Карантинний бур’ян - амброзія полинолиста: сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку

Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 30

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

 

 

 

 

 

 

 

 

Карантинний бур’ян - амброзія полинолиста:

сучасний стан, проблеми і

перспективи розвитку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Науковий керівник        вчитель хімії , біології та основ екології  Кожевник               Альона Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кіровоград – 2017 - 2018 р.

 

 

Анотація

 

Амброзія полинолиста є одним з найнебезпечніших карантинних бур'янів. Проблема її розповсюдження набула глобального характеру — вона поширена на всіх континентах. Збільшуючись, вогнища цього бур'яну не тільки пригнічують розвиток сільськогосподарських культур, але й спричиняють алергійні захворювання людей у період цвітіння.

Тому ця проблема в наш час є актуальною, і ми запропонували заходи боротьби з цим карантинним бур’яном, підлягає загальній комплексній системі боротьбі з бур’янами в культурних посівах.

Система заходів, як складова частина загального агротехнічного комплексу прийомів по вирощуванню сільськогосподарських  культур, передбачає застосування різних методів: карантинні, агротехнічні, механічні та хімічні заходи.

Вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною треба усім разом: санепідемстанції, екологічній службі, адміністративно-технічній інспекції, квартальним комітетам, підприємствам, навчальним закладам, громадськості.

Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок у своїй оселі.

 

 

"Розкішний кущ" амброзії...

 

 

 

 

 

Вступ

 

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.) – один із найбільш небезпечних в Україні карантинних бур’янів-алергенів, який за 75 років (занесений у 1925р.) пройшов усі етапи експансії: первинного проникнення, розселення та наступної натуралізації. Зараз вона засмічує 19-ть степових і лісостепових областей нашої країни. На Полтавщині амброзія полинолиста поширена у 34 населених пунктах і засмічує значну площу ріллі та необроблюваних земель. На Кіровоградщині  вона розповсюджена по всіх областях .

Унаслідок надмірного висушування та виснаження ґрунту (коренева система бур’яну проникає в землю на глибину до 4м) урожайність польових культур суцільного способу посіву знижується при конкуренції з ним на 25-40%, а просапних - на 40-60% і більше. Хоча вміст насіння амброзії полинолистої у потенціальній засміченості ґрунту під посівами провідних культур на сьогодні в умовах лівобережного Лісостепу України не перевищує 7-10%, на лікування захворювань населення від амброзієвого полінозу Кіровоградська  область витрачає щорічно понад 2 млн. гривень.

У надземній біомасі амброзії міститься від 0,07 до 0,15% гірких речовин і ефірних масел, через що попадання її в корм дійних корів надає молоку та молочним продуктам неприємного запаху й гіркого присмаку. Транспіраційний коефіцієнт амброзії полинолистої у два рази вищий, ніж в озимої пшениці й у 3 рази - кукурудзи. Завдяки цим та іншим біологічним особливостям вона здатна витісняти й пригнічувати інші види як культурних, так і дикорослих рослин.

 

 

Мета і завдання програми.

Основною  метою цієї програми є :

 

• Проведення комплексу заходів з ліквідації амброзії полинолистої;
• Визначення основних напрямків для стабілізації та ліквідації карантинного буряну на території мікрорайону Кущівки;
• Привернути увагу до проблеми розповсюдження цього буряну, як біологічного об’єкту, що спричиняє тяжкі алергічні захворювання людей;
• Навчити безпечного поводження при зустрічі з зеленим агресором;
• Дослідження земельних ділянок мікрорайону, на виявлення амброзії, що відбиває погіршення екології.

 

 

Об’єкт дослідження.  Виявлення особливостей росту, розвитку та шкодючості амброзії полинолистої в агроценозах польових культур із різною конкурентною здатністю біологічного пригнічення бур’янів.

 

Предмет дослідження.  Карантинний бур’ян - алерген амброзія полинолиста та заходи контролювання її в посівах провідних польових культур, які вирощують на чорноземах типових глибоких лівобережного Лісостепу.

