|
Костянтин Василь Острозький
|
-
Найбільший після короля Речі Посполитої землевласник
-
Обіймав посади київського воєводи та сенатора сейму Речі Посполитої
-
Противник Люблінської унії та Берестейської церковної унії
-
Відомий меценат
-
Засновник шкіл та друкарень
-
Покровитель понад тисячі православних церков на укр..землях
-
Претендент на польську корону в 1572 р. та на московський трон в 1598 р.
|
|
|
-
Походив із молдавського князівського роду.
-
Здобував освіту у Львівській братській школі.
-
Митрополит Київський та Галицький
-
Домігся повернення православній церкві Видубицького монастиря та Софійського собору.
-
Ініціатор створення Київського колегіуму.
-
Автор полемічних творів «Літос, або камінь», «Требник».
-
Провів реформування церкви.
|
|
|
-
Видатний укр..філософ, богослов, поет, педагог
-
Народився в містечку Чорнухи що на Полтавщині, у козацькій родині.
-
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії
-
Від 1769 року вів життя самітника й мандрівного філософа
-
Мав величезний вплив на своїх сучасників
-
Грав на скрипці, бандурі, гуслях, флейті.
-
Філософські трактати писав сумішшю церковнослов'янської, української та російської мов, байки —руською книжною мовою, пісні— українською...
|
|
|
-
Засновник нової укр.літератури
-
Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в укр. літературі твором, написаним народною мовою.
-
Сприяв у 1822 році викупові з кріпацтва укр. і рос. актора Михайла Щепкіна.
-
Входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини»
-
У 1816–1821рр— директор Полтавського вільного театру.
-
Брав участь у російсько-турецькій війні 1806—1812 років, був учасником облоги Ізмаїлу.
|
|
|
-
Видатний укр. історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч
-
Член-редактор Петербурзької археологічної комісії (1860—1885)
-
Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член-кореспондент Петербурзької АН (1876).
-
Співзасновник Кирило-Мефодіївського братства
-
Автор «Книги буття українського народу»
-
Написав понад 300 історичних, публіцистичних і літературних творів.
|
|
|
-
Автор першої фонетичної абетки для української мови - кулішівки
-
Автор першого українського історичного роману «Чорна рада»
-
Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892)
-
Здійснив перший повний переклад Біблії українською мовою.
|
|
|
-
Зачинатель нової української літератури в Галичині
-
Священик УГКЦ
-
Релігійний та культурно-громадський діяч.
-
Очолював «Руську трійцю»
-
Іініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837).
-
Виступав за рівноправність української мови та польською
-
Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Біблії (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). .
|
|
|
-
Укр. історик, археолог, етнограф, археограф,член-кореспондент Російської АН
-
Професор Київського університету
-
Співорганізатор Київської Громади,
-
Член Київського товариства старожитностей і мистецтв
-
Брав участь у створенні журналу «Киевская старина»
-
Очолював групу «хлопоманів»
|
|
|
-
Один із організаторів «Старої громади»
-
Засновник укр.соціалізму
-
Доцент Київського університету (1864–1875).
-
Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889)
-
Професор Вищої школи у Софії
-
Брат письменниці та громадської діячки Олени Пчілки, дядько Лесі Українки
-
Ідеолог українців-автономістів.
|
|
|
-
Автор журналу «Основа»,
-
Автор слів Гімну України.
-
Належав до течії хлопоманів.
-
Член Географічного товариства
-
Очолював етнографічно-статистичну експедицію в Південно-Західний край
-
1875—1876 рр— заступник голови) Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
-
Після Емськогот указу1876 р., був висланий з Києва із забороною проживати в малоросійських губерніях.
|
|
|
-
Депутат Бахчисарайської міської Думи
-
Очолював органи місцевого самоврядування на посаді міського голови
-
Видавав першу нац. газету російською та кримськотатарською мовами - «Переводчик-Терджиман»
-
Видавав перший кримськотатарський часопис для жіноцтва «Алєм-і нісван» («Жіночій світ»)
-
Був оорганізатором просвітницького руху - джадидизм
-
Був членом науково-краєзнавчої організації Криму— Таврійської губернської вченої архівної комісії.
|
|
|
1.Укр.композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч
2. Автор музики гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер»
3. Належав до «Київської Громади»
4. Відкрив першу в Україні національну Музично-драматичну школу
5. Брав участь в роботі Півд.-Зах. відділу Російського Географічного Товариства
6. Засновник та голова ради правління «Українського Клубу», де об'єднав видатних діячів укр.. науки, культури та мистецтва
7.Автор опер «Наталка Полтавка»,«Тарас Бульба», «Енеїда», дитячих опер «Коза-дереза» , «Пан Коцький» та ін..
|
|
|
-
Член Наукового товариства імені Шевченка
-
Доктор Харківського університету
-
Провадив активну журналістську та публіцистичну діяльність
-
Один із засновників та перший голова Русько-української радикальної партії (РУРП)— першої української політичної партії
-
Редактор газет «Народ», «Хлібороб» , «Громадський голос»
-
За приблизними оцінками автор кількох тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів.
|
|
|
-
Один з організаторів АН України 1918 р.
