Картки для перевірки навичок читання в 2 класі.

            Картки для перевірки

        навичок читання в 2 класі

                          2019р.

                                  Рідне село

   Приїхав Тарасик із села в гості до дідуся, який жив у великому місті. Дідусь вирішив показати онукові місто.

    Скільки цікавого побачив хлопчик! І багатоповерхові будинки, і метро, і трамваї, і тролейбуси. Побували вони з дідусем і в цирку.                 

   Повернувся Тарасик утомлений, але задоволений.

  - Ну як? Сподобалося тобі наше місто? – запитав

 дідусь.

   - Ще й як, - весело відповів Тарасик.

   - Може зостанешся з нами, ходитимеш тут до школи?

   - Ні, дідусю, краще в селі житиму. Там мама й тато, сестричка Оксанка, песик Бровко, корова Лиска. І садок наш гарний. А річка яка! А ліс! Усього не перелічиш…

                  ______________________

1. Що побачив Тарасик у місті?
2. Чим місто відрізняється від села?
3. Чому Тарасик не залишився у місті?
4. А чи був ти коли – небудь у місті (селі)?

                                     93 слова

                             Айстра

  Айстра схожа на яскраву зірочку. Зацвітає вона в серпні. Існує легенда, що айстра – це зірка, яка задивилася з неба на красуню – землю і полетіла до людей.

  Ці квіти різнокольорові: білі, сині, червоні, фіолетові, жовті. Як зірки на небі.

  Айстри – улюблені всіма осінні квіти. Не випадково на святі першого дзвоника найбільше букетів з айстр.

                    __________________________

1. На що схожа айстра?
2. Коли зацвітає ця квіточка?
3. Як вона потрапила на землю(за легендою)?
4. Чому айстри вважаються

улюбленими осінніми квітами?

                               53 слова

                          Погано

Собака сердито гавкав, припадаючи на передні лапи.

Прямо перед ним сиділо маленьке кошеня. Воно широко відкривало рота і жалібно нявчало.

        Недолечко стояли два хлопчики і чекали, що буде.            У вікно визирнула жінка і поспішно вибігла на ганок. Вона прогнала собаку і сердито крикнула хлопчакам: 

       - Як вам не соромно!

       - А чого соромно? Ми нічого не робили.

       - Оце й погано! – гнівно відповіла жінка.

                                                                        (В. Осєєва)

        ____________________

1. За чим спостерігали хлопчики на подвір’ї?
2. Хто захистив маленьке кошеня?
3. Чому жінка присоромила хлопчиків?
4. Чи можна схвалити поведінку хлопчиків?

Чому?

                                     61 слово

                       За добро добром

    Летіла бджола і потрапила в колодязь. Крила намочила, вилетіти не може. Голуб побачив її в біді, виломив дзьобом гілку і впустив у колодязь. Бджола вилізла на листя, крила її обсохли, і вона полетіла у свій вулик.

    А через якийсь час бджола врятувала голуба, коли його хотів убити лісник. Узяв лісник ціль, та прилетіла бджола і вжалила стрільця в ніс, збила йому ціль. Він вистрілив, та не влучив. Отак рятують одне одного! За добро добром!             

                                                                                (З народного)

                   _________________________

1. Куди потрапила бджола?
2. Хто врятував бджолу?
3. А як бджола врятувала голуба?
4. Розкажи про якийсь випадок із твого життя. Назви свою розповідь «За добро добром».

                              74 слова

                                               Селянин і ведмідь

     Подружилися ведмідь і селянин, і надумали вони разом ріпу сіяти. Селянин сказав:                                                                  

     - Мені корінці, а тобі, Мишко, вершки.

     Виросла гарна ріпа; селянин узяв собі корінці, а Мишкові віддав вершки. Побурчав Мишко, та нічого не вдієш.              

     На другий рік каже селянин ведмедеві:

     - Давай знову разом сіяти.