 

Методи дослідження.  Для досягнення поставленої мети користувалися польовим і лабораторним методами. В агроценозах польових культур вивчали вплив інтегрованих заходів боротьби з амброзією полинолистою на забур’яненість посівів із різним рівнем енергоємності освітленості в нижньому ярусі стеблостою. Лабораторними методами (фізичними, фізико-хімічними, хімічними) досліджували зразки ґрунту і рослин.

 

 

Основні завдання програми:

 

• Привернути увагу населення та громадськості до проблеми, пов’язаної із засміченням земель карантинним бур’яном;
• Провести карантинні заходи з ліквідації карантинного буряну – амброзії полинолистої у садах, скверах, парках, на узбіччі доріг тощо;
• Забезпечити знищення зеленого агресора силами землевласників та землекористувачів;
• Провести боротьбу з амброзією шляхом одночасного застосування агротехнічних, хімічних та механічних методів;
• Провести семінари та практичні заняття з місцевими органами самоорганізації населення, КРЕПами, ЖЕКами;
• Покласти відповідальність за виконання та проведення карантинних заходів проти амброзії полинолистої на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності

     на посадових осіб та громадян;

•     Провести ознайомлення з карантинним бур’яном у навчальних закладах : школах, гімназіях, ліцеях, технікумах.
•     Вивчити особливості органогенезу амброзії полинолистої, пилкоутворюючу здатність, насіннєву продуктивність та її шкодочинність у посівах культурних рослин із різною конкурентною здатністю - визначити забур’яненість посівів цих культур і потенціальну засміченість ґрунту насінням амброзії полинолистої та інших бур’янів в залежності від умов вирощування;
•     Обґрунтувати заходи інтегрованої боротьби з амброзією полинолистою в посівах  культурних рослин з урахуванням їх фітоценотичної здатності до пригнічення бур’янів;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основний зміст роботи

 

Царство:	Рослини  Plantae
Відділ:	Покритонасінні Magnoliophyta
Клас:	Дводольні Magnoliopsida
Підклас:	Астериди Asteridae
Ряд:	Айстроцвіті Asterales
Родина:	Айстрові Asteraceae
Підродина:	Айстриди Asteroideae
Триба:	Геліанти Heliantheae
Рід:	Амброзія (Ambrosia)
Вид:	Амброзія полинолиста (A. artemisiifolia)

 

 

Характеристика

 

Амброзія полинолиста — однорічна яра рослина заввишки 20 - 180 (250) см, з міцною кореневою системою, яка проникає в грунт до 4 метрів, зневоднюючи і виснажуючи його. При середній густоті рослина забирає з одного гектару землі до 2 тис. тонн води. З кожним роком амброзія поширюється на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу і заглушує культурні посіви.

 За зовнішнім виглядом схожа на коноплю, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва полинолиста). Стебло і листя опушене. Амброзія  — однодомна рослина, має одностатеві чоловічі жіночі квітки, зібрані в колосоподібні суцвіття на вершинах гілок, кошики з жіночими квітками розміщені в пазухах верхніх листків. Вся рослина сіруватого кольору від густого щетинистого опушення. Росте в посівах різних культурних рослин. А також по шляхах, біля будинків та смітників, на пустищах, старих кладовищах, відвалах різних порід, залізничних насипах, у місцях, де порушений грунтовий та рослинний покрив (новобудови, довгобудови) або завезено новий грунт з інших місць, у долинах річок тощо. Захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, занедбані газони.

Діапазон пристосування цієї рослини дуже великий, а людина своєю недбалістю та безгосподарністю створює найсприятливіши умови для інтенсивного її розмноження.

Амброзія (Ambrosia)відноситься до ряду однорічних і багаторічних трав’янистих рослин, рідше напівкущів родини Складноцвіті і налічує 30 видів. Поширена переважно в Америці, деякі види занесені до інших регіонів, зокрема в Європу. В Україні один вид - Амброзія полинолиста (A. artemisiifolia)потрапив з Північної Америки, який був вперше виявлений в 1925 році.

 Розрізняють дві форми амброзії:

•                                            сірувата з червонуватими стеблами і дуже опушеними суцвіттями;
•                                            зелена, розсіяноопушена.

