Календарно-тематичний план з Історії України 8 клас

№з/п

Дата

Тема і зміст уроку

Зміст навчальної діяльності

Очікувані результати: у результаті пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть :знати, розуміти, уміти

Домашнє завдання

Розділ І. Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI- перша половина XVII ст.)

1

02.09

Статус українських земель у першій половині XVI ст. у складі різних держав

Статус українських земель

у складі Польського

королівства, Великого

князівства Литовського,

Руського і Жемайтійського,

Священної Римської та

Османської імперій,

Великого князівства

Московського/Московського

царства, Молдавського

князівства у першій половині

XVІ ст.

Люблінська унія 1569 р.

Державний устрій Речі

Посполитої. Договірний

характер королівської влади.

Землі Русі-України в Речі

Посполитій. Суб’єктність

українських воєводств.

Соціальна структура

населення українських

земель у XVІ – першій

половині XVII ст. (стани:

шляхта, селяни, міщани,

духовенство). Шляхетське

самоврядне судочинство. 

Литовські статути.

Селяни та їхнє

становище. Елементи

самоврядування.

Міста як простір взаємодії

різних станів, етнічних і

релігійних груп.

Господарське життя міст:

цехи, торгівля.

Конфесійне розмаїття.

Вплив Реформації і

Контрреформації на

релігійну ситуацію в

українських землях Речі

Посполитої. Кризові явища у

православній церкві в XVІ ст. Православні братства.

Берестейська унія як спроба

реформування православної

церкви. Утворення унійної

(греко-католицької) церкви.

Відновлення православної

ієрархії та реформи церкви.

Книгодрукування. Освіта.

Братські школи. Острозька

слов’яно-греко-латинська

школа. Єзуїтські колегії.

Київська (Києво-

Могилянська) колегія.

Містобудування, архітектура,

образотворче мистецтво,

література XVІ – першої

половини XVІІ ст.

Знати:

–  дати укладення Литовських статутів, створення

Пересопницького Євангелія, укладення

Люблінської унії, Берестейської церковної унії,

відновлення православної ієрархії, підписання

«Пунктів для заспокоєння руського народу»,

утворення Київської (Києво-Могилянської)

колегії;

–  територіальний поділ України на початок

XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни,

що відбулися внаслідок Люблінської унії.

Розуміти:

–  поняття «вертеп», «гравюра», «колегія»,

«полемічна література», «рента», «сеймики»,

«слов’яно-греко-латинська школа», «унійна

(греко-католицька) церква», «фільварок»,

«церковні братства»;

–  значення Люблінської унії для русько-

українського суспільства;

–  особливості організації державної влади у Речі

Посполитій;

–  основні риси політичної культури Речі

Посполитої: республіканські цінності (договірний

характер влади; право як вища цінність,

можливість суспільного діалогу);

–  місце українських земель в економічній системі

Речі Посполитої та Європи;

–  особливості магдебурзького права на

українських землях;

–  укладення Берестейської унії як спроби

православних ієрархів реформувати

православну церкву та зробити її

конкурентоспроможною;

–  значення розвитку книговидання та шкільництва

на теренах України.

Уміти:

–  розташувати в хронологічній послідовності

відомості про характерні для XVІ – першої

половини XVІІ ст. процеси політичного,

соціально-економічного, культурного та

релігійного життя на теренах України;

–  показати на карті територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративно-

територіальні зміни, що відбулися внаслідок

Люблінської унії;

–  пояснювати особливості формування уявлень

про Русь як окрему складову Речі Посполитій;

–  знаходити в історичних джерелах факти

відстоювання українською шляхтою своєї

окремішності;

–  схарактеризувати політичне, господарське та

релігійне життя на українських землях у XVІ –

першій половини XVІІ ст.;

–  розкрити цілі та напрямки діяльності

православних братств як елементів широкого

самоврядування;

–  визначити причини і наслідки укладення

Берестейської унії;

–  оцінити значення: 1) релігійної полеміки між

православними й уніатами для реформування

релігійного та культурного життя; 2) утворення

Острозької слов’яно-греко-латинської школи та

Київської (Києво-Могилянської) колегії;

–  обґрунтувати свої судження про діячів церкви і

культури XVІ – першої половини XVІІ ст.,

зокрема таких, як Василь-Костянтин

Костянтинович Острозький, Петро Могила;

–  розпізнавати та характеризувати пам’ятки

архітектури, споруджені в стилі ренесанс на

теренах сучасної України.