-
Творець укр. сходознавства
-
Був директором Інституту укр. наукової мови.
-
Працював професором всесвітньої історії в Київському університеті
-
Був редактором «Записок Історично-філологічного відділу Української АН»
-
Знав 60 мов
-
Мав кримськотатарське коріння та вважав себе кримським татарином
-
Став жертвою сталінського терору.
|
|
|
-
Найвидатніша співачка світу
-
Мала звання «Вагнерівська примадонна» XX століття
-
Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України
-
Співала в хорі товариства «Руська бесіда»
-
Навчалася у Львівській консерваторії Галицького музичного товариства
-
Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
|
|
|
-
Український композитор, хоровий диригент
-
Священик УГКЦ, громадський діяч
-
Автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»
-
Навчався у Львівській духовній семінарії
-
Писав музичні номери до українських театральних вистав.
|
|
|
-
Перший ідеолог укр. націоналізму
-
Член Братства тарасівців та Братства самостійників
-
Засновник Української народної партії (1902)
-
Один із лідерів Української демократично-хліборобської партії
-
Автор брошури «Самостійна Україна»
-
Автор проєкту Конституції
-
Успішний адвокат
-
Очолював товариство «Український військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка»
|
|
|
-
Укр. релігійний діяч, меценат, граф.
-
Єпископ УГКЦ
-
Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський
-
Заснував Національний музей у Львові
-
Був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму
-
Видав послання-протест проти штучного голоду в УСРР.
-
Підтримував діяльність укр.. культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар»
-
Вітав «Акт відновлення Української Держави»
|
|
|
-
Співзасновник УНДП
-
Голова Державного секретаріату ЗУНР
-
Співзасновник, провідний діяч товариства укр. ремісників «Зоря»,«Народної торгівлі», страхового товариства «Дністер»
-
Депутат Палати Послів австрійського парламенту (1907—1918) та Галицького сейму
-
Очолив Головну Українську Раду, згодом Загальну Українську Раду
|
|
|
-
Укр. історик, громадський та політ. діяч
-
Голова Центральної Ради УНР
-
Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця
-
Дійсний член Чеської АН
-
Почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв
-
Член-кореспондент ВУАН та АН СРСР
-
Очолював Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові (1897–1913)
-
Завідував кафедрою історії Львівського університету (1894–1914)
-
Автор понад 2000 наукових праць.
|
|
|
-
Навчався на юридичний факультет Київського університету св. Володимира
-
Вступив до Революційної української партії (РУП)
-
Очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ
-
Був головою Директорії
-
Написав тритомну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації (Історія української революції: марець 1917 р.— грудень 1919р.)»
|
|
|
-
Походив із козацько-старшинського роду
-
Був офіцером Російської імператорської армії.
-
Брав участь у російсько-японській та війні
-
.Гетьман Української Держави (29 квітня— 14 грудня 1918)
-
Один з лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху
-
Ініціатор створення Української Академії Наук, українських університетів— у Києві та Кам'янці-Подільському , а також 150 українських гімназій.
|
|
|
-
Активний член Української Національно-Демократичної Партії(1899)
-
Український громадсько-політичний діяч
-
Доктор цивільного і церковного права
-
Президент і Уповноважений Диктатор (верховний військово-політичний зверхник під час війни) ЗУНР
-
Після проголошення та схвалення Акта злуки у Києві 22 січня 1919 р.увійшов до складу Директорії
-
Очолював уряд ЗУНР в екзилі
-
У похилому віці співпрацював з Українським Національним Об'єднанням (УНО) та іншими емігрантськими організаціями
|
|
|
1. Український державний, військовий та політичний діяч
2. Публіцист, літературний і театральний критик
3. Організатор українських збройних сил
4. Член Генерального секретаріату УЦР на посаді Генерального секретаря з військових справ
5. Головний отаман військ УНР
6. Голова Директорії УНР
7. В еміграції оселився в Парижі, де організував видання тижневика «Тризуб» і продовжував виконувати обов'язки голови Директорії УНР і Головного Отамана УНР.
|
|
|
-
Політичний та військовий діяч
-
Командувач Революційної повстанської армії України
-
Керівник селянського повстанського руху 1918–1921рр.