Розмноження

Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні – вересні, легко обсипається, засмічуючи грунт. Одна добре розвинута рослина може дати до 100 тисяч зернят. Схожість зберігає до 10 - 15 років, при сприятливих умовах до 30 - 50 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур'яненні культурні рослини гинуть...У кінці квітня – на початку травня насіння дружно проростає. Добре розвинені рослини можуть давати по 30—40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тисяч. Амброзія, як чужинка, не має природних ворогів (тварини амброзію не їдять) і відзначається великою біологічною активністю. Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культури, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі.

Спостерігаючи за амброзією можна сказати, що вона справжній „зелений агресор”. Успішно витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини, які прикрашають ландшафт.

 

 

 

 

 

 

Екологічні умови

Температура проростання - мінімальна +6...+8°, оптимальна +20...+22 максимальна +30...+32°.

 

Поширення в Україні

За останні роки відбувся бурхливий процес поширення амброзії в різних областях України, і, як наслідок, масові захворювання населення на алергію. Для багатьох регіонів це стало проблемою державного рівня.

 

У 2005 році в Україні площа, заселена амброзією полинолистої збільшилась на 47 178,163 га. Збільшення заражених площ відбулось в 14 областях та в АР Крим. Значно розповсюдилась в АР Крим — на 1 108,96 га, Донецькій області — на 30 362,66 га, Луганській області — 7 205,17 га, Миколаївській області — 2 671,27 га а також Одеській, Харківській, Черкаській, Чернівецькій областях,  Це було пов'язано з розширенням кордонів старих вогнищ та сприятливими погодними умовами.

Зменшення площі зростання рослини на 21,5 га відмічено лише в місті Київ.

Станом на 01.01.2006 року Амброзія полинолиста зареєстрована в АР Крим та 22 областях України, крім Волинської та Івано-Франківської. Загальна площа зайнята рослиною складає 1 328 377,863 га.

У 2009 році Амброзія полинолиста виявлена у м. Івано-Франківську

Розповсюджується амброзія з неочищеним насіннєвим матеріалом, шротом, транспортними засобами.

 

Алергенність

Цвіте амброзія з середини серпня до кінця жовтня. Під час цвітіння ця рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алергію (підвищення температури, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршує зір і може викликати набряк легенів), медики називають це амброзійним полінозом або сінною пропасницєю. Слід додати, що у цей період від її пилку страждають астматики, у яких загострюються приступи бронхіальної астми.

Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів тощо. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід — триматися подалі від амброзії полинолистої поки вона квітує. Потрібно відмовитись від прогулянок за містом, по можливості не виходити з дому у спеку та у вітряну погоду. Для прогулянок краще вибирати похмурі та дощові дні. Натягнути на вікна марлеві сітки, постійно їх змочувати та міняти кілька разів на день. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. При поверненні додому рекомендується прийняти душ, промивати ніс та очі.

Як позбавитись алергії?

 

На жаль, лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале й тяжке, а часом і безрезультатне. Але можливо знизити загальне антигенне навантаження пилковими алергенами, а саме:

— обмежити перебування на вулиці у суху жарку погоду та ранкові години, так як концентрація пилкових алергенів найбільш висока в цей час, намагатись гуляти в безвітряну погоду, після дощу;

— після повернення з вулиці змінити одяг, прийняти душ, прополоскати ротову порожнину, промити очі;

— користуватись зволожувачами та очисниками повітря, що вловлюють пилок рослин в приміщенні;

— на роботі та вдома по можливості не відчиняти вікна, особливо в ранні години та бажано до раннього вечора, провітрювати приміщення в нічний час, щоденно проводити вологе прибирання;

— уникати виїздів на природу, де в даний час висока концентрація пилкових алергенів;

— виключити паління — як активне, так і пасивне;

— рекомендувати виїзд в інші кліматичні зони в період цвітіння рослин;

— уникати контакту зі спорідненими рослинними алергенами (герань, примула, жасмін, лаванда, бузок, конвалія, роза, фіалка тощо), харчовими продуктами (мед, олія, цитрусові, диня, халва, банани) та фітопрепаратами, так як споживання їх всередину чи місцево може привести до загострення полінозу. Остерігайтесь ліків та косметики, до складу яких входить пилок.