     - Давай! Тільки тепер ти собі бери вершки, а мені віддай корінці, - домовляється Мишко.

     - Гаразд! – каже селянин. – Нехай буде, як ти хочеш. – І посіяв пшеницю.

     Гарна пшениця вродила; селянин забрав собі вершки, а Мишко – корінці.

     Відтоді у ведмедя з селянином дружба і розбилась.

                                                                            (К. Ушинський)

               __________________________

1. Знайди ті місця в оповіданні, які показують, що це казковий твір.
2. Чому перестали дружити селянин і ведмідь?
3. Перекажи зміст казки близько до тексту

                                                                      87 слів

              Будівництво хати

   У давнину люди будували хату з глини чи дерева вікнами до сонця. Збиралися родина, сусіди, щоб допомогти.

   Та головним вважалося обрати добре місце для хати. За звичаєм, на чотирьох кутах майбутньої оселі клали по хлібині і трохи дрібних грошей, щоб щасливо жилося.

   Коли будівництво помешкання було закінчено, обов’язково плели вінок з квітів і ставили в хаті.

   А як входили вперше до хати, то брали із собою хліб, скатертину, рушник.

   За охоронців дому вважали ластівку, чорногуза.

Чорногуз – лелека.

               __________________________ 

1. Із чого і як будували хату у давнину?

Порівняй сучасні будинки із давньою українською хатою?

2. Що вважали головним, коли будували хату?
3. Чим прикрашали нове помешкання?
4. Що люди брали із собою, коли вперше

входили до нової хати?

                                                                 75 слів

   У жовтні й листопаді жовтіє й опадає листя з дерев.

Одного разу ввечері я заховався під кущем, щоб побачити, хто ж забарвлює листя в жовтий, рожевий, червоний кольори? Дивлюсь, із калинового куща вилазить маленький дідок. Покашляв, погладив сиву борідку, взяв фарби й пішов до кленів. Виліз на дерево та й став розмальовувати листочки. Один розмальовує в жовтий колір, другий – у  рожевий, третій – у червоний.

 - Хто ви такий, дідусю? – питаю його.

 - Я Барволист, - відповідає дідок. – Ходжу й забарвлюю листя. Де побував уночі, - там листя стає барвисте.

                                                                     (В. Сухомлинський)

               __________________________

1. Коли опадає листя з дерев?
2. Кого побачив одного разу хлопчик, коли заховався під кущем?
3. Що робив уночі дідусь? Як його звали?

                            80 слів

             Ранковий вітерець

   Була тиха літня ніч. Усе спало. І вітерець заснув, прилігши під кущем верболозу. Та ось запалала ранкова зірниця. Прокинувся вітерець, вибіг із – за куща. Побіг берегом ставка. Збудив очеретину. Зашелестіла очеретина, загойдалась. А на очеретині спав метелик. Прокинувся й метелик. Полетів до села. Уже й на ранкову зорю займається. Ось уже й сонечко скоро зійде. Прилетів метелик до троянди. Сів на квітку, прокинулась квітка. Поглянула навколо себе, а вже сонечко світить.

                                                                     (В. Сухомлинський)

                _________________________

1. Хто прокинувся перший?
2. Кого збудив метелик?
3. Розкажи, як прокидається природа.

                                   70 слів

             Загадкові письмена

   Зимовий ліс нагадує захоплюючу книжку. На снігу кожен звір, кожен птах залишає свій слід.

   Ось під старим дубом ледь видніється тоненька мережка. Тут уночі пробігла миша. У стовбурі дуба є невеличке дупло. Там вона живе. А поряд чіткий слід ласки. Мабуть, полювала на мишу.

   Краєм галявини пройшла череда лосів. Брели поволі, потім зупинилися коло молодих сосонок. Навідувалися на галявину косулі. Вони підживилися сіном і попрямували до річки.

                                                                     (За Г. Майстренком)

                        ________________________

1. Що нагадує зимовий ліс?
2. Чиї сліди можна зустріти в зимовому лісі?
3. Розкажи, що ще ти знаєш про зимове життя

мешканців лісу.

