Лівану зображено кедрове дерево.

 

ЗАПИТАННЯ.

 

1. На території якої сучасної держави знаходилася Фінікія?

2. Чому на гербі і прапорі цієї країни зображено кедр?

3. Чому кедр в давнину називали царем дерев?

4. Чому торгівля деревиною приносила фінікійцям великі прибутки?

5. Кому фінікійці постачали будівельний ліс? Де він високо цінувався і користувався особливим попитом?

ІІ група. Предмет: Модель корабля з вітрилом

 

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 2

 

Фінікійці були найкращими у давньому світі мореплавцями. Вони першими вийшли в Атлантичний океан через Гібралтарську протоку, яку вони, власне, і відкрили. Фінікійці відкрили Канарські острови, доходили до Азорських островів. Проклали шлях до Британських островів. Вони вперше в історії здійснили подорож навколо Африки від Червоного моря до Гібралтара за дорученням єгипетського фараона Нехо у 609 – 594 р.р. до н. е. Фінікійці швидко освоїли Середземне море, добре знали берегову лінію, протоки, острови. Часто володарі могутніх країн використовували фінікійський флот у своїх завойовницьких походах чи експедиціях.

Міфи приписують фінікійцям винайдення кораблів і вітрил. І це недаремно, адже фінікійці досягли великої майстерності в будівництві кораблів. Вони виготовляли найбільші на той час торговельні судна. Один такий корабель міг узяти на борт 20 тис. кг вантажу. Час його використання становив 80 років. Свої міцні та довговічні кораблі фінікійці будували з кедрового дерева. Судна приводилися в рух за допомогою вітрил і весел. Купецькі кораблі вирізнялися не лише розмірами, а й розкішшю. Інколи їх називали плавучими палацами.

ЗАПИТАННЯ:

 

1. У якій галузі фінікійців можна назвати першовідкривачами? Що саме вони відкрили?

2. Винайдення чого приписують фінікійцям міфи?

3. Доведіть, що фінікійці були майстерними суднобудівниками.

4. Чому купецькі кораблі фінікійців називали плавучими палацами?

 

ІІІ група. Набір предметів: корона, мушля ракушки, фарба, шматок червоної тканини.

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 3

 

Назва «Фінікія» походить від грецького «фойнікес» і означає «ті, що фарбують в пурпуровий колір». Пурпурна фарба була одним з найцінніших винаходів фінікійців. Пурпуровий барвник добували з морських молюсків, які мешкали виключно біля берегів Фінікії. Фінікійці, ризикуючи життям, пірнали на дно моря і добували маленькі черепашки. З кожного молюска вичавлювали кілька крапель густої рідини, якою можна було фарбувати одяг у різні відтінки пурпурового кольору. Фарба була стійкою та не втрачала кольору протягом довгих років. Тканина, пофарбована фінікійським пурпуром, довго не линяла й не вигорала на сонці. Для того щоб отримати 450 г барвника, потрібно було 60 тис. молюсків. Тому пурпурові тканини коштували надзвичайно дорого. Одяг з пурпуру здавна був перевагою царів та імператорів, жерців, чиновників, воєначальників. Пурпуровий одяг надовго стане символом вищої влади, навіть римські імператори носитимуть пурпурові туніки.

Збереглась легенда про відкриття пурпурної фарби. Одного разу фінікійський пастух пас череду на узбережжі. Його собака розгриз морського молюска, і морда стала пурпурного кольору. Пастух подумав, що пес поранився, і став витирати шматком вовни уявну кров, але рани не було. Натомість тканина набула чудового яскраво – червоного кольору.

 

ЗАПИТАННЯ:

1. Що означає в перекладі назва фінікійців? Чому греки їх так назвали?

2. Що таке пурпур? Звідки його добували?

3. Як фінікійці навчилися фарбувати тканини в пурпурний колір?

4. Чому пурпурова фарба коштувала дорого?