Екологія

Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати бур'яни та культурні рослини. На утворення 1 тонни сухої речовини Амброзії полинолистої відбирається з ґрунту 950 тонн води, вдвічі більше, ніж пшениця, в втричі, — ніж кукурудза, в 4 рази — ніж сорго. При густоті до 20 рослин на кв .метрі виноситься з ґрунту 135 кг/га азоту,40 кг/га фосфору, 157 кг/га калію, що в два-три рази більше, ніж пшеницею та кукурудзою. За середньої забур'яненості Амброзією урожай соняшнику знижується на 40 %, кукурудзи — 35 %.

Тому Міністерством аграрної політики розроблена концепція з ліквідації амброзії полинолистої на теріторії України протягом 2005 - 2010 років, а травень визначено мімяцем загально – державного обмеження чисельності та ліквідації амброзії полинолистої.

За сприятливих умов амброзія досягає 2 метрів висоти, щільність сходів може досягти до 5—7 тис. шт, а фітомаса — до 10 тонн на гектар.

Поряд з високою конкурентноздатністю і пригніченням с/г культур, амброзія полинолиста містить ряд гірких речовин, погіршуючи смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні рослин коровами.

 

Чи існує природній ворог амброзії полинолистої?

У амброзії полинолистої довгий час не існувало природного ворога. І лише влітку 2005 року агрономи - епітомологи на одному з полів Куйбишевського району Запорізької області звернули увагу на зарості амброзії з об’їденим листям. Співробітники інспекції з карантину рослин у Запорізькій області вперше побачили жука-листоїда, який живився виключно стеблами та листками амброзії полинолистої.

Амброзієвий листоїд – це жук невеликих розмірів, коричневого кольору з зеленим відтінком, на фоні світлих надкрилків – дві поздовжні темні смужки. З історії відомо, що в Росію листоїда завіз у 1978 році з Канади та США, вчений - зоолог Олег Ковальов. У 80-х роках, Амбросієвого листоїда (всього 6 тисяч особин) було завезено на поля Запорізької та Донецької області з Ставропольського краю.

Двадцять п’ять років амброзієвий листоїд себе ніяк не проявляв. Відбувалася адаптація жука до умов середовища.

Вчені вважають, що листоїди розмножуються хвилеподібно, на вузькій ділянці  - до 50 тисяч особин на 1 квадратний метр. Багаточисельні трави  створюють їм сприятливі умови. Зараз формується популяція другої хвилі амброзієвого листоїда.

Щоб знищити амброзію, що займає один квадратний метр, необхідно від 200 до 400 особин. За рік у Амбросієвого листоїда з’являється два покоління: перше – в кінці липня – початку серпня, а друге – в вересні. За сезон самка відкладає від 100 до 1000 яєць. Зимують листоїди в ґрунті, на глибині 5 см.

Та поки амброзієвий листоїд не спішить допомагати боротися з бур’яном. Тому необхідно дотримуватися тих  рекомендацій, які ви почули на уроці і вести активну боротьбу з цим зеленим агресором.

 

                         

Цей листоїд - близький родич колорадського жука: вони відносяться не тільки до одного сімейства і до однієї підродини, але і до однієї трібе (Chrysomelidae: Chrysomelinae: Doryphorini). Обидва види потрапили до нас з Америки. Але на цьому їх схожість аканчиваєтся.Колорадский жук був завезений в Европу випадково і став одним із страшних шкідників, нанісши за роки свого вторгнення мільярдні збитки в цілій низці країн. Амброзієвий листоїд був привезений до нас О.В.Ковальовим спеціально для боротьби з амброзією - злісним бур'яном, що теж потрапив до нас з Америки. В ході 40-річної історії інтродукції цього вигляду він став одним з найзнаменитіших корисних жуків Росії і конкурує в цьому відношенні з семиточковим сонечком. Перший випуск (1500 особин) був здійснений в околицях Ставрополя в 1978 році, вже в 1981 р. чисельність популяції листоїда досягла значних розмірів, а до 1983 р. фітофаг практично знищив амброзію на досвідченій ділянці і почав розселятися по навколишніх полях. Цей початковий період інтродукції носив характер «екологічного вибуху»: більш ніж 30-кратне щорічне збільшення чисельності і досягнення надвисокої щільності популяції: до 100 млн. особин на площі 1 км2 і до 5000 особей/м2 в локальних скупченнях. У ряді випадків спостерігалася «відокремлена хвиля» популяції - рухома зона надвисокої щільності популяції, саме в цих випадках листоїд знищував амброзію повністю і в найкоротші терміни, діючи з найбільшою ефективністю.

