КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН курсу «Всесвітня історія» 8 клас (35 годин)

№ з/п

Дата

Тема уроку

Предметні компетентності

Наскрізні змістовні лінії

Примітка

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Повторення. Середні віки в історії Європи та України.

Вступ. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба): початок культурної та політичної переваги християнського Заходу. Особливості Ранньомодерної доби в історії України.

Знаю:

–        хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу.

Розумію:

–        Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;

–        Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.);

–        судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами);

–        як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.

Умію:

–        визначити характерні ознаки Середньовіччя;

–        перелічити основні здобутки населення України Княжої доби;

–        назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби;

–        виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби);

–        укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».

Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV– XVI ст. Подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана.

Цивілізації доколумбової Америки (оглядово).

Знаю:

–        час Великих географічних відкриттів і Конкісти;

–        дату першої подорожі Христофора Колумба;

–        напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Розумію:

–        Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;

–        причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);

–        вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;

–        поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».

Умію:

–        розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;

–        простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;

–        визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;

–        характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;

встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

Здоров’я і безпека

Чинники, що впливають на раціональний вибір споживача. Відмінності у споживанні людей із різним доходом.

Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій.

Зародження капіталістичних відносин. Зміна поглядів на світ. Торговельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця.

Повсякденне життя населення Західної Європи

Практична робота №1.  

Підготувати повідомлення на тему: “Цивілізації доколумбової Америки”

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ 2. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

Реформація і її поширення у країнах
Західної Європи.  Католицька церква напередодні Реформації. М. Лютер і народження протестантизму. Т. Мюнцер. Поширення Реформації. Ж. Кальвін.  Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.

Знаю:

–        час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;

–        дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру;

–        територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.

Розумію:

–        Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;

–        світський, нецерковний характер культури Відродження;

–        гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;

–        бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;

–        поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».

Умію:

–        розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;

–        показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу;

–        розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;

–        визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;

–        сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна;

розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

Здоров’я і безпека

Види потреб і шляхи їх задоволення. Рівень задоволення потреб

Релігійні війни в Німеччині та Франції.  Контрреформація в Європі. І. Лойола. Єзуїти. Тридентський собор.

Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження.  Високе Відродження.  Народження нової європейської науки. Р.Декарт, Й.Кеплер, Н.Коперник, Г. Галілей.

Практична робота № 2.

Здійснити уявну подорож до пам'яток епохи Відродження. 

 Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.

Становлення абсолютної монархії у Франції. Франциск І. Особливості Реформації у Франції. Релігійні війни. Нантський едикт.

Знаю:

–        хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;

–        дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розумію:

–        передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;

–        абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;

–        роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками;

–        роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою;

–        історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;

–        Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;

–        поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат».

Умію:

–        розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;

–        простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав;

–        охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;

–        обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.;визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції,національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

Громадянська відповідальність

Усвідомлення процесів

прийняття суспільних рішень і  форми участі громадян у житті

громади і суспільства в цілому

Володіння Габсбургів. Карл V, Філіп ІІ. Національно-¬визвольна війна у Нідерландах. Утрехтська унія. В.Оранський.

Англія в ХVІ ст. Королівська реформація в Англії. Єлизавета І. «Криваве законодавство».

Англійська революція. Олівер Кромвель. Утвердження парламентаризму. «Білль про права».

Річ Посполита: шляхетська демократія.

Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин.

Практична робота №3.  Укласти і представити історичний портрет одного з монархів ХVІ- ХVІІІ ст.

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ 4. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ - першій половині ХVІІІ ст.

Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів.

наю:

–        дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.

Розумію:

–        період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;

–        причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст);

–        поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».

Умію:

–        розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;

–        простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія);

–        охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;

–        обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;

визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни, реформ Петра І.

Кримське ханство.

Московське царство.  Правління Романових. Внутрішня та зовнішня політика Петра І.

Річ Посполита в другій половині XVII–XVIIІ ст. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій( друга половина ХVІІ — ХVІІІ ст. )

Практична робота № 4.  Обґрунтувати судження про суперечливий характер реформ Петра І.

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення.

Знаю:

–        час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;

–        дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

Розумію:

–        визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;

–        Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;

–        освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;

–        поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм».

Умію:

–        розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;

–        простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;

–        визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;

–        встановити причини і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія);

встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США.

Громадянська відповідальність

Повагу до закону, свідоме

ставлення до обов’язків і відповідальність за власні вчинки і поведінку

Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм. Освічений абсолютизм.

Володіння австрійських Габсбургів. Марія-Терезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ.

Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ.

Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії.

Англійські колонії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення США. Конституція США

Практична робота № 5.  Проаналізувати Декларацію незалежності США

Розділ 6. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст. (оглядово)

Індія. Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії та Персії. Китай. Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю. Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії.

Знаю:

–        час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.

Розумію:

–        традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;

–        поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат».

Умію:

–        розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;

–        показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;

–        визначити особливості культур народів Сходу; розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

Узагальнення з розділів 5-6. Тематичний контроль