5. Звідки походить вираз «царський пурпур»? Чому пурпур був символом вищої влади?

 

ІV група. Набір предметів: Пісочний годинник, cода, сірники, скляний флакончик

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 4

 

Одного разу фінікійський торговий корабель, який перевозив соду,  пристав до піщаного берега. Купці вирішили пообідати, розвели багаття, дістали казанки, але не знайшли каміння, на якому можна було би їх поставити. Тоді вони замість каміння використали шматки кам’яної соди, які взяли на кораблі. Вогонь був настільки сильним, сода розплавилась і змішалася з піском і мушлями: від багаття потекли струмені прозорої рідини. Ця рідина, коли застигла, стала склом.

Із скла фінікійці виготовляли прозорі посудини, різноманітні прикраси, дивовижний посуд, дзеркала, флакончики для пахощів, ємності, у яких перевозили товар.

ЗАПИТАННЯ:

 

1. Як фінікійці відкрили технологію виготовлення скла?

2. Чому винахід скла сприяв розвитку торгівлі?

3. Що виробляли зі скла?

4. Учені вважають, що створення скла відіграло в історії людства не меншу роль, ніж винахід ткацтва, виготовлення керамічного посуду, добування металів. Доведіть справедливість цього твердження

 

Презентація роботи. Виступ груп.

 

Робота з візуальними джерелами. Вчитель демонструє на екрані слайди із зображення ремісничих виробів фінікійців.

 

Запитання. Чим ще займалися фінікійці крім мореплавства і торгівлі?

Відповідь. Фінікійці були вмілими ремісниками. В містах з`явилися бронзоливарні й ткацькі майстерні. Далеко за межами країни були відомі вироби фінікійських ювелірів, зброярів, будівельників, ткачів, різьбярів по дереву та слоновій кістці.

Доповнення схеми.

Вчитель. У кожного народу є світлі і темні сторінки історії. Ми з вами побачили тільки світлі сторони фінікійців, їх позитивні риси. Але навіть на сонці є темні плями. Так і у фінікійців були заняття, які знеславили їх, заплямували їх репутацію. Що ж це були за заняття?

 

Робота з джерелами (КГС-9, НЛЗ/Б-3)

 

ВАРІАНТ 1

Фінікійських купців усюди зустрічали радісно… Очі жінок спалахували вогнем, як побачать бурштинові намиста, золоті та срібні браслети з ліпними візерунками, сережки, прикрашені розетками з блакитних сапфірів, червоних карбункулів і зелених смарагдів, найтонші покривала і пурпурні тканини… матері нерідко забували про дітей і згадували про них лише тоді, коли корабель фінікійських гостей разом з їхніми дітьми був уже далеко в морі.

 

ВАРІАНТ 2

 

Фрагмент з «Одіссеї» Гомера:

Вмілий в обманах з’явився до мене якийсь фінікієць,

Хитрий шахрай, що біди не одній вже накоїв людині.

Словом облесним умовив мене він поїхати разом

До Фінікії, де в нього й будинки були, і маєтки...

В Лівію взяв мене він з кораблем мореплавним, облудно

Радячи з ним і мені свій вантаж переправити разом,

Сам же за ціну велику продати мене намірявся.

Запитання до джерел

1. Про що йдеться у джерелах? (викрадення людей, перетворення їх на рабів)

2. Чи існує подібне явище в наш час?

3. Як можна оцінити дії фінікійців?

4. Чого нас вчать ці історії? (не залишати без нагляду маленьких дітей, не довіряти незнайомцям, бути обачним, уникати спілкування з підозрілими людьми).

 

Коментар вчителя. Фінікійські купці в давнину зажили поганої слави людоловів. Коли їхній корабель стояв у гавані, вони хитрощами заманювали до себе людей, а потім продавали їх у рабство в інші країни. Прагнучи багатства, фінікійські купці не гребували займатися й розбоєм, піратством. Іноді, якщо траплявся зручний момент, вони висаджувалися на берег і грабували беззахисні поселення, людей, захоплених зненацька.

