За розвіданими запасами кам’яного вугілля (понад 54 млрд т) Україна посідає 2-е місце в Європі та 7-е у світі. Основні його запаси сконцентровані у Донецькому басейні (Донбасі), що розташований на сході країни. Там є різні види кам'яного вугілля: енергетичне, антрацит (який має найбільшу теплотворну здатність), коксівне (що служить паливом для металургійної промисловості). Вугілля в басейні залягає сотнями пластів.
Однак внаслідок тривалої експлуатації (з кінця XVIII ст.) найбільш потужні і доступні вугільні пласти вже вироблені. Нині пласти залягають на великій глибині (до 1 200 м), мають малу потужність (0,5 – 2 м), великий кут похилу і велику газоносність. Тому видобуток вугілля в багатьох частинах Донбасу (здебільшого Донецька і Луганська області) стає невигідним і небезпечним. Певні перспективи розвитку вуглевидобутку має Західний Донбас (Дніпропетровська область).
Порівняно невеликі запаси кам’яного вугілля зосереджені у Львівсько-Волинському басейні, який розташований на заході України на межі Львівської і Волинської областей. Вуглевидобуток там почали в середині XX ст. Вугілля залягає на глибині 300 – 700 м в нечисленних і малопотужних пластах, має підвищену зольність і вологість. Воно використовується здебільшого у західному регіоні країни як енергетичне і побутове паливо.
Поклади бурого вугілля зосереджені в основному в Дніпровському басейні, родовища якого розкидані в Житомирській, Черкаській, Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Найбільшим є Олександрійське родовище. Вугілля там залягає близько до поверхні, а тому видобувається відкритим способом. Його як паливо використовують ТЕС і місцеве населення. Невеликі родовища бурого вугілля є в Придністров'ї, Передкарпатті і Закарпатті, однак розробка їх припинена.