Ст.4-6 &1

2

09.09

Соціальна структура суспільства. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля.

Ст.6-13, &2

3

13.09

Люблінська унія 1569 року та її вплив на розвиток українського суспільства

Ст.13-19, &3

4

16.09

Криза Православної церкви у XVI ст. Пересопницьке Євангеліє. Православні братства.

Ст.20-24, &4

5

23.09

Берестейська унія та її наслідки. Реформи Петра Могили

Ст.24-67, &5

6

27.09

Культурно-освітнє життя. Книговидання.

Ст.31-37, &6

7

30.09

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVI- першої половини XVII ст.

Ст.38-48, &7

7

8

07.10

Практична робота №1. Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVI- першої половини XVII ст.

Ст. 48

9

11.10

Практична робота № 2. Досліджуємо джерела. Творимо. Робота з контурними картами

Ст.50, атлас, карти

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учениці/учні

можуть самостійно формувати судження на основі навчальних

матеріалів і адаптованих джерел (на вибір учительки/учителя): Герасим і

Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Іван Федорович, Іпатій Потій, Йов

Борецький, Йосип-Веніамін Рутський, Самійло Корецький та ін

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські

статути, Пересопницьке Євангеліє, Люблінську унію, вихід друком перших

книжок, заснування Острозької слов’яно-греко-латинської школи, Львівської

братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії тощо.

–  Позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій

українських земель у складі Речі Посполитої.

–  Виокремити у витягах з Литовських статутів норми, де втілено ідеї рівності

вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту

прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом.

–  Схарактеризувати особливості політичної культури Речі Посполитої.

–  Описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних

верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.

–  Здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ –

першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх

утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури,

образотворчого мистецтва).

10

14.10

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №1

Ст.51

Розділ ІІ. Становлення козацтва (XVI- перша половина XVII ст.)

11

21.10

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Дмитро Вишневецький. Перші січі.

Походження

українського козацтва.

Козацькі степові та

прикордонні спільноти.

Запорозька Січ.

Реєстрове козацтво.

Становлення козацького

стану.

Походи запорозьких

козаків на володіння

Кримського ханства та

Османської імперії.

Запорозько-кримський

договір 1624 р.

Участь та запорозького

реєстрового козацтва у

війнах Речі Посполитої.

Козацькі повстання.

Козаки у боротьбі за

відновлення прав

православної церкви.

Ідентичність та

політична культура

козаків.

Знати:

–  дати заснування Хортицької, Томаківської,

Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення

реєстрового козацького війська, чинності «Ординації

Війська Запорозького…»;

–  напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.;

–  факти про участь козаків у війнах Речі Посполитої.

Розуміти:

–  поняття «Великий кордон», «Великий Луг»,

«гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш»,

«козак», «козацька рада», «козацькі клейноди»,

«кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво»,

«покозачення», «політична культура», «полк»,

«сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги»,

«уходництво»;

–  передумови і розвиток козацтва до окремого

соціального стану;

–  затвердження урядом Речі Посполитої

реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок

визнання козацтва новим соціальним станом;

–  становлення козацького стану як вихідців із різних

соціальних груп із різною політичною культурою,

цінностями та життєвими стратегіями;

–  причини козацьких повстань; характер козацьких

виступів як боротьби за станові права;

–  особливості залученості козаків до релігійних

процесів у Речі Посполитій;

–  роль вихідців із шляхетського середовища, як

носіїв річпосполитської політичної культури, у

боротьбі за станові козацькі права.

Уміти:

–  розташувати в хронологічній послідовності

відомості про формування козацтва як окремого

соціального стану;

–  показати на карті об’єкти, що свідчать про

формування козацького стану;

–  схарактеризувати військово-політичну організацію

козацтва;

–  описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-

культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом;

–  визначати причини та наслідки: виникнення

козацтва і Січей; активності козацтва в морських і

суходільних походах у Кримське ханство, Османську

імперію, Московське царство; козацьких повстань

1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської,

Переяславської угод, «Ординації Війська

Запорозького…»;

Ст.54-60, &8

12

25.10

Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Козацькі  повстання кінця XVI  ст.

Ст. 60-67, &9

12

13

04.11

Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич- Сагайдачний. Хотинська війна

Ст. 67-72, & 10

14

08.11

Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст. «Ординація війська Запорозького реєстрового».

