Педагогічні умови формування самооцінки у дошкільників

На сьогодні заклад дошкільної освіти й сім’ї вихованців змінили орієнтири у плані взаємодії, змінивши акценти на співробітництво й партнерство, що дозволило значно розширити й осучаснити форми співпраці. Новий тип відносин передбачає особливі стосунки між обома категоріями дорослих у плані доброзичливості, довіри один до одного у питаннях розвитку дитини, кооперації в освітньому процесі. Існування нових форм взаємодії, таких як тренінги, консультування, проведення лекцій, складання пам’яток, набули поширення у практиці роботи закладів дошкільної освіти й викликають зацікавленість з боку батьків, що варто використати під час взаємодії дошкільного закладу і сімей вихованців у формуванні адекватної самооцінки.

Ми визначили, що поняття самооцінка, самоспостереження, самосвідомість, саморегуляція, самовідчуття, самопізнання, самолюбство, самооцінка тісно взаємопов’язані між собою та складають своєрідний ряд, що відображає відповідні етапи формування самосвідомості та самооцінки у дітей дошкільного віку.

Розглянувши особливості розвитку самооцінки, ми з’ясували, що у період дошкільного дитинства самооцінка дітей поступово формується від загальної до конкретної, від позитивної до негативної, що характеризується своєю нестійкістю залежно від ситуацій та чинників, що на неї впливають.

Ми виявили, що вже в старшому дошкільному віці самооцінка набуває більшої стабільності за рахунок процесу розвитку самостійності дитини, її більш диференційованого та глибокого самопізнання, що в свою чергу впливає на формування адекватної самооцінки.

Нами були виділені основні чинники, від яких залежить прояв того чи іншого виду самооцінки та її подальше формування. Зокрема, такі чинники, як оцінка дорослого; стиль сімейного виховання; різні види соціальної взаємодії, провідним видом якої є ігрова діяльність; досвід діяльності і спілкування дитини; досвід взаємодії з іншими людьми. Сім’я та заклад дошкільної освіти є соціальними інститутами, які впливають на розвиток самооцінки дітей старшого дошкільного віку. Сполучною ланкою у цьому сенсі виступає процес спілкування дітей з дорослими й однолітками. За рахунок його розширення, порівнюючи власні можливості з можливостями інших дітей, у дошкільника збагачується образ Я, усвідомлюються власні можливості, риси характеру, набувається досвід оцінювання себе та інших, врахування у цьому процесі оцінок дорослого й ровесників.