-
Відомий анархіст і тактик ведення партизанської війни
-
Негативно ставився до УЦР
-
Вів боротьбу проти денікінців, військ Директорії та Антанти
-
Співпрацював з більшовиками
-
У 1925р. переїхав до Парижа, де працював теслярем та робітником сцени паризької «Ґранд Опера» та в кіностудії Пате.
|
|
|
-
Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології
-
Академік Імператорської Академії наук
-
Професор Московського університету (від 1898)
-
Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент
-
Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві
-
Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929р.)
-
Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій та наукових товариств.
|
|
|
-
Український радянський письменник, кінорежисер,кінодраматург, художник, класик світового кінематографа
-
Воював проти більшовиків у лавах армії УНР
-
На поч. 1920 р. вступив до партії боротьбистів, а після її самоліквідації, влився до лав КП(б)У.
-
Один з засновників ВАПЛІТЕ
-
Керівник Київської кіностудії
-
Автор літературних творів : «Воля до життя», «Зачарована Десна», «Земля» та ін.
-
Режисер кіноповістей «Арсенал», «Земля», «Звенигора» та ін..
|
|
|
-
Вивчав право на правничому факультеті Львівського університету
-
Був членом Української Національно-Демократичної Партії.
-
Полковник Армії УНР
-
Командант УВО
-
Голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з1929)
-
Один із ідеологів українського націоналізму
-
Був убитий у Роттердамі (Нідерланди )23 травня 1938 р.
|
|
|
-
Укр. політичний, культурний, релігійний діяч, греко-католицький священик Мукачівської єпархії
-
1938р. - прем'єр-міністр автономного уряду, а з 1939 –Президент Карпатської України
-
Герой України (посмертно)
-
З 1939 р. жив у Празі і працював в Укр. вільному університеті (УВУ) професором педагогіки, деканом та ректором
-
Ініціатор заснування на Закарпатті товариства «Просвіта»
-
Написав і видав понад 40 підручників та посібників
-
У 1945р. був заарештований радянськими спецслужбами СМЕРШ й вивезений до СРСР
|
|
|
-
Український політичний діяч
-
Один із чільних ідеологів і теоретиків укр.. націоналістичного руху
-
Голова Проводу ОУН-Б
-
Один із авторів Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.
-
Протягом 1942 р. по серпень 1944 р. перебував у концтаборі Заксенгаузен в бункері «Целленбау»
-
15 жовтня 1959 р. був вбитий радянським агентом в Мюнхені, ФРН.
|
|
|
-
Учасник Брусиловського прориву
-
у 30-х рр.закінчив спецшколу ОГПУ з підготовки організаторів партизанської і підпільної боротьби
-
Один із керівників укр. комуністичного руху опору в роки Другої світової війни
-
Командир Путивльського партизанського загону
-
Двічі Герой Радянського Союзу
-
Член Верховного Суду УРСР.
-
Заступник Голови Президії Верховної Ради УРСР(1947 —1967).
|
|
|
-
Відбував військову службу в польській армії
-
Разом із членами ОУН створив Генеральний штаб національної оборони Карпатської України.
-
Член галицького крайового проводу ОУН
-
Командир укр..військового підрозділу «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942)
-
Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії
-
Голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950).
|
|
|
-
Укр. церковний діяч, єпископ УГКЦ кардинал римо-католицької церкви
-
З 1944 р. - Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, з 1963 р.- Верховний Архієпископ Львівський — предстоятель УГКЦ
-
Член Наукового товариства ім.Шевченка
-
30 червня 1941р. підтримав Акт відновлення Української держави
-
Був засуджений у 1953, 1957, 1962 рр.
-
Відбув разом 18 років заслання у таборах Сибіру, Мордовії
-
З 1963 р. виїхав до Риму та оселився у Ватикані.
|
|
|
-
Укр. політичний та громадський діяч
-
Письменник, радянський дисидент
-
Борець за незалежність України у ХХ сторіччі
-
Співзасновник Української Гельсінської Групи
-
Народний депутат України.
-
Герой України
-
Автор«Акту проголошення незалежності України»
|
|
|
-
Укр. поет і журналіст, шістдесятник
-
Навчався на факультеті журналістики Київського університету
-
Працював в обласних газетах «Черкаська правда» і «Молодь Черкащини»
-
За життя вийшла друком лише одна збірка поета — «Тиша і грім»
-
Самвидавні твори поета поклали початок укр.. рухові опору 1960-70-х pp.