Ст. 72-78, &11

15

11.11

Практична робота№3 « Опис на основі джерел військового мистецтва, традицій та побуту козацтва».

Ст.79

16

18.11

Практична робота №4 . Досліджуємо історичні джерела. Робота з контурними картами.

Ст.79,  атлас, карти

обґрунтувати свої судження про історичних діячів,

таких як Дмитро Гуня, Дмитро Вишневецький, Іван

Сулима, Михайло Дорошенко, Павло Павлюк (Бут),

Петро Конашевич-Сагайдачний, Северин (Семерій)

Наливайко, Яків Остряниця (Острянин) (на вибір

учительки/учителя).

17

22.11

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №2

Ст.81

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування

козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру,

походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство,

участь козаків у війнах Речі Посполитої (зокрема Хотинській війні), козацькі

повстання, видання «Ординації Війська Запорозького» тощо.

–  Позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування

козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів,

Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років; центри полків

згідно з умовами Куруківської угоди).

–  Описати (на основі джерел) військове мистецтво, повсякденне життя, традиції

й побут козацтва, облаштування Січі.

Розділ III.  Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

18

25.11

Причини та початок Національно-визвольної війни. Події 1648-1649 рр.

Передумови і причини

козацької революції.

Козацько-кримський союз.

Події 1648 р.

Події 1649 р. Зміна

характеру повстання.

Зборівський договір. Події

1650–1651 рр. Битва

поблизу Берестечка і

Білоцерківський договір.

Битва поблизу Батога.

Зовнішня політика: у

пошуку союзників

(Московське царство,

Османська імперія,

Молдавське князівство,

Шведське королівство).

Українсько-московський договір 1654 р.

Гадяцька угода.

Московсько-українська

війна. Конотопська битва.

Передумови, причини і

перебіг «Руїни».

Внутрішня боротьба за

владу та впливи. Розкол

козацької держави.

Посягання Московського

царства на її суверенітет.

Спроби об’єднання

Лівобережної та

Правобережної

Гетьманщини.

Козацька Україна в

системі міжнародних

відносин.
Модель і структура

козацької держави:

територія, устрій, військо,

судочинство. Зміна

політичної еліти (зі

шляхетської на козацьку).

Соціальні групи в

середовищі козацтва.

Особливості козацького

господарювання. Правове

і соціальне становище

селянства, його категорії.

Знати:

–  хронологічні межі козацької революції середини

ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;

дати укладення Зборівської угоди, «Березневих

статей», Гадяцької угоди, Андрусівського

перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру»,

Карловицького мирного конгресу; проведення

«Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення

Чигиринських походів;

–  місця основних подій козацької революції середини

ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави.

Розуміти:

–  поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина»,

«Військо Низове Запорозьке/Запорозька Січ»,

«козацька держава», «козацька революція»,

«наказний гетьман», «Руїна», «суверенітет»;

різницю між поняттями «Військо

Запорозьке/Гетьманщина» та «Військо Запорозьке Низове/Запорозька Січ»;

–  сутність козацької революції, що зумовила

створення української козацької держави;

–  еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від

боротьби за станові права до війни за суверенну

державу;

– 

Уміти:

–  розмістити в хронологічній послідовності битви і

походи козацької революції, війн під проводом

Богдана Хмельницького та його наступників,

рішення про політичні союзи та угоди Війська

Запорозького з іншими державами; відомості про

змагання українців за зміцнення інститутів держави

і збереження державного суверенітету в період

«Руїни»;

–  показати на карті кордони української козацької

держави, основні напрямки походів і місця битв;

простежити на основі карти хід боротьби за

утвердження державного суверенітету на теренах

сучасної України;

–  розповісти про перебіг козацької революції

середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької

держави;

–  зіставити і порівняти умови Зборівського і

Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;

–  визначити передумови, причини та наслідки

козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за

суверенітет козацької держави;

–  проаналізувати відносини Війська Запорозького з

державами-сусідами, роль козацької дипломатії у

боротьбі за державність;

Ст.84-90, &12

18

19

02.12

Утворення української козацької держави - Гетьманщини

Ст.91-96, &13

20

06.12

 Події 1650-1651рр.

Ст.96-100, &14

21

09.12

Воєнно-політичні події 1652-1653 рр.

