Калейдоскоп українських традицій

                               

 

 

 

 

 

 

   

Калейдоскоп

  українських традицій

Виховний захід

для учнів початкової ланки

(3 - 4 класи)

                                                                                      

 

 

 

 

 

 

                                                                                      

Ідея заходу. Збереження традицій можливе тільки через активне спілкування з народним мистецтвом.

Мета заходу. Розвивати пізнавальну активність учнів, прагнення якомога глибше вивчати історичну спадщину своєї держави через залучення додаткової літератури, інтернет-ресурсів, активне спілкування; допомогти відчути мову, культуру, етнос народу; активізувати цілеспрямований процес виховання національної свідомості патріота з активною позицією, викликати бажання зберегти духовний набуток для наступного покоління і бути гідним представником своєї нації.

Учасники: учні початкової ланки

Обладнання. Проектор, презентація «Калейдоскоп українських традицій», відео «Діти України» Світлани Весни, звуки метронома, свічка пам’яті, мелодія (мінус) до «Пісні про рушник». Святково прибраний клас, який передає інтер’єр українського побуту, посередині застелений вишитою скатертиною стіл.  На дошці - карта України, мирне сонечко, голуби. Учні в українських костюмах об’єднані у 4 групи («Родинне вогнище», «Моя мама вишивала», «Мова наша солов’їна», «Козацькому роду нема переводу») і мають на столах тематичні атрибути та заготовлене червоне сердечко, яким представники груп прикрасять карту України наприкінці заходу. Блюда української кухні, заздалегідь підготовлені батьками.

Сценарій заходу

(Титульний слайд 1) (У святково прибраному класі зібрались гості: діти в українських національних костюмах, батьки, вчителі. Дорогих гостей зустрічають троє дівчат з запашним короваєм на вишитому рушникові).

(Слайд 2) 1 учениця:

Я чую твій голос! Пшеничний твій колос

У душу мені засіває зерно.

Моя Україно, білявко-хатино,

Пізнати тебе мені щастя дано.          

2 учениця:

У нас на Вкраїні здавна

Є традиція славна:

Хліб святий з любов’ю замісити        

І ним щедро гостей пригостити!                                       

3 учениця:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро!          

Стрічаємо з хлібом любов’ю та миром! (Підносять гостям хліб)  

Учитель: Народна мудрість мовить, що той, хто не знає й не пам’ятає коренів свого народу, назавжди приречений бути нещасним. Тому сьогодні ми всі зібралися тут, щоб пригадати наше минуле, доторкнутися до живих і прекрасних сторінок нашого роду, нашого українського народу.

(Слайд 3) Представники 1 групи «Родинне вогнище»

1-й учень: Свята, рідна, добра, мила… . Святе слово – рідна мати… Ні один дім, ні одна сім’я не обходяться без тепла і ласки, її очей, щирої і завзятої праці, її рук, що створюють лад у домі.

2-й учень: Мати - берегиня роду, домашнього вогнища. Саме на її ніжних тендітних плечах тримається сім’я.    А її колискова заколисує навіть найвередливішу дитину  (Учні 1 групи співають колискову)

Колискова

Котику сіренький,

Котику біленький,

Котку волохатий,

Не ходи по хаті,

Не ходи по хаті,

Не буди дитяти.

Дитя буде спати,

Котик — воркотати.

Ой на кота воркота,

На дитину дрімота.

А-а-а-а! А-а-а-а!

Учитель:  Звичайно, для кожної дитини  її мама найкраща! Мабуть, тому, що вона дала їй життя. І до останньої хвилини, доки битиметься її серце, мати переживатиме за свою дитину, а дитина хвилюватиметься за матусю. Всім українським матерям ми присвячуємо «Молитву за маму» Романа Завадовича (Учні  виходять на сцену, розповідають вірш і дарують квіти жінкам)

                                                  Молитва

1-й учень: Є в мене найкраща на світі матуся,

За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

 

2-й учень: Молюся устами, молюся серденьком

До Тебе, небесна Ісусова Ненько.

 

3-й учень: Благаю у Тебе дрібними словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

 

4-й учень: Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров'я, рукам подай силу,

 

5-й учень Щоб вивела діток у світ та й у люди,

Щоб ними раділа-пишалась усюди.