 

Повертаємося до словесного портрету. На нашому сонці є плями. Це - піратство і работоргівля

Вправа на закріплення (КПФ-11, НЛП/Ф-4).

 

Відповіді: раби («живий товар»), золото, пурпур, скляні вироби, маслинова олія, риба, вино, зерно, олово, бурштин.

Вчитель. Чого не вистачає у списку товарів? (деревини)

 

3. Фінікійська колонізація. Карфаген.

Проблемне запитання. Із бронзи – металу війни виготовляли панцирі й мечі, тобто займалися ковальством, зброярством. Чому фінікійцям не вдалося створити могутню військову державу? І вони взагалі не любили воювати?

Робота з картою та роздатковим матеріалом

Користуючись картою, вміщеною у підручнику на с. 61, назвіть міста на території Фінікії. (Бібл, Сідон, Тир). З’ясуйте походження їх назв, та що вони означають у перекладі.

 

Місто	Переклад назви	Походження назви
Бібл	«Гора»	Навколо була розташована родюча рівнина, захищена горами із густим кедровим лісом.
Сідон	«Скеля»	стояв на острові неподалік від берега та був майже неприступним для ворогів.
Тір	«Місце рибної ловлі»	Тір згадується як велике «місто на морі, яке багате рибою більше, ніж піском».

 

Запитання. В яких словах збереглася назва фінікійського міста Бібл? (Біблія, бібліотека). Це невипадково, бо це місто уславилося тим, що в ньому продавали сувої папірусу для книг, а з грецької «Бібл» означає книга.

Вчитель. Фінікія не була єдиною державою, а складалася з окремих міст-держав, які мали своїх правителів (шарру), закони, армію та флот. У якого народу теж не було єдиної держави, а існували окремі незалежні міста? (шумери). Як називалися їхні міста? (Ур, Лагаш, Ларса, Вавилон). Фінікійський народ навіть не мав власної назви. Жителі називали себе за назвою міста, у якому проживали. Фінікійцями їх нарекли греки. Проте фінікійські міста-держави  зберігали між собою дружні відносини та мали спільну культуру. Фінікійці відомі тим, що вони засновували свої поселення за межами своєї країни, на інших землях.

 

Формування понять Робота з підручником( с. 62)

 

Колонія — поселення, засновані переселенцями з іншої країни.

Колонізація — процес масового переселення громадян країни на нові землі з метою здійснення господарської діяльності.

Метрополія — місто або країна, які заснували колонію.

 

Робота з текстом (с. 62 підручника, с. 70-71  посібника)

Завдання. З’ясуйте із якою метою фінікійці засновували колонії, якими були ПРИЧИНИ  фінікійської колонізації.

Орієнтовна відповідь. Із збільшенням чисельності населення в містах фінікійці почали шукати місця, де можна було б прогодувати себе і родину, знайти роботу, джерела сировини для виготовлення ремісничих виробів. Також колонії засновувалися для налагодження постійних торговельних зв’язків із віддаленими землями.

 

Робота з картою. Використовуючи карту, вчитель показує основні напрямки фінікійської колонізації

Вчитель. Поступово фінікійці  масово розселилися на узбережжі й островах Середземного моря та на північному узбережжі Африки. Там фінікійці утворили перші відомі в історії колонії. Спочатку вони були на Кіпрі, у Північній Африці та на Піренейському півострові, а трохи згодом — у далекій Англії (Британії) та на західноафриканському узбережжі. Однак освоєння далеких заморських територій рідко коли спричиняло встановлення над ними фінікійського панування. Колонії фінікійських міст переважно зберігали незалежність від Фінікії та лише підтримували з нею дружні зв’язки.

Запитання. Який характер носила фінікійська колонізація? (мирний).

Робота з картою. Діти працюючи з атласом (с. 5) називають основні фінікійські колонії та їх метрополії.

