Казка- Куди зникають ранкові росинки

Казка «Куди зникають ранкові росинки» • Автор Ониськів М.М.

ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА • КАЗКА ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Куди зникають 

ранкові росинки

Казка про уважність, дружбу й маленькі добрі справи

Автор: Ониськів М.М.

У Дзвінкому лісі навіть найменша краплинка може підказати шлях до великого дива.

Казка «Куди зникають ранкові росинки» • Автор Ониськів М.М.

Куди зникають ранкові росинки

На  краю  великого  лісу  була  галявина,  яку  лісові  мешканці  називали  Дзвінкою.  Щоранку  на  ній  траплялося 

маленьке  диво:  щойно  перший  промінчик  сонця  торкався  трави,  тисячі  росинок  починали  мерехтіти,  наче  крихітні 
срібні дзвіночки.

Найбільше милувалася ними білочка Жаринка. Вона мала пухнастий хвостик і звичку прокидатися раніше за всіх.

Одного ранку Жаринка вистрибнула зі свого дупла, поглянула на галявину і завмерла.

Росинок не було. Жодної.

Трава  похилилася,  квіти  опустили  пелюстки,  навіть  старий  павучок  Сиволап  сидів  біля  своєї  сухої  павутинки  й 

тільки здивовано ворушив лапками.

Жаринка помчала до свого друга, маленького лісового гнома Тупчика. Тупчик жив під корінням старої ліщини й 

найбільше у світі любив розгадувати лісові таємниці.

«Те, що зникає, не завжди треба шукати очима», — підказала сова Мудролистка.

Казка «Куди зникають ранкові росинки» • Автор Ониськів М.М.

Та  цього  разу  навіть  Тупчик  розгубився.  За  порадою  друзі  вирушили  до  найстарішої  мешканки  лісу,  сови 

Мудролистки.

Мудролистка уважно вислухала гостей.

— Те, що зникає, не завжди треба шукати очима, — сказала вона. — Іноді треба просто навчитися слухати.

— Слухати росинки? — здивувалася Жаринка.

— А чому б і ні? — відповіла сова.

Жаринка і Тупчик повернулися на галявину й сіли просто посеред трави. Спочатку вони чули лише шелест листя. 

Потім — стукіт дятла. Десь далеко дзюркотів струмок.

А тоді Жаринка почула:

— Кап… кап…

— Тупчику! Чуєш?

Друзі побігли на звук і побачили маленький струмочок. Раніше він весело біг до галявини, але тепер дорогу йому 

перегороджували сухі гілки, листя та великий камінь.

— Ось чому галявина сумує! — вигукнула Жаринка.

Казка «Куди зникають ранкові росинки» • Автор Ониськів М.М.

Тупчик спробував посунути камінь. Не зміг. Жаринка теж взялася допомагати. Камінь навіть не поворухнувся.

— Треба покликати когось сильнішого, — сказала білочка.

Та Тупчик насупився:

— Ми ж хотіли самі розгадати таємницю.

Жаринка замислилася.

— Розгадали ми її самі. А от виправляти біду можна разом.

Невдовзі  біля  струмка  зібралися  їжачок  Колько,  зайчик  Вухастик,  борсучок  Бурчик  і  навіть  маленькі  мишенята. 

Кожен узявся до роботи.

Мишенята витягували сухе листя. Колько відносив гілочки. Вухастик розчищав траву. Бурчик і Тупчик штовхали 

великий камінь. А Жаринка бігала від одного до іншого й підбадьорювала друзів.

— Разом! Ще трішечки!

Камінь хитнувся. Ще раз. І раптом покотився вбік.

Вода весело побігла вперед.

— Дзень! Дзень! Дзень! — ніби заспівав струмочок.

Коли кожен робить свою маленьку справу, велика перешкода стає меншою.

Казка «Куди зникають ранкові росинки» • Автор Ониськів М.М.

Наступного ранку мешканці лісу прокинулися ще до сходу сонця. Усі поспішили на Дзвінку галявину.

На траві лежали сотні прозорих краплинок. Перший сонячний промінчик торкнувся однієї з них, і вона спалахнула 

всіма барвами веселки. Потім засяяла друга. Третя. І незабаром уся галявина мерехтіла так, ніби хтось розсипав по 
траві маленькі коштовні камінці.

— Ми повернули росинки! — зрадів Тупчик.

Мудролистка, яка тихенько спостерігала з гілки старого дуба, похитала головою.

— Не зовсім.

Усі здивовано подивилися на сову.

— Росинки повернула природа. А ви зробили дещо важливіше: помітили чужу біду й не пройшли повз неї.

Жаринка усміхнулася.

Відтоді мешканці Дзвінкої галявини знали одну маленьку лісову таємницю: навіть найменша добра справа може 

стати початком великого дива.

А ранкові росинки? Вони й досі з’являються на галявині. І якщо прокинутися дуже рано та уважно прислухатися, 

можна почути, як одна з них тихенько промовляє:

— Дзень! Дякую!

ДЛЯ РОЗМОВИ З ДІТЬМИ

• Чому друзі не змогли впоратися з каменем удвох?

• Який добрий вчинок може зробити кожен із нас уже сьогодні?