 

Учні разом: За це я складаю в молитві долоні

 До Тебе, Царице, на соняшнім троні.

(Усім матусям і жінкам, що присутні в класі, діти дарують квіти)

(Слайд 4) Учитель: А чи можна уявити собі нашу славну Україну без маминої вишиванки та вишитого рушника?

Представники 2 групи «Моя мама вишивала»

1-й учень: З давніх-давен у нас в Україні вишитий рушник - окраса оселі  і помічник, оберег від лиха. У щасливі та сумні миті життя рушник завжди був поруч.

2-й учень: На весільному рушникові стояли молодята, коли брали шлюб, з ними зустрічали дорогих гостей, з ним проводжали хлопців до війська, на нього клали новонароджене маля, прикрашали образи, з ними у далеку дорогу мати виряджала сина.

Учитель: Прослухайте у виконанні учнів нашого класу «Пісню про рушник» на слова Василя Симоненка. (В руках учні тримають стародавні рушники, які дбайливо зберігаються у «бабусиній скрині»).

 (Слайд 5, активувати дзвіночок)  

                              Пісня про рушник

 Рідна мати моя, ти ночей не доспала

 І водила мене у поля край села,

 І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

 І рушник вишиваний на щастя дала.

 І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

 І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Учитель: А яка ж нація, який народ житиме без рідної мови?

Представники 3 групи «Мова наша солов’їна»

1-й учень: Мова – душа народу. Наша мова – українська. Для нас, українців, вона найкраща, бо наша.

2-й учень: А ще її називають і чарівною, і солов’їною, і казковою, і милозвучною, і калиновою, і вишневою… Тому, не дивно, що сьогодні ми шануємо і нашу рідну українську мову…

Учитель.  Будемо сподіватися, що любов та повага до рідної мови у нас у всіх щира і відверта, а не така, як у героя гуморески Павла Глазового  «Кухлик» (Учень читає гумореску зі сцени)

Павло Глазовий  «Кухлик»

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші — не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: — Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця: — Што? Чєво?

Я не панімаю.

— Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

— Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови:

— В Україні живете

Й не знаєте мови...

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

— У мєня єсть свой язик,

Ні к чєму мне мова.

І сказав їй мудрий дід:

— Цим пишатися не слід,

Бо така сама біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика —

І не знає мови!

(Слайд 6) Учитель: Україна! Край наш рідний! Від скіфів, від часів Київської Русі та Запорізької Січі бере витоки наш родовід. Віками наш народ протистояв ворогам, виховував своє прагнення до свободи та незалежності, гартував свою силу і волю, щоб боронити рідну землю.

Представники 4 групи «Козацькому роду нема переводу»

1-й учень: Символом незламної волі та могутності України до наших часів є козацтво. Цей період  тривав майже триста років. Вважають, що слово «козак» походить від слова «коза».

2-й учень: Козаки були спритні, як кози, вдягалися в казячі кожухи. Можливо, слово «кайзак» означає «вільний чоловік». В запорізьких козаків було 265 островів.

3-й учень: Найбільший острів називався Січ. Там козаки жили постійно, вчилися, готувалися до воєнних походів. Січчю командував кошовий, його всі називали батьком.

4-й учень: Козаки мали свої звичаї. Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити три роки у старшого козака. Коли навчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю.

ІНСЦЕНІВКА «НОВОБРАНЕЦЬ»

(Ворожка йде назустріч хлопцю, в якого вузлик і палиця. Він одягнений у козацький одяг.)

Ворожка. Куди йдеш, хлопче?

Хлопець. Та й сам не знаю. Іду кращої долі шукати.

Ворожка. Давай поворожу, всю правду розкажу. Давай руку! Буде тобі, козаченьку, аж три доріженьки вкупі: перша – в Рим, друга – в Крим, а третя – на Запоріжжя. Щасти козакові, Боже!

Хлопець. Піду, мабуть на Запоріжжя. (Звертається до отамана, який щойно вийшов.) Пане отамане, прийміть до гурту. (Низько вклоняється, знявши шапку.)

Отаман. Христитися вмієш?

Хлопець. Умію.

Отаман. «Отче наш» знаєш?