Вчитель. Повернення до проблемного запитання. Чому фінікійцям не вдалося створити могутню військову державу? І вони взагалі ні з ким не воювали? (У Фінікії не було єдності. Фінікійці вважали, що простіше здобути багатство торгівлею та завдяки створенню колоній).

Вчитель. Однією з найбільших фінікійських колоній було місто Карфаген («нове місто»). За доби розквіту чисельність населення у ньому сягала 200 тис. чоловік. Зараз на місці колишнього Карфагену знаходиться Туніс. За переказом Карфаген заснувала цариця Дідона. Коли вона зі своїми супутниками висадилася на березі Північної Африки, то звернулася до місцевого правителя з проханням виділити їй землю для будівництва міста. Правитель дозволив їй узяти стільки землі, скільки вкриє одна бичача шкура. Тоді цариця наказала своїм людям розрізати шкуру на тонкі смужки, щоб у такий спосіб одержати більше землі.

 

Робота з підручником. С. 62

Запитання. Де, коли і ким було засновано Карфаген? (засноване у 9 ст. до н.е. у Північній Африці вихідцями з Тіра). По відношенню до Карфагену місто Тір було … (метрополією)

Перегляд Відео: 3-D реконструкція давнього Карфагена

Робота з картою підручника с. 168

Знайдіть на карті місто Карфаген. Зверніть увагу на легенду карти, що позначено зеленим кольором (Карфагенська держава).

Коментар вчителя. Карфагеняни поступово підкорили місцеве населення й створили могутню державу, яка встановила своє панування в Західному Середземномор’ї. Згодом Карфаген заснував  власні колонії на о. Сицилія та на південному узбережжі Іспанії.

 

4. Алфавіт.

Вчитель. Фінікійці відомі також тим, що створили перший у світі звуковий алфавіт.

Робота з візуальним джерелом

Перша буква фінікійського алфавіту.

 

Подивіться на перші букви фінікійського алфавіту. Вам вони нічого не нагадують? Сама назва алфавіт походить від назв перших літер – алеф і бет.

Робота з посібником (с.72) і візуальним джерелом. Завдання. Роздивіться фінікійський алфавіт,  зверніть увагу на його особливості. Скільки літер містив фінікійський алфавіт? Чи є букви схожі з нашими? Що відсутнє у абетці фінікійців?

 

 

Фінікійський алфавіт складався з 22 знаків, кожний із яких відповідав окремому приголосному звуку. Голосні звуки на письмі пропускалися. Наприклад, слово «цар» записувалося літерами ШР. Той, хто це читав, мусив сам здогадатися за змістом, що треба читати «шарру» («цар»). Писали фінікійці справа наліво (у нас — зліва направо). Розташування літер у фінікійській абетці було суворо визначене. Літери нагадували зображення предметів чи тварин, назви яких починалися із цих літер.

Проблемне запитання.  Добре відомо, що в Стародавньому Єгипті і Месопотамії на оволодіння письмом школярі витрачали 10 – 12 років. Проте, школярі з Тібру, Біблу, Сідону та інших фінікійських міст могли прочитати і написати нескладний текст вже через декілька тижнів навчання. Чим можна пояснити різницю в термінах навчання письму в різних країнах? Можливо, в Єгипті та Межиріччі не було добрих учителів?

Завдання. Порівняйте єгипетську писемність із фінікійською. У чому переваги фінікійського алфавіту перед писемністю Стародавнього Єгипту чи Дворіччя? У чому його недоліки? (Фінікійський алфавіт був простішим і зручнішим за клинопис, тому він швидко поширився серед народів Близького Сходу, а згодом й інших країн. Тепер людям не доводилося запам’ятовувати сотні знаків, щоб записати свої думки. АЛЕ: без голосних важко зрозуміти, що перед нами за слово)

Проблемне запитання. Як ви думаєте, чому саме фінікійці винайшли абеткову писемність? (Фінікійці вели жваву торгівлю, тому записи слід було вести швидко. Ієрогліфи та клинопис були для цього занадто складними)

 

Робота з візуальним джерелом (с. 62 підручника ). Діти розглядають, як виглядав фінікійський алфавіт у порівнянні з грецьким і латинським.

