Казочка про Хмаринку і Сонечко
В далекій небесній країні Зореландії жили дві маленькі подружки Хмаринка і Сонечко. Вони не могли жити одна без одної, хоч наспровді були дуже різними. Сонечко було теплим і лагідним, завжди посміхалось, а Хмаринка – холодною, мінливою і дуже часто плаксивою . Але все це не заважало їм дружити. Влітку вони разом виходили на небо, щоб весело провести час, насолодитися красою небесних просторів та подарувати свою гармонію землі. Хмаринка тішилася у ніжних сонячних промінчиках і коли Сонечко не з’являлось,- дуже сумувала. В час, коли вона починала плакати, на землю йшов рясний дощик. Після дощику знов з’являлось веселе Сонечко. Минали дні за днями, закінчувалося тепле літечко. За ним прийшли прохолодні осінні дні. Хмаринка все частіше і частіше сумувала і плакала, поливаючи землю холодними дощами . За осінню прийшла зима. Сонечко майже зовсім не з’являлося на небі, воно втомилося за літо і хотіло відпочити. Хмаринці ставало все холодніше і самотніше, все частіше вона сумувала та плакала, але вже навіть сльозинки-краплинки не долітали до землі. В повітрі від холоду та морозу вони перетворювалися на красиві, ніжні сніжинки. Сонечко інколи з’являлося на небі, щоб помилуватися красою сніжинок, які виблискували на сонечку,перетворювалися на діаманти, танцюючи в казковому танку. Тижо і ніжно вони вкривали землю білим покривалом. В такі хвилини щасливими були і Хмаринка і Сонечко.