-
Автор творів: «Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» та ін..
|
|
|
-
Укр.письменник, літературний критик, громадський діяч
-
Лауреат Сталінської премії, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка(1962)
-
Голова Спілки письменників України (1959—1971)
-
Академік НАН України (1978)
-
Герой України (2005, посмертно)
-
1971—1990 рр.- Депутат Верховної Ради СРСР
-
Від 1973р.- голова Укр. республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру
-
Автор романів «Прапороносці», «Собор» та ін..
|
|
|
-
Укр. поет, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України
-
Один із найактивніших представників укр.дисидентського руху
-
Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991)
-
Герой України (2005, посмертно)
-
У 1965р., під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків», у кінотеатрі «Україна» в Києві, взяв участь в акції протесту
-
Зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув
|
|
|
1.Укр.літературознавець,літературний критик, громадський діяч, дисидент.
2. Герой України (2001)
3. Академік НАНУ
4. Другий Міністр культури України (1992–1994)
5.Голова Комітету з Національної премії України ім.. Т. Шевченка (1999–2001)
6. Співголова Головної редакційної колегії «Енциклопедії сучасної України»
7. Радник Президії Національної академії наук України
|
|
|
-
Радянський генерал-майор, правозахисник
-
Виступав із критикою сталінізму та політики М. Хрущова
-
Сприяв утворенню у 1976 р. в Києв іУкраїнської Гельсінської групи
-
Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів
-
У 1964 р. за правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак
-
Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках»
-
З 1977р. проживав у США. Помер у Нью-Йорку.
|
|
|
-
Український кіноактор, кінорежисер, сценарист
-
Навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого
-
Лауреат Шевченківської премії 1988 р.(посмертно)
-
Зіграв 34 ролі в кіно
-
Створив 9 сценаріїв
-
В УРСР носив тавро «неблагонадійного»
-
Знімався у фільмах «Сон», «Тіні забутих предків», «Вавилон XX»
|
|
|
-
Укр. політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та нац.. дискримінації укр. народу
-
Політичний в'язень СРСР
-
Герой України (2000, посмертно)
-
Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення Незалежності України
-
Започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів
-
Засновник та головний редактор підпільного укр. часопису«Український вісник»
-
Член Української Гельсінської групи.
|
|
|
-
Укр. та вірменський кінорежисер
-
Один із представників хвилі «укр. поетичного кіно»
-
У 1990 р. отримав звання народного артиста УРСР(посмертно)
-
Створив фільми: «Наталія Ужвій», «Перший парубок», «Квітка на камені»,«Українська рапсодія», «Тіні забутих предків»
-
Був заарештований і засуджений до п'ятирічного ув'язнення «за український націоналізм»
-
Зважаючи на заборону жити в Україні, поселився у Тбілісі,де і надалі зазнавав переслідувань з боку радянських репресивних органів.
|
|
|
-
Перший Президент України (1991–1994)
-
Голова Верховної Ради України у 1990-1991
-
Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.
-
Народний депутат України у 1990–1991 та 1994-2006
-
Герой України (2001).
-
Почесний докторНаУКМА (1999)
-
У січні 2016 запропонував надати Криму державну автономію у складі України, а Донбасу— «особливий статус»
|
|
|
-
Український управлінець,політик і державний діяч
-
Прем'єр-міністр України (1992-1993)
-
Генеральний директор ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова»(1986—1992).
-
Другий Президент України (19 липня 1994 —23 січня 2005)
-
Почесний громадянин Дніпра.
-
20 вересня підписав мінський меморандум з представниками Росії, «ДНР», «ЛНР» та ОБСЄ
|
|
|
-
Укр. політик і державний діяч
-
Голова партії «Наша Україна»(2005–2013)
-
Засновник та Голова Ради Інституту Президента В. Ющенка «Стратегічні ініціативи»
-
Третій Президент України (2005–2010)
-
Голова Національного банку України (1993–2000)
-
Прем'єр-міністр України (1999–2001)
-
Лідер Помаранчевої революції.
|
|
|
-
Український релігійний діяч
-
Патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011)
-
Священик (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал (з 2001)
-
Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005)
-
Почесний громадянин Тернополя та Львова
-
1 грудня 2013 р. блаженнійший Любомир (Гузар) під час свого виступу на Майдані Незалежності закликав усіх чинити добро
-
Помер о 18.30 31 травня 2017 року у клінічній лікарні «Феофанія»
|