Карта «Тектонічна будова». Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки н

Дата ___/___/___            Урок №                   Клас  8

 

ТЕМА УРОКУ:  Карта «Тектонічна будова». Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова.  Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини.

Мета:

формувати предметні компетентності:

розширити знання учнів про геологічну історію формування території України, з’ясувати питання про тектонічну будову та основні тектонічні структури, дати визначення поняття «неотектонічні рухи», «платформа», «щит», «плита» «область складчастості», розкрити особливості взаємозв’язків між рельєфом території її геологічною та тектонічною будовою

хронологічну: орієнтуватися в дослідженні переміщення материків.

інформаційну: працювати з джерелами географічної інформації; критично аналізувати й оцінювати географічні інформаційні джерела, виявляти об’єктивність і необ’єктивність інформації, її достовірність і науковість; користуватися довідковою літературою

мовленнєву: будувати усні та письмові висловлювання щодо географічних фактів, подій і явищ (усно чи письмово: надавати характеристику об’єктів, явищ, подій, видатних дослідників; складати пазли, висловлювати власну думку, формулювати й захищати власні презентації).

логічну:  аналізувати, пояснювати, формулювати теоретичні поняття, положення; користуватися науково-географічною термінологією, застосовувати поняття як інструмент пізнання нового.

 

картознавчу:  читати різні види карт, аналізувати їх та використовувати як джерела різноманітної інформації.

розвивати ключові компетентності:

- спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами:

-усно  й письмово  тлумачити  географічні  поняття, факти, явища.

- математична грамотність:

-застосовувати  математичні  методи  для  розв’язання  географічних  проблем  і  задач, розуміти  і  використовувати  математичні  моделі  природних  та  суспільних  явищ і процесів.

- компетентності в природничих науках і технологіях:

-пояснювати  явища  в  живій  природі, використовуючи  наукове  мислення;

-самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля;

-оцінювати  значення  географії  для  сталого  розвитку  та  розв’язання  глобальних  проблем.

- інформаційно-цифрова компетентність:

-використовувати  сучасні  цифрові  технології  і  пристрої  для  спостереження  за  довкіллям, явищами і  процесами  в  суспільстві і  живій природі;

-створювати інформаційні продукти (мультимедійна  презентація)  природничо – географічного  та  суспільно-географічного  спрямування;

-шукати, обробляти і зберігати  інформацію  географічного  характеру, критично  оцінюючи її.

- уміння навчатися впродовж життя:

-організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність самостійно  чи  в групі планувати і проводити спостереження,  ставити перед собою цілі і досягати їх.

- екологічна грамотність і здорове життя:

-працювати в команді під час  реалізації  географічних знань.

виховна:

• виховувати прагнення до активної життєвої позиції;

патріотичне виховання почуття любові до своєї Вітчизни

 

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда),наочні (демонстрація таблиць, гербаріїв), практичні (робота з таблицями, виконання лабораторного дослідження).

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, народознавство,українська література, природознавство, хімія,фізика.

Тип уроку. Комбінований

Методи та прийоми:

1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда, розповідь, бліц-опитування, презентація.

2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання пазлів,  порівняння, тести.

3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових джерел, географічний практикум, моделювання.

Наскрізні змістові лінії:

Громадянська відповідальність

Формування діяльного члена громади й суспільства, який:

- розуміє принципи й механізми функціонування суспільства;

- є вільною особистістю;

- визнає загальнолюдські й національні цінності;

- керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської

  відповідальності у власній поведінці.

Екологічна безпека та сталий розвиток

- формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної

  свідомості.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

 

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ

Учні,передаючи сердечко,бажають одне одному всього найкращого

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

 

  Географічний крос

     Закінчіть речення.

1. Найбільшими одиницями геологічного  літочислення у геохронологічній  таблиці є … .(Ери)

2. Вік гірських порід, який визначають з урахуванням послідовності нашарування певних гірських порід, називають … .(геологічним)

3. Найдавніші геологічні відклади  на території України поширені  у межах … (Українського щита).

4. Гірські породи, що складають  Українські Карпати та Кримські гори, мають переважно (вулканічне)… походження.

 5. На території України сейсмічно небезпечними районами є (Кримськ гори)

6. На геологічних картах зазвичай  не зображують гірські породи  …(пртерозойського) віку.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

Поверхня території України сформувалась протягом багатьох геологічних епох. За цей час змінювалися площі суходолу і моря, кліматичні умови, відбувалися рухи земної кори.

На середину палеогену припадає максимальна морська трансгресія. В цей час на півдні Східноєвропейської платформи тільки сучасна територія Українського щита і західна частина Подільської височини являли собою острівний суходіл. На місці сучасних Карпат і Кримських гір були геосинклінальні області, в яких відбувались інтенсивні текто­нічні рухи. Завдяки ним виникли складчасті утворення Кримських гір і Карпат. У неогені відбулося загальне підняття платформенної частини території, її поверхня мала вигляд малорозчленованої рівнини.

