Шведський учений, професор. Починав учитися на лікаря, але все своє життя присвятив хімії. Першим визначив атомні маси хімічних елементів. Ввів систему запису хімічних формул з використанням індексів. Автор відкриттів у галузі неорганічної, аналітичної та фізичної хімії. Відкрив хімічні елементи Силіцій, Церій, Селен, Торій. |
|
Французький хімік, син аптекаря. Із 11 років вивчав аптекарське мистецтво. У лабораторії свого батька дуже любив змішувати реактиви, в результаті чого мало не отруївся газом. Був керівником кафедри хімії в університеті Мадрида. Проводив дослідження в галузі мінералогії, фармації, аналітичної хімії, вивчав порохові суміші. Відкрив закон сталості складу речовин. Розробив технологію видалення цукру з винограду та буряку. Винайшов ліки від цинги. |
|
Французький хімік. З ранніх років виявляв цікавість до фізики та хімії. Першим установив, що в горінні та диханні бере участь кисень. Щоб довести склад алмазу, купив великий діамант і спалив його, чим довів, що алмаз складається з атомів Карбону. Відкрив закон збереження маси речовин в хімічних реакціях. Довів, що кисень і метали є простими речовинами, а вода – складна. |
|
Російський учений, викладач хімії. Його роботи присвячені хімії, фізиці, технології, економіці, географії. Відкрив періодичний закон та створив періодичну систему. Здійснив політ на повітряній кулі для спостереження сонячної корони під час затемнення, пролетів 100 км на висоті приблизно 4 км. Висунув свою кандидатуру на здобуття Нобелівської премії, але не отримав її, бо премію давали лише за відкриття, здійснені в рік присудження.
|
|
Шведський фармацевт і хімік-самоук. У 15 років став учнем в аптеці, потім працював у аптеках. У 32 роки став членом академії наук. Йому неодноразово пропонували посісти посаду професора, але він уважав за краще залишити аптекарем. Відкрив кисень раніше за Прістлі, але не встиг першим опублікувати свої результати. Відкрив сім хімічних елементів (O, F, Cl, Mn, Mo, Ba, W). Виділив щавелеву, лимонну, винну, молочну кислоти. |
|
Англійський хімік, філософ і громадський діяч. Був священнослужителем, а у вільний час займався наукою, володів дев'ятьма мовами. У 1774 році відкрив кисень і першим опублікував свої результати. Першим розчинив вуглекислий газ у воді і винайшов газовану воду, за що отримав вищу нагороду Лондонського королівського товариства. Відкрив азот, хлороводень, флуороводень, сірчистий газ, амоніак, вуглекислий газ.
|
|
Англійський хімік. Син бідного ткача. Самостійно опанував хімію, фізику і математику. Усе життя працював простим сільським учителем, не маючи спеціальної освіти. Вивчав процеси в атмосфері, розробив атомну теорію. Спочатку атоми хімічних елементів зображував різними кружечками. Згодом, увів символи хімічних елементів. Відкрив дефект зору, який полягає у нездатності розрізняти кольори. |
|
Російський і український учений, перший президент Української академії наук. Засновник геохімії, біогеохімії, радіогеології. Створив вчення про колообіг атомів елементів у природі, визначив роль живих організмів у колообігу, концентрації і розсіюванні хімічних елементів. Творець вчення про вплив людини на навколишнє середовище.
|
|
Німецький фізико-математик, лауреат Нобелівської премії 1909 р. Очолив фізико-хімічний інститут. Вивчав закони хімічної рівноваги, електричні властивості розчинів, розробив основи кислотно-основного каталізу. Ввів поняття «каталізатор». Відкрив закон розбавлення, що був названий його ім'ям. Першим заснував фізико-хімічний журнал. |
|
Російський учений. Навчався в Слов'яно-греко-латинській академії, Києво-могилянській академії, Петербурзькому університеті, університеті Гамбурга. Був одним з найосвіченіших людей Росії того часу. Має досягнення не тільки в галузі хімії, а й мінералогії, географії, металургії, фізиці, історії, поезії, образотворчому мистецтву. Відкрив закон збереження маси речовин у хімічних реакціях, відкрив першу в Росії хімічну лабораторію. Встановив існування атмосфери на Венері. |
|