 

Який висновок можна зробити із цієї порівняльної таблиці? (Майже всі алфавіти, що існують у наш час, створені на основі фінікійського. Від нього походить і українська абетка)

 

Вправа «Вчимося читати фінікійською».

Вчитель пише на дошці слова, використовуючи букви фінікійського алфавіту. Діти мають відгадати, що це за слова.

 

                     

 

Вправа «Вчимося писати фінікійською».

Користуючись фінікійським алфавітом запишіть слово "школа". 

2. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих.

Варіант 1. Онлайн-тест на сайті «Kahoot.it»

Варіант 2. Створення зашифрованих смс-повідомлень у месенджері Viber на основі піктографічних символів і знаків (емодзі).

Варіант 3. Метод «ПРЕС». Який винахід фінікійців ви вважаєте особливо важливим для розвитку людства?

 

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

 

1. Підведення підсумків уроку.

Робота з таблицею «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

 

2. Рефлексія. Вправа «Незакінчене речення»

На уроці мене найбільш зацікавило…

Для мене було новим … 

На уроці мені найбільш сподобалось…

 

3. Інформування про домашнє завдання.

1. Прочитати §13 п. 1-2 с. 61-63 підручника

2. Позначити на контурній карті міста фінікійців та засновані ними колонії, напрямки колонізації.

3. Написати своє ім’я фінікійською мовою.

4. Виписати в зошит досягнення і відкриття фінікійців або скласти сенкан «фінікійці».

 

Цінування, оцінювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1.

Таблиця № 1.

 

Географічні умови	Вихід до моря (є чи ні, якщо є до якого)
	Розташування (зручне чи ні, чому)
	Торгівельні шляхи (з якими країнами)
Природні умови	Річки  (якщо є, назвати)
	Родючі грунти (є чи ні)
	Пасовиська (є чи ні, скільки)
	Ліси і гаї (якщо є, назвати)
	Гори
Висновок (можливі заняття населення)

 

Таблиця № 2.

 

Місто	Переклад назви	Походження назви
Бібл	«Гора»	Навколо була розташована родюча рівнина, захищена горами із густим кедровим лісом.
Сідон	«Скеля»	стояв на острові неподалік від берега та був майже неприступним для ворогів.
Тір	«Місце рибної ловлі»	Тір згадується як велике «місто на морі, яке багате рибою більше, ніж піском».

 

Вправа «Список товарів»

 

ДОДАТОК 2.

Текст № 1

 

Фінікійських купців усюди зустрічали радісно… Очі жінок спалахували вогнем, як побачать бурштинові намиста, золоті та срібні браслети з ліпними візерунками, сережки, прикрашені розетками з блакитних сапфірів, червоних карбункулів і зелених смарагдів, найтонші покривала і пурпурні тканини… матері нерідко забували про дітей і згадували про них лише тоді, коли корабель фінікійських гостей разом з їхніми дітьми був уже далеко в морі.

 

Текст № 2

 

Фрагмент з «Одіссеї» Гомера:

Вмілий в обманах з’явився до мене якийсь фінікієць,

Хитрий шахрай, що біди не одній вже накоїв людині.

Словом облесним умовив мене він поїхати разом

До Фінікії, де в нього й будинки були, і маєтки...

В Лівію взяв мене він з кораблем мореплавним, облудно

Радячи з ним і мені свій вантаж переправити разом,

Сам же за ціну велику продати мене намірявся.

 

Запитання до джерел

1. Про що йдеться у джерелах?

2. Чи існує подібне явище в наш час?

3. Як можна оцінити дії фінікійців?

4. Чого нас вчать ці історії?