Ст. 101-104. &15

22

16.12

Міжнародні відносини. Українсько-московський договір 1654 р.

Ст.104-110, &16

23

20.12

Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.

Ст.110-114, &17

24

23.12

Практична робота №5 «Порівняльна характеристика особистих якостей, політичних позицій та військово-політичної діяльності Івана Богуна, Адама Киселя, Яреми Вишневецького»

Ст.114

24

25

13.01

Практична робота №6. Досліджуємо джерела. Робота з картами

Ст.

обґрунтувати свої судження про військово-

політичну діяльність таких історичних діячів, як

Богдан Хмельницький, Дем’ян Многогрішний, Іван

Богун, Іван Брюховецький, Іван Виговський, Іван

Самойлович, Іван Сірко, Павло Тетеря, Петро

Дорошенко, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький.

26

17.01

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №3

Ст.115

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи

козацького війська під час козацької революції та війни за суверенітет

козацької держави, політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими

державами та інше.

–  Відобразити на контурній карті перебіг козацької революції та війни за

суверенітет козацької держави, зміни її територіальних меж відповідно до

міждержавних домовленостей.

–  Розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних

позицій, військово-політичної (релігійної, культурної) діяльності Адама Кисіля,

42

Богдана Хмельницького, Данила Нечая, Дем’яна Многогрішного, Івана Богуна,

Івана Брюховецького, Івана Виговського, Івана Самойловича, Івана Сірка,

Йосифа Тукальського-Нелюбовича, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Тимоша

Хмельницького, Юрія Хмельницького та ін. (на вибір учениці/учня, вибір

обґрунтувати).

Розділ IV. Козацька Україна наприкінці 50-х років XVII- на початку XVIII ст

27

20.01

Гетьманщина за правління Івана Виговського

Юрій Немирич. Гадяцькі пакти. Конотопська битва. Переяславські статті 1659р. Слободищенський трактат. Боротьба за гетьманську булаву в Лівобережній Україні. Московські статті 1665р. Дем’ян Многогрішний. Польсько- турецька війна 1662-1676 р. Чигиринські походи 1677-1678 рр. Бахчисарайський мирний договір 1681р. «Вічний мир» 1686р.Семен Палій. Заснування слобожанських міст. Адміністративний устрій на Слобожанщині.  Козацькі антигетьманські заколоти. Іван Сірко. Гетьманщина в період

Івана Мазепи та спроба

усамостійнення. Зовнішня і внутрішня політика Івана Мазепи. Полтавська битва.

Конституція Пилипа

Орлика.  Становище

православної церкви та її

духовенства. Перехід Київської митрополії до Московського патріархату. Освіта, культура, мистецтво XVII- на початку XVIII ст.

–  Гадяцька угода як спадкоємність козацько-

шляхетського проєкту Русі – «третього» складника

Речі Посполитої;

–  «Руїну» як боротьбу різних політично-соціальних

проєктів розвитку козацької України.

Уміти:

–  розмістити в хронологічній послідовності битви і

походи козацької революції, війн під проводом

Богдана Хмельницького та його наступників,

рішення про політичні союзи та угоди Війська

Запорозького з іншими державами; відомості про

змагання українців за зміцнення інститутів держави

і збереження державного суверенітету в період

«Руїни». Розуміти:

–  поняття «Генеральна рада», «генеральна

старшина», «гетьман», «етнічна група»,

«займанщина», «козацька старшина», «політична

еліта», «полк», «Слобідська Україна», «сотня»;

–  сутність козацько-шляхетських форм державності;

–  Гетьманщину другої половини ХVII – початку

ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів

держави і збереження державного суверенітету.

Уміти:

–  показати на карті адміністративно-територіальний

устрій Гетьманщини, Слобідської України,

Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

–  схарактеризувати адміністративно-

територіальний, державний, політичний устрій,

господарське та повсякденне життя Гетьманщини,

Слобожанщини та Запорожжя (Війська

Запорозького Низового);

–  схарактеризувати нову політичну еліту – козацьку

старшину та її роль у боротьбі за збереження і

розбудову української державності.

Ст.118-123, &18

28

27.01

Розкол Гетьманщини

Ст.123- 127, &19

29

31.01

Лівобережна та Правобережна Україна у 60-70-х роках XVII ст. Петро Дорошенко.

