Казка "Гармонія кольорів"

Про матеріал

Казочка розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Її можна використовувати на заняттях з розвитку мовлення, ознайомлення з природою та екологічного спрямування. Написана особисто ,з урахуванням психологічних особливостей дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Цікава, змістовна. Картинки підібрані з інтернету.

Перегляд файлу

Гармонія кольорів

Колись давно наша планета Земля була зовсім непривабливою і одноманітною. Не було на ній гарних, яскравих квітів, не літали та не тішили зір різнобарвні метелики. Так можливо б і залишилося, якби не завітала одного разу на планету одна чарівна леді, прекрасна Фея Кольорів побачила, її дуже вразило.

Гармонія Кольорів

«Чому така чарівна планета сумна, невесела і на ній зовсім немає яскравих кольорів»- з подивом подумала гостя.

Саме в ці хвилини по небу гуляло яскраве, тепле Сонечко і веселий Вітерець ганяв грайливі Хмаринки. В небесних просторах їм було весело і зовсім не цікаво, як там на Землі. Сподобались Феї їх ігри, їх веселий настрій і вона звернулася до Сонечка:-

-Сонечко, грайливе веселе Сонечко, допоможи створити красу на Землі.

Сонечко яскраво посміхнулось, посилаючи на Землю свої промінці . Від його посмішки стало якось тепліше і веселіше.

-Але що я можу зробити? -задумливо відповіло Сонечко.

-Я можу дарувати світло ,тепло, я можу подарувати Землі мої сонячні кольори, але ж цього мало.

І заграло Сонечко своїми сонячними, яскравими промінцями, посилаючи тепло і світло на Землю.

-Хмаринко, мила, люба Хмаринко,- ніжним голосочком звернулася Фея до пропливаючої мимо маленької Хмаринки,- допоможи створити красу на Землі.

-Я з радістю, але сил моїх не вистачить, та й все що я можу, так це рясненько поливати її дощиком, даруючи прохолоду та свіжість.

І враз маленька Хмаринка перетворилася на велетенську Хмару, наполовину прикриваючи собою Сонечко і полилась на Землю рясним дощиком. Засумувала Фея, вона більше не знала у кого просити допомоги.

-Я, я зможу вам допомогти, подивіться яка я гарна. Цю красу мені подарували мої друзі Сонечко з Хмаринкою і я залюбки нею поділюся,- дзвінко пролунало згори.

Від подиву Фея спочатку незрозуміла що що сталося і звідки лунав цей чарівний голос, але потім озирнулась і побачила прямо перед собою на небі величезну яскраву

Веселку. Неначе зачарована, Фея деякий час не могла повірити своїм очам, у неї бракувало слів, вона просто стояла і милувалася красотою чарівної незнайомки.

-Яка краса, які яскраві кольори, яка витонченість і неповторність.

І вмить все довкола почало змінюватися, наповнюватися красою. Там, де торкалася Веселка своєю чарівною паличкою, з’являлися квіти. Вони були різних кольорів, неповторні, чудові. Для кожного куточка Землі чарівна Веселка дарувала свою палітру кольорів і це було надзвичайно гарно.

Побачивши всю цю веселу картину, веселий Вітерець подарував квітам свої аромати. Вони були різні, але для кожної свій, особливий, неповторний. Сподобалася Феї Кольорів злагоджена робота друзів і випустила на волю різнобарвних метеликів, жучків, комашок для гармонії в природі. І завирувало життя на Землі, заграло яскравими барвами і стала наша планета найгарнішою у всесвіті.