                              67 слів

   На літніх канікулах Петрик поїхав до бабусі в село.

Одного погожого дня він разом з хлопцями погнав пасти корів. Діти жартували, грались в різні ігри.

   Та ось неподалік пастухи почули кування зозулі. Василько почав просити її:

                            Зозуле рябенька,

                            Пташино маленька!

                            Закуй мені по звичаю,

                            доки в світі жити маю? 

   І дуже тішився, бо зозуля кувала довго.

   А Михасеві – не до сміху. У нього випав зуб. Хлопці почали його заспокоювати. Микола порадив Михасеві зберегти той зуб, а вдома викинути через грядку, промовляючи:

                            Мишко, мишко,

                            На тобі зуб старий,

                            а мені дай новий.

                 _______________________

1. Куди поїхав Петрик на літні канікули?
2. Що просив Василько у зозулі?
3. Що порадив Микола Михасеві?
4. Спробуй самостійно скласти закличку

 або примовку.

                                   91 слово

                 Що найтяжче журавлям?

   Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочити журавлі. Вони летіли в теплий край. Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо – тихо.

 - Що найтяжче журавлям? – питає Береза.

 - Дорога тяжка, - відповідає найстарший журавель. – Та не дорога нам найтяжча.

 - А що ж вам найтяжче? – дивується Береза.

 - Найтяжче нам жити кілька місяців на теплій ріці. Називається вона Ніл. Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть квіти…

 - То чому ж там найтяжче? – ще більше дивується Береза.

 - Бо то нерідна земля, - каже найстарший журавель. – Бо немає там тебе, білокора Березо.

                                                                     (В. Сухомлинський)

              _________________________

1.Прочитай заголовок оповідання.

       Дай відповідь своїми словами.

                                86 слів

                             Курчатко

                                             (Казка)

   Сіла Курка на яєчко. Довго – довго сиділа. Стало в яєчку так тепло, що зародилося Курчатко. Спочатку воно спало, а потім прокинулося і бачить: все навколо жовте. Думає Курчатко: «Весь світ жовтий». Стало Курчаткові тісно в жовтому світі. Почало воно клювати жовту стінку. Довго клювало й проклювало дірочку. Бачить у дірочку: небо блакитне, дерева зелені, річка синя. Зраділо Курчатко, що світ такий красивий. Ворухнуло крильцями й зламало свою жовту хатинку. Вибігло й запищало: «Пі, пі, пі». То воно говорить: «Який світ прекрасний – блакитний, зелений, синій»

                                                                     (В. Сухомлинський)

                _______________________

1. Хто сів на яєчко?
2. Хто зародився?
3. Що воно робило, коли прокинулося?
4. Як стало Курчаткові в жовтому світі?
5. Що побачило Курчатко у дірочку?
6.  Який цей світ?

                             88 слів

                   Корова, Кінь і Пес

                                     (Казка)

   Корова, Кінь і Пес засперечалися між собою, кого із них господар найбільше любить.

 - Звичайно, мене, - каже Кінь, - я йому плуга й борону тягаю, дрова з лісу вожу, він сам на мені в місто їздить. Пропав би він без мене.

 - Ні, господар більше мене любить, - каже Корова, - я все його сімейство молоком напуваю.

 - Ні, господар більше мене любить, - гарчить Пес, - я йому хату стережу.

   Вислухав господар цю суперечку та й каже:

 - Перестаньте сваритися, всі ви мені потрібні, і кожен із вас добрий на своєму місці. Але сам себе ніхто не хвалить!

              _______________________

1. Хто засперечався між собою?
2. Про що була суперечка?
3. Що на цю суперечку відповів господар?

                             91 слово

                 Горобець у шпаківні

                                       (Байка)

   Ладнали шпаківню для Шпака, а оселився там Горобець. Розкошує зухвало з Горобчихою, горобенят вивели. Живуть. Ну, коли вже так сталося,- живіть здорові. Але Горобцеві того мало.