 

 

 

Можливі варіанти розв*язання проблеми

 

Для досягнення мети цієї проблеми передбачається ліквідувати карантинний бурян в два етапи, що дасть можливість на першому етапі пригнітити ріст та розвиток, а на другому етапі ліквідувати його та створити умови для негайної локалізації та знищення у разі виявлення.

Одним із оптимальних варіантів розвязання цієї проблеми є залучення громадськості на добровільних засадах та одночасне застосування комплексу заходів.

У результаті виконання карантинних комплексних заходів, передбачених программою, дасть можливість очистити землю не тільки від амброзії полинолистої, Але водночас і від інших видів бурянів .

Також одним із шляхів розвязання проблеми є створення штучних фітоценозів з багаторічних трав у вогнищах амброзії полинолистої.

Цей варіант засновано на здатності багаторічних трав пригнічувати

 чисельність рослин амброзії полинолистої до незначних розмірів. В низинних місцях за умов недопустимого застосування гербіцидів застосовують метод залуження.

Використовувати грунт з підкарантинних ділянок для набивання парників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шляхи та засоби  розвязання проблеми

З метою забезпечення збалансованих та комплексних заходів, обмеження поширення амброзії полинолистої, найближчими роками пріорітетне значення буде надаватись механічним, агротехнічним та хімічним методам, що застосовують одночасно.

Унаселених пунктах:

• Скошування рослин амброзії полинолистої перед цвітінням, у період бутонізації;
• Виривання рослин амброзії полинолистої з корінням та знищення їх шляхом спілювання у спеціально призначених місцях, або подрібнення з наступним захороненням решток у санітарних ямах з використанням гас учи вапна;
• Знищення рослин амброзії на засмічених жділянках агротехнічним методом (перекопування або переорювання) та наступним висівом на цих ділянках багаторічних низькорослих трав або газонних трав;
• На узбіччях доріг (автошляхів): застосування для оприскування гербіцидів згідно з переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання  в Україні;
• Створення  штучних фітоценозів ( газонів, залугованих ділянок) на місцях її знищення (хімічним, механічними шляхами);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Строки та очікувані результати виконання програми

На першому етапі передбачається знищення карантинного буряну  - на 30% ( на 2 роки), а на другому етапі – на 70% (на 3 роки).

Реалізація програми дасть можливість:

1. Значно зменшити площі зараження амброзією полинолистою, забезпечити раціональне використання земель;
2. зберегти природну родючість грунтів та екологію навколишнього середовища;
3. поліпшити стан здоровя населення на 30%, зменшити алергенно – небезпечний вид буряну.

 

 

 

 

 

 

Фінансове, матеріально – технічне забезпечення і використання трудових ресурсів для виконання програми

 

 

Фінансування карантинних (фітосанітарних)  заходів програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, коштів осіб та інших не заборонених чинним законодавством України джерел.

Виконання програми та проведення карантинних (фітосанітарних) заходів здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, землевласників та землекористувачів.

Проведення обстеження територій з метою виявлення карантинних бур’янів фінансується за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.