Ст.127-133, &20

29

30

03.02

Правобережна Україна в останній чверті XVII ст.

Ст.134-137, &21

31

10.02

Заселення і розвиток Слобідської України

Ст.137-141, &22

32

14.02

Запорозьке козацтво. Іван Сірко.

141-146, Ст.&23

33

17.02

Гетьманщина за правління Івана Мазепи. Північна війна.

Ст.146-157, &24

34

24.02

Церковне життя. Освіта.

Ст.157-162, &25

35

28.02

Архітектура та образотворче мистецтво

Ст.162-168, &26

35

36

03.03

Практична робота №7. «Аналіз Гадяцької угоди»

Ст.169

37

10.03

Практична робота №8 . Досліджуємо історичне джерело, робота з картами.

Ст.169, атлас, карти

обґрунтувати свої судження про військово-

політичну діяльність таких історичних діячів, як

Богдан Хмельницький, Дем’ян Многогрішний, Іван

Богун, Іван Брюховецький, Іван Виговський, Іван

Самойлович, Іван Сірко, Павло Тетеря, Петро

Дорошенко, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький

38

14.03

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №4

Ст.171

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.  Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про гетьманування

Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій

Гетьманщини, Слобідської України, територіальні межі Запорожжя (Війська

Запорозького Низового).

–  Проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір

 учительки/учителя), Гадяцької угоди, інших міждержавних договорів;

визначити на цій основі устрій української козацької держави, порядок її

взаємин із Московським царством, Річчю Посполитою, Кримським ханством,

Османською імперією, Молдавським, Трансильванським князівствами, іншими

державами та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував

права і вольності козацького стану, суверенітет Гетьманщини.

–  Дослідити уривки з листувань українських гетьманів із володарями іноземних

держав та з гетьманських універсалів як історичні джерела.

–  Написати біографічну розвідку про гетьманські й старшинські родини, зокрема

про їхніх представниць Гелену Чаплинську, Ганну Сомко, Ганну Золотаренко

(на вибір учительки/учителя).

–  Дослідити, послуговуючись доступними ресурсами, тогочасні портрети

гетьманів та представників козацької еліти як джерела з історії старшинського

побуту.

Розділ V. Українські землі в 20-90-х роках XVIII ст.

39

17.03

Імперський наступ на автономію Гетьманщини

Правління Івана Скоропадського. Перша Малоросійська колегія. Реформи Павла Полуботка. Спроба

реформування

Гетьманщини за

урядування Данила

Апостола і Кирила

Розумовського. Остаточна

ліквідація Росією політичної

та адміністративної

автономії Гетьманщини і

Слобідської України.

Ліквідація Росією

Запорозької Січі. Нова (Підпільненська) Січ. Причина знищення Нової Січі. Наслідки російсько-турецьких воєн.  Опришківський

рух. Гайдамаки. Коліївщина. Поділи Речі Посполитої. Західно-українські території у XVIII ст.

Конфесійне питання як привід для Російської

імперії втрутитись у

політичне життя Речі

Посполитої (шляхетські

конфедерації та

«Коліївщина»). Греко-

католицька церква як

ресурс української

ідентичності.

Розвиток української освіти і

культури другої половини

ХVІІ – ХVІІІ ст.

Розуміти:

–  поняття «академія», «гайдамаки», «козацьке

бароко», «козацькі літописи», «Кам’янська Січ»,

«Коліївщина», «куруци», «Нова (Підпільненська)

Січ», «Олешківська Січ», «опришки», «Пакти та

конституції законів і вольностей Війська

Запорозького» Нові геополітичні реалії XVIII ст.;

–  основні етапи ліквідації Російською імперією

суверенітету козацької держави;

–  наслідки втручання російського уряду в

управління Гетьманщиною за Першої і Другої

малоросійських колегій та «Правління гетьманського уряду»;

–  особливості: 1) втягнення Гетьманщини у події

Північної війни та міжнародних відносин початку –

середини XVIII ст.; 2) становища Кримського

ханства і наслідки втрати його державності;

–  колонізацію Росією Півдня України як знищення,

привласнення, використання вже існуючої на тих

землях козацької, кримськотатарської, османської

інфраструктури, господарства, здобутків;

–  внесок Києво-Могилянської колегії (академії) в

розвиток освіти;

–  особливості розвитку культури періоду

«козацького бароко».