 - Живу в шпаківні, - хвалиться всім, - отож і величайте мене надалі Шпаком.

 - Горобчику, любчику, - умовляють його інші птахи, - схаменися! Ти ж проти Шпака дрібняк, і масть не та, й заспівати, як він, не вмієш…

 - Пусте. Шпаківню маю, - значить Шпак, - затявся на своєму Горобець. Вуха всім процвенькав, але дарма, бо серед птахів заведено твердо: живи ти хоч у шпаківні, хоч в орлиному гнізді, а Горобець є Горобець – Горобцем і називатимуть.

                                                                            (О. Лук’яненко)

              ________________________

1. Про кого розповідається в байці?
2. Як хотів Горобець, щоб його величали?
3. Про що його вмовляли всі?
4. Чи стали звати Горобця Шпаком?

                             97 слів 

                         Ворона і рак

                                    (Казка)

   Летіла Ворона понад морем, дивиться – лізе Рак. Вона хап його та й понесла у ліс, щоб, сівши де – небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить Рак, що приходиться пропасти, та й каже Вороні:

 - Ей, Вороно, знав я твого батька і матір: славні люди були!

 - Угу! – каже Ворона, не роззявляючи рота.

 - І братів, і сестер твоїх знав, - каже Рак, - що за добрі люди були!

 - Угу! – гугнить Ворона, а Рака міцно тримає.

 - Та хоч вони і гарні люди, а тобі не рівня. Мені здається, що й на світі нема розумнішої за тебе!

 - Еге! – крикнула Ворона на весь рот і впустила Рака в море.

                  _______________________

1. Де летіла Ворона?
2. Кого вона схопила?
3. Як Рак обдурив Ворону?

                                  102 слова

                        Золоті бджоли

    У нас новина: дідусь завів бджіл.

    Дві маленькі хатки стоять за нашою великою хатою у садку, і я вже зранку біжу до них.

    Хатки називаються вуликами. Продеру очі, зирк у вікно – сонячні промені стрибають по шибках.

    Зирк по хаті – їх повна хата. Отак вистрибом літають. Наче ті бджоли. Тільки не гудуть. То на дзеркалі зблискують, то у відрі з водою, то на миснику серед посуду.

    Якби не бджоли – сидів би і дивився. Побіжу до бджіл.

    Гульк – а на порозі півень.

   «Кукуріку!» - здоровкається зі мною.

    Я кажу півневі: «Ніколи мені – іду пасти бджіл».

                 _____________________

1. Як називаються хатки, де живуть бджоли?
2. Розкажи про золотих бджіл.
3. Опиши пасіку.

                                                           92 слова

   Як їжачиха приголубила своїх дітей

     У їжачихи було двоє їжаченят. Мов, клубочки кругленькі, з маленькими голочками. Одного разу покотилися клубочки поживи шукати. Котяться садом, городом, аж бачать – зайчик. Їсть солодку морквину. І їжаченятам захотілося моркви покуштувати. Ледве висунули маленькі голівки, а зайчик як крикне:

    - Геть звідси, гидкі, колючі!

      Покотилися клубочки до матусі, плачуть.

    - Чого ви плачете, діти? – питає мати.

    - Зайчик он каже, що ми гидкі, колючі, - плачуть їжаченята. Їжачиха пригорнула маленьких, приголубила:

    - Та хіба ж ви колючі, дітки мої рідненькі, - заспокоює вона.

    - Волоссячко у вас м’яке, мов льон. Та ви ж пухкенькі, мов подушечки.

              ________________________

1. Про  кого йдеться у казці?
2. На що вони були схожі?
3. Куди вони одного разу покотилися?
4. Кого побачили?
5. Що крикнув зайчик?
6. Що зробила мама?
7. Як вона називає своїх діток?

                                                                      89 сл.