Плата за надання карантинних послуг

 

 

 

 

Ціни вказано згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №578 від 25 червня 2008 року "Про затвердження переліку платних послуг Державної служби з карантину рослин та розміру плати за їх надання"

 Додаток

до постанови Кабінету Міністрів України

від 25 червня 2008 р. N 578

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК

платних послуг Державної служби з карантину рослин та розмір плати за їх надання

 

Найменування послуги	Розмір плати за одиницю, гривень
1. Видача фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт вантажу	45 ,3
2.Видача карантинного сертифіката на вантаж	38,8
3. Видача карантинного дозволу на імпорт або транзит партії вантажу обсягом:                             до 50 тонн   понад 50-100 тонн	58,32
4. Обстеження посівів сільськогосподарських культур, розсадників, плодових культур, промислових садів, присадибних ділянок та лісосмуг на виявлення карантинних організмів для встановлення та/або  підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки на вимогу особи, що займається виробництвом об'єктів регулювання	26 ,79
5. Організація та контроль за проведенням обробки та фумігації (знезараження) об'єктів: на відкритому ґрунті: до 1 гектара   за кожний наступний гектар	103 120 ,2 82 ,5
6.  Огляд об'єктів регулювання:   садивного матеріалу до 1000 штук та за кожну наступну тисячу штук насіння овочевих і квіткових культур, лікарських та газонних трав:	11, 5 11, 5
7. Надання інформації щодо проведення фітосанітарних заходів	49,5
8. Аналіз бур’янів	27,27
9. Обробка об'єктів регулювання та об'єктів: аерозольна  кв. метр   куб. метр   обприскування  кв. метр   волога   термічна   механічна, крім багаторічних насаджень	0,36 0,29 1,34 1,07 23,3
10. Надання інформації щодо проведення фітосанітарних заходів	49,5

 

Міністрів України

Постанова

від 4 лютого 2009 року № 61

Київ

Про  доповнення постанови Кабінету Міністрів України

Від 25 червня 2008 року № 578

Кабінет Міністрів України Постановляє:

Доповнити постанову Кабінету Міністрів України від 25 червня 2008 р. № 578 « Про затвердження переліку платних послуг Державної служби з карантину рослин та розміру плати за їх надання» ( Офіційний Вісник України, 2008., № 47, ст.. 1540) пунктом 1 такого змісту:

 

« 1. Установити, що до 30 червня 2009 р. плата за послуги Державної служби з карантину рослин згідно з переліком, затвердженим цією постановою, у разі переміщення зерна не справляється, крім плати визначеної пунктами 1 – 3 і 10 зазначеного переліку. При цьому плата за послуги , визначена пунктами 1 і 2 переліку, справляється у розмірі 50 відсотків»

 

Прем’єр – міністр України                                         Ю. Тимошенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Карантинні заходи

 

•                               категорично забороняється завезення засміченої під карантинної продукції у вільні від бур'яну райони;
•                               обов'язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза;
•                               при виявленні бур'яну вантаж підлягає поверненню відправникові або очищення під контролем державного інспектора з карантину рослин та при неможливості очищення — переведення насіннєвого матеріалу в категорію зерно продуктів та переробку;
•                               при виявленні насіння амброзії у кормових відходах, вони підлягають переробці з розмеленням часток не більше 1 мм, а малоцінні відходи знищують під контролем державного інспектора з карантину рослин шляхом спалювання чи закопування на глибину 0,5 м;
•                               проведення обстежень сільськогосподарських угідь на виявлення бур'яну в період вегетації.

Вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною треба усім разом: санепідемстанції, екологічній службі, адміністративно-технічній інспекції, квартальним комітетам, підприємствам, навчальним закладам, громадськості.

Згідно статті 22 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту” „зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян”.

Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок у своїй оселі.

 

 

 

 

 

 

 

Можливі засоби захисту

• Гезагард

• Гроділ Ультра

• Дезормон 600

• Дерозал

• Діален

• Дікуран-форте

• Ептaм 6E

• Естерон 60

• Зенкор 70 WG

• Карібу 50

• Кросс

• Ладдок новий 300

• Ланцет

• Лендмастер

• Лентарган Комбі

• Льoнoк

• Матрікс

• Нортрон • Півот

• Пірамін Турбо

• Примекстра

• Раундап

• Регіо Плюс 400

• Сатіс 18 WP

• Семерон

• Стeфaмaт

• Стoмп 330

• Тітус 25

• Трезор

• Трефлан 240

• Трефлан 480

• Трифлурекс 240

• Трифлурекс 480

• Уpaгaн 480 WS

• Утaл

• Хapмoнi 75

• Хapнec Новий

• Хepбoтpeф

 