Уміти:

–  розташувати в хронологічній послідовності

події, що засвідчують наступ на українську

державність з боку Російської імперії;

–  показати на карті території Гетьманщини, Нової

Січі, полків Слобідської України, українські землі,

які потрапили до складу Російської імперії та

Австрійської держави внаслідок російсько-

турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства,

поділів Речі Посполитої; райони розгортання

опришківського та гайдамацького рухів;

–  схарактеризувати політику Російської імперії й

Австрійської держави щодо українських земель;

–  встановити причини і наслідки скасування

гетьманства, ліквідації Запорозької Січі,

приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та

Кримського ханства до Росії; опришківського та

гайдамацького рухів;

–  обґрунтувати свої судження про діяльність

козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків

селянських виступів, діячів культури другої

половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

–  упізнавати та характеризувати пам’ятки

української культури другої половини ХVІІ –

ХVІІІ ст.

Ст.174-177, &27

40

31.03

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

Ст.178-182. &28

40

41

07.04

Південна Україна. Ліквідація Запорозької Січі.

Ст.182-190, &29

42

11.04

Правобережна і Західна Україна в другій половині XVIII ст.

Ст.191-198, &30

43

14.04

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода.

Ст.198-201, &31

44

21.04

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика.

Ст.202-205, &32

45

25.04

Практична робота №9 « Козацькі літописи XVII - XVIII ст. як історичні джерела» . Робота з картами.

Ст.207

Ст.207, атлас, карти

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні/учениці

можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів

і адаптованих джерел: гетьмани Данило Апостол, Іван Мазепа, Іван

Скоропадський, Кирило Розумовський, Павло Полуботок, Пилип Орлик,

Семен Палій; кошові отамани Кость Гордієнко, Петро Калнишевський;

керівники збройних виступів Іван Гонта, Максим Залізняк, Олекса Довбуш;

діячі культури Григорій Сковорода, Паїсій Величковський, Феофан

Прокопович та інші (на розсуд учительки/учителя)

46

28.04

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №5

Ст.210

Завдання для практичних робіт.

–  Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про гетьманування

 Івана Скоропадського, Павла Полуботка,

Данила Апостола, Кирила Розумовського, рух опришків, Коліївщину, остаточну

ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі

Посполитої, надання Києво-Могилянській колегії статусу академії, заснування

45

та відновлення діяльності Львівського університету інше (на розсуд

учительки/учителя).

–  Позначити на контурній карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків

Слобідської України, землі України, які потрапили до складу Російської імперії

та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації

Кримського ханства, поділів Речі Посполитої.

–  Визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи

та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти

суверенітет козацької держави.

–  Проаналізувати основні напрямки діяльності Пилипа Орлика і «мазепинців» у

еміграції.

–  Скласти порівняльно-хронологічну таблицю з назвами населених пунктів

Півдня України, яким змінили найменування в результаті анексії Росією.

–  Написати есе про Марину Мокієвську, Анастасію Скоропадську, Наталію

Розумиху (Розумовську) – видатних «старшинок», які доклалися до політичного

і культурного життя Гетьманщини (на розсуд учительки/учителя або

учениці/учня).

–  Здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України/рідного

краю періоду бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували

автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого

мистецтва).

 Розділ VI. Історія України в контексті епохи раннього нового часу

47

05.05

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України XVI- XVIII ст.

Особливості суспільно-

політичного життя України

ХVІ – ХVІІІ ст. Здобутки

українського суспільства.

Внесок України у

формування європейської

цивілізації.

Розуміти:

–  взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів

господарського, соціального, політичного і

культурного життя козацької України та

європейських суспільств.

Уміти:

–  встановити цивілізаційні здобутки українського

суспільства Ранньомодерної доби;

–  визначити внесок українського суспільства ХVІ –

ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну

спадщину;

–  зіставляти і порівнювати типові процеси і явища

європейської та української історії Раннього Нового

часу;

–  оцінити роль козацтва в історії України

Ст. 213-215, &33

48

09.05

Внесок України у формування Європейської цивілізації

Ст. 216-219, &34

49

12.05

Практична робота 10. Робота з картами

Орієнтовне завдання для практичних і творчих робіт.

–  На підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої

хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати

висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних,

господарських і культурних процесах.

50

19.05

Узагальнення і тематичний контроль (тест) №6

51

23.05

Представлення проєктів

52

26.05

Урок резерву.