Неотектонічні рухи — це рухи земної кори, що відбувалися в нео­ген-четвертинний період.

Сучасні, нові тектонічні рухи земної кори, істотно впливали на розвиток нагромадження осадових гірських порід і утворення форм рельєфу. Їх сумарна амплітуда на платформенній частині території України становила 300–500 м, а в гірських областях 800–1200 м. З ра­йонами активних тектонічних рухів пов’язані прояви сейсмічності в Карпатах, Причорномор’ї, Кримських горах. Найбільшою інтен­сивністю сейсмічних явищ відзначається Крим, де сила землетрусів становить 6–7 балів.

Геологічні структури, неотектонічні рухи, а також давні та сучасні кліматичні умови зумовили виникнення різноманітних за походжен­ням типів і форм рельєфу на території України.

За допомогою тексту підручника, карт атласу заповніть таблицю

«Генетичні типи і форми рельєфу»

 

Типи рельєфу	Форми рельєфу
Ендогенний
Тектонічний	Хребти, височини, рівнини, западини
Вулканічний	Кратери, лійки, конуси, лавові плато і нагір’я
Екзогенний
Водний	Річкові долини, балки, яри, вимоїни, тераси, дельти
Морський та озерний	Абразійні схили, ніші, пляжі, берегові вали, тераси
Льодовиковий	Троги, кари, баранячі лоби, моренні горби, ози, ками
Карстовий	Печери, гроти, лійки, понори, сталактити, сталагміти
Гравітаційний	Осипи, обвали, зсуви, випуклі та ввігнуті схили
Еоловий	Западини, ніші, гряди, бархани, дюни
Техногенний	Кар’єри, копанки, виїмки, шахти, насипи, вали, тери­кони

 

Тектонічні  структури України.

Східноєвропейська докембрійська платформа

• Український щит — довжина понад 1000 км, ширина 100—250 км, кристалічні породи місцями виходять на поверхню;

• Воронезький кристалічний масив — на крайньому північному сході, кристалічні породи на глибині від 150 м;

• Волино-Подільська плита (каледонська) — потужність осадового чохла 2—2,5 км;

• Львівська (Галицько-Волинська) западина (герцинська) — потужність осадового чохла 3—7 км;

• Донецька складчаста споруда (герцинська);

• Дніпровсько-Донецька западина (герцинська) — потужність осадового чохла 10—12 км, в осьовій частині до 18 км;

• північне крило Причорноморської западини (альпійська) — фундамент місцями залягає на глибині понад 3 км.

— Карпатська складчаста система (альпійська): 

Передкарпатський прогин; Карпатська покривно-складчаста споруда; Закарпатська западина.

— Кримська складчаста система (мезозойська, омолоджена в альпійську): складчасто-брилова споруда гірського Криму; Індоло-Кубанський прогин.

 

Прийом « Кластер»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Узагальнення і систематизація вивченого

Гра «Вгадай об’єкт»

• Найвищі точки цієї височини українці здавна називали могилами. На ній знаходяться рукотворні терикони. (Донецька)
• На фізичній карті України прослідковується, як Дніпро вже поблизу Києва намагається обійти цю височину, змінюючи напрям на південний схід.(Придніпровська в.)
• Одна з частин цієї височини Мізоцький кряж, за надзвичайну красу та живописність отримали назву «Українська Швейцарія» ( Волинська )
• Цей бар’єрний риф з поетичною назвою утворений в результаті відкладів давнього Сарматського моря. Простягається на Тернопільщині з  північного заходу на південний схід до Гусятина. ( Товтровий кряж (Медобори)
• В її основі лежить Воронезький кристалічний масив, перекритий рихлими осадовими відкладами – крейдою і лесами. Висота знижується у південному та південно-західному напрямі від 240 до 150 м. (Середньоруська височина)
• В її основі залягають Причорноморська западина і Скіфська плита. Абсолютні висоти змінюються від 210-240 м на заході до 50-80 м на сході.. (Причорноморська низовина).
• На якій формі рельєфу розташована Тернопільська область? (Подільська височина).
• Частиною якої низовини є Полтавська рівнина? (Придніпровської)
• Найвищою точкою якої височини є гора Берда? (Хотинської)
• Височина, що тягнеться правим берегом Дніпра, порізана ярами і балками. (Придніпровська)

 

VI.  Підсумки уроку

Метод «Три речення»

– Сьогодні на уроці я дізнався…

– Мені на уроці сподобалось…

– Мені було важко…

 

VII.   Домашнє завдання