 

 

 

 

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в агроценозах культурних рослин   встановлено залежність росту, розвитку, пилкоутворюючої здатності та шкодочинності амброзії полинолистої від фотосинтетично активної радіації (ФАР) в нижньому ярусі стеблостою. Розроблено більш ефективні заходи боротьби з цим шкодочинним бур’яном, що забезпечують послідовне витіснення його  і покращення фітосанітарного стану довкілля.

 

Практична цінність отриманих результатів. Упровадження в агропромислове виробництво розроблених заходів контролювання амброзії полинолистої та інших бур’янів у посівах провідних культур забезпечить збереження грунтыв та рослин , попередить надходження в повітря алергенно небезпечного пилку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соціальне опитування

Відсоткове відношення хворих людей – алергіків та здорових мікрорайону Кущівка на 117 чоловік опитуваних, із яких 42 людей була алергія на пилок та цвітіння амброзії.

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок проведеної роботи

 

Виконуючи дослідницьку роботу, ми провели соціальне опитування людей мікрорайону Кушівки, різної вікової категорії від 11 до 72 років. Ми опитали 117 чоловік із яких 42 людини мають алергію на амброзію полинолиста.

Ми не очікували такого результату. Дізнавшись, що ми виконуємо дослідницьку роботу, про рослину – алерген амброзію полинолиста, люди охоче відповідали на наші питання.

Основним запитанням було «Що необхідно робити, або які заходи необхідно провести у майбутньому, щоб зменшити страждання людей?»

Ми були шоковані! Діти нам розповідали те саме що й дорослі люди, а це значить, що ця проблема є актуальною на сьогоднішній день.

Кожен з опитаних пропонував свій варіант, щодо її знешкодження, але всі в один голос твердили «Виривати з корінням!», в захисному одягу (в період цвітіння). Дуже приємно, що люди відповідали, висували свої пропозиції, це ще раз підтверджує наявність людини в людей.

Ми сподіваємось, що народ зуміє подолати цей бар’єр, і ми сподіваємось, що ця проблема не залишить байдужими ваші серця!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мікрорайон Кущівка

 

 

Висновки

Амброзія полинолиста є одним з найнебезпечніших карантинних бур'янів. Проблема її розповсюдження набула глобального характеру — вона поширена на всіх континентах. Збільшуючись, вогнища цього бур'яну не тільки пригнічують розвиток сільськогосподарських культур, але й спричиняють алергійні захворювання людей у період цвітіння.

На жаль, бур'яни швидко поширюються і на теренах нашої країни.

Цього року в Україні очікується розширення площ забур'яненості за рахунок розширення старих вогнищ та виявлення нових.

Переноситься амброзія полинолиста з насіннєвим матеріалом, відходами, сіном, транспортними засобами. Крім цього, завдяки легкій масі насіння здатне переноситись водою під час злив і повеней.

Небезпечним джерелом розповсюдження амброзії є залізничний транспорт, яким перевозять на значну відстань у різні регіони гравій, пісок для ремонту колій.

В нашому проекті, ми запропонували можливі способи розв’язання цієї проблеми, карантинні заходи, засоби захисту.

Провели соц опитування мешканців мікрорайону, на алергенність до амброзії , а також намалювали карту «Розповсюдження амброзії полинолистої на мікрорайоні Кущівка». Ми були шоковані, тому що майже біля кожної хати росте цей бур’ян, на території школи № 30 в садочку амброзії дуже багато. Тому нам потрібно дотримуватись застережливих заходів, якщо зустрічаєтесь з цим бур’яном.

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

• http://www.google.com.ua
• http://ru.wikipedia.org
• http://www.poltava.pl.ua
• В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»
• С. С. Рубін, А. Г. Михаловський, В. П. Ступаков, 1980 «Методи боротьби з бурянами»