ПРИЧИНИ ТА ПЕРЕДУМОВИ ГУГЕНОТСЬКИЙ ВОЄН. ПОЧАТОК ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ У ФРАНЦІЇ.

ž

žНа початку XVI ст.

žФранція була найбільш населеною країною Європи. Наприкінці XV ст. тут проживало 14—15 млн осіб. ž А в середині XVII ст. — 16—18 млн осіб. Більшість людей жила в селах, і країна загалом була аграрною.

Роди старої знаті, які ще зберігали свій вплив – Гізи і Бурбони

Релігійні війни – війни між католиками та гугенотами (протестантами) у  Франції в другій половині ХVI ст.

Гуґеноти (товариші по клятві)- протестанти у Франції

Причини релігійних війн у Франції

•        У 50—60-х рр. XVI ст. Франція перебувала в тяжкій кризі.

•        Католицька церква була одним з основних опорних пунктів аристократії, тому вона використовувала свої релігійні ритуали для зміцнення влади.

•        Протестанти виступали за демократизацію суспільства та свободу віросповідання, що ставило їх у протистояння з католицькою аристократією та церквою.

•        Крім того, у Франції відбувалися соціальні та економічні зміни, які створили певні напруги в суспільстві. Релігійні рухи стали відповіддю на ці зміни та стали новим інструментом боротьби за владу та вплив у суспільстві.

•        Сподівання дворян на воєнну здобич, нові землі та посади внаслідок війн, які вела в цей час Франція, не виправдалися.

•        Водночас ті, хто залишався вірним королю й католицькій церкві, сподівалися отримати у винагороду володіння супротивників.

•        Однак більшість дворянства не мала чітко визначеної позиції та зберігала нейтралітет.

Привід до релігійних війн

Приводом  до  війни  стало  вбивство  гугенотів  у  містечку  Вассі.

Герцог Гіз 1березня1562р., проїжджаючи зі сво їм загоном через  нього, напав на гугенотів, які зібралися відпр авляти богослужіння.  Було  вбито  23  особи  та  майже  200  поранено. 

Католицький Париж зустрів Гіза як героя. Францію охопило полум’я війни.

Упродовж 1562-1570 рр. обидва угруповання намагалися захопити короля й правити від його імені. Католики мали підтримку на півночі Франції і в Парижі. Суттєву допомогу їм надавала Іспанія. Надійною опорою гугенотів був південь Франції. їх підтримувала Англія. Військові дії між гугенотами й католиками проводилися з перемінним успіхом.

1562-1570- 3 війни між католиками та гугенотами, під час яких загинув цвіт французького дворянства та більшість вождів.

1570р. -Сен-Жерменський едикт примирення

1.                    Гугеноти отримали свободу віросповідання і право обіймати державні посади.

2.                    Гугеноти отримали під свій контроль 4 фортеці

(в т.ч. порт Ла-Рошель)

На знак примирення Катерина

Медічі одружила свою доньку Маргариту Валуа з Генріхом Наваррським.

Маргарита Валуа та Генріх Наваррський

Війна загострюється коли католики під час весілля вождя гуґенотів Генріха Бурбона із сестрою короля Маргаритою 24 серпня 1572 р., на день святого Варфоломія масово вирізали гуґенотів у Парижі.

Після Варфоломіївської ночі війна відновилася. На півдні Франції гугеноти 1576 року утворили свою державу – Конфедерацію, з окремими органами управління, податками і військом. Її очолив Генріх Наваррський.

Королем Франції після смерті Карла

IX став Генріх III (1574—1589 рр.) Загострюються суперечності між монархом і католиками. Париж відмовляється підкорятися королю. Генріх ІІІ змушений піти на союз з гугенотами.

Генріх ІІІ Валуа (1574-1589)

Генріх Гіз – глава

Католицької Ліги 1588 р. – вбитий за наказом Генріха III

Генріх III Валуа – король Франції 1589 р. –вбитий католицьким монахом-фанатиком.

Генріх Бурбон – король Наваррский – лідер гугенотів – зять французького короля. 1594 р. – коронований на французький престол

ž У цей час війна релігійна дедалі більше нагадувала боротьбу за владу, за здобуття французької корони. У 1587 році Генріх Наваррський здобув перемогу при Кутра. Водночас збільшив свій вплив Генріх Гіз.

У 1588 році проти короля повстав Париж, відбувся так званий день барикад. Генріх Гіз здобув майже повну владу, ставши фактичним королем. За Генріха III стояла лише невелика кількість міст.

У цей час відбулися засідання Генеральних штатів у Блуа. Тоді ж король віддав наказ вбити Генріха Гіза та його брата кардинала. Після цього від короля відійшли всі, крім Генріха Наваррського.

Водночас вбивством Гіза, Генріх III фактично допоміг королю Наварри, усунувши найбільш здібного й небезпечного супротивника. У 1589 році у передмісті Парижа Сен-Клу — вбито самого Генріха III. Після цього розпочинається боротьба Генріха Наваррського за корону.

У Франції встановилося безвладдя.

Дворянство і буржуазія погодилися визнати королем Генріха Наваррського. за умови прийняття ним католицизму. Генріх Наварський проголосив : «Париж вартий меси» (меса – католицький церковний обряд).

1594 р.- коронація Генріха IV.

У 1598 р. Генріх IV підписав Нантський едикт:

1.                    католицизм оголошувався панівною

релігією;

2.                    гуґенотам дозволялось вільно здійснювати свої обряди та створювати громади (окрім Парижа).

Генріх IV Бурбон (1594-1610)

1589-1610р.р

1.                     1598р.-Нантський едикт

2.                     Впорядкував фінанси держави

3.                     Зменшення податків для селян

4.                     Заборона арештовувати селян за борги

5.                     Заохочення розвитку промисловості й торгівлі

6.                     Розвиток мануфактурного виробництва

7.                     Завершив війну з Іспанією (1595-

1598)

ž  14 травня 1610 р. Генріх IV був убитий фанатиком-католиком Франсуа Равальяком.

ž

ž  Релігійні війни завершив Нантський едикт, виданий новим королем у 1598 р. Католицизм визнавався панівною релігією, але гугеноти отримали дозвіл вільно сповідувати свою віру та утворювати релігійні громади в усіх містах, крім Парижа. Вони могли обіймати будь-які державні посади. Як гарантію здійснення цієї угоди гугеноти зберігали на півдні 200 фортець із гарнізонами та 25-тисячну армію.

ž  Значення Нантського едикту полягало в тому, що він припинив релігійні війни, надав гугенотам певні громадянські права, відкривши шлях до релігійної терпимості.

ž  Загалом у Франції в період релігійних війн, що тривали 36 років, відбулося вісім воєнних конфліктів. Вони забрали багато життів, однак загальну кількість загиблих не вдалося встановити. Лише під час Варфоломіївської ночі, за різними оцінками, загинуло від кількох тисяч до десятків тисяч гугенотів.