Хлопець. Знаю.

Отаман. Шаблю в руках тримати вмієш?

Хлопець. Умію.

Отаман. Закони козацькі сповняти будеш?

Хлопець. Буду.

Отаман. Тоді приймаємо тебе до козацького гурту.

(Слайд 7) 5-й учень: Козаки вранці їли соломаху. Це затірка, заправлена салом чи олією. Після сніданку вони молилися. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом йшли козаки обідати.

6-й учень: Серед улюблених страв козаків були варена або печена риба, вареники, куліш, тетеря (юшка з житнього борошна). (На стіл подають дівчата страви)

(Слайд 8) 7-й учень: У козацькому війську завжди були козаки, які грали на кобзі. Кобзу брали у військовий похід. Часто козаки, втративши зір у бою, ставали професіональними кобзарями.

Учитель: Послухайте  пісню кобзаря (лунає пісня кобзаря) і відчуйте українську душу (активувати дзвіночок)

Учитель. Тисячі українців віддають життя за те, щоб Україна була вільною. незалежною. Братство, рівність, воля – ось чого завжди прагнув український народ. Україна  мужньо витримала голодомори, війни і вийшла на шлях оновлення. Але й сьогодні важкі хмари насунули на нашу землю. Відважні патріоти, нащадки козацького роду, продовжують боротьбу за волю та незалежність. (Заготовлене сердечко приклеює на карту України на дошці)

Представник 1 групи:

О, Боже єдиний, здійсни нашу мрію,

не діли нашу землю на західну й східну. (Заготовлене сердечко приклеює на карту України на дошці)

Представник 2 групи:

Бо всі ми єдині, усі ми сім’я,

У всіх нас одна Батьківщина, одна. (Заготовлене сердечко приклеює на карту України на дошці)

Представник 3 групи:

Одна і єдина, як вічна любов,

За неї ще пращури лили свою кров. (Заготовлене сердечко приклеює на карту України на дошці)

Представник 4 групи:

За волю, за єдність боролись вони,

Щоб в вольній країні ми з вами жили. (Заготовлене сердечко приклеює на карту України на дошці)

Учитель: Низький уклін  героям – захисникам і захисницям нашої країни, які боронили і продовжують захищати нашу рідну землю ціною власного життя. Хай палають свічки пам’яті про загиблих героїв у наших серцях (учитель запалює свічку пам’яті). (Слайд 9)  Хвилиною мовчання вшануємо світлу пам’ять... (Лунає звук метронома – активувати дзвіночок)

Учитель: Батьківщину, як і матір, друга і долю не вибирають. Нам судилося народитися і жити в Україні. Не забувайте, діти, своїх традицій, своєї історії, мови, пісні, матері.

(Слайд 10) Учень:

Рости, українська дитино,

На щастя, на радість батькам,

На вірність своїй Україні,

На гордість і честь землякам.

(Слайд 11 ) Учень:

Рости, українська дитино,

Під прапором Сонця і Неба.

Люби як життя Україну!

Люби її більше за себе.

Учитель: Бережіть свою Батьківщину, бо вона одна така на цілий світ…

Пам’ятайте, що козацькому роду нема переводу! Знайте, що «Вітчизна починається з кожного, з вас…» (Слайд 12 - перегляд відео «Діти України» Світлани Весни https://youtu.be/UjG5cgPRrB8)

(Слайд 13) Учитель: І за давньою українською традицією пригощайтеся, шановні гості, національними козацькими стравами, відчуйте смак історії. (Діти, батьки, гості пригощаються варениками, картоплею, пиріжками пампушками тощо)

Використані джерела

1. Інтернетресурс https://kozaku.in.ua/statt-pro-kozakv/98-pro-kozakv-dlia-dtey.html
2. Дмитренко М. К. Уроки з народознавства. – К., 1995.
3. Дума про козака - бандуриста (Старовинна козацька пісня) https://www.youtube.com/watch?v=6oGUTBTkK7Q
4. «Пісня про рушник» (мінус) на слова Василя Симоненка.  https://zvyki.com/song/22525485/m_nus_-_P_snya_pro_rushnik/
5. Відео «Діти України» Світлани Весни https://youtu.be